open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 910/3828/20
Моніторити
Ухвала суду /07.04.2022/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /01.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /08.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /09.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.08.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.08.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /21.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.04.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.03.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.03.2020/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/3828/20
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /07.04.2022/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /01.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /08.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /09.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.10.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.08.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.08.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /21.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.05.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.04.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.03.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.03.2020/ Господарський суд м. Києва

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа№ 910/3828/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Колток О.М.,

від третьої особи - ОСОБА_1 - Нечитайленко О.В., ордер АА №128386 від 13.10.2020;

від інших третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/3828/20 (суддя Сівакова В.В., повний текст складено - 22.07.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "EccentriCITY Invest" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Моя оселя", товариство з обмеженою відповідальністю "Аргамак", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляк Іван Павлович, Державний реєстратор Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Бондаренко Ірина Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказів.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "EccentriCITY INVEST" до Міністерства юстиції України про:

визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 13.07.2018, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018;

визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2354/5 від 13.07.2018, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні накази прийняті першим відповідачем з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/3828/20 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2353/5 від 13.07.2018 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2354/5 від 13.07.2018 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з наявності порушення строків звернення зі скаргами до Комісії, а також неповідомлення позивача щодо розгляду цих скарг.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що розгляд скарг третіх осіб та прийняття оскаржуваних рішень було здійснено Міністерством юстиції України у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Разом з цим, скаржник зауважує, що під час проведення оскаржуваних реєстраційних дій суб`єктами оскарження не було перевірено надані їм документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації та на наявність підстав для відмови у проведенні оскаржуваних реєстраційних дій.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Вказана апеляційна скарга мотивована доводами про рейдерське захоплення ТОВ "Аргамак", а також порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог у даній справі.

Представники апелянтів - відповідача та третьої особи у справі в судовому засіданні надали пояснення, якими підтримали апеляційні скарги.

Позивач та треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Моя оселя", товариство з обмеженою відповідальністю "Аргамак", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляк Іван Павлович, Державний реєстратор Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Бондаренко Ірина Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Так, згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв`язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім цього, оголошення про розгляд даної справи було розміщено на сайті Північного апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що неявка представників вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_2 21.06.2018 звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подоляки Івана Павловича, державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Ірини Павлівни та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни, якою просив скасувати реєстраційні дії, якими внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: від 19.02.2018 №10651060019011866 про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації "Підтвердження відомостей про юридичну особу" ТОВ "Аргамак"; від 20.02.2018 №10651070020011866 (зміна складу або інформації про засновників) "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" (зміна керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників); від 23.02.2018 № 10651070021011866 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" про зміну керівника юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Аргамак", проведену державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Іриною Павлівною; від 07.03.2018 №10651070022011866 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", внесення змін місцезнаходження товариства та зміна складу засновників ТОВ "Аргамак", та просив скасувати будь-які похідні реєстраційні дії щодо ТОВ "Аргамак", які були зроблені починаючи з 19.02.2018.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 . Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 09.07.2018 складено Висновок.

На підставі вказаного висновку Комісії Наказом Міністерства юстиції України від 13.07.2018 № 2353/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" задоволено скаргу ОСОБА_2 від 21.06.2018р. та скасовано зазначені у скарзі реєстраційні дії, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Аргамак" (код ЄДРПОУ 36272560).

Крім цього, ОСОБА_3 21 червня 2018 року подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подоляки І.П., державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко І.П. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. відповідно до змісту якої просив скасувати реєстраційні дії, якими внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" (код ЄДРПОУ 41280273), а саме: від 19.02.2018 № 10741060003066538 "Підтвердження відомостей про юридичну особу" та від 20.02.2018 № 10741070004066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подолякою Іваном Павловичем; від 23.02.2018 № 10741070005066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Іриною Павлівною та від 07.03.2018 № 10741070006066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасією Володимирівною.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 . Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 09.07.2018 складено Висновок, на підставі якого Міністерством юстиції України було прийнято Наказ від 13.07.2018 № 2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яким задоволено скаргу ОСОБА_3 від 21.06.2018. та скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначені у скарзі реєстраційні дії щодо ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя".

Позивач, вважаючи, що вказані Накази Міністерства юстиції України підлягають скасуванню, оскільки розгляд скарг відбувся з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно підвідомчості даного спору господарському суду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Накази Міністерства юстиції України, які наразі оскаржуються в межах даної справи, були також оскаржені позивачем до адміністративного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 та закриваючи провадження у справі, у постанові від 06.02.2020 у справі №640/20032/18, виходив з наступного.

Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказами Міністерства юстиції України від 13.07.2018 №2353/5 та №2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В свою чергу, такі реєстраційні дії стосуються внесення змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника юридичної особи, зміна інформації про засновників).

З висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду видно, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана, зокрема, з можливою невідповідністю законодавству протоколу загальних зборів.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника юридичної особи та інформації про засновників, тобто позовні вимоги про скасування наказів Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а.

Враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність вирішення цього спору в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, даний спір є підвідомчім господарському суду.

Стосовно наявності у позивача порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред`явлення позову у особи виникає після порушення її права.

Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

При вирішенні даного спору підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав його задоволення, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, з огляду на положення вказаних статтей підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Так, реєстраційною дією №10741070006066538 до складу учасників (засновників) ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" внесено запис про ТОВ "EccentriCITY Invest". Також, реєстраційною дією №10651070022011866 до складу учасників (засновників) ТОВ "Аргамак" внесено запис про ТОВ "EccentriCITY Invest".

Як вже було вказано, наказами Міністерства юстиції України від 13.07.2018 №2353/5 та №2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначені реєстраційні дії.

Отже, права позивача, як учасника ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" та ТОВ "Аргамак", порушуються скасуванням Міністерством юстиції України відповідних записів про наведене.

Щодо суті позовних вимог, слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини сторін регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон).

Положеннями статті 34 цього Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами відповідно до вказаного Закону визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок у редакції чинній станом на час подання скарг та їх розгляду).

Відповідно до приписів п. 2 вказаного Порядку для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016р. №37/5 (далі - Положення).

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно - дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Приписами п. 5, 7 Порядку (в редакції чинній станом на час подання скарг та їх розгляду) передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Як стверджує позивач, Комісією не було дотримано вказаних вимог законодавства та не виконано обов`язку щодо перевірки дотримання скаржниками строків подання відповідних скарг.

Суд першої інстанції визнав вказані доводи позивача обґрунтованими та дійшов висновку, що Комісією у порушення вимог законодавства не було вирішено питання щодо відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті у зв`язку з недотриманням скаржниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимог Закону щодо строків подання скарг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

При цьому, оскаржувані реєстраційні дії державних реєстраторів та приватного нотаріуса були вчинені останніми 19.02.2018, 20.02.2018, 23.02.2018 та 07.03.2018. Водночас, скарги були подані зазначеними особами до відповідача лише 21 червня 2018 року, тобто з пропуском визначеного Законом 60 денного терміну.

Проте, Комісія не звернула увагу на те, що з часу вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до моменту їх оскарження минуло більше встановленого 60 денного строку та не перевірила обставини такого значного пропуску строку звернення зі скаргами, що у свою чергу, свідчить про недотримання вказаним органом владних повноважень вимог чинного законодавства, а саме приписів п.5,7 Положення та ч. 3 ст. 34 Закону.

Перевірка обставин щодо строків подання скарги є обов`язком, а не правом Комісії. Зокрема, пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що Комісія перед розглядом скарги по суті повинна вивчити скаргу для встановлення чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Доводи апелянта - Міністерства юстиції України про звернення скаржників зі скаргами в межах строку, оскільки згідно матеріалів розгляду цих скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо про факт порушення їх прав 01.06.2018 та 06.06.2018 відповідно, не підтверджуються матеріалами даної справи.

Докази наведених обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не подані, так само, як і Міністерство юстиції України обмежилося посиланням на їх наявність у матеріалах скарг.

Слід також зазначити, що ОСОБА_1 , звертаючись із апеляційною скаргою, жодних доводів на спростування висновку суду першої інстанції щодо пропуску строку на оскарження дій державного реєстратора не наводить та відповідно доказів не подає.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про невиконання Комісією свого обов`язку в частині перевірки дотримання вимог законів щодо строків подання скарг.

Стосовно посилань суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на редакцію частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою встановлено строк для оскарження рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації у 30 календарних днів, слід зазначити наступне.

Так, станом на дату подання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скарг та їх розгляду, положеннями частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" було встановлено наступне: рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Отже, місцевим господарським судом було невірно застосовано положення наведеної статті у попередній редакції.

Разом з тим, наведене не призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі та не вплинуло на обґрунтованість висновку щодо недотримання скаржниками строків звернення зі скаргами на дії державного реєстратора.

Окрім наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 8-10 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Отже, на законодавчому рівні передбачається обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, що зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

Пунктом 11 вказаного Порядку визначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З огляду на зазначене, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів Порядку, зокрема, п. 9-11, суб`єкт розгляду скарги запрошує заінтересованих осіб, надає копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті та своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду в один із встановлених порядком спосіб.

Колегія суддів зазначає, що Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції та жодним чином не спростовано апелянтами, інформацію про розгляд скарги ОСОБА_2 від 21.06.2018, а також про розгляд скарги ОСОБА_3 від 21.06.2018 було розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту, проте доказів розміщення такого оголошення матеріали справи не містять.

Як зазначає відповідач на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення наступного змісту:

"Розгляд по суті скарги ОСОБА_3 від 21.06.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2018 за № 20154-33-18";

"Розгляд по суті скарги ОСОБА_2 від 21.06.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2018 за № 20155-33-18".

Разом з тим, з аналізу даних оголошень слідує, що в них не вказано об`єкту оскарження, а також відсутня інформація щодо заінтересованих осіб, а тому позивач, на переконання колегії суддів з наведеної на веб-сайті інформації не міг дізнатися про час та місце розгляду відповідних скарг, а також надати письмові пояснення по суті цих скарг, що суперечить вимогам пунктів 9 - 11 Порядку №1128.

В свою чергу, станом на момент розгляду Комісією скарг позивач був власником та учасником ТОВ "Аргамак", а також ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя", тобто заінтересованою особою при їх розгляді.

Отже, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача, як заінтересованої особи про розгляд скарг від 21.06.2018.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарг, які безпосередньо стосуються його прав та інтересів.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 06.07.2018 по справі №826/3442/17 неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про наявність істотних порушень процедури розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо посилання апелянта - Міністерства юстиції України на те, що під час розгляду вказаних скарг було встановлено недотримання суб`єктами оскарження вимог чинного законодавства під час проведення відповідних реєстраційних дій, то колегія суддів цим доводам не надає правової оцінки, оскільки відповідачем було порушено процедуру розгляду скарг, яка передує вирішенню відповідних питань по суті та є достатньою підставою для визнання протиправними оскаржуваних рішень (наказів).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України від 13 липня 2018 року № 2353/5 та №2354/5 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта - ОСОБА_1 щодо рейдерського захоплення ТОВ "Аргамак" не впливають на результат вирішення даної справи та обставини щодо цього повинні досліджуватися в межах кримінального провадження, а не господарського судочинства.

Стосовно доводів скаржника про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеною нормою процесуального права передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 .

Таким чином, якщо у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

У даному випадку, позовні вимоги у даній справі 1) є однорідними (мають аналогічні підстави і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів); 2) їх сумісний розгляд дає можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.

Отже, доводи скаржника про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог у даній справі є необґрунтованими, а тому підлягають відхиленню.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на відповідача та третю особу (апелянтів).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/3828/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників - відповідача та третю особу у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 15.02.2021 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко

Джерело: ЄДРСР 94863199
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку