ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2021Справа № 910/8823/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Благодійна організація "Благодійний фонд "Солом`янка"

про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором

За участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Моргун Д.М. за ордером серії АА № 1031646 від 01.12.2020;

представника відповідача: Ковригіна В.Є. за ордером серії КС № 204329 від 23.06.2020;

Поліщук П.П. за ордером серії КС № 819681 від 30.11.2020;

представника третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про:

- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників про зміну керівника благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" ОСОБА_1 на ОСОБА_3 ;

- скасування реєстраційної дії, що проведена державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем 09.11.2018 р. 310731070013009727, щодо зміни керівника та зміни складу підписантів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року в даній справі (суддя ОСОБА_4 ) позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів учасників про зміну керівника благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , оформлене протоколом № 2/2018 від 08.11.2018 р., а також скасовано реєстраційні дії, що проведені державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем 09.11.2018 р. № 10731070013009727 щодо зміни керівника та зміни складу підписантів Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка". Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 763,00 коп. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року в справі № 910/8823/19 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року в справі № 910/8823/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

27.10.2020 року матеріали справи № 910/8823/19 надійшли до господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 року справу № 910/8823/19 передано на розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2020 року справу № 910/8823/19 прийнято до свого провадження суддею Ломакою В.С., підготовче засідання призначено на 01.12.2020 року. Крім того, цією ухвалою, з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року висновків, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Благодійну організацію "Благодійний фонд "Солом`янка".

13.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача № 831 від 13.11.2020 про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу залученої до участі у справі третьої особи копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.

У підготовчому засіданні 01.12.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.12.2020 року.

10.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Так, позивач зазначив, що за змістом норм Статуту Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" у нього була можливість обирати між наступними відповідачами: Благодійною організацією "Благодійний фонд "Солом`янка" (яка згідно з положеннями цього установчого документа не відповідає за зобов`язаннями її учасників, а по аналогії - і засновників), її органами управління (Загальні Збори Учасників, Наглядова Рада, Голова Наглядової Ради, Правління, Голова Правління), та іншим засновником, контролером та організатором загальних зборів, якими прийнято оскаржуване рішення, - ОСОБА_2 . З огляду на викладене, а також враховуючи, що у випадку звернення позивача з метою захисту власних корпоративних прав і майнових прав та інтересів, норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи одночасно звертатися з позовом як у власних інтересах, так і в інтересах юридичної особи, ОСОБА_1 позовні вимоги було обґрунтовано, на його думку, пред`явлено саме до ОСОБА_2 як одного із засновників третьої особи. Крім того, позивач зазначив, що підставою його звернення до суду стало недотримання мети діяльності Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" та порушення прав на участь у діяльності третьої особи.

Також, 10.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд викликати для допиту свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, за твердженням позивача, дали згоду на їх допит у судовому засіданні.

21.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи від 17.12.2020 року, в яких остання зазначила про відсутність правових підстав для задоволення пред`явленого у даній справі позову.

У підготовчому засіданні 22.12.2020 року судом розглянуто вищенаведене клопотання позивача про виклик для допиту свідків та постановлено протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні з огляду на те, що за змістом положень частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи показань вищенаведених осіб, належним чином оформлених та письмово викладених ними у відповідних заявах свідків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх виклику для допиту в судовому засіданні. Разом із тим, посилання позивача у наведеному клопотанні на приписи частини 3 статті 88 Господарського процесуального кодексу України не свідчить про наявність підстав для його задоволення, оскільки наведеною нормою врегульовано лише порядок посвідчення (звільнення від обов`язку здійснення такого посвідчення) підпису свідка на відповідній заяві, якої подано суду не було.

Крім того, у підготовчому засіданні 22.12.2020 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2020 року підготовче провадження у справі № 910/8823/19 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 26.01.2021 року.

У судовому засіданні 26.01.2021 року оголошувалася перерва до 10.02.2021 року.

У судовому засіданні 10.02.2021 року позивач та його представник підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечили, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Представник третьої особи також зазначив про відсутність правових підстав для задоволення пред`явленого у даній справі позову.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2002 року було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" (далі - Фонд).

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Фонду (у новій редакції), затвердженого протоколом загальних зборів учасників Фонду від 13.10.2016 року № 18-з, засновниками Фонду є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Статутом Фонду передбачено, що вищим органом управління Фонду є Загальні збори Учасників Фонду, які скликаються Наглядовою радою не рідше ніж один раз на рік. Позачергові Загальні збори Учасників Фонду скликаються на вимогу одного із Учасників Фонду (пункт 4.1 Статуту).

Відповідно до пункту 4.2 Статуту Загальні збори Учасників Фонду визнаються правомочними, якщо в них беруть участь більше Ѕ загальної кількості Учасників Фонду.

Пунктом 4.3 Статуту передбачено, що голосування на Загальних зборах Учасників Фонду проводиться за принципом: один учасник - один голос. Рішення Загальних зборів Учасників Фонду приймаються простою більшістю голосів Учасників Фонду, які беруть участь у них, крім випадків, прямо передбачених цим Статутом. Якщо Фонд має одного учасника, рішення, які повинні прийматися Загальними зборами Учасників Фонду, приймаються цим Учасником одноосібно і оформлюються ним письмово у формі рішення.

Відповідно до підпункту "д" пункту 4.4 Статуту до компетенції Загальних зборів Учасників Фонду належить, зокрема, призначення або обрання та зупинення повноважень (відкликання) Голови правління та Заступника Голови правління.

Пунктом 4.5 Статуту встановлено, що рішення з питань, зазначених у підпунктах "в"-"з" пункту 4.4 цього Статуту, відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Фонду та приймаються не менше як ѕ голосів Учасників, присутніх на Загальних зборах Фонду.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту Правління Фонду є виконавчим органом, що забезпечує поточну діяльність Фонду, та обирається Загальними зборами в складі трьох осіб.

Підпунктом 4.7.2 Статуту унормовано, що Правління Фонду очолює Голова, який призначається Загальними зборами Учасників Фонду терміном на три роки. Голова Фонду: організовує й виконує поточну роботу Фонду; забезпечує практичне виконання рішень Загальних зборів Фонду та Наглядової ради; представляє Фонд у стосунках з державними органами, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, органами місцевого самоврядування та об`єднаннями громадян; укладає без довіреності від імені Фонду цивільно-правові угоди; відкриває та закриває рахунки в установах банку; має право першого підпису документів; приймає на роботу та звільняє штатних працівників Фонду, визначає умови оплати їх праці; в разі відсутності посади головного бухгалтера виконує його функції; в межах своїх повноважень здійснює господарське управління майном та коштами Фонду; виконує інші функції, що покладені на нього Загальними зборами та Наглядовою радою Фонду.

Згідно з протоколом-реєстром Загальних зборів членів Фонду від 15.05.2015 року, підписаного заступником Голови Правління Ковальовою Л.В., станом на 15.05.2015 членами Благодійного фонду "Солом`янка" були: ОСОБА_2 (дата вступу: 21.05.2002); ОСОБА_1 (дата вступу: 21.05.2002); ОСОБА_8 (дата вступу: 21.05.2005); ОСОБА_3 (дата вступу: 04.07.2014); ОСОБА_9 (дата вступу: 24.07.2014).

Рішенням Загальних зборів Фонду від 15.05.2015 року, оформленим протоколом № 14-з, обрано керівний орган (Правління) Фонду згідно з пунктом 3.6 його Статуту терміном на три роки у складі: ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_3 .

15.05.2015 року на засіданні Правління Фонду було ухвалено рішення, оформлене протоколом № 04-П, про обрання з 18.05.2015 року терміном на три роки ОСОБА_1 - Головою Правління Благодійного фонду "Солом`янка"; Ковальову Людмилу Валеріївну - заступником Голови Правління цієї юридичної особи.

Згідно з наказом № 10 від 18.05.2015 року "Про початок виконання обов`язків" ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Голови Правління Фонду з 18.05.2015 року (підстава: протокол засідання Правління № 04-П від 15.05.2015).

Водночас, у зв`язку із закінченням терміну повноважень позивача на посаді Голови Правління Фонду, 08.11.2018 року Загальними зборами Учасників Фонду було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2/2018, яким звільнено ОСОБА_1 з посади Голови Правління з 08.11.2018 року та призначено Головою Правління третьої особи ОСОБА_3 строком на три роки; виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформацію про позивача як про особу, яка є підписантом Фонду.

Згідно з протоколом-реєстром Загальних зборів членів Фонду від 08.11.2018 року, підписаного заступником Голови Правління Ковальовою Л.В., станом на 08.11.2018 року учасниками Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" є: Непоп В.І. (дата вступу: 21.05.2002); ОСОБА_1 (дата вступу: 21.05.2002); ОСОБА_8 (дата вступу: 21.05.2005); ОСОБА_3 (дата вступу: 04.07.2014); ОСОБА_9 (дата вступу: 24.07.2014).

Як вбачається із наявного у матеріалах справи протоколу № 2/2018 Загальних зборів Учасників Фонду, на загальних зборах учасників Фонду були присутні чотири учасники з п`яти.

Згідно з наданим позивачем до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.11.2018 № 310731070013009727 державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем було внесено зміни до відомостей щодо третьої особи стосовно керівника та зміни складу підписантів Фонду.

За твердженням позивача, відповідачем були порушені його права та інтереси, як учасника Фонду, а саме: позивач не був повідомлений про скликання та проведення спірних зборів учасників третьої особи, а тому був позбавлений можливості взяти участь у Загальних зборах, що є порушенням статті 20 Закону України від 05.07.2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації", а також вимог Статуту Фонду.

Вважаючи вказане рішення загальних зборів та відповідні реєстраційні дії незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно з частиною 1 статті 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Статтею 113 Цивільного кодексу України передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Аналогічні положення містяться в Законі України "Про господарські товариства".

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Отже, особливістю господарських товариств є те, що вони мають статутний (складений) капітал, який поділений на частки між учасниками. Метою такого товариства є одержання прибутку та наступний його розподіл між учасниками.

Водночас відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон) благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних із ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

При цьому, на відміну від положень частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", порядок повідомлення учасників благодійної організації про проведення загальних зборів Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" не встановлений.

Таким чином, при вирішенні даної справи положення Закону України "Про господарські товариства" застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

У той же час статтею 13 Закону встановлено, що благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України (частина 1). Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов`язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками (частина 4).

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут. Установчим документом благодійної установи є установчий акт. Установчі документи благодійної організації затверджуються засновником (засновниками) благодійної організації або уповноваженими ними особами.

Органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників. Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних установ є наглядова рада. У благодійних товариствах та благодійних фондах, які мають не більше десяти учасників, наглядова рада може не створюватися. У разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами учасників. Установчі документи благодійної організації можуть визначати порядок утворення та діяльності інших органів благодійної організації, підзвітних органам управління благодійної організації, зазначеним у частині першій цієї статті (стаття 19 Закону).

Згідно з положеннями статті 20 Закону вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, які складаються з учасників таких благодійних товариств чи благодійних фондів або уповноважених представників таких учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності благодійних товариств та благодійних фондів. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами учасників своїх повноважень як вищого органу управління благодійних товариств та благодійних фондів визначаються їх статутами. До виключної компетенції загальних зборів учасників благодійних товариств та благодійних фондів належить: 1) внесення змін до статуту; 2) призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради; 3) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію. Статутами благодійних товариств та благодійних фондів до виключної компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені також інші питання.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону виконавчий орган благодійної організації є постійно діючим органом управління благодійної організації. Членами виконавчого органу можуть бути одна або декілька фізичних осіб, які мають повну дієздатність.

Відповідно до положень пункту 4.5 Статуту рішення щодо призначення або обрання та зупинення повноважень (відкликання) Голови правління та Заступника Голови правління відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Фонду та приймаються не менше як ѕ голосів Учасників, присутніх на Загальних зборах Фонду.

Як було зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та інтересів, як учасника Фонду, у зв`язку із неналежним повідомленням про скликання та проведення спірних зборів учасників третьої особи, а також вказував на те, що він був позбавлений можливості взяти участь у Загальних зборах, що є порушенням статті 20 Закону України від 05.07.2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації", а також вимог Статуту Фонду.

Так, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання відповідачем.

Відповідно до положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

ОСОБА_1 - позивач у справі, звернувся з позовними вимогами, які є предметом розгляду в даній справі, до ОСОБА_2 як відповідача у справі.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом даного позову є вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача - ОСОБА_2 , про скасування рішення Загальних зборів Учасників Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором.

При цьому, як вбачається із позовної заяви, жодних доводів, що саме ОСОБА_2 порушив, не визнав чи оспорив суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача, та зобов`язаний відповідати за позовом та виконати вимогу позивача про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором, позивачем не наведено.

Суд враховує, що згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №573/1822/16-ц, на відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Отже, для визнання відповідача у даній справі - ОСОБА_2 , неналежним відповідачем, суд має встановити особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача у даній справі.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники. Так, загальні збори є органом товариства, і їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства. Тому відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а також у листі Верховного Суду України від 01.08.2007 року "Практика розгляду судами корпоративних спорів".

Крім того, Верховний Суд неодноразово констатував, зокрема у постановах від 22.05.2019 року в справі № 905/691/18, від 12.12.2019 року в справі № 456/2-6/11, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Незважаючи на те, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Солом`янка" не є господарським товариством, спірні правовідносини у даній справі щодо незгоди учасника благодійної організації з рішенням вищого органу управління такої організації за своєю суттю є тотожними із правовідносинами у наведених справах № 905/691/18 та № 456/2-6/11, а тому відповідна позиція Верховного Суду враховується судом при розгляді даної справи.

Слід також зазначити, що за умовами пункту 1.6 Статуту Фонду останній є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, яка здійснюється в установленому чинним законодавством порядку, має самостійний баланс, від власного імені набуває особисті майнові та немайнові права, несе обов`язки, виступає у якості позивача та відповідача в судових органах.

Таким чином, оскільки рішення, яке позивач вважає незаконним, було прийняте Загальними зборами Учасників Фонду, як вищим органом управління Фонду, тому саме Благодійна організація "Благодійний фонд "Солом`янка" як юридична особа є належним відповідачем у даній справі.

При цьому суд враховує, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 17.04.2018 року при розгляді справи № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При цьому, під час розгляду даної справи позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача або про заміну первісного відповідача належним.

Водночас суд звертає увагу на те, що заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися судом першої інстанції (і наслідком таких дій є розгляд справи спочатку) виключно за клопотанням позивача, тоді як у суду відсутня законодавчо встановлена можливість здійснити заміну неналежного відповідача належним за власною ініціативою без відповідного клопотання позивача.

Посилання позивача на те, що за змістом норм Статуту Благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" у нього була можливість обирати між наступними відповідачами: Благодійною організацією "Благодійний фонд "Солом`янка" (яка згідно з положеннями цього установчого документа не відповідає за зобов`язаннями її учасників, а по аналогії - і засновників), її органами управління (Загальні Збори Учасників, Наглядова Рада, Голова Наглядової Ради, Правління, Голова Правління), та іншим засновником, контролером та організатором загальних зборів, якими прийнято оскаржуване рішення, - ОСОБА_2 , не беруться судом до уваги з огляду, зокрема, на те, що оскаржуване рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника (у тому числі відповідача), а загальних зборів учасників як органу юридичної особи.

У той же час суд зазначає, що ні Загальні збори учасників Фонду, ні інші органи його управління не можуть бути належними відповідачами у даній справі, оскільки останні не є окремими юридичними особами та не віднесені положеннями статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України до суб`єктів, які можуть бути сторонами в судовому процесі, що додатково свідчить про безпідставність відповідних тверджень позивача.

Посилання позивача на обґрунтоване пред`явлення ним позову в даній справі до ОСОБА_2 з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 року в справі № 910/17599/19, не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують встановлених судом у даній справі обставин щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача. Суд також звертає увагу позивача на те, що у вищенаведеній постанові Верховним Судом досліджувалося питання правомірності одночасного звернення особи з позовом як у власних інтересах, так і в інтересах іншої юридичної особи, тобто питання, що стосуються процесуального статусу позивача у справі та наявності у нього прав на пред`явлення позову в інтересах іншої особи, тоді як у даній справі доведенню позивачем підлягає факт порушення корпоративних прав позивача саме ОСОБА_2 , який визначений відповідачем у позові.

Водночас встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача з цих підстав.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року в даній справі.

Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на те, що позов у даній справі, зокрема, в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників про зміну керівника благодійної організації "Благодійний фонд "Солом`янка" ОСОБА_1 на ОСОБА_3 (до того ж без зазначення конкретних реквізитів такого рішення) пред`явлений до неналежного відповідача, враховуючи відсутність визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, у задоволенні даної вимоги позивача, а також похідної від неї вимоги про скасування оскаржуваної реєстраційної дії, проведеної державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем 09.11.2018 р. 310731070013009727, слід відмовити.

Судові витрати у даній справі відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.02.2021 року.

Суддя В.С. Ломака