Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 372/1573/16-ц

провадження № 61-2780св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору оренди ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 в оренду житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма невід`ємними технічними приладами і з предметами домашньої обстановки.

11 березня 2016 року з вини відповідача у цьому житловому будинку виникла пожежа.

Позивач просила суд розірвати укладений договір оренди, стягнути з відповідача на її користь 1 347 398,80 грн матеріальної та 200 000,00 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1 347 398,80 грн та завданої моральної шкоди 200 000,00 грн, а всього 1 547 398,80 грн.

Розірвано договір оренди нерухомого майна, укладений 21 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в виді сплати судового збору в сумі 6 890,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт використання ОСОБА_3 переданого в оренду нерухомого майна не за цільовим призначенням встановлено, а приміщення сауни (парильні) та басейну не передавалися йому у користування.На підставі статей 779, 786 ЦК України та відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди, у відповідача виник обов`язок відшкодувати збитки ОСОБА_5 у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана йому у користування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 335,00 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів, що пожежа у переданому в оренду житловому будинку сталася внаслідок неправомірних дій відповідача, а встановлені наданим ОСОБА_1 дослідженням причини пожежі не є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_3 у пожежі, яка мала місце 11 березня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач підтвердила належними доказами вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; недотримання відповідачем істотних умов договору оренди, зокрема використання майна не за цільовим призначенням, є порушенням умов договору, що призвело до негативних наслідків; вина відповідача у виникненні пожежі є очевидною, а тому він зобов`язаний відшкодувати шкоду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (а. с. 16-17, т. 1).

21 лютого 2016 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 договір оренди нерухомого майна, за умовами якого вона передала відповідачу в оренду на оплатній основі належний їй на праві власності будинок площею 303 кв. м з всіма невід`ємними технічними приладами і предметами домашнього вжитку згідно з додатком до договору (а. с. 10-14, т. 1).

Згідно з актом прийняття-передачі від 22 лютого 2016 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 в придатному для використання стані. Окремо в даному акті сторони обумовили перелік побутової техніки та предметів домашнього вжитку, які знаходяться у будинку (а. с. 13-15, т. 1).

Відповідно до умов договору оренди (пункт 2.2.2.) орендар забезпечує збереження і утримання в належному стані об`єкта нерухомості на умовах, визначених договором, не допускаючи його порчі або ж приведення у непридатний стан.

Пунктом 5.2.2. договору оренди нерухомого майна передбачений обов`язок наймача відшкодування завданих з його вини збитків у разі погіршення стану або знищення об`єкту нерухомості.

11 березня 2016 року у переданому в оренду ОСОБА_3 житловому будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа.

За результатами дослідження причини пожежі, проведеному працівниками Дослідно-випробувальної лабораторії П`ятого державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області (висновок від 18 березня 2016 року № 39/В/18.03.2016) осередок виникнення горіння знаходився у приміщенні парильні сауни житлового будинку на ділянці перекриття в місці проходження димовідвідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення. Причиною пожежі в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 стало самозагорання горючих конструктивних елементів перекриття приміщення парильні сауни житлового будинку в результаті передачі тепла від розігрітих до більш високої температури конструктивних елементів димовідвідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення (а. с. 22-32).

Згідно з висновком експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експерта компанія» від 31 березня 2016 року вартість відновлювальних робіт внаслідок пожежі житлового будинку АДРЕСА_1 складає 960 294,00 грн, без врахування вартості теплового обладнання сауни та спеціального обладнання басейну (а. с. 34-74).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 779 ЦК України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Статтею 780 ЦК України передбачено, що шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 786 ЦК України, до вимог про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що будинок, який отримав у користування ОСОБА_3 , облаштований сауною (парильнею) та басейном, що не заперечували сторони у справі, а також врахувавши те, що сауна є частиною будинковолодіння, а умови укладеного між сторонами договору не містять обмеження користування наймачем певним обладнанням або певними приміщеннями, які знаходиться у будинку, дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_3 не мав права користуватися сауною (парильнею) у переданому в оренду житловому будинку, а тому у відповідача не виникло обов`язку відшкодувати завдану внаслідок пожежі майнову шкоду.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у позові про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовано виходив з того, що позивач не надала належних та допустимих доказів, що пожежа у переданому в оренду житловому будинку сталася внаслідок неправомірних дій відповідача, а встановлені наданим ОСОБА_1 дослідженням причини пожежі не є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_3 у пожежі, яка мала місце 11 березня 2016 року.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що відповідно до наданого ОСОБА_1 дослідження, проведеного фахівцями Дослідно-випробувальної лабораторії П`ятого державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області під час проведення аналізу конструктивного розміщення опалювальної печі парильні сауни та її елементів, зокрема димаря, по відношенню до горючих конструкцій будівлі було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в України щодо недотримання необхідних відстаней протипожежної «розділки» та «відступки» на ділянці проходження димовідвідного каналу опалювальної печі парильні через перекриття даного приміщення. А саме, відстань від димового каналу печі до балок настилу перекриття приміщення парильні складала всього 140 мм. На ділянці осередку виникнення горіння та її поверхні було виявлено сталеву окалину металу, що у свою чергу чітко вказувало на процес акумуляції тепла в даному місці протягом тривалого часу, а також суб`єктивно може вказувати на періодичний нагрів димового каналу до досить високої температури під час експлуатації печі. Процес виникнення горіння перебуває у причинно-наслідковому зв`язку ряду факторів, пов`язаних із порушеннями вимог Правил пожежної безпеки в Україні щодо відстаней протипожежної «розділки», «відступки» та експлуатацією даної печі.

Оскільки за висновками вказаного дослідження причиною пожежі є сукупність акумуляції тепла на ділянці осередку виникнення горіння протягом тривало часу та порушення Правил пожежної безпеки в Україні при улаштуванні приміщення сауни у будинку, суд апеляційної інстанції правильно вважав, що ОСОБА_1 не довела законності вимог про відшкодування ОСОБА_3 майнової та моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач підтвердила належними доказами вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; недотримання

відповідачем істотних умов договору оренди, зокрема використання майна не за цільовим призначенням, є порушенням умов договору, що призвело до негативних наслідків; вина відповідача у виникненні пожежі є очевидною, а тому він зобов`язаний відшкодувати шкоду, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська