Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. Справа№805/2905/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.

представників відповідача 4 Сагайдак Л.Ю., Харт Г.В.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Донецької обласної ради, Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

21 липня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду (далі суд, ДОАС) надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Донецької міської ради (далі відповідач 1, Донецька міськрада), Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області (далі відповідач 2, Управління ДКСУ у м. Донецьку), в якому позивач просив:

- стягнути з Донецької міськради на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 26074,67 грн.;

- стягнути з Донецької міськради на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у розмірі 135852,74 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Управління ДКСУ у м. Донецьку щодо виконання покладених на останнє чинним законодавством функцій та обов`язків, внаслідок чого перед позивачем утворилася заборгованість із заробітної плати (том 1 а.с. 3-11).

Справа розглядалась судами неодноразово.

23 липня 2015 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/2905/15-а (том 1 а.с. 1).

26 серпня 2015 року позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Донецької міськради середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 165 314,78 грн (том 1 а.с. 41).

26 серпня 2015 року позивач подав заяву про відкликання позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління ДКСУ у м. Донецьку (том 1 а.с. 42).

Ухвалою від 26 серпня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління ДКСУ у м. Донецьку залишена без розгляду (том 1 а.с. 54).

Постановою ДОАС від 08 вересня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю (том 1 а.с. 116-118).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду (далі ДААС) від 20 жовтня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову ДОАС від 08 вересня 2015 року задоволена частково; постанова ДОАС від 08 вересня 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку скасована; позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку залишені без розгляду (том 1 а.с. 141-142).

Постановою ДААС від 20 жовтня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову ДОАС від 08 вересня 2015 року задоволена частково; постанова ДОАС від 08 вересня 2015 року змінена; з абзацу першого резолютивної частини постанови виключені слова «середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення» та слово «повністю»; в решті постанова залишена без змін (том 1 а.с. 143-144).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі ВАСУ) від 21 вересня 2017 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково; постанова ДОАС від 08 вересня 2015 року, постанова та ухвала ДААС від 20 жовтня 2015 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (том 1 а.с. 223-229).

Направляючи справу на новий розгляд, ВАСУ зазначив, що суди не встановили дату переміщення Донецької міськради з тимчасово неконтрольованої території Донецької області на контрольовану Україною територію, не дослідили, чи відновилось відповідне фінансування установи у місячний строк після її переміщення на контрольовану територію відповідно до п. 6 Тимчасового порядку № 595 та з якої причини ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата до звернення позивача з даним позовом у липні 2015 року.

ВАСУ вказав на те, що ці обставини мають значення для встановлення вини відповідача у не проведенні своєчасного розрахунку з працівником для вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Не встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, призвело до передчасних та необґрунтованих висновків щодо правомірності дій Донецької міськради.

30 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у сумі 595787,92 грн (том 1 а.с. 230-231).

23 жовтня 2017 року ДОАС постановив ухвалу про прийняття до провадження адміністративної справи № 805/2905/15-а (том 1 а.с. 237).

01 листопада 2017 року позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, в якій просив додатково залучити у якості відповідачів Донецьку обласну раду, Донецьку обласну державну адміністрацію, Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію; збільшити розмір позовних вимог, а саме в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення 612974,11 грн; в частині стягнення заборгованості по заробітній платі ці вимоги залишити незмінними у розмірі 26074,67 грн (том 2 а.с. 1-11).

Постановою ДОАС від 20 листопада 2017 року позов задоволено; вирішено стягнути з Донецької міськради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 26074,67 грн; стягнути з Донецької міськради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у розмірі 595787,92 грн; визнати протиправною бездіяльність Управління ДКС України у м. Донецьку щодо виконання покладених на останнє чинним законодавством функцій та обов`язків, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість із заробітної плати (том 2 а.с. 58-62).

Постановою ДААС від 06 лютого 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову ДОАС від 20 листопада 2017 року задоволена частково; постанова ДОАС від 20 листопада 2017 року змінена; в абзаці третьому постанови ДОАС від 20 листопада 2017 року вислів «595787 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 92 коп» змінено на «612974 (шістсот дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 11 коп»; в решті постанова ДОАС від 20 листопада 2017 року залишена без змін (том 2 а.с. 100-104).

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково; постанова ДОАС від 20 листопада 2017 року та постанова ДААС від 06 лютого 2018 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до ДОАС (том 2 а.с. 161-167).

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив:

«27. Як встановлено судами, між сторонами немає спору про розмір суми, належної, але не виплаченої ОСОБА_1 при звільненні, яка становить 26 074,67 грн.

28. Отже, з дня звільнення (03 листопада 2014 року) порушено право позивача на отримання зароблених коштів та виникло право на пред`явлення позову про їх стягнення.

…

34. Скасовуючи попередні рішення судів у цій справі, Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що суди не встановили дату переміщення Донецької міської ради з тимчасово неконтрольованої території Донецької області на контрольовану Україною територію, не дослідили, чи відновилось відповідне фінансування установи у місячний строк після її переміщення на контрольовану Україною територію відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку, оскільки пунктом 10 рішення Донецької міської ради від 29.01.2014 р. № 44/1 «Про міський бюджет на 2014 рік» затверджений перелік захищених видатків загального фонду міського бюджету на 2014 рік, у тому числі на оплату праці робітників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, та з`ясували, з якої причини ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата до звернення позивача з даним позовом у липні 2015 року.

35. Однак при новому розгляді справи суд першої інстанції не встановив жодної з обставин, наведених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2017 року, а суд апеляційної інстанції встановив лише дату реєстрації Донецької міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із місцезнаходженням у м. Краматорську Донецької області - 04 грудня 2014 року.

36. Таким чином, суди обох інстанцій знову не з`ясували всі обставини, необхідні для встановлення вини Донецької міської ради або визначення іншої особи, відповідальної за непроведення своєчасного розрахунку з працівником, для вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

37. Крім того, суд першої інстанції не розглянув заяву ОСОБА_1 від 01 листопада 2017 року про додаткове залучення відповідачів у справі, зміну предмету адміністративного позову та збільшення розміру позовних вимог.

…

39. Не наведено в судових рішеннях і мотивів задоволення позову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності УДКСУ у м. Донецьку, зважаючи на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року позовні вимоги в цій частині були залишені без розгляду.

40. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то прийняті судами рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції за приписами частин другої і четвертої статті 353 КАС України.

41. При новому розгляді судам слід врахувати наведене, повно і всебічно встановити обставини справи та в залежності від встановленого вирішити спір».

Відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

05 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття до провадження адміністративної справи № 805/2905/15-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін; судове засідання призначив на 05 грудня 2019 року (том 3 а.с. 4-7).

06 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про витребування доказів у Донецької міськради, Управління ДКСУ у м. Донецьку та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Донецької обласної державної адміністрації - Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (том 3 а.с. 23-24).

06 листопада 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 01 листопада 2019 року № 1/2019 про залучення додаткових відповідачів, зміну предмета адміністративного позову та збільшення позовних вимог (том 3 а.с. 32-43).

29 листопада 2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відрядженні суд постановив ухвалу про зміну дати судового засідання на 09 грудня 2019 року (том 3 а.с. 56).

09 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про залучення співвідповідачів, прийняття заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, якою задовольнив клопотання позивача; залучив до участі у справі як відповідачів Донецьку обласну раду (далі - відповідач 3, Донецька облрада), Донецьку обласну державну адміністрацію Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію (далі відповідач 4, Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА); прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та про зміну предмета позову.

Після зміни предмета позову та збільшення позовних вимог позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міськради, Управління ДКСУ у м. Донецьку, Донецької облради, Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА стали такими:

- стягнути солідарно з Донецької міськради, з Донецької облради, з Донецької ОДА, Донецької обласної ВЦА на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 26074,67 грн;

- стягнути солідарно з Донецької міськради, з Донецької облради, з Донецької ОДА, Донецької обласної ВЦА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у розмірі 1022987,50 грн (том 5 а.с. 191-192).

09 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 09 січня 2020 року; встановив строк для подання заяв по суті справи (том 5 а.с. 193-194).

08 січня 2020 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС України (том 6 а.с. 14-15).

09 січня 2020 року проведено підготовче засідання.

14 січня 2020 року суд постановив ухвалу про витребування доказів у Головного управління Національної поліції України в Донецькій області та Донецької торгово-промислової палати. (том 6 а.с. 19-20).

14 січня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2020 року (том 6 а.с. 21-22).

В судовому засіданні 28 січня 2020 року оголошена перерва до 12 лютого 2020 року.

Позивач, представники відповідачів 1, 2, 3 в судове засідання не з`явилися; від позивача та відповідачів 2 і 3 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 1 ст. 229 КАС України під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представники відповідача 4 позов не визнали, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача, третіх осіб та відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин перебував на службі в органах місцевого самоврядування, обіймав посаду заступника начальника управління начальника відділу по роботі з проектами розпорядчих актів юридичного управління Донецької міськради. 03 листопада 2014 року був звільнений за угодою сторін.

Стверджував, що до звільнення виконував покладені на нього посадові обов`язки, однак з невідомих йому причин заробітна плата за липень, жовтень та листопад 2014 року була виплачена лише частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 26074,67 грн.

Ця заборгованість Донецькою міськрадою не погашена.

Покликаючись на ст. 38 Конституції України, ст. ст. 9, 21 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493), ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), позивач просив стягнути заборгованість із заробітної плати в судовому порядку.

Позивач наголошував, що непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 цього Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За розрахунком позивача станом на 01 листопада 2019 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становив 1022987,50 грн і заборгованість із заробітної плати залишалась непогашеною.

Позивав зазначав, що залишки коштів міського бюджету м. Донецька були перераховані до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області.

Стверджував, що заробітна плата посадових осіб Донецької міськради фінансувалася за рахунок коштів міського бюджету, а відповідними повноваженнями щодо розпорядження ними наділені Донецька облрада, Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА, які знаходяться на підконтрольній українській владі території.

З огляду на викладене позивач просив стягнути заборгованість з заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні солідарно з Донецької міськради, Донецької облради, Донецької ОДА та Донецької обласної ВЦА.

Необхідність застосування саме такого способу захисту порушеного права позивач обґрунтовував, виходячи з принципу верховенства права, а також з того, що судовий захист має бути ефективним.

Відповідач 1 Донецька міськрада під час нового розгляду справи правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідач 2 Управління ДКСУ у м. Донецьку, позовні вимоги до якого залишені без розгляду, під час нового розгляду справи правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося.

Відповідач 3 Донецька облрада позов не визнала, надала відзив на позовну заяву.

Відповідач 3 заявлені до нього вимоги вважав необґрунтованими, оскільки позивач проходив службу в Донецькій міськраді, яка і мала виплачувати заробітну плату, проводити остаточний розрахунок при звільненні.

Доводи позивача про те, що оскільки залишки коштів бюджету м. Донецька були зараховані до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області, Донецька облрада має нести солідарну з іншими відповідальність за виплату заборгованості із заробітної плати, відповідач 3 вважав безпідставними.

Відповідач 3 стверджував, що в липні 2014 року на підставі ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (далі Закон № 638), постанови правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», рішень Ради національної безпеки і оборони України та доручень Кабінету Міністрів України було призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на території Донецької області, яка не контролюється українською владою.

29 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України доручив Міністерству фінансів України, Міністерству соціальної політики України, Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям разом з Казначейством забезпечити фінансування в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей заробітної плати працівниками бюджетних установ та одержувачам бюджетних коштів, працівникам органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які виконують свої повноваження (протокол від 29 серпня 2014 року № 71).

М. Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

07 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 595, якою затвердив Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі Тимчасовий порядок № 595).

Відповідач 3 покликався на п. 2 Тимчасового порядку № 595 і зазначав, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Відповідач 3 зазначав, що повноваження Донецької міськради не було покладено на будь-який інший орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

На виконання пп. 4 п. 24 розділу VI Бюджетного кодексу України залишок коштів місцевого бюджету м. Донецька зарахований до спеціального фонду бюджету Донецької області. Ці кошти не можуть бути витрачені на погашення заборгованості Донецької міськради по заробітній платі.

Крім того, з березня 2015 року окремі повноваження Донецької облради, зокрема, щодо складання, затвердження обласного бюджету, внесення змін до нього тощо здійснює Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА.

З огляду на викладене, відповідач 3 просив відмовити у задоволенні позовних вимог (том 5 а.с. 206-209, том 6 а.с. 4-7).

Відповідач 4 Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА позов не визнала, надала відзив на позовну заяву.

Відповідач 4 покликався на положення норми ст. ст. 140, 143 Конституції України, ст. ст. 21, 47, 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95), ст. ст. 1, 2, 10, 21 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493), ст. ст. 10, 16, 42, 61, 71, 74 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97), ст. 7 Бюджетного кодексу України (далі БК України) і стверджував, що належним відповідачем за позовними вимогами є саме Донецька міськрада.

Відповідач 4 зазначав, що Донецька ОДА є місцевим органом виконавчої влади, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Донецька ОДА не є вищим органом відносно Донецької міськради чи її правонаступником, не має права втручатися у здійснення нею її повноважень. Як наслідок, Донецька ОДА не може нести відповідальність за зобов`язаннями Донецької міськради.

Донецька обласна ВЦА утворена Указом Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» відповідно до Закону України від 03 лютого 2015 року № 141-VIII «Про військово-цивільні адміністрації» (далі Закон № 141) як тимчасовий державний орган, що здійснює на відповідній території повноваження обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені законом. У зв`язку з цим Донецька ОДА набула статусу Донецької обласної ВЦА.

Покликаючись на ч. 1 ст. 67-2 БК України, відповідач 4 зазначав, що у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських ради за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону № 141 у разі їх утворення.

Відповідач 4 наголошував, що на виконання ст. 67-2 БК України прийнята лише постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2015 року № 52 «Про здійснення Донецькою обласною державною адміністрацією функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних призначень», згідно з якою Донецька ОДА на період проведення антитерористичної операції здійснює функції Донецької облради в частині бюджетних повноважень.

Відповідач 4 зауважував, що військово-цивільна адміністрація м. Донецька не утворювалася, повноваження Донецької міськради на Донецьку ОДА Донецьку обласну ВЦА жодним нормативно-правовим актом не покладені.

Відповідач 4 доводив, що, незважаючи на зміну свого місцезнаходження з м. Донецьк на м. Краматорськ, що знаходиться на підконтрольній території, з 2014 року і по теперішній час Донецька міськрада не здійснює свої повноваження як представницький орган місцевого самоврядування внаслідок того, що громади, інтереси якої має представляти ця рада, знаходиться на непідконтрольній території.

Відповідач 4 вказував на те, що наразі питання статусу, повноважень, фінансування видатків органів місцевого самоврядування, компетенція яких обмежена територією певного населеного пункту, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, законодавством не врегульовані.

Починаючи з 01 січня 2017 року залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської областей і використовуються відповідно до пп. 4 п. 24 розділу VI БК України.

Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА відповідно до повноважень, визначених Законом № 141, БК України та постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2015 року № 52 забезпечує організацію формування та виконання обласного бюджету з дотриманням норм БК України.

Зважаючи на особливості статусу Донецької міськради та Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА, відсутність правонаступництва за бюджетними видатками, відповідач 4 просив відмовити в позові (том 5 а.с. 216-226).

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних документів.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

З приводу перебування позивача на службі в органах місцевого самоврядування та його звільнення зі служби суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 13 листопада 1997 року (том 1 а.с. 12); реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (том 1 а.с. 13).

Факт проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування підтверджений записами в його трудовій книжці серії НОМЕР_3 .

Так, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника управління начальника відділу по роботі з проектами розпорядчих актів юридичного управління Донецької міськради; мав 9 ранг V категорії посадової особи місцевого самоврядування, про що свідчать записи №№ 18, 20 в трудовій книжці (том 1 а.с. 14-16, 60-63).

03 листопада 2014 року на підставі розпорядження від 03 листопада 2014 року № 276/4к ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено записом № 21 в трудовій книжці (том 1 а.с. 14-16, 60-63).

З приводу виплати позивачу заробітної плати в період його перебування на службі в органах місцевого самоврядування, джерела її фінансування та органу, що проводив виплати, суд встановив таке.

Донецька міська рада (ідентифікаційний код 26502957) представницький орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Донецька, утворений відповідно до Закону № 280/97 і зареєстрований як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений запис за номером 1266120 0000 0080076.

На час виникнення спірних правовідносин місцезнаходження Донецької міськради було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Ці обставини встановлені на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (том 1 а.с. 65) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 14 вересня 2012 року (том 1 а.с. 66-67).

Виконавчий комітет Донецької міської ради (ідентифікаційний код: 04052844) - виконавчий орган Донецької міськради, утворений відповідно до Закону № 280/97 і зареєстрований як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 травня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1266120 0000 008072.

З моменту державної реєстрації як юридичної особи місцезнаходження Виконавчого комітету Донецької міськради було зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 98, про що свідчать відомості ЄДР (том 1 а.с. 113, том 3 а.с. 12-13).

Юридичне управління Донецької міської ради (ідентифікаційний код: 33905007) - виконавчий орган Донецької міськради, зареєстрований як юридична особа 14 листопада 2005 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1266102 0000 013487.

З моменту державної реєстрації як юридичної особи місцезнаходження Юридичного управління Донецької міськради було зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, буд. 98, про що свідчать відомості з ЄДР (том 3 а.с. 14-15).

Видатки на виплату заробітної плати посадовим особам місцевого самоврядування Донецької міськради, розпорядники цих коштів визначалися рішенням про міський бюджет на відповідний рік.

Так, рішенням Донецької міськради від 29 січня 2014 року № 44/1 «Про міський бюджет на 2014 рік» в структурі видатків міського бюджету були передбачені видатки на заробітну плату для органів місцевого самоврядування.

Юридичне управління Донецької міськради фінансувалося за рахунок коштів міського бюджету, однак не входило до переліку головних розпорядників бюджетних коштів.

Головним розпорядником за видатками на виплату заробітної плати для органів місцевого самоврядування був визначений Виконавчий комітет Донецької міськради.

Цим рішенням був затверджений перелік захищених видатків загального фонду міського бюджету, у тому числі на оплату праці робітників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату (том 1 а.с. 68-109).

За інформацією, наданою Управлінням ДКСУ у м. Донецьку на виконання ухвали суду про витребування доказів, Донецька міськради та Юридичне управління Донецької міськради ніколи не мали статусу розпорядника та одержувача бюджетних коштів; не були включені до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; не мали рахунків в органах Казначейства; не укладали договори на розрахунково-касове обслуговування.

Виконавчий комітет Донецької міськради на час виникнення спірних правовідносин мав статус розпорядника бюджетних коштів; був включений до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; мав договір на розрахунково-касове обслуговування та відкриті рахунки в органах Казначейства, про що свідчить лист Управління ДКСУ у м. Донецьку від 14 листопада 2019 року № 02-35-06/252 (том 3 а.с. 52-53).

Таким чином, посадові особи місцевого самоврядування, які проходили службу в Юридичному управлінні Донецької міськради, отримували заробітну плату за рахунок коштів міського бюджету, а головним розпорядником за цими видатками був Виконавчий комітет Донецької міськради, який і проводив відповідні розрахунки з працівниками.

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Донецької міськради від 25 листопада 2014 року № 269, станом на 03 листопада 2014 року заборгованість з виплати ОСОБА_1 заробітної плати становила 26074,67 грн.

Так, за липень 2014 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 9374,14 грн; з неї утримано податків та обов`язкових платежів 1941,04 грн; перераховано до бюджетів податків та обов`язкових платежів 1941,04 грн; фактично сплачено позивачу 1000,00 грн; заборгованість склала 6433,10 грн, платіжне доручення від 08 жовтня 2014 року № 825 для її погашення передано до Головного управління ДКС України в Донецькій області.

За серпень 2014 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 5196,51 грн; з неї утримано податків та обов`язкових платежів 1100,89 грн; перераховано до бюджетів податків та обов`язкових платежів 1100,89 грн; фактично сплачено позивачу 4095,62 грн; заборгованість відсутня.

За вересень 2014 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 7069,07 грн; з нею утримано податків та обов`язкових платежів 1681,57 грн; перераховано до бюджетів податків та обов`язкових платежів 1681,57 грн; фактично сплачено позивачу 5387,50 грн; заборгованість відсутня.

За жовтень 2014 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 6577,29 грн; з неї утримано податків та обов`язкових платежів 1492,05 грн; перераховано до бюджетів податків та обов`язкових платежів 0 грн; фактично сплачено позивачу 0 грн; заборгованість склала 5085,24 грн, платіжні доручення № 954 від 15 жовтня 2014 року № 954 та від 29 жовтня 2014 року № 1004 для її погашення передані до Головного управління ДКС України в Донецькій області.

За листопад 2014 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 18973,10 грн; з неї утримано податків та обов`язкових платежів 4416,77 грн; перераховано до бюджетів податків та обов`язкових платежів 0 грн; фактично сплачено 0 грн; заборгованість склала 14556,33 грн, в якості причини її виникнення зазначено: «не має фінансування» (том 1 а.с. 17).

Довідка від 25 листопада 2014 року № 269 видана за підписом першого заступника міського голови Волкова М.І. та начальника відділу бухгалтерського обліку Вінської С.В. і скріплена печаткою Виконавчого комітету Донецької міськради (том 1 а.с. 17).

Відомості про доходи ОСОБА_1 , наведені у довідці від 25 листопада 2014 року № 269, узгоджуються з інформацією про його доходи, вказаною Виконавчим комітетом Донецької міськради у довідці від 25 листопада 2014 року № 250 (том 1 а.с. 18).

Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», сформована за період з 01 липня 2014 року по 07 липня 2015 року, свідчить про зарахування рахунок позивача заробітної плати, а саме: 29 липня 2014 року зарахована заробітна плата за першу половину липня 2014 року 1000,00 грн; 08 жовтня 2014 року за серпень 20014 року 4095,62 грн; 08 жовтня 2014 року за вересень 2014 року 5387,50 грн (том 1 а.с. 19-20).

Докази виплати ОСОБА_1 заробітної плати за липень 2014 року в сумі 6433,10 грн, за жовтень 2014 року в сумі 5085,24 грн та за листопад 2014 року в сумі 14556,33 грн суду не надані.

Як свідчать письмові пояснення Донецької міськради від 06 серпня 2015 року за підписом міського голови ОСОБА_2 , відповідач 1 визнає факти перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Донецькою міськрадою, обставини їх припинення, а також відомості, наведені в довідках від 25 листопада 2014 року № 269 і № 250 (том 1 а.с. 36).

Окрім загальновідомих обставин, пов`язаних з проведенням активної фази антитерористичної операції на території м. Донецька, які могли вплинути на можливості Донецької міськради виконати свої зобов`язання щодо виплати заробітної плати та проведення остаточного розрахунку при звільненні, суд встановив таке.

16 квітня 2014 року невстановлені особи в результаті масових заворушень захопили адміністративну будівлю виконавчого комітету Донецької міськради, розташовану за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, буд. 98.

Це слугувало підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження № 12014050810001035 від 16 квітня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 Кримінального кодексу України (масові заворушення), про що свідчить інформація слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, надана суду на виконання ухвали про витребування доказів (том 6 а. с. 44-47, 66-69).

Як свідчить лист Донецької міськради від 26 серпня 2015 року б/н, з метою вирішення питання виплати нарахованої заробітної плати та компенсаційних виплат колишнім працівникам та посадовим особам міської ради, Донецька міськрада зверталася з листами до Верховної Ради України та Міністерства фінансів України, пропонувала вжити дієві заходи, спрямовані на нормативне врегулювання питання щодо запровадженням того особливого порядку діяльності органів Казначейства та належного фінансування казначейських рахунків місцевого бюджету м. Донецька, зокрема шляхом внесення змін до порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Доцільність позитивного вирішення питання, пов`язаного з ліквідацією заборгованості із заробітної плати та розрахункових виплат колишнім працівникам органів місцевого самоврядування поділяв Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (лист від 30 липня 2015 року № 04-34/10-193145, наданий у відповідь на лист Донецької міської ради від 15 червня 2015 року № 01/6-456) (том 1 а.с. 44).

Відповідно до ст. 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За інформацією Донецької торгово-промислової палати, наведеною у листі від 24 січня 2020 року № 41/12.1-20-03, в період з 2014 року і по теперішній час Донецька міськрада з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не зверталася (том 6 с. .49, 52).

З приводу переміщення органів місцевого самоврядування м. Донецька з тимчасово непідконтрольної території Донецької області на контрольовану Україною територію та відновлення їх функціонування суд встановив такі обставини.

04 грудня 2014 року проведена державна реєстрація зміни місцезнаходження Донецької міськради, про що до ЄДР внесений запис за номером 1266 1070007008076.

Місцезнаходження Донецької міськради зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Транспортна, буд. 2, про що свідчать витяги та відомості з ЄДР (том 1 а.с. 35, 110-112, том 3 а.с. 8-9, 21-22).

Донецька міськрада не відновила своє функціонування, а її працівники виконання своїх обов`язків; рішення про переміщення на підконтрольну українській владі територію Донецькою міськрадою не приймалося.

В заявах по суті справи Донецька облрада та Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА зазначили, що Донецька міськрада, яка є представницьким органом територіальної громади м. Донецька, не відновлювала свого функціонування, оскільки територіальна громада, інтереси якої вона представляє, залишається на непідконтрольній території.

Таким чином, Донецька міськрада, хоча і змінила своє місцезнаходження як юридична особа 04 грудня 2019 року, фактично не була переміщена на підконтрольну Україні територію і свого функціонування не відновила.

Відомості ЄДР також свідчать, що Виконавчий комітет Донецької міськради та Юридичне управління Донецької міськради як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 113, том 3 а.с. 12-15).

З приводу відновлення фінансування Донецької міськради суд встановив таке.

Незважаючи на зміну місцезнаходження як юридичної особи, Донецька міськрада не виконала вимоги п. п. 6, 11 Тимчасового порядку № 595, відповідно до яких: 1) протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій; 2) установи, які переміщенні на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Донецька міськрада не включена до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, не має відкритих рахунків в органах Казначейства і не укладала не договору на розрахунково-касове обслуговування.

Бюджетного фінансування Донецької міськради після зміни її місцезнаходження у грудні 2014 року не відбувалося, про що свідчить лист Управління ДКСУ у м. Донецьку від 14 листопада 2019 року № 02-35-06/252 (том 3 а.с. 52-53).

Таким чином,бюджетне фінансування Донецької міськради не відновлено.

З приводу коштів міського бюджету м. Донецька суд встановив таке.

28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (далі Закон № 79).

П. 31 розділу І Закону № 79 БК України був доповнений ст. 67-2 такого змісту:

«Стаття 67-2. Особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції

1. У разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації».

На підставі Закону України 02 червня 2015 року № 486-VIII «Про внесення змін до статті 67-2 Бюджетного кодексу України» ч. 1 ст. 67-2 БК України доповнена словами «або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх утворення».

Відповідно до пп. 5 п. 63 розділу І Закону № 79 розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнений п. 24 наступного змісту:

«24. Установити, що виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення антитерористичної операції, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) витрати державного бюджету, у тому числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади;

2) перерахування трансфертів місцевим бюджетам, передбачених у законі про Державний бюджет України, здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

3) за рішеннями Президента України, відповідних органів державної влади або їх посадових осіб може запроваджуватися особливий порядок діяльності учасників бюджетного процесу на відповідній території України та/або відбуватися зупинення, поновлення їхньої діяльності, їх переміщення, реорганізація, ліквідація».

Законом України від 06 жовтня 2015 року № 714-VIII «Про внесення змін до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу» внесені такі зміни до п. 24 розділу VI БК України:

«в абзаці першому слова «що розташовані на території проведення антитерористичної операції» замінити словами «на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень»;

доповнити підпунктом 4 такого змісту:

«4) тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковуються станом на 1 вересня 2015 року на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об`єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток».

На підставі пп. 8 п. 18 розділу І Закону України від 20 грудня 2016 року № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» пп. 4 п. 24 розділу VI БК України доповнений абзацом п`ятим такого змісту:

«Починаючи з 1 січня 2017 року залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства України щомісяця (до 10 числа місяця, наступного за звітним), відображаються ними у бухгалтерському обліку та звітності про виконання місцевих бюджетів за класифікацією фінансування бюджету та спрямовуються на об`єкти і заходи, що формуються з урахуванням положень абзаців другого і четвертого цього підпункту».

Відповідно до пп. 12 п. 37 розділу І Закону України від 07 грудня 2017 року № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені такі зміни в абз. 8 п. 24 розділу VI БК України:

«слова «за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету» виключити;

доповнити реченням такого змісту: «Затверджені відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями переліки об`єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, погоджуються Кабінетом Міністрів України».

22 липня 2016 року на виконання пп. 4 п. 24 розділу VІ БК України залишки коштів на рахунках бюджету м. Донецька в сумі 1179235799,95 грн були перераховані до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області. Ці операції відображені у звітності про виконання місцевих бюджетів за кодом класифікації фінансування бюджету 208350 «Кошти, передані з місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, до спеціального фонду обласних бюджетів».

Починаючи з 01 січня 2017 року залишки, що обліковуються на кожну звітну дату на рахунках бюджету м. Донецька, до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховуються до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області та відображаються в звітності про виконання місцевих бюджетів за кодом класифікації фінансування бюджету 208350.

За рахунок цих коштів здійснюються видатки відповідно до розпорядження голови Донецької ОДА керівника Донецької обласної ВЦА від 04 липня 2017 року № 548 «Про затвердження об`єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (із змінами та доповненнями), про що свідчить лист Головного управління Держаної казначейської служби України у Донецькій області від 12 жовтня 2017 року № 08-13/2869 (том 2 а.с. 12-13).

Донецька обласна рада (ідентифікаційний код 24068072) зареєстрована як юридична особа 23 грудня 2015 року, про що 04 серпня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1266120 0000 010357.

Донецька облрада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Донецької області.

Донецька облрада переміщена на підконтрольну органам влади територію, згідно з відомостями ЄДР її місцезнаходження зареєстровано за адресою: Донецька обл., м Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86 (том 5 а.с. 187-188, 210-211, том 6 а.с. 8).

Донецька обласна державна адміністрація (ідентифікаційний код 00022473) зареєстрована як юридична особа 21 серпня 1995 року, про що 16 вересня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1266120 0000 011422.

Донецька ОДА є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Донецька ОДА переміщена на підконтрольну органам влади територію, за даними ЄДР її місцезнаходження зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6 (том 3 а.с. 19-20, том 5 а.с. 189-190).

19 лютого 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 52 «Про здійснення Донецькою обласною державною адміністрацією функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних повноважень» (далі постанова КМУ № 52).

Як свідчить зміст постанови КМУ № 52, відповідно до ст. 67-2 БК України у зв`язку з припиненням діяльності Донецької обласної ради Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Донецької ОДА щодо здійснення зазначеною адміністрацією на період проведення антитерористичної операції функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних повноважень за переліком згідно з додатком.

До таких повноважень серед іншого належать затвердження обласного бюджету, внесення змін до нього, затвердження звітів про його виконання; розподіл та перерозподіл переданих з державного бюджету дотацій, субвенцій між місцевими бюджетами; утворення цільових фондів, які є складовою спеціального фонду обласного бюджету, затвердження положення про такі фонди, яким визначається порядок їх формування та використання; створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету; прийняття рішень про розподіл коштів бюджету розвитку щодо здійснення заходів на будівництво, реконструкцію і реставрацію об`єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за об`єктами під час затвердження обласного бюджету та внесення змін до нього тощо.

03 лютого 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 141-VIII «Про військово-цивільні адміністрації», який визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 141 для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 141 військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Указом Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворена Донецька обласна військово-цивільна адміністрація.

У зв`язку з утворенням обласної військово-цивільної адміністрації Донецька ОДА набула статусу Донецької обласної ВЦА.

Отже, Донецька ОДА набула статусу Донецької обласної ВЦА, а також здійснює функції Донецької облради у сфері бюджетних повноважень.

На виконання ухвали суду Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА листом від 27 листопада 2019 року № 0.1/24-6164/4-19 повідомила, що формування та виконання обласного бюджету здійснюється з урахуванням норм БК, Закону № 141 та постанови КМУ № 52.

На виконання пп. 4 п. 24 розділу VI БК України залишки кошів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області та спрямовуються на відновлення об`єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток області.

Переліки об`єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок таких залишків коштів, затверджуються обласною державною адміністрацією та погоджуються Кабінетом Міністрів України (до 01 січня 2018 року Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету).

Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА також повідомила, що за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюються свої повноваження, що зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету, видатки на оплату праці посадових осіб і працівників органів місцевого самоврядування, в тому числі Донецької міськради та її виконавчих органів, або на проведення розрахунків із звільненими працівниками з цих органів не здійснювалися. Оскільки спрямування цих коштів на такі цілі не передбачено пп. 4 ст. 24 розділу розділу VI БК України (том 3 а.с. 60-62, том 4 а.с. 121-124).

Відомості, надані Донецькою ОДА Донецькою обласною ВЦА, підтверджені розпорядженнями голови Донецької ОДА керівника Донецької обласної ВЦА від 04 липня 2016 року № 548 «Про затвердження Переліку об`єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», від 02 вересня 2016 року № 754 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 23 вересня 2016 року № 844 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 23 листопада 2016 року № 1049 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 06 грудня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 10 березня 2017 року № 212 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 17 травня 2017 року № 514 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 30 червня 2017 року № 739 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 07 листопада 2017 року № 1414/5-17 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 05 березня 2018 року № 305/5-18 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 31 липня 2018 року № 957/5-18 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05 березня 2018 року № 305/5-198», від 06 вересня 2018 року № 1113/5-18 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548», від 04 березня 2019 року № 232/5-19 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548» (том 3 а.с. 64-250, том 4 а.с. 1-119, 125-243, том 5 а.с. 1-185).

Зміст цих розпоряджень свідчить, що залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюються свої повноваження, що зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області, використовуються на відновлення об`єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької області, а також на її соціально-економічний розвиток, тобто на цілі, визначені пп. 4 п. 24 розділу VI БК України.

Вказані вище розпорядження не передбачають здійснення видатків на виплату заробітної плати (погашення заборгованості) посадових осіб і працівників органів місцевого самоврядування населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493) служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2493 визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Основні принципи служби в органах місцевого самоврядування визначає ст. 4 Закону № 2493. Фінансове забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету є одним із таких принципів.

Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування визначає ст. 7 Закону № 2493, відповідно до ч. 3 якої на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється законодавство України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 розділу VII Закону № 2493 дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Право посадової особи місцевого самоврядування на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості , рангу, якості, досвіду та стажу роботи, належить до її основних прав (ст. 9 Закону № 2493).

Оплату праці посадових осіб місцевого самоврядування регламентує ст. 21 Закону № 2493.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2493 посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону № 2493 джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) установлено, що у день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом вставлено, що при звільненні позивача 3 листопада 2014 року йому не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 26 074,67 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість від 25 листопада 2014 року № 269 і не заперечується відповідачем 1 Донецькою міськрадою.

Як Вищий адміністративний суд України, так і Верховний Суд дійшли висновку, який є обов`язковим для врахування під час нового розгляду справи, що з цього дня (03 листопада 2014 року) порушено право позивача на отримання зароблених коштів та виникло право для пред`явлення позову про їх стягнення.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з Донецької міськради на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати, яка утворилася за липень, жовтень і листопад 2014 року, і становить 26074,67 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлена ст. 117 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України зумовлю висновок, що підставою для застосування до роботодавця відповідальності за затримку розрахунку, є наявність сукупності таких умов: 1) невиплата належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу; 2) вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум; 3) відсутність спору про їх розмір.

Як встановлено судом, між сторонами немає спору про розмір суми, належної, але не виплаченої ОСОБА_1 при звільненні, яка становить 26 074,67 грн.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди не з`ясували всі обставини, необхідні для встановлення вини Донецької міськради або визначення іншої особи, відповідальної за непроведення своєчасного розрахунку з працівником, для вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи питання щодо наявності вини Донецької міськради у затримці розрахунку, суд виходить з такого.

Ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» установлено, що період проведення антитерористичної операції час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набрав чинності 14 квітня 2014 року.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2014 року № 1085-р.

Заборгованість з виплати ОСОБА_1 заробітної плати виникла за липень, жовтень та листопад 2014 року.

Суд встановив, що Донецька міськрада здійснила нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , утримала з неї податки, збори та обов`язкові платежі та передала платіжні доручення органу Казначейства для проведення відповідної виплати.

Платіжні доручення не були виконані.

Як наслідок, з незалежних від Донецької міськради причин заробітна плата ОСОБА_1 не була виплачена.

На час виникнення спірних правовідносин Донецька міськрада знаходилась на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція.

Починаючи з 24 липня 2014 року на території Донецької області запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а з 06 серпня 2014 року банкам України доручено призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, про що свідчать постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 та від 06 серпня 2014 року № 466.

З квітня 2014 року внаслідок масових заворушень будівля за адресою АДРЕСА_1 , де розташовувалися Донецька міськрада та її виконавчий комітет, була захоплена невстановленими особами.

07 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (далі Постанова КМУ № 595).

П. 1 Постанови КМУ № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі Тимчасовий порядок № 595).

П. п. 3-4 Постанови КМУ № 595 міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям доручено забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам місцевих державних адміністрацій і керівникам бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, забезпечити у місячний строк з дня набрання чинності цією постановою внесення змін до штатних розписів, кошторисів (планів використання бюджетних коштів) та до статутів (інших установчих документів) установ, підприємств та організацій, які на момент набрання чинності цією постановою переміщені з тимчасово неконтрольованої території, з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.

Тимчасовий порядок № 595 визначає процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям (далі - установи), здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей.

Згідно з п. 2 Тимчасового порядку № 595 у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Відповідно до п. 3 Тимчасового порядку № 595 заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Згідно з п. 4 Тимчасового порядку № 595 заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов`язки.

Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

Відповідно до п. 6 Тимчасового порядку № 595 у разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів).

Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.

Після закінчення місячного строку видатки на забезпечення діяльності установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються лише відповідно до кошторису (плану використання бюджетних коштів) з урахуванням внесених змін.

Згідно з п. 11 Тимчасового порядку № 595 установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що 04 грудня 2014 року проведена державна реєстрація зміни місцезнаходження Донецької міськради на підконтрольну українській владі територію (в м. Краматорську Донецької області).

Однак йдеться лише про державну реєстрацію зміни місцезнаходження юридичної особи.

Фактично Донецька міськрада на контрольованою українською владою територію не була переміщена, відповідне рішення радою не приймалося.

Донецька міськрада не відновила свою діяльність на підконтрольній території, не продовжила функціонувати, а її працівники виконувати свої обов`язки.

Донецькою міськрадою не були відкриті рахунки в органах Казначейства за новим місцезнаходженням.

Оскільки вимоги п. п. 4, 6, 11 Тимчасового порядку № 595 Донецькою міськрадою не були виконані, її бюджетне фінансування не було відновлено.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду, Донецька міськрада не включена до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, не має відкритих рахунків в органах Казначейства та договорів на її розрахунково-касове обслуговування.

Донецька міськрада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Донецька.

Оскільки територіальна громада м. Донецька, залишається на території, непідконтрольній українській владі, відновлення функціонування її представницького органу на підконтрольній території об`єктивно ускладнене, про що, зокрема, зазначали Донецька облрада та Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА.

Донецька міськрада за отриманням сертифікату про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як це передбачено ст. 10 Закону № 1669, не зверталася.

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність вини Донецької міськради у не проведенні остаточного розрахунку з ОСОБА_1 у зв`язку з його звільненням зі служби в органах місцевого самоврядування, що мало місце 03 листопада 2014 року.

Відсутність вини Донецької міськради унеможливлює застосування до неї відповідальності за ч. 1 ст. 117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Донецької міськради середнього заробітку за час затримки розрахунку не підлягають задоволенню.

З приводу того, чи є інші органи (державної влади чи місцевого самоврядування), повноважні провести розрахунки зі звільненими працівниками Донецької міськради та її виконавчих органів, суд встановив таке.

Як свідчить аналіз положень чинного законодавства, що визначає правовий статус, повноваження, завдання і функції Донецької облради, Донецької ОДА - Донецької обласної ВЦА, жоден з цих органів не визначений правонаступником Донецької міськради.

Повноваження Донецької міськради не передані будь-якому іншому органу чи посадовій особі.

Верховною Радою України шляхом внесення змін та доповнень до Бюджетного кодексу України вирішила питання залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюються свої повноваження, в тому числі м. Донецька.

Відповідно до пп. 4 п. . 24 розділу VI БК України ці кошти зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області і використовуються на відновлення об`єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької області, а також на її соціально-економічний розвиток.

Можливість використання цих коштів на виплату заробітної плати (погашення заборгованості) посадовим особам і працівникам Донецької міськради та її виконавчих органів БК України не передбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 67-2 БК України у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації.

Судом встановлено, що у зв`язку з припиненням діяльності Донецької облради Кабінет Міністрів України постановив погодився з пропозицією Донецької ОДА щодо здійснення зазначеною адміністрацією на період проведення антитерористичної операції функцій Донецької облради в частині бюджетних повноважень. Аналогічних рішень щодо Донецької міськради прийнято не було.

Той факт, що кошти міського бюджету м. Донецька, за рахунок яких здійснювалася виплата заробітної плати ОСОБА_1 як посадової особи місцевого самоврядування, перераховані до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області, а повноваженнями щодо розпорядження цими коштами наділена Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА, не є підставою для стягнення заборгованості із заробітної плати на користь позивача солідарно з Донецької міськради, Донецької облради, Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА.

По-перше, розрахунок із звільненим працівником має проводити власник або уповноважений ним орган, тобто належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є саме Донецька міськрада як орган, в якому позивач проходив службу.

По-друге, Донецька облрада і Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією і законами України. При цьому в частині використання бюджетних коштів пріоритетними є норми БК України.

Донецька облрада припинила своє функціонування. Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА наділена окремими повноваженнями Донецької облради в бюджетній сфері і може розпоряджатися коштами обласного бюджету Донецької області виключно в порядку, визначеному бюджетним законодавством.

Залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюються свої повноваження, зараховані до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області, Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА може використовувати лише на цілі, визначені пп. 4 ст. 24 розділу VI БК України, тобто на відновлення об`єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької області, а також на її соціально-економічний розвиток.

БК України не передбачає можливості використання цих коштів на виплату заробітної плати (заборгованості із заробітної плати) посадовим особам і працівникам органів місцевого самоврядування Донецької міськради і її виконавчих органів.

Донецька ОДА Донецька обласна ВЦА не може самостійно змінювати напрямок використання цих коштів всупереч приписам БК України.

Такими чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької облради, Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА слід відмовити.

З приводу аргументів позивача про те, що належним та ефективним способом захисту його порушеного права має бути стягнення заборгованості солідарно з Донецької міськради, Донецької облради та Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА, суд зазначає таке.

Пп. 1 п. 9 розділу VI БК України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Донецька міськрада є бюджетною установою в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 БК України.

Таким чином, виконання рішення суду про стягнення коштів з Донецької міськради має виконуватися органами Казначейства в відповідно до Законів України «Про виконавче провадження», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

При цьому забезпечення реального та повного виконання рішення суду покладатиметься на державу в особі її органів, оскільки ефективна організація система виконання рішень є позитивним обов`язком держави.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та норми права, що регулюють спірні правовідносини, підстави для застосування такого способу захисту як солідарне стягнення заборгованості з Донецької міськради, Донецької облради та Донецької ОДА Донецької обласної ВЦА відсутні.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки сторонами не надані докази їх понесення.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Донецької обласної ради, Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

2. Стягнути з Донецької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 26074 (двадцять шість тисяч сімдесят чотири) гривні 67 копійок.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко