ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 рокуСправа № 912/4196/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В. розглянув у відкритому підготовчому засіданні справу № 912/4196/20

за позовом: Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 в інтересах держави в особі Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, 26310, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Казавчин, вул. Шкільна, 4

до: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради, 26310, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 3

про звільнення та повернення приміщення

Представники сторін:

від прокуратури - Іваніщева Т.І., посвідчення №058789 від 17.12.2020;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні 08.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступником керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (надалі - Прокурор) подано позовну заяву в інтересах держави в особі Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (надалі - Казавчинська сільська рада, позивач) з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської районної ради (надалі - КНП "ЦПМСД", відповідач) наступного змісту:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської районної ради звільнити та повернути Казавчинській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області приміщення (будівлі) площею 55 м.кв, розташоване по вул. Івана Корченка, 71, с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області, шляхом звільнення та підписання акту прийому-передачі, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на те, що вказане нежитлове приміщення відноситься до комунальної власності територіальної громади с. Казавчин. Разом з цим, договір, додаткові угоди та орендна плата за користування приміщенням визначено та укладено без проведення оцінки об`єкта оренди, що є порушенням вимог Закону та є підставою для повернення орендованого майна.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2020 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/4196/20; ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного; підготовче засідання призначено на 26.01.2021; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

25.01.2021 на адресу суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської районної ради № 01/67 від 21.01.2021, відповідно до якої відповідач позовні вимоги Прокурора визнає, просить ухвалити рішення на стадії підготовчого провадження та розглянути дану справу без участі його представника. Крім того, керуючись п. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

26.01.2021 суд відкрив підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 08.02.2021.

02.02.2021 від Казавчинської сільської ради надійшов лист № 3 від 12.01.2021, згідно якого позивачем повідомлено про підтримання позовних вимог Прокурора та про розгляд справи за відсутності представників позивача.

08.02.2021 суд продовжив підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 08.02.2021 прийняв участь Прокурор, яким позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача в підготовче засідання 08.02.2021 не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноважених представників позивача та відповідача сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд встановив, що заява відповідача № 01/67 від 21.01.2021 не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана генеральним директором відповідача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 08.02.2021.

В підготовчому засіданні 08.02.2021 господарським судом досліджено докази у справі.

При розгляді справи суд враховує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильною назвою відповідача є Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення Прокурора та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.02.2014 між Комунальним закладом "Гайворонський центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - Орендар) та Казавчинською сільською радою (далі - Орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна № 9 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 розділу 1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Майно), загальною площею 55,00 кв. м. за адресою: с. Бугове, вул. Горького, 55, вартість якого визначена на підставі балансу і становить балансову (залишкову) вартість у сумі_____грн. Майно передається в оренду з метою використання Орендарем як фельдшерсько-акушерський пункт (а.с. 17-22).

Відповідно до розділу 2 Договору орендар вступає у строкове користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна, а також здійснення авансового платежу згідно з п. 3.8. цього Договору. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ і міста району, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, яка визначена в акті приймання-передачі орендованого майна. У разі припинення Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно до порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю цим Договором. майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами ата приймання-передачі. З цього дня припиняється нарахування орендної плати.

Згідно до п.п. 3.1. Договору визначено, що орендна плата становить 1,00 грн за рік оренди.

Розділ 10 Договору передбачає, що останній укладено з 26.02.2014 по 31.12.2014.

26.02.2014 згідно акта приймання-передачі майно за Договором передано відповідачу (а.с. 23).

29.12.2018 Додатковою угодою до договору оренди від 26.02.2014 №9 на приміщення площею 55 м.кв. продовжено строк дії договору до 31 грудня 2019 року та у зв`язку з помилкою і зміною назви вулиці, замінено у тексті договору та у додаткових угодах «вул. Горького 55» на «вул. Івана Корченка 71». Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди сторонами погоджено, що зобов`язання Комунального закладу "Гайворонського центру первинної медико-санітарної допомоги" передаються Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської районної ради (а.с. 25).

29.12.2019 сторонами підписано Додаткову угоду до договору оренди від 26.02.2014 №9, за якою термін дії договору оренди щодо приміщення площею 55 м.кв., яке знаходиться за адресою Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Бугове, вул. Івана Корченка 71 продовжено з 01.01.2020 до 31.12.2021 на тих самих умовах, що передбачені Договором (а.с. 24).

Як зазначає Прокурор, вказане нежитлове приміщення відноситься до комунальної власності територіальної громади с. Казавчин, Гайворонського району, Кіровоградської області. Разом з цим, Договір, Додаткові угоди до нього та орендна плата за користування приміщенням визначено та укладено без проведення оцінки об`єкта оренди, тобто з порушенням вимог закону.

Таким чином, Прокурор вважає, що вищезазначений договір оренди нерухомого майна є неукладеним, а орендоване майно підлягає поверненню у комунальну власність, оскільки набуто у користування без достатньої правової підстави, що і стало підставою звернення Прокурора з даним позовом до господарського суду.

Норми права, які застосовано судом та мотивовано оцінка доказів.

Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор посилається на те, що суб`єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування не було вжито заходів щодо повернення незаконно наданого у користування комунального майна, керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури представляє інтереси держави в суді, так як суб`єкт владних повноважень не належним чином здійснює цей захист.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача оскільки правовідносини, пов`язані з наданням у користування на умовах оренди нерухомого майна комунальної власності, становлять суспільний та публічний інтерес, а незаконність дій органу місцевого самоврядування, на підставі яких майно комунальної власності передано у користування, такому суспільному інтересу не відповідає.

Приписами ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення Прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Казавчинської сільської ради та наявність підстав для представництва інтересів останньої.

Стосовно суті позовних вимог суд враховує, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України вказано, що істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Господарський суд враховує, що 01.02.2020 втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ у зв`язку з прийняттям Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ.

Разом з тим, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ прийнятого 03.10.2019 (набрав чинності 01.02.2020) зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Крім того, ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, при розгляді даної справи застосуванню підлягають положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено вичерпний перелік істотних умов договору оренди комунального майна, серед яких: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок нарахування амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частина 2 статті 284 Господарського кодексу України передбачає, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України ''Про оренду державного і комунального майна" та абзацу 2 п. 2 Методики, затвердженої постановою КМУ № 629 від 10.08.1995 "Про затвердження Методики оцінки об`єктів оренди. Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів", оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Пунктом 1 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 (надалі за текстом рішення - Методика) передбачено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду.

Пунктом 2 вказаної Методики встановлено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому та те, що передбачені цією Методикою послуги з проведення незалежної оцінки об`єкта оренди (активів, що входять до складу об`єкта оренди) та аудиторської перевірки об`єкта оренди оплачує орендар.

Відповідно до пункту 19 Методики у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.

Відповідно до пункту 3 Методики поняття "незалежна оцінка" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

Перед укладанням Договору № 9 від 26.02.2014 між позивачем та відповідачем, незалежна оцінка об`єкта оренди не проводилася, про що зазначено у листі Казавчинської сільської ради від 26.11.2020 № 7322 (а.с. 16).

Крім того, у спірному договору взагалі не зазначено вартості приміщення, яке передається в оренду.

З вищенаведених фактичних обставин слідує, що органом місцевого самоврядування Казавчинською сільською радою при укладенні Договору № 9 від 26.02.2014 не дотримано вимоги чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Таким чином, оскільки Договір оренди № 9 від 26.02.2014 не містить таких істотних умов, як об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), тому наявні підстави вважати Договір оренди нерухомого майна № 9 від 26.02.2014 неукладеним.

Крім того, відсутність оцінки нерухомого майна на момент укладення Договору оренди не забезпечує реалізацію вимог Закону України ''Про оренду державного і комунального майна" щодо обов`язкової оцінки орендованого майна (стаття 11 Закону), порядку визначення орендної плати (ст. 19 Закону), ефективного використання майна і визначення такої істотної умови правочину, як об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", передбачено що на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, господарський суд враховує ч. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якої не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги 5 Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 916/729/17 та від 24.04.2018 у справі № 914/868/17.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки, Казавчинською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області нерухоме майно передано відповідачу з порушенням приписів законодавства, і як наслідок, у відповідача відсутні правові підстави для строкового користування таким майном, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повернення Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради нерухомого майна.

З підстав вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Казавчинскої сільської ради є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Як вже зазналось вище, відповідачем подано клопотання про визнання позову.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 Господарського процесуального Кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Разом з цим, частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, 50% судового збору у розмірі 1 051,00 грн покладаються на відповідача, інші 50% судового збору у розмірі 1 051,00 грн, за наявності відповідного клопотання Прокурора, підлягають поверненню останньому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради (26310, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 3, ідентифікаційний код 38817188) звільнити та повернути Казавчинській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області (26310, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Казавчин, вул. Шкільна, 4, ідентифікаційний код 04366560) приміщення (будівлі) площею 55 м.кв, розташоване по вул. Івана Корченка, 71, с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області, шляхом звільнення та підписання акту прийому-передачі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради (26310, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 3, ідентифікаційний код 38817188) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25009) на р/р UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, код ЄДР 02910025) 1 051,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Керівнику Новоукраїнської місцевої прокуратури за адресою: 27100, Кіровоградська область. м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 та Кіровоградській обласній прокуратурі електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua; Казавчинській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області за адресою: 26310, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Казавчин, вул. Шкільна, 4 та Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Гайворонської міської ради за адресою: 26310, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 3.

Повне рішення складено 15.02.2021.

Суддя В.В.Тимошевська