СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. Справа № 922/600/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

представник ОСОБА_1 - Коновалов О.А.;

представник Зіміна Є.В. - Клочко Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №279Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року (повний текст складено 28.12.2020, суддя Кононова О.В.) у справі №922/600/17 за заявою ОСОБА_1 (вх. № 2286 від 18.07.2019), з урахуванням уточнень та заяви про збільшення вимог

до 1. Фізичної особи підприємця Зіміна Євгена Володимировича, м. Харків

2. ОСОБА_3 , м. Харків

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута

по справі № 922/600/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт кепітал", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року (повний текст складено 28.12.2020, суддя Кононова О.В.) у справі №922/600/17 заяву ОСОБА_1 (вх.№2286/19 від 18.07.2019 з урахуванням уточнень та збільшень вимог) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (в частині продажу часток, які належать банкруту в спільному нерухомому майні) задоволено частково.

Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника - ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 06.09.2019 між Безпалим С.О., як ліквідатором Зіміна Є.В., та ОСОБА_3., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №2744.

Визнано недійсним свідоцтво, видане 06.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстроване в реєстрі за №2746 про посвідчення права власності.

Cкасовано прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 48566894 від 06.09.2019 18:07:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); індексний номер 48567031 від 06.09.2019 18:20:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); індексний номер 48567151 від 06.09.2019 18:34:13 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); індексний номер 48567350 від 06.09.2019 18:59:37 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); індексний номер 48567469 від 06.09.2019 19:18:52 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101).

Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог щодо переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця по договору купівлі-продажу, укладеному 06.09.2019 між Безпалим Сергієм Олександровичем , як ліквідатором Зіміна Євгена Володимировича , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 2744 , в частині продажу: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 .

Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог щодо скасування записів про проведену державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: № 33119368 від 09.09.2019 16:51:57 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); № 33119517 від 09.09.2019 16:57:58 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); № 33119621 від 09.09.2019 17:08:20 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); № 33119798 від 09.09.2019 17:11:07 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); № 33119886 від 09.09.2019 17:13:07 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101).

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Зіміна Євгена Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ) - 1280,73 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви до господарського суду, 1921,10 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 2561,46 грн. судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ) - 1280,73 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви до господарського суду, 1921,10 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 2561,46 грн. судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/600/17 від 23 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог щодо переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця по договору купівлі-продажу, укладеному 06 вересня 2019 року між Безпалим С.О. , як ліквідатором Зіміна Є.В. та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за №2744, в частині продажу: Ѕ частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 , Ѕ частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; Ѕ частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; Ѕ частки у праві власності квартири АДРЕСА_12 ; Ѕ частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 цій частини ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити зазначені вимоги ОСОБА_1 ;

2. змінити ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/600/17 від 23 грудня 2020 року в частині визнання недійсними в цілому результатів аукціону з продажу майна боржника ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25 жовтня 2018 року організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард" - у цій частини визнати недійсними результати аукціону з продажу майна боржника Фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича, призначеного та проведеного 25 жовтня 2018 року організатором аукціону ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ФОРВАРД" (61051, місто Харків, вулиця Ахсарова, буд. 4/6-А , код ЄДРПОУ 31939029), в частини продажу 1/2 частки у праві власності квартири №1,1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ;

3. змінити ухвалу Господарського суду Харківської області у справі № 922/600/17 від 23 грудня 2020 року в частині визнання недійсним в цілому договору купівлі-продажу, укладеного 06 вересня 2019 року між Безпалим Сергієм Олександровичем , як ліквідатором Фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича, та ОСОБА_3 , посвідчений Малаховою Г.І., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2744, - у цій частини визнати недійсним зазначений договір в частини продажу 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року по справі №922/600/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року по справі №922/600/17. Сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту. Призначено справу до розгляду на "10" лютого 2021 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Через канцелярію суду 10.02.2021 після судового засідання від арбітражного керуючого Безпалого С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 1747) та клопотання про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху (вх. 1748).

Однак, враховуючи те, що вказані документи надійшли після судового розгляду, колегія суддів не може взяти їх до уваги.

У засідання суду з`явились представники ОСОБА_1 і Зіміна Є.В. , інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів зазначає, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях АДРЕСА_2 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Керуючись наведеними нормами, з огляду на передбачений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, зважаючи на те, що явка представників не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, за участю присутніх сторін.

Крім того, колегія суддів враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Постановою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 Зіміна Є.В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рабушка В.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2017 задоволено заяву ОСОБА_5 про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута, звільнено арбітражного керуючого Рабушка В.С. від виконання обов`язків ліквідатора Зіміна Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у даній справі порушено 07.03.2017, постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 14.03.2017, оскаржуваний аукціон з реалізації майна банкрута відбувся 25.10.2018, а оскаржуваний договір купівлі-продажу укладено 06.09.2019, тобто до набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, а, отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон про банкрутство).

Частиною 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 8 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 10 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліквідатором банкрута було виявлено майно, що належить на праві власності боржнику, зокрема, 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64445880, № 64445558, № 64445291, № 64442753 від 27.07.2016 та № 173924182, № 173924517, № 173924640, № 173924736 від 16.07.2019 квартири № АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 розташовані за адресою: АДРЕСА_13 , належали на праві приватної власності Зіміну Євгену Володимировичу та ОСОБА_1 (з часткою власності кожного - по 1/2).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64442443 від 27.07.2016 та № 173924736 від 16.07.2019 квартира АДРЕСА_5 , належала на праві приватної власності Зіміну Євгену Володимировичу (з частками власності - 39/100 та 11/100) та ОСОБА_1 (з часткою власності - 50/100).

Між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Безпалим Є.О. та ТОВ "Торговий будинок "Форвард" 11.01.2018 року укладений договір про надання послуг з проведення аукціону.

Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Безпалим Є.О. та ТОВ "Торговий будинок "Форвард" 11.09.2018 укладено додаткову угоду про надання послуг з проведення аукціону від 11.01.2018, відповідно до якого сторони доповнили п. 1.1. Договору та зазначили, що майно, що пропонується для реалізації, є цілісним майновим комплексом у складі: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_14 ; автомобіль MERCEDES-BENZ 638, 1999 року випуску; автомобіль PORSCE CAYMAN S, 2006 року випуску; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску; автомобіль LEXUS LX 570, 2008 року випуску. Пункт 2.1.2 Договору доповнено: початкова вартість майна (цілісного майнового комплексу) - 11 952 468,31 грн без урахування ПДВ.

Відповідно до оголошень на веб-сайті Вищого господарського суду України, спірне майно боржника чотири рази було виставлене для продажу на аукціоні: 18.06.2018, 27.07.2018, 09.08.2018 та 25.10.2018.

Аукціони, призначені на 18.06.2018 та 27.07.2018, визнано такими, що не відбулися з причини відсутності учасників; аукціон, призначений на 09.08.2018, скасовано.

25.09.2018 на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ФОП Зіміна Євгена Володимировича, призначеного на 25.10.2018 за №54398.

До організатора аукціону надійшли заяви про участь в аукціоні від ОСОБА_3 та від ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу про визначення учасників аукціону від 09.10.2018 організатором аукціону прийнято рішення допустити ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до участі в аукціоні, який призначений на 25.10.2018 о 10-00 годині, з продажу майна банкрута ФОП Зіміна Є.В.

25.10.2018, згідно з розміщеним на сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ФОП Зіміна Є.В., повідомлено, що другий повторний аукціон, який був призначений на 25.10.2018, з продажу майна банкрута ФОП Зіміна Є.В. цілісного майнового комплексу у складі: 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 ; та чотирьох автомобілів, визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну, а саме - 30 000,00 (тридцять тисяч) грн без урахування ПДВ.

З протоколу про проведення аукціону від 25.10.2018 вбачається, що переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 . Ціна придбаного майна у розмірі 30 000 грн без урахування ПДВ вважається сплаченою переможцем аукціону за рахунок гарантійного внеску.

Між ліквідатором Зіміна Є.В. - Безпалим С.О. (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) 06.09.2019 з метою оформлення результатів продажу майна на аукціоні відповідно до протоколу проведення аукціону від 25.10.2018 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №2744, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти цілісний майновий комплекс у складі: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_14 ; а також чотирьох автомобілів.

Того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. було оформлено свідоцтво, яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, яке є предметом цілісного майнового комплексу вартістю 30 000 грн без ПДВ згідно з протоком про проведення аукціону від 25.10.2018, та вчинено реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

В обґрунтуванні підстав звернення до суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (в частині продажу часток, які належать банкруту в спільному нерухомому майні), з урахуванням уточнень та збільшень вимог, ОСОБА_1 посилався на порушення ліквідатором Зіміна Євгена Володимировича - арбітражним керуючим Безпалим С.О. переважного права ОСОБА_1 (як співвласника вищезазначених квартир) на придбання спірної нерухомості (1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ).

Частиною п`ятою статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства, як і частиною шостою статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Частинами першою-третьою статті 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність є різновидом права власності, що ускладнена множинністю суб`єктів. Крім того, специфіка правовідносин спільної власності полягає в єдності об`єкта права власності відносно зазначеної множинності суб`єктів такого права.

Відповідно до статті 177 ЦК України частка у праві спільної власності є об`єктом цивільних прав.

Так, частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну.

Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частинами першою та другою статті 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до положень частини другої статі 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

У статті 367 ЦК України зазначено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Верховний Суд при перегляді в касаційному порядку ухвали господарського суду по цій справі, якою було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви, також зауважив, що метою аукціону, що проводиться у межах ліквідаційної процедури, є максимально оперативне перетворення ліквідаційної маси (її частини) у грошові кошти як абсолютно ліквідний актив задля погашення вимог кредиторів. Окремою функцією ліквідатора є вжиття заходів щодо неприпустимості зменшення вартості ліквідаційної маси протягом здійснення ліквідаційної процедури. А існування у межах ліквідаційної маси, що підлягає продажу на аукціоні, частки у майні, яке перебуває у спільній частковій власності боржника та третіх осіб, зачіпає права та охоронювані законом інтереси самого боржника, співвласників такого майна та кредиторів боржника.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що ліквідатор під час підготовки майна до продажу, з метою досягнення найбільшої ліквідності такого майна, повинен був порушити питання про виділення частки цього майна банкрута Зіміна Є.В. в спільній частковій власності в порядку ч. 6 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чого не було зроблено, а отже, ліквідатором був порушений порядок підготовки майна для продажу на аукціоні.

Заявник стверджує, що в матеріалах справи відсутні відомості про фактичну сплату учасниками аукціону гарантійних внесків (відсутні документи, що підтверджують сплату учасниками аукціону гарантійних внесків), що ставить під сумнів законність проведення аукціону.

У відповідності до ст. 61 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо:

заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону;

подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам;

на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.

Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості.

У відповідності до протоколу про визначення учасників аукціону від 09.10.2018, розглянувши подані заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з доданими до них документами, організатором аукціону було прийнято рішення про допуск їх до участі до аукціону, який призначений на 25.10.2018.

Ліквідатор надав до матеріалів справи копії платіжних доручень в підтвердження сплати вказаними особами - учасниками спірного аукціону гарантійних внесків, а саме платіжне доручення № ПНМ296213 від 04.10.2018 про сплату 119 524, 68 грн із зазначенням призначення платежу "оплата гарантійний внесок на участь в аукціоні 25 жовтня 2018 від ОСОБА_6 " та платіжне доручення № ПНМ30003 від 04.10.2018 про сплату 119 524, 68 грн із зазначенням призначення платежу "оплата гарантійний внесок на участь в аукціоні 25 жовтня 2018 від ОСОБА_3 ".

Суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що такі платіжні доручення не підтверджують сплату учасниками аукціону гарантійного внеску у розмірі, встановленому чинним законодавством, оскільки в пункті 2.1.2 договору про організацію та проведення аукціону та додаткової угоди до нього була визначена початкова вартість майна (цілісного майнового комплексу) у розмірі 11 952 468,31 грн без урахування ПДВ, а сплачена учасниками аукціону сума гарантійного внеску не дорівнює 10 %, а становить лише 1% від суми початкової вартості майна.

Відповідно п. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута необхідно перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів III, IV Закону про банкрутство.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).

Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (статті 64-68 Закону).

Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12).

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Доводи ОСОБА_1 про те, що на час організації та проведення спірного аукціону частки у квартирах не могли бути відчужені/продані (у тому числі на аукціоні) у зв`язку з їх арештом (забороною відчуження), є обґрунтованими з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.07.2019 у справі №911/3122/13, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.08.2020 в цій справі. Суд вважає обґрунтованою позицію стосовно необхідності здійснення ліквідатором заходів щодо зняття обтяжень майна, що підлягає продажу з метою забезпечення вимог кредиторів, саме до підготовки до проведення аукціону, оскільки наявність обтяжень на виставленому на продаж майні є негативними відомостями, що має вплив на ціну майна боржника, що підлягає продажу, і відповідно впливає на розмір задоволених вимог кредиторів боржника.

Колегія суддів зазначає, що оскільки чинним законодавством виключена можливість визнання недійсними результатів аукціону в певній частині, як того просить ОСОБА_1 в своїй заяві, а під час розгляду справи були виявлені наведені порушення підготовки, організації та проведення в цілому аукціону, суд попередньої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 та визнання в цілому недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника - ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард".

У відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Враховуючи наявність підстав для визнання в цілому недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника - ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард", вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсним договір купівлі-продажу, укладеного 06.09.2019 між Безпалим С.О. , як ліквідатором Зіміна Є.В. , та ОСОБА_3 суд також задовольнив, визнав договір купівлі-продажу, укладений 06.09.2019 між Безпалим С.О. , як ліквідатором Зіміна Є.В. , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2744 недійсним. З чим також погоджується судова колегія.

Отже, є обґрунтованою і вимога заявника про визнання недійсним свідоцтва, виданого 06.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстроване в реєстрі за № 2746 (яке в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно визначено підставою виникнення у ОСОБА_3 права власності) в частині посвідчення належності ОСОБА_3 права власності на: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 .

Щодо вимог про переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця по договору купівлі-продажу, укладеному 06.09.2019 між Безпалим Сергієм Олександровичем , як ліквідатором Зіміна Євгена Володимировича , та ОСОБА_3 , посвідчений Малаховою Г.І., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2744 , в частині продажу спірних часток у праві власності квартири, місцевий суд відмовив у задоволенні такої вимоги виходячи з наступного.

В обґрунтування такої вимоги заявник посилається на ч. 1 та ч. 4 ст. 362 ЦК України, якою передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" на аукціоні не може бути використано переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продаж спірного майна боржника було здійснено на оспорюваному аукціоні, який є формою публічних торгів, оскільки оголошення про його проведення було опубліковане на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України за номером публікації № 54398, з метою залучення учасників до участі у торгах.

Отже, твердження заявника про недотримання ліквідатором під час реалізації спірного майна банкрута положень Цивільного кодексу України щодо переважного права співвласника майна на купівлю частки є безпідставним, оскільки з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Правова позиція стосовно пріоритетного застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справах про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16 (912/3192/17), від 18.06.2019 у справі №918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі №913/982/14, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.

В своїй заяві ОСОБА_1 також просить скасувати прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно, а також скасувати записи про проведену державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Законом України від 05.12.2019 року № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, Верховний Суд враховує, що додатковим підтвердженням наведеного висновку є пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За таких обставин, зважаючи на визнання недійсним в судовому порядку угоди та свідоцтва про державну реєстрацію, на підставі яких були внесені відповідні записи до реєстру речових прав, законною є вимога заявника про скасування прийнятих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною відповідних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно.

Щодо вимоги про скасування відповідних записів про проведену державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на вказане нерухоме майно, то ОСОБА_1 в задоволенні заяви в цій частині судом обґрунтовано відмовлено, на думку судової колегії, оскільки з 16.01.2020, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, вимоги апелянта є не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 року у справі №922/600/17 слід залишити без змін, як таку, що прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі суду законних та обґрунтованих висновків.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року у справі №922/600/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Слободін М.М.