Справа №705/5956/19

2/705/738/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності. Зазначає, що цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 по Договору дарування від 27.05.1994 р. належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як нерозривно цілий незалежно від складових частин і їх призначення і являється спільною частковою власністю з правом рівної обов`язкової частки. Але без його згоди ОСОБА_3 по Договору дарування від 29.08.2017 р. незаконно передала ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 150 кв.м. для ведення особистого селянського господарства, як окремий об`єкт з самостійним значенням, без прив`язки до майнових прав своєї частки комплексу, що позбавляє ділянку умов користування, що діяли на момент переходу власності і потребує додатково в зв`язку з її ізольованістю встановлення земельного сервітуту з державною реєстрацією та інші заходи, так як перехід права власності на об`єкт не означає перехід майнових прав комплексу. В той же час, згідно ст. 358 ЦК і ст. 22, 33, 110, 148-1 ЗК з моменту переходу прав власності переходять права і свободи на тих же умовах і в тому обсязі попереднього власника разом з обтяженнями і обмеженнями. Ці положення не визнаються відповідачем на основі світоглядних суперечностей незалежного землевласника. Порушена цілісність і внутрішня стабільність майнового комплексу, яка базується вже 50 років на незмінному сімейному проживанню і спільній діяльності існуючих до заключення договору в 1994 р. і до нині.

Просить визнати право спільної часткової власності майнового комплексу по Договору дарування від 27.05.1994 р. чинним і для земельної ділянки по Договору дарування від 29.08.2017 р. і зобов`язати її нового власника ОСОБА_2 відновити попередній правовий статус рівноваги співвласників у сфері земельних відносин.

Ухвалою судді справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення сторін.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи та відзив на позов від відповідача судом у встановлений строк не отримано.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суддя вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 27 травня 1994 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку в рівних долях з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться на присадибній земельній ділянці розміром 2035 кв.м., що підтверджується договором дарування від 27.05.1994 року, посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Очеретяною В.В.

У якості підстави своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив незаконну передачу ОСОБА_3 по Договору дарування від 29.08.2017 р. ОСОБА_2 земельної ділянку пл. 150 кв.м. для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення його прав, свобод чи законних інтересів при розпорядженні ОСОБА_3 своєю часткою земельної ділянки, що належить їй на підставі договору дарування від 27 травня 1994 року.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов`язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя Леся Сергіївна Годік