Спарва№ 308/12881/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали, які надійшли з ДОП ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки: АДРЕСА_1 ,

заст.44-3 КУпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2020 року о 09 год. 50 хв. ОСОБА_1 перебувала на ринку «Пяний», що розташований за адресою м. Ужгород, вул. Бородіна, без документів, що посвідчують особу, чим порушила п.п.2 п.10постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором ДОП ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за ч.1 статтею 44-3 КУпАП.

В призначені судові засідання ОСОБА_1 повторно не зявився. Судом вживались заходи для своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про призначені судові засідання шляхом надіслання на її адресу вказану в протоколі судових повісток, яка повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою та шляхом надіслання смс повідомлення.

Зважаючи на те, що судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення права особи на доступ до правосуддя та можливості реалізувати своє право на захист, враховуючи правила ст. ст.268,277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про його обізнаність зі своїми правами, про місце розгляду справи в суді, відсутні заяви, клопотання, які перешкоджають розгляду справи, суддя розглянув дану справу у відсутності особи, вважаючи, що за наведених обставин її право на захист порушено не буде.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ч.2 ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого до держання законності.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" унормовано, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Статтею 44-3 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

У відповідності до ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Диспозиція ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно -документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Таким чином, об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 000207 від 17.11.2020 року ОСОБА_1 17 листопада 2020 року о 09 год. 50 хв. перебувала на ринку «Пяний», що розташований за адресою м. Ужгород, вул. Бородіна, без документів, що посвідчують особу, чим порушила п.п.2 п.10постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року.

Підпунктом 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за №641 від 22липня 2020 року,в редакції на дату вчинення діяння визначено,що на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходівна територіїі з значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року №641 (правові норми були чинними станом на 18 листопада 2020 року) на території України на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09грудня 2020 року втратили чинність, зокрема, пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1152 «Про внесення зміни до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641».

Відповідно до положеньст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.

При цьому, під формулюванням порушення розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.

Зі змісту наданих на дослідження матеріалів справи та аналізу вищевказаних положень, зокрема аналізу динаміки внесення змін до постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено, що на момент вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 п. 10 Постанови від 22.07.2020 № 641, був діючим, проте в подальшому Постановою КМУ № 1236 від 09грудня 2020року такий виключено. Отже, станом на дату розгляду справи всі положення пункту 10 зазначеної постанови втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236. Таким чином, слушними є необхідність застосування положень ч. 2ст. 8 КУпАП.

Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно дост. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99від 09лютого 1999року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАПу зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 44-3,247,280,283-285,287,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца