ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2365/20Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/2365/20
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство
про стягнення шкоди в розмірі 253 749,62 грн.
Представники сторін :
від позивача - Книговський В.О. - представник.
від відповідача - не з`явився.
В С Т А Н О В И В :
Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася з позовом до Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство про стягнення шкоди заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 253 749,62 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 12 по 15 травня 2020 року Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області було проведено перевірку Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Відповідно до акту перевірки № 61/03.5 в кварталі 11 виділ 4, 11, у кварталі 8 виділ 4, 42, у кварталі 9 виділ 22 Кіцманського лісництва Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство, виявлено незаконну порубку 26 дерев.
Таким чином, охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення сталого і раціонального використання лісових ресурсів завдано істотну матеріальну шкоду природному середовищу в розмірі 253 749,62 грн. В порушення норм чинного законодавства України відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки, а тому зобов`язаний відшкодувати заподіяну шкоду.
Ухвалою суду від 15.10.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.11.2020 р.
Ухвалами суду від 12.11.2020 р. та 01.12.2020 р. підготовче засідання відкладалось в зв`язку з неявкою представника відповідача. Судове засідання призначено на 15.12.2020 р.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.12.2020 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 12.01.2021 р.
21.12.2020 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить провадження у даній справі зупинити, оскільки, слідчим Кіцманського відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області відкрито кримінальне провадження за фактом незаконних рубок лісу на території Кіцманського лісництва.
05.01.2021 року позивач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 12.01.2021 р. закрито підготовче засідання, відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство Вх. № 3238 про зупинення провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2021 р.
Ухвалою суду від 28.01.2021 р. відкладено розгляд справи по суті на 11.02.2021 р.
В судовому засіданні 01.02.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
В період 12-15 травня 2020 року начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу - Приказкою Р.В., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу - Пилипкою Р.І., за участі головного лісничого Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство Чебана І.Д. та інженера з охорони і захисту лісу Гуславського В.Ю. проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством Чернівецьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Зазначений захід було призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 175 від 08.05.2020 року. Вказаний наказ було видано на підставі ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 року № 134, звернення громадянина ОСОБА_1 від 13.04.2020 р. та погодження Державної екологічної інспекції України № 2.6/163111 від 05.05.2020 р.
За результатами заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством Чернівецьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт № 61/03.5 від 15.05.2020 року, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, зокрема головним лісничим Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство Чебаном І.Д. та інженером з охорони і захисту лісу Гуславським В.Ю.
В Акті № 61/03.5 міститься відмітка про ознайомлення, згоду та отримання його примірника головним лісничим Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство Чебаном І.Д. Також, у відповідній графі акта відсутня відмітка про наявність пояснень, зауважень або заперечень.
Частиною 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Таким чином, при проведенні перевірки та складанні Акта перевірки № 61/03.5 від 15.05.2020 року, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства, тобто вказаний акт є носієм доказової інформації та належним доказом у справі.
Як вбачається з Акту № 61/03.5, який складено за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством Чернівецьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході проведеної спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу в період 12-15 травня 2020 року перевірки, встановлено таке:
Кіцманське лісництво:
Квартал 11 виділ 4 - виявлено незаконну порубку 6 сироростучих дерев породи дуб, граб (перелікова відомість №1 додається).
Квартал 11 виділ 11 - виявлено незаконну порубку 5 сироростучих дерев породи липа (перелікова відомість №1 додається).
Квартал 8 виділ 4 - виявлено незаконну порубку 1 сироростучого дерева породи дуб (перелікова відомість №1 додається).
Квартал 9 виділ 21 - виявлено незаконну порубку 9 сироростучих дерев породи акація, липа, ясен, клен та 1 сухостійного дерева породи ясен (перелікова відомість №1 додається).
Квартал 9 виділ 22 - виявлено незаконну порубку 1 сироростучого дерева породи ясен (перелікова відомість №1 додається).
Квартал 8 виділ 42 - виявлено незаконну порубку 3 сироростучих дерев породи дуб (перелікова відомість №1 додається).
Встановлено, що дані порушення не виявлялись працівниками лісгоспу про, що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даних випадків в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена невідомими особами в період 2019 - 2020 років. Діаметр пеньків зазначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ст. 19 Лісового кодексу України.
Згідно з розрахунком, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок вищезазначеної незаконної порубки сироростучих, сухостійних дерев, скоєних невідомими особами на території Кіцманського лісництва Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство в період 2019-2020 роках становить 253 749,62 грн.
19.05.2020 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 03-13/840 про відшкодування шкоди в сумі 253 749,62 грн заподіяної державі внаслідок незаконної рубки дерев на території Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство
02.06.2020 року відповідач подав відповідь на претензію, в якій зазначає, що претензія буде розглянута по суті після прийняття рішення Кіцманського ВП ГУ НП в Чернівецькій області про вчинення кримінального правопорушення.
У зв`язку з тим, що Державне підприємство Чернівецьке лісове господарство не відшкодувало шкоду у сумі 253 749,62 грн в добровільному порядку, Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.
Так, згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частиною 1 ст. 4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Статтею 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
В силу ст. 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Стаття 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 №134, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Пунктом 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 №134, передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу у Чернівецькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством Чернівецьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 61/03.5.
Згідно ст. 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Державне підприємство Чернівецьке лісове господарство є постійним лісокористувачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Статтями 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Завдану шкоду підтверджено актом складеним за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 61/03.5, який у встановленому законодавством порядку не оскаржений та не скасований.
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу від 23.07.2008 року № 665 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток 1); за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня сироростучого дерева: 10 і менш як 10 см - 42 грн., 10,1-14 см - 74 грн., 14.1-18 см - 190 грн., 18,1-22 см - 390 грн., 22,1-26 см - 685 грн., 26,1-30 см 1080 грн., 30,1-34 см 1449 грн., 34,1-38 см 1845 грн., 38,1-42 см 2266 грн., 42,1-46 см 2688 грн., 46,1-50 см 3109 грн. За кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра 105 грн. Пунктом 2 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.
Як вбачається з акту № 61/03.5, діаметр пеньків зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійснено відповідно до наведених вище Такс. Відтак, відповідно до розрахунку, складеного позивачем на підставі Акту проведеного планового заходу № 61/03.5 та згідно до Постанови КМУ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу від 23.07.2008 року № 665, розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки на території Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство становить 253 749,62 грн.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулась незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту дерев на території Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство невстановленими особами та заподіяна шкода.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто, проявом їх протиправної поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 16 липня 2014 року у справі № 907/535/13, від 14 жовтня 2014 року у справі № 906/249/14, від 12 листопада 2014 року у справі № 914/1138/14, від 30 липня 2015 року у справі № 927/56/15, від 08 жовтня 2015 року у справі № 912/1676/14 та від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/132/15.
Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17.
На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов`язків з охорони лісу.
За приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір, наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем.
Так, дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено факт незаконної порубки на підконтрольній відповідачеві території Кіцманського лісництва, внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 253749,62 грн.
Судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством та Положенням, відбулася незаконна порубка невстановленими особами 26 дерев.
Судом встановлено також наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди.
При цьому, відсутність вини у незаконній порубці невстановленими особами 26 дерев відповідач не довів.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів погашення суми заборгованості.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного правопорушення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є - 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 729-р від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних грома Чернівецької області» квартали 8,9 належать до території Ставчанської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, а квартали 11 належать до території Неполоковецької територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області. Враховуючи вищевикладене, загальна сума заподіяної шкоди в розмірі 253749,62 грн стягується до відповідних місцевих бюджетів.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьміна, вул. Головна, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274453) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А, код ЄДРПОУ 42702233) шкоду в сумі 253749,62 грн на рахунки з обліку доходів по Чернівецькій області Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а саме:
125328,88 гри. на р/р UА878999980333169331000024361, отримувач - Чернівецьке ГУК/Неполоковецька ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Неполоковецької ТГ в сумі 62664,44 грн.;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 25065,78 грн.;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 37598,66 грн.
128420,74 грн. на р/р UА388999980333109331000024363, отримувач - Чернівецьке ГУК/Ставчанська ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Ставчанської ТГ в сумі 64210,37 грн.;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 25684,15 грн.;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 38526,22 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьміна, вул. Головна, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274453) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А, код ЄДРПОУ 42702233) 3806,24 грн. судового збору на рахунок Державної екологічної інспекції Карпатського округу р/р UА308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233.
4. З набранням рішення законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст рішення складено та підписано 176.02.2021 року
Суддя С.О. Миронюк
