ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 924/344/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду Хмельницької області
у складі судді Мухи М.Є.
від 03.06.2020
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Розізнана І.В., Олексюк Г.Є., Мельник О.В.
від 15.09.2020
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонду державного майна України, м. Київ
про зобов`язання припинити незаконні дії, скасування рішення
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: Олійник В.А., Лагутін Д.М.
від третьої особи: Ленько М.М.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про:
- зобов`язання Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів наглядової ради шляхом виключення зі складу наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;
- скасування рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" та визнання недійсним протоколу № 40 засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення, оформлене протоколом наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 № 40, яким вирішено в порядок денний наступних загальних зборів відповідача, які відбудуться 30 квітня 2020 року, внести до розгляду питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених Статутом Товариства" та проєкт такого рішення, прийняте за відсутності передбаченого Статутом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" кворуму.
Позивач стверджує, що є акціонером Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", створеного на підставі рішення загальних зборів акціонерів шляхом перетворення Державного енергопостачального підприємства "Хмельницькобленерго" у Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" з подальшими перейменуваннями у Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго".
За поясненнями позивача, акціонером - Фондом державного майна України - після припинення повноважень членів наглядової ради - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - з 31.07.2019 на підставі пункту 1 частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства", 5 серпня 2019 року видано наказ № 795 "Про заміну членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", відповідно до якого вирішено замінити вказаних членів наглядової ради на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який в подальшому скасовано наказом від 24.10.2019 № 1053 про заміну ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На думку позивача, припинення повноважень члена наглядової ради за власним бажанням та заміна члена наглядової ради - представника акціонера - є окремими підставами припинення повноважень, виключний перелік яких визначено статтею 57 Закону України "Про акціонерні товариства", а відтак заміна члена наглядової ради - представника акціонера - можлива виключно в період здійснення ним своїх повноважень.
Позивач наголошує, що незважаючи на факт припинення повноважень двох з семи членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з 31.07.2019, відповідачем було прийнято наведені вище зміни, розкрито особливу інформацію, чим забезпечено прийняття оскаржуваного рішення недійсним складом наглядової ради.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
26.04.2017 річними загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (протокол № 26) обрано членами наглядової ради Товариства: ОСОБА_14 - представника Фонду державного майна України; ОСОБА_4 - представника Фонду державного майна України; ОСОБА_15 - представника Фонду державного майна України; ОСОБА_13 - представника Фонду державного майна України; ОСОБА_10 - представника Фонду державного майна України; ОСОБА_16 - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; ОСОБА_11 - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ ТЕЛЕКОМ".
У жовтні 2018 року заступником голови Фонду державного майна України видано наказ від 02.10.2018 № 1269 "Про заміну члена наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", відповідно до якого вирішено замінити ОСОБА_15 - представника акціонера - Держави Україна в особі Фонду у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - на представника акціонера - Держави України в особі Фонду у складі наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5
16.07.2019 на адресу Товариства "Хмельницькобленерго" надійшли заяви від 01.07.2019 членів наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про припинення повноважень згідно пункту 1 частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства".
5 серпня 2019 року заступником голови Фонду державного майна України видано наказ від 05.08.2019 № 795 "Про заміну членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", відповідно до якого, вирішено замінити членів наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ОСОБА_6 - директора Юридичного департаменту Фонду державного майна України; ОСОБА_7 - заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Фонду державного майна України.
24.10.2019 головою Фонду державного майна України видано наказ № 1053 "Про заміну членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", яким вирішено скасувати наказ Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 795 "Про заміну членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у зв`язку з припиненням з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - представників акціонера - держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - замінити на представників акціонера - держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_2 - начальника відділу корпоративного управління Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України; ОСОБА_3 - заступника начальника відділу забезпечення діяльності органів управління господарських товариств Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України.
Як вбачається із протоколу Наглядової ради Aкціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 40 на засідання наглядової ради, призначене на 20.03.2020, з`явились: голова - ОСОБА_2 , члени наглядової ради - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відсутні члени наглядової ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Присутнім складом наглядової ради вирішено, зокрема, внести на розгляд річних загальних зборів Товариства питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених Статутом Товариства" та наступний проєкт рішення:
"1. Прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значного правочину до 10.06.2020 з дня проведення цих Загальних зборів, а саме на відчуження частки в розмірі 100 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" шляхом продажу на аукціоні із застосуванням електронної системи "ProZorro.Продажі", з урахуванням пункту 2 Програми відповідності оператора системи розподілу Товариства, затвердженого протоколом Дирекції Товариства від 03.01.2019, за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб`єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою Товариства.
2. Встановити, що за рішенням Виконавчого органу, Товариство має право вчиняти правочин, передбачений пунктом 1 цього рішення без отримання додаткового погодження Наглядової ради Товариства.
3. Зобов`язати Виконавчий орган Товариства звітувати Наглядовій раді Товариства про вчинений значний правочин, передбачений п. 1 цього рішення.".
Суди попередніх інстанцій встановили, що оскільки позивач є акціонером Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", яка володіє іменними простими акціями у бездокументарній формі у кількості 116 шт. у статутному капіталі, що підтверджується випискою з рахунку цінних паперів станом на 13.03.2020, прийняття позитивного рішення з питання № 19 на загальних зборах Товариства призведе до зменшення активів Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" та, як наслідок, вартості акцій відповідача, власником яких є позивач як акціонер.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій і мотиви їх прийняття.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 у справі № 924/344/20, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020,
- позов ОСОБА_1 задоволено частково;
- визнано недійсними рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020;
- у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» припинити незаконні дії щодо заміни членів наглядової ради шляхом виключення зі складу наглядової ради Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено;
Цим же судовим рішенням стягнуто з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 102,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом № 40 від 20.03.2020, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення частини сьомої статті 53 та статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" та кореспондуючі їм положення Статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" дійшли висновку, що акціонер (група акціонерів) не може відкликати свого представника без призначення нового представника у складі наглядової ради, а також не може замінити представника, повноваження якого були припинені попередньо.
З огляду на припинення повноваження членів наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - представників Фонду державного майна України через два тижні з моменту надходження відповідних заяв, тобто з 31.07.2020, без рішення загальних зборів за їх бажанням (у зв`язку із письмовим повідомленням про це товариства за два тижні), Фонд державного майна України як акціонер Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", скориставшись процедурою відкликання своїх представників на підставі частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" та призначаючи нових представників у складі наглядової ради товариства ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) після 31.07.2019 - припинення повноважень членів наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - діяв всупереч чинному законодавству.
Враховуючи, що на засіданні наглядової ради, призначеному на 20.03.2020, були присутні лише три легітимні члени наглядової ради ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ), що становить менше половини членів ради від загального складу наглядової ради, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення наглядової ради Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020, прийняте неповноважним складом наглядової ради, а відтак є недійсним.
Суди попередніх інстанцій також відзначили, що не тільки учасники товариства (акціонери), представники якого були обрані до складу наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а й інші особи, в даному випадку позивач як акціонер мають право звернутися до суду для оскарження відповідних рішень як актів, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення.
У свою чергу підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов`язання Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів наглядової ради шляхом виключення зі складу наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали висновки судів попередніх інстанцій про те, що законодавством не передбачено права на звернення до суду з вказаною позовною вимогою з метою захисту порушених прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.
Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 та постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 924/344/20 в частині визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020, на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, 14.05.2019 у справі № 916/465/18, 19.02.2020 у справі № 910/16448/18, 26.09.2019 у справі № 221/4016/17 (судами попередніх інстанцій не доведено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, порушеного оскаржуваним рішенням, на захист якого було подано позов);
- неправильне застосування судами положень частин шостої, сьомої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання заміни члена наглядової ради акціонером.
12.01.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому вона просить в задоволенні касаційної скарги Фонду державного майна України відмовити повністю, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційне провадження закрити.
19.01.2021 та 08.02.2021 відповідачем подано до Верховного Суду пояснення.
10.02.2021 до Верховного Суду також надійшли додаткові пояснення від третьої особи, в яких скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягом з протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, наявного у в матеріалах справи.
У судове засідання, призначене на 11.02.2021, з`явились представники відповідача та третьої особи. Позивач не з`явився, був своєчасно та належним повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. З огляду на те, що участь позивача (його представника) у судовому засіданні не є обов`язковою, колегією суддів прийнято рішення про проведення судового засідання за його відсутності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
В силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 20.03.2020 № 40, яким вирішено в порядок денний наступних загальних зборів відповідача, які відбудуться 30 квітня 2020 року, внести до розгляду питання № 19 про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів та проєкту рішення з питання щодо відчуження корпоративних прав Товариства в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".
Фондом державного майна України оспорюється скасування наведеного вище рішення, зокрема, з підстав не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, 14.05.2019 у справі № 916/465/18, 19.02.2020 у справі № 910/16448/18, 26.09.2019 у справі № 221/4016/17, в частині відсутності порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішенням наглядової ради.
Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства. Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, зокрема, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства").
Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.
Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є міноритарним акціонером Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", яка володіє іменними простими акціями у бездокументарній формі у кількості 116 шт. у статутному капіталі, а відтак прийняття позитивного рішення з питання № 19 на загальних зборах Товариства призведе до зменшення активів відповідача та, як наслідок, зменшить вартість акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", власником яких є позивач як акціонер.
Тобто рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 20.03.2020 № 40, яким вирішено в порядок денний наступних загальних зборів відповідача, які відбудуться 30 квітня 2020 року, внести до розгляду питання № 19 про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів та проєкту рішення з питання щодо відчуження корпоративних прав Товариства в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні справами акціонерного товариства, передбаченого статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства", адже безпосередньо впливає на ціну належних акцій та розмір дивідендів, які він отримає від результатів діяльності Товариства.
У свою чергу з приводу доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого було подано позов, Верховний Суд враховує наступне:
- у справі № 910/11255/16 позивачем оскаржувалась дійсність патентів на винаходи "Спосіб виробництва концентрату квасного сусла" та "Спосіб виробництва квасу", виданих відповідачу, з огляду на неможливість реалізації продукції під торговельною маркою "Ярило" згідно з умовами укладеного між ним та третьою особою дистриб`юторського договору. Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що неможливість реалізації товару, переданого виробником цього товару позивачу як дистриб`ютору, не є свідченням того, що право позивача, про захист якого він звернувся до суду, порушене саме власником патенту та саме внаслідок чинності спірних патентів, оскільки вказаними патентами охороняються права його власника, зокрема, на використання певної технології у виготовленні продукції квасу, що не пов`язано з використанням торговельної марки "Ярило".
- у справі № 916/465/18 предметом розгляду були вимоги про визнання незаконним рішення про оформлення права власності на комплекс будівель, у тому числі базу відпочинку, а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на базу відпочинку з підстав її розміщення на території позивача. Водночас прокурор та позивач не обґрунтували, яким чином оскаржуване рішення порушує права позивача на вирішення майнових питань щодо земельної ділянки, на якій це майно розміщене. При цьому позивачем фактично оспорювалось оформлення права на вказаний комплекс будівель бази відпочинку "Волна", однак під час розгляду справи не встановлено, а учасники справи не обґрунтовували позовні вимоги наявністю у позивача будь-яких прав щодо вказаного нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці в межах території, на яку поширюються відповідні повноваження позивача.
- у справі № 910/16448/18 предметом спору було рішення органу місцевого самоврядування про передачу юридичній особі в строкову оренду земельних ділянок, за результатами розгляду якого суди встановили, що багатоквартирний будинок співвласників ОСББ "Комфортний дім" (позивача) розташований на окремій земельній ділянці, яка є суміжною із земельними ділянками, щодо яких відповідачем прийнято спірне рішення. Водночас відсутність доказів включення спірних ділянок або їх частин до прибудинкової території багатоквартирного будинку на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, як зазначили суди, не дає підстав для висновку про виникнення у позивача будь-якого охоронюваного законом інтересу, який би підлягав судовому захисту в обраний позивачем спосіб. Суди зазначили, що з огляду на законодавчо встановлені особливості набуття речового права на користування землею комунальної власності сама по собі обставина листування позивача з органом місцевого самоврядування з приводу можливості оформлення прав на земельну ділянку, як і здійснення позивачем за власною ініціативою благоустрою спірних земельних ділянок, не призводить до набуття права землекористування та не дає підстав для висновку про виникнення у позивача будь-якого охоронюваного законом інтересу, який би підлягав судовому захисту в обраний позивачем спосіб.
- у справі № 221/4016/17 спір виник внаслідок не укладення з позивачем як членом наглядової ради, обраним загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», трудового договору (контракту) у відповідності до вимог законодавства України. Предметом касаційного оскарження стала ухвала районного суду, якою забезпечено позов позивача шляхом заборони відповідачу: звільняти та/або відсторонювати від посади та/або припиняти повноваження та/або відкликати та/або приймати рішення про заміну члена наглядової ради позивача; організовувати (у тому числі, але не обмежуючись, скликати очні та/або заочні засідання та/або розсилати повідомлення про проведення засідання, проєкти рішень (бюлетені для голосування) та проводити засідання, організовувати та проводити голосування з будь-яких питань, з будь-яким порядком денним та будь-яким чином, приймати будь-які рішення (у тому числі, але не обмежуючись, шляхом проведення заочного голосування (опитування), підписувати проєкти рішень (бюлетені для голосування), підписувати протокол(и) засідання (в тому числі, але не обмежуючись, протоколи про результати заочного голосування) без участі позивача як члена наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат». Верховний Суд підтримав висновок суду апеляційної інстанції, відповідно до якого оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції безпосередньо не відновлювались, не змінювались, не припинялись права, інтереси або обов`язки корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», яка є акціонером відповідача, тому вказана юридична особа не має права, передбаченого частиною першою статті 352 Цивільного процесуального кодексу України, на оскарження ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, наведені відповідачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду були прийняті за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин, та/або іншого предмета і підстав заявлених позовних вимог, та/або іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), ніж у даній справі. Відтак зазначені справи і справа № 924/344/20 є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 924/344/20 в цій частині.
З приводу доводів касаційної скарги позивача про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин шостої, сьомої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Згідно зі статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом.
В силу приписів частини третьої статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" порядок роботи членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради.
Відповідно до частини шостої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження члена наглядової ради, обраного кумулятивним голосуванням, за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів наглядової ради приймається загальними зборами акціонерів простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій. Положення цієї частини не застосовується до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу наглядової ради, замінити такого представника - члена наглядової ради.
Член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п`ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.
В силу приписів частини сьомої цієї ж статті Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради.
Порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера може бути визначений наглядовою радою товариства. Таке письмове повідомлення розміщується публічним акціонерним товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання товариством.
Таким чином, член наглядової ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений таким акціонером у будь-який час. Повноваження члена наглядової ради набуваються з моменту його обрання загальними зборами, а повноваження заміненого члена наглядової ради - з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера. При цьому детальний порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради може визначатись Статутом товариства.
Метою надання акціонеру можливості здійснювати заміну члена наглядової ради у будь-який час є дерегулювання господарської діяльності акціонерних товариств для підтримання ефективного корпоративного управління в частині заміни акціонерами членів наглядової ради, які є їх представниками, без скликання загальних зборів.
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, оскільки на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права частин шостої, сьомої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» в частині заміни члена наглядової ради акціонером у подібних правовідносинах, водночас наведені вище обставини виключають скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави, оскільки суди попередніх інстанцій вірно застосували зазначені норми матеріального права у сукупності з іншими положеннями Закону України "Про акціонерні товариства".
Так, частиною першою статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено виключний перелік підстав для дострокового припинення повноваження члена наглядової ради без рішення загальних зборів, а саме:
1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні;
2) в разі неможливості виконання обов`язків члена наглядової ради за станом здоров`я;
3) в разі набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов`язків члена наглядової ради;
4) в разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим;
5) у разі отримання акціонерним товариством письмового повідомлення про заміну члена наглядової ради, який є представником акціонера.
Аналізуючи наведені вище норми, Верховний Суд дійшов висновку, що припинення повноважень за бажанням члена наглядової ради та заміна члена наглядової ради - представника акціонера - є окремими, самостійними та взаємовиключними підставами дострокового припинення повноважень члена наглядової ради акціонерного товариства.
Тобто, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, акціонер позбавляється права на заміну члена наглядової ради, який вже втратив свій статус у зв`язку з настанням однієї з підстав, визначеної пунктами 1-4 частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства". Заміна членів наглядової ради акціонерів після втрати ними свого статуту, свідчить про перебирання на себе Фондом державного майна України повноважень загальних зборів в частині обрання членів наглядової ради, а не обмеження корпоративних прав Фонду державного майна України як акціонера.
За наведених обставин суди дійшли правильних висновків, що скориставшись процедурою відкликання своїх представників на підставі частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", Фонд державного майна України як акціонер Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" діяв всупереч законодавству, призначаючи нових представників у складі наглядової ради товариства (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) після 31.07.2019 - припинення повноважень членів наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як представників акціонера.
В силу приписів частини другої статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.
Засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (пункт 17.11.5 Статуту).
Відповідно до пункту 7.5 Статуту наглядова рада складається з 7 (семи) осіб, включаючи Голову Наглядової ради.
Рішення Наглядової ради з усіх питань приймаються більшістю від загальної кількості членів Наглядової ради. Рішення Наглядової ради приймається, способом відкритого голосування (крім випадків заочного голосування) (пункт 17.11.6 Статуту).
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли правильних висновків про відсутність кворуму на засіданні наглядової ради Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», призначеному на 20.03.2020, та, як наслідок, недійсності рішення, оформленого протоколом № 40 від 20.03.2020.
Доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 221/4016/17 не заслуговують на увагу, оскільки прийняті за інших фактичних обставин справи та не стосуються застосування положень статей 53 та 57 Закону України "Про акціонерні товариства". Так, позовні вимоги Фонду державного майна України у справі № 221/4016/17 були обґрунтовані тим, що загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" проводились без урахування пропозиції Фонду державного майна України щодо кандидатів у члени наглядової ради, відповідно до статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства", недотриманням відповідачем строків надсилання повідомлення про проведення загальних зборів та проєкту порядку денного, а також відмовою відповідача в реєстрації представника позивача для його участі в загальних зборах.
Таким чином, в цій частині наведені скаржником підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції не підтвердились.
Суд зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється Верховним Судом виключно в межах доводів касаційної скарги.
Жодних інших аргументів та/або обставин, які могли б стати підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, скаржником у касаційній скарзі не наведено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу також дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.
Судові витрати.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження у справі № 924/344/20 за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
2. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 924/344/20 в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 924/344/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець
