ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2021Справа № 910/169/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф»

до 1) Державного підприємства «Сетам»

2) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсними електронних торгів та договорів купівлі-продажу,

За участю представників сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 Савулій В.О. (у порядку самопредставництва, витяг з ЄДР)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф» (далі - ТОВ «ОП «Група Скіф», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам», відповідач-1) та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, відповідач-2) про визнання недійсними електронних торгів та договорів купівлі-продажу.

В обґрунтування поданого ним позову ТОВ «ОП «Група Скіф» зазначило, що є власником двадцяти автомобілів, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53393/17-к передані в управління Національного агентства.

У подальшому три з двадцяти вищевказаних транспортних засобів, а саме: автомобіль марки Toyota Camry № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки Mercedes-Benz GL500 4 Matic № куз. НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки Toyota Camry № куз. НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , були реалізовані відповідачами на прилюдних торгах.

Такі прилюдні торги, а також договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені за результатами їх проведення, на переконання позивача, є недійсними, оскільки всупереч прямим приписам чинного законодавства майно, що належить позивачу та було визнане речовими доказами в межах кримінального провадження, було реалізоване відповідачами на вказаних торгах самостійно, без відповідної згоди позивача на реалізацію його майна, а також без дозволу суду.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив:

- визнати недійсними електронні торги з продажу транспортних засобів Toyota Camry № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; Mersedes-Benz GL500 4Matic № куз. НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; Toyota Camry № куз. НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , проведені ДП «Сетам» на замовлення Національного агентства;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені Національним агентством щодо автомобілів марки Toyota Camry № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; Mersedes-Benz GL500 4Matic № куз. НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; Toyota Camry № куз. НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/169/18 вищевказані позовні вимоги били задоволені повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 вказане вище рішення суду було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/169/18 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 910/169/18 між суддями вказана справа була передана на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 справа № 910/169/18 була прийнята до свого провадження суддею Удаловою О.Г., призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2020.

Судове засідання, призначене на 19.11.2020, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці (самоізоляція).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 викликано сторін спору у підготовче засідання, призначене на 10.12.2020.

10.12.2020 суд оголосив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання на 14.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 викликано позивача та відповідача-1 у наступне підготовче засідання, призначене на 14.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.02.2021.

У судовому засіданні 04.02.2021 представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними.

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача-1.

У судовому засіданні 04.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

ТОВ «ОП «Група Скіф» є власником автомобілів марки «Toyota Camry» № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; «Mersedes-Benz» GL500 4Matic № куз. НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; «Toyota Camry» № куз. НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 757/56325/17-к в межах кримінального провадження № 42016000000003536 за клопотанням прокурора на вказані транспортні засоби був накладений арешт, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53393/17-к задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В.І. про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна та передано у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству в управління майно, належне ТОВ «ОП «Група Скіф», зокрема, автомобілі: «Toyota Camry» № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; «Mersedes-Benz» GL500 4Matic № куз. НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; «Toyota Camry» № куз. НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/56325/17-к від 26.09.2017 накладено арешт; зобов`язано Національне агентство здійснити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали щодо передачі Національному агентству майна, на яке накладено арешт, а саме щодо вказаних вище автомобілів.

07.10.2017 право управління указаним майном (транспортними засобами) було зареєстроване за Національним агентством України в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У подальшому, як встановлено судом, 23.10.2017 між Національним агентством та ДП «Сетам» був укладений договір про надання послуг з організації та ведення електронних торгів з реалізації арештованих активів № 213. Додаток № 1 до вказаного договору містить погоджені між сторонами Правила проведення електронних торгів арештованими активами.

25.10.2017 на підставі заявок Національного агентства № 34/6-17 від 25.10.2017, № 33/6-17 від 25.10.2017 та № 36/6-17 від 25.10.2017 транспортні засоби - Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 ; Mersedes-Benz GL500 4Matic, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_6 , були передані на реалізацію ДП «Сетам» та 02.11.2017 виставлені на електронні прилюдні торги.

20.11.2017 відбулись торги з реалізації вищевказаних транспортних засобів, за результатами яких ДП «Сетам» були складені відповідні протоколи проведення електронних торгів №№ 301329, 298350, 298285 від 20.11.2017.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ОП «Група Скіф» вказувало на неправомірність проведення вищевказаних торгів з реалізації транспортних засобів позивача, оскільки такі торги були проведені без відповідної згоди позивача на реалізацію його майна, а також без дозволу суду.

Направляючи дану справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд вказав на необхідність дослідити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/2760/18 у взаємозв`язку з іншими доказами у справі, а також звернув увагу на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 по справі № 910/3907/18.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, виконуючи вищенаведені вказівки Верховного Суду, господарський суд під час нового розгляду даного спору керувався таким.

Імперативними положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури та суду шляхом виконання звернень слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду з питань виявлення, розшуку, проведення оцінки та управління активами.

Відповідно до положень ст. 19 зазначеного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частинами 6-8 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171 - 173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 13.09.2017 (далі - Примірний перелік).

Пунктом 2 Примірного переліку визначено, що реалізації підлягає будь-яке майно, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування, за умови його належності до одного або більше видів майна, визначених у Примірному переліку.

Примірний перелік не є вичерпним.

Реалізації може підлягати майно, яке не визначене у Примірному переліку, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом.

Віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами, не є підставою для його реалізації, якщо таке майно не відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку.

Поряд з наведеним п. 16 Примірного переліку встановлено, що майно, що належить до ринку товарів, для якого характерним є періодична поява нових сучасних моделей або новітніх технологій, більш продуктивних і економічно вигідних рішень, порівняно з ринками інших товарів, внаслідок чого таке майно зазнає зносу і втрачає вартість швидше порівняно з майном, що належить до ринку інших товарів (електричне і електронне обладнання, програмне забезпечення, транспортні засоби, комплектувальні вироби до всіх зазначених видів майна тощо).

Порядок передачі активів в управління встановлено положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Разом з тим, порядок передачі для реалізації майна визначається ч. 4 та ч. 5 ст. 21 вказаного Закону.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменше не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.

Водночас, станом на момент передачі автомобілів для реалізації до позивача, як власника таких автомобілів, ніхто не звертався з метою отримання згоди на їх реалізацію, позивач не надавав жодній особі чи установі свою згоду на передачу автомобілів для реалізації, що не спростовано відповідачами.

Отже, за таких обставин ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачає прийняття слідчим суддею або судом рішення про передачу майна саме для реалізації.

У свою чергу, в резолютивній частині ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53393/17-к не зазначено, що автомобілі передані відповідачу-2 з метою реалізації відповідних активів, або надано згоду на таку реалізацію.

Судом встановлено, що станом на момент реалізації вказаних вище транспортних засобів не існувало жодного судового рішення, яке б містило формулювання щодо надання Національному агентству згоди на реалізацію майна, переданого йому на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53393/17-к.

З огляду на вищевикладені приписи чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що надаючи Нацагентству право управління зокрема, речовими доказами у кримінальному провадженні, на які накладено арешт, у визначених Законом випадках, законодавцем було передбачено дві форми реалізації таких повноважень: шляхом безпосереднього управління (фактичного володіння) відповідним майном з метою його збереження, ефективного використання та збільшення вартості, та шляхом реалізації відповідних активів, що, у свою чергу, потребує відповідного дозволу суду при реалізації без згоди власника.

Така форма управління речовими доказами, як реалізація відповідних активів в резолютивній частині ухвали Печерського районного суду від 28.09.2017 у справі №757/53393/17-к не зазначена.

Аналогічних висновків також дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.12.2019 у справі № 826/2760/18, яка набрала законної сили.

Вищевказаною постановою адміністративний суд визнав протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо реалізації транспортних засобів - автомобілів, що належать ТОВ «ОП «Група Скіф» на праві приватної власності.

Поряд з наведеним, суд вказує, що за змістом ст.ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Розглядаючи спір та вирішуючи його по суті, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач обрав способом захисту своїх прав визнання недійсними прилюдних торгів, а також договорів купівлі-продажу транспортних засобів (активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на переконання позивача, Національне агентство не вправі було відчужувати його майно, оскільки Печерським районним судом міста Києва на відповідача-2 був покладений обов`язок щодо управління рухомим майном позивача, а не щодо його відчуження.

Водночас, задоволення жодної з вимог, заявлених позивачем, не призведе до поновлення його майнових прав. Зазначене свідчить про те, що позивачем обрано неналежні способи захисту своїх порушених прав. Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За змістом ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених статтею 388 Цивільного кодексу України.

У випадках коли річ, що була предметом продажу, перебуваючи в чужому володінні, змінилася, була перероблена чи знищена, тобто не існує в натурі на момент подання позову, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Такі ж способи захисту застосовуються й у випадку продажу речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Згідно з ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, права позивача можуть бути захищені шляхом застосування передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу.

З урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/2760/18, якою визнано протиправними дії Національного агентства щодо реалізації транспортних засобів, що належать ТОВ «ОП «Група Скіф» на праві приватної власності, позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажем майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

Якщо ж покупці ще не отримали продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договорів купівлі-продажу, укладених відповідачем-2 з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 по справі № 910/3907/18.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2021.

Суддя О.Г. Удалова