ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
м. Київ
15.02.2021Справа № 910/16963/20Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
до ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_1 ОСОБА_6
ОСОБА_9
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Кабінету Міністрів України
про визнання контрактів недійсними
Представники учасників: згідно протоколу судового засідання
Встановив:
02.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" з вимогами до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Кабінету Міністрів України про визнання контрактів, укладених між Кабінетом Міністрів України від імені держави з членами наглядової ради АТ КБ "Приватбанк" недійсними.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, спірні контракти укладені внаслідок обману, а також суперечать інтересам держави та суспільства, що є підставою для визнання їх недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 суд звернувся до відповідних відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання/перебування фізичних осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
27.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .
30.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_5 .
09.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .
17.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Зазимської сільської ради надійшла інформація про місце проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/16953/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 15.02.2021, залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариства комерційного банку "Приватбанк", зобов`язано Акціонерне товариства комерційного банку "Приватбанк" надати суду оригінали та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи цивільно-правових угод, укладених з відповідачами.
22.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про неможливість надання витребуваних доказів.
02.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення.
05.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідачів 1-9 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, заява із запереченнями щодо задоволення клопотання про витребування доказів, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
08.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про зловживання процесуальними права та залишення позовної заяви без розгляду.
08.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідачів 1-9 надійшов відзив.
08.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-10 надійшов відзив.
12.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення.
У підготовче засідання 15.02.2021 з`явилися представники сторін та третьої особи та надали пояснення.
Представник позивача подав у підготовчому засіданні відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів.
Представник відповідача подав у підготовчому засіданні клопотання про розгляд справи у закритому засіданні.
Крім того, представник відповідачів 1-9 підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про закриття провадження у справі.
Представник позивача заперечив про клопотання відповідачів 1-9 про закриття провадження у справі.
Представники відповідача-10 та третьої особи підтримали клопотання відповідачів 1-9 про закриття провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідачів 1-9 про закриття провадження у справі, дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Як вказано позивачем у позовній заяві, даний позов пред`явлено в межах повноважень первинної профспілкової організації, передбачених статтями 245 - 247 Кодексу законів про працю України, в інтересах як членів цієї профспілки, так і в інтересах всього трудового колективу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в порядку, передбаченому частинами 2, 3 статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Позивач вказує, що вищенаведені інтереси полягають в усуненні від виконання обов`язків голови та членів наглядової ради Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які, в порушення умов укладених з кожним з них окремо контрактів, не належним чином виконують свої службові обов`язки внаслідок недбалого ставлення до них, через що не вживають заходів для перешкоджання протиправній діяльності голови правління Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ОСОБА_15 та інших членів правління цього банку, зокрема, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які обізнано, діючи з корисних мотивів, системно зменшують на свою користь госпрозрахунковий дохід трудового колективу, передбачений статтями 252-5 Кодексу законів про працю України, чим регулярно спричиняють матеріальну шкоду трудовому колективу.
Відтак, позивач просить суд визнати контракти, укладені між Кабінетом Міністрів України від імені держави з членами наглядової ради Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" недійсними, оскільки вважає, що вони укладені внаслідок обману та є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі передбачать вручання у господарську діяльність банку та не вирішують будь-якого юридичного спору про право або інтерес.
Так, позивачем зазначено у позові, що його пред`явлено в інтересах як членів цієї профспілки, так і в інтересах всього трудового колективу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", які полягають в усуненні від виконання обов`язків голови та членів наглядової ради банку, які в порушення умов укладених з ними договорів неналежним чином виконують свої службові обов`язки.
Суд зазначає, що твердження позивача про те, що відповідачі неналежно виконують покладені на них посадові обов`язки не корелюється з підставами позову у даній справі.
Законний інтерес позивача та його членів не може полягати в усуненні від виконання обов`язків членів наглядової ради банку, оскільки порушує права акціонера банку, до виключної компетенції якого віднесено призначення та звільнення з посади членів наглядової ради банку.
У рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року Конституційного Суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес».
Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що такий інтерес не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам,загальновизнаним принципам права.
Отже, особа може звернутись до суду за захистом виключного легітимного інтересу.
Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Згідно з частиною 1 статті 19 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Частиною 5 зазначеної статті визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів учасників акціонерного товариства.
Пунктами 5, 11 частини 7 статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що до виключної компетенції вищого органу належить прийняття рішень щодо, зокрема: призначення та припинення повноважень членів наглядової ради державного банку в порядку та з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею; затвердження заходів за результатами розгляду звіту наглядової ради державного банку, в тому числі про виконання стратегії розвитку державного банку.
Отже, питання щодо оцінки діяльності наглядової ради банку, а також прийняття відповідних рішень за результатами такої оцінки, відноситься до виключної компетенції акціонера банку.
Відтак, профспілкова організація безпідставно стверджує про існування у неї та/або у її членів законного інтересу щодо усунення від виконання обов`язків відповідачів.
За таких обставин, суд вказує, що позовні вимоги у цій справі не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження акціонера банку, а також передбачають втручання у господарську діяльність банку, що не може бути способом захисту порушеного права.
За результатами вирішення даної справи не вирішується спір про право або інтерес, що виключає можливість її розгляду судом.
Так, в позовній заяві не зазначено законного права чи інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду та не вказано, яким саме чином та які індивідуальновиражені права або інтереси будуть поновлені внаслідок задоволення позову.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в статті 16 Цивільного кодексу України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Укладення банком з відповідачами договорів не впливає на права та або законні інтереси позивача (його членів).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Заявлені вимоги не направлені на досягнення тих наслідків, про які позивач вказує у своєму позові.
Як вбачається з позовної заяви, інтереси позивача полягають в усуненні від виконання обов`язків голови та членів наглядової ради банку.
У той же час, визнання недійсним цивільно-правового договору (контракту), укладеного з членом наглядової ради банку, не впливає на повноваження члена наглядової ради, оскільки підставою для отримання повноважень члена наглядової ради державного банку є відповідне призначення вищим органом (Кабінетом Міністрів України) (ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність"); повноваження члена наглядової ради достроково припиняються лише у виключних випадках, передбачених законодавством, до яких не відноситься визнання недійсними цивільно-правових договорів, укладених із членом наглядової ради (ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Отже, дійсність та/або недійсність цивільно-правового договору не є підставою припинення повноважень члена наглядової ради банку, а, отже, заявлена вимога не призводить то тих наслідків, які, на думку позивача, мали б поновити права або інтереси його членів, навіть, якщо б припустити, що таке порушення мало місце.
Вищевикладене свідчить про те, що розгляд цієї справи не передбачає вирішення юридичного спору та, відповідно, даний спір не підлягає судовому розгляду.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки позивач пред`явив позовні вимоги, які не можуть бути предметом розгляду як у суді господарської юрисдикції, так і взагалі у судовому порядку.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання контрактів, укладених між Кабінетом Міністрів України від імені держави з членами наглядової ради АТ КБ "Приватбанк" недійсними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 910/16963/20 за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Кабінету Міністрів України про визнання контрактів, укладених між Кабінетом Міністрів України від імені держави з членами наглядової ради АТ КБ "Приватбанк", недійсними закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька
