ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18401/20Головуючий у 1-й інстанції Делікатна Л.В. Провадження № 33/817/84/21 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Авдєєнка В.В.

прокурора Яциків О.П.

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Авдєєнко В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, із врахуванням положень ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 04 від 23 січня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 08 від 24 лютого 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 12 від 20 березня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 23 від 27 квітня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 27 від 25 травня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Підгороднянської сільської ради, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею розпорядження № 30 від 23 червня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Окрім зазначеного, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 04 від 23 січня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 08 від 24 лютого 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 12 від 20 березня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 23 від 27 квітня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 27 від 25 травня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Підгороднянської сільської ради, вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів підписавши та видавши розпорядження № 30 від 23 червня 2020 року «Про преміювання працівників сільської ради» в тому числі себе особисто.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду адвокат Авдєєнко В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2021 року, за змістом якої вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права і не враховані всі зібрані у справі докази, що зумовило невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції не враховано розшифровку штатного розпису Підгороднянської сільської ради на 2020 рік та помісячний розпис Підгороднянської сільської ради на 2020 рік, якими підтверджується, що суми щомісячної оплати праці усіх працівників сільської ради, в тому числі ОСОБА_1 , закладені до місцевого бюджету до виконання і такі видатки є захищеними на підставі ст.55 БК України.

Вважає, що суд не взяв до уваги показання свідків - депутатів Підгороднянської сільської ради стосовно того, що при голосуванні за рішення № 645 від 05.12.2019 року, яким визначено умови оплати праці ОСОБА_1 та рішення № 643 від 05.12.2019 року, яким затверджено місцевий бюджет на 2020 рік, вони виходили з того, що премія у розмірі двох посадових окладів ОСОБА_1 повинна виплачуватись щомісячно, а саме на цих депутатів було покладено контроль за виконанням рішення Підгороднянської сільської ради № 645 від 05.12.2019 року.

Зазначає, що суд безпідставно відхилив заяву захисника про призначення по справі судової економічної експертизи.

Стверджує, що призначення премії та визначення її розміру ОСОБА_1 не вирішувалось ОСОБА_1 як сільським головою, а було врегульовано рішеннями сесії Підгороднянської сільської ради №643 та №645 від 05.12.2019 року, а отже приймаючи розпорядження про преміювання працівників Підгороднянської сільської ради в січні-червні 2020 року ОСОБА_1 не перебував у стані суперечності між приватним інтересом та своїми службовими особами.

На підставі вищенаведеного просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника Авдєєнка та особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу і з наведених у ній мотивів просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення; думку прокурора, який просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтовуваним; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Цих вимог закон суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався.

Як слідує з постанови Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, суд першої інстанції навів аналіз нормативно-правових актів, якими регламентується порядок оплати праці працівників органів виконавчої влади і, зокрема, рішення Підгороднянської сільської ради щодо оплати праці сільського голови на 2020 рік, а також врахував як доказ відсутність повідомлень в адресу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо можливих фактів виникнення конфлікту інтересів від ОСОБА_1 .

Поклавши ці докази в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд не дотримався цих приписів закону, оскільки належним чином не дослідив докази вини особи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановленому законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

За ч.2 ст.172-7 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у випадку вчинення нею дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Підгороднянської сільської ради від 05 грудня 2019 року № 644 затверджено "Положення про преміювання працівників сільської ради" на 2020 рік, яким визначено розміри посадових окладів посадових осіб, спеціалістів та працівників Підгороднянської сільської ради на рівні, передбаченому законодавством, а також надано право сільському голові у межах затвердженого Підгороднянською сільською радою фонду оплати праці працівників сільської ради здійснювати преміювання працівників сільської ради відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи. (а. с. 26-29)

Окрім того, Підгороднянською сільською радою 05 грудня 2019 року прийнято рішення № 645 "Про умови оплати праці сільського голови на 2020 рік", яким передбачено проводити преміювання сільського голови за високі досягнення у праці в розмірі двох посадових окладів. При цьому, контроль за вказаним рішенням депутатами сільської ради покладено на постійно діючу комісію з питань соціально-економічного розвитку бюджету, освіти, культури та медицини. (а. с. 29)

Як слідує з протоколу № 40 сорокової сесії сьомого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 05 грудня 2019 року сільський голова ОСОБА_1 участі в голосуванні за вищевказане рішення № 645 не приймав. (а. с.16-22)

Таким чином, судом встановлено, що рішення про преміювання сільського голови Підгороднянської сільської ради протягом 2020 року прийнято колегіальним органом (сесією сільської ради), за відсутності участі в голосуванні безпосередньо сільського голови ОСОБА_1 , а також за обов`язкового контролю цього питання постійно діючою комісією сільської ради з питань соціально-економічного розвитку бюджету, освіти, культури та медицини.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції" реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи з аналізу загальних положень Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов`язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому, якщо мова йде про конфлікт інтересів, то він повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Закону України "Про запобігання корупції", апеляційний суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.

Таким чином, хоча й статтею 28 Закону України "Про запобігання корупції", про порушення вимог якої ОСОБА_1 зазначено в адмінпротоколі, передбачає обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів.

Аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 як сільського голови реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення про преміювання, суд повинен виходити із встановлених у судовому засіданні в порядку ст.280 КУпАП обставин справи та відповідних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність такої посадової особи і її обов`язки по запобіганню корупції.

Попри встановлений апеляційним судом факт, що ОСОБА_1 , як голова Підгороднянської сільської ради, не приймав участі в голосуванні сесії за рішення № 645 від 05 грудня 2019 року "Про умови оплати праці сільського голови на 2020 рік", апеляційний суд враховує також, що пунктом 5 вказаного рішення контроль за його виконанням сесія сільської ради поклала на постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку бюджету, освіти, культури та медицини, що була утворена та діяла відповідно до рішення Підгороднянської сільської ради № 6 від 03 листопада 2015 року. (а. с.29, 53)

Допитана судом апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 , яка була головою постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку бюджету, освіти, культури та медицини Підгороднянської сільської ради пояснила, що порядок виплати премій Пігороднянському сільському голові регулювався відповідним рішенням сільської ради. Очолюваною нею комісією постійно здійснювався контроль за виконанням рішення Підгороднянської сільської сесії № 645 від 05 грудня 2019 року "Про умови оплати праці сільського голови на 2020 рік", який полягав у тому, що комісія щомісячно слідкувала, щоб оплата праці сільського голови, в тому числі і виплата премії, проводилась в межах витрат затверджених бюджетом. Також зазначила, що рішення сесії щодо умов оплати праці сільського голови та працівників сільської ради передбачало виплати премій щомісячно як голові, так і іншим працівникам сільської ради, а тому не було потреби розглядати це питання перед кожним підписанням такого розпорядження сільським головою.

Аналогічні свідчення у суді апеляційної інстанції надали свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є депутатами Підгороднянської сільської ради і, як і свідок ОСОБА_2 приймали участь у голосуванні за вищевказане рішення про умови оплати праці сільського голови та входили до складу комісії з питань соціально-економічного розвитку бюджету, освіти, культури та медицини Підгороднянської сільської ради.

Таким чином, вищенаведеними доказами стверджується, що колегіальний орган, керівником якого є ОСОБА_1 , своїм рішенням погодив виплату голові сільської ради щомісячних премій в сумі двох посадових окладів і забезпечував постійний контроль за такими нарахуваннями і виплатами.

Окрім того, поза увагою суду першої інстанції залишено фінансові документи, на підстав яких проводились виплати працівникам Підгороднянської сільської ради протягом 2020 року.

Зокрема, згідно з розшифровкою штатного розпису на 2020 рік щорічний розмір витрат на оплату праці ОСОБА_1 затверджено в сумі 338 900 гривень, у яку входить:

одноразова матеріальна допомога в сумі 23 350 грн.;

відпускні в сумі 23 350 грн.;

премія до видатних дат в сумі 12 000 грн;

щомісячна оплата праці, яка складається з окладу в сумі 7 000 грн., доплати за ранг в сумі 600 грн., доплати за вислугу років в сумі 1 750 грн. і премії в сумі 14 000 грн. (а.с.50-53)

Вказаним доказом стверджується, що щомісячна премія Підгороднянському сільському голові ОСОБА_1 в сумі 14 000 грн. була передбачена бюджетом сільської ради, згідно з рішенням сесії Підгороднянської сільської ради № 643 від 05 грудня 2019 року та передбачена до виплати рішенням сесії Підгороднянської сільської ради № 645 від 05 грудня 2019 року.

Виходячи з аналізу вищенаведених доказів, апеляційним судом встановлено, що преміювання Підгордяннського сільського голови ОСОБА_1 відбувалось на підставі рішення Підгороднянської сільської ради, участі в голосуванні за яке ОСОБА_1 не приймав; розпорядження щодо преміювання сільського голови приймалось не окремо, а загальним рішенням щодо преміювання працівників сільської ради; преміювання здійснювалось у межах видатків на оплату праці; при вирішенні питання про виплату премії в певному місяці - видавалось відповідне розпорядження з конкретизацією такої виплати.

З урахуванням наведеного, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, як і б беззаперечно свідчили, що при прийнятті рішення Підгороднянським сільським головою ОСОБА_1 про преміювання працівників сільської ради його ймовірний приватний інтерес суперечив його службовим повноваженням і це вплинуло на його об`єктивність та неупередженість при прийнятті такого рішення, а також, що видані ним розпорядження про преміювання були необ`єктивними чи упередженим, або такими, що завдали шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування, який він очолює.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення, які розглядалися судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Авдєєнко В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушення

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.