Крім цього, оголошення про розгляд даної справи було розміщено на сайті Північного апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що неявка представників вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_2 21.06.2018 звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подоляки Івана Павловича, державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Ірини Павлівни та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни, якою просив скасувати реєстраційні дії, якими внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: від 19.02.2018 №10651060019011866 про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації "Підтвердження відомостей про юридичну особу" ТОВ "Аргамак"; від 20.02.2018 №10651070020011866 (зміна складу або інформації про засновників) "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" (зміна керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників); від 23.02.2018 № 10651070021011866 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" про зміну керівника юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Аргамак", проведену державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Іриною Павлівною; від 07.03.2018 №10651070022011866 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", внесення змін місцезнаходження товариства та зміна складу засновників ТОВ "Аргамак", та просив скасувати будь-які похідні реєстраційні дії щодо ТОВ "Аргамак", які були зроблені починаючи з 19.02.2018.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 . Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 09.07.2018 складено Висновок.

На підставі вказаного висновку Комісії Наказом Міністерства юстиції України від 13.07.2018 № 2353/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" задоволено скаргу ОСОБА_2 від 21.06.2018р. та скасовано зазначені у скарзі реєстраційні дії, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Аргамак" (код ЄДРПОУ 36272560).

Крім цього, ОСОБА_3 21 червня 2018 року подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подоляки І.П., державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко І.П. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. відповідно до змісту якої просив скасувати реєстраційні дії, якими внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" (код ЄДРПОУ 41280273), а саме: від 19.02.2018 № 10741060003066538 "Підтвердження відомостей про юридичну особу" та від 20.02.2018 № 10741070004066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором з експлуатації і ремонту житлового фонду Комунального підприємства "Житло-Сервіс" Подолякою Іваном Павловичем; від 23.02.2018 № 10741070005066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Іриною Павлівною та від 07.03.2018 № 10741070006066538 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасією Володимирівною.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 . Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 09.07.2018 складено Висновок, на підставі якого Міністерством юстиції України було прийнято Наказ від 13.07.2018 № 2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яким задоволено скаргу ОСОБА_3 від 21.06.2018. та скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначені у скарзі реєстраційні дії щодо ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя".

Позивач, вважаючи, що вказані Накази Міністерства юстиції України підлягають скасуванню, оскільки розгляд скарг відбувся з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно підвідомчості даного спору господарському суду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Накази Міністерства юстиції України, які наразі оскаржуються в межах даної справи, були також оскаржені позивачем до адміністративного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 та закриваючи провадження у справі, у постанові від 06.02.2020 у справі №640/20032/18, виходив з наступного.

Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказами Міністерства юстиції України від 13.07.2018 №2353/5 та №2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В свою чергу, такі реєстраційні дії стосуються внесення змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника юридичної особи, зміна інформації про засновників).

З висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду видно, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана, зокрема, з можливою невідповідністю законодавству протоколу загальних зборів.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника юридичної особи та інформації про засновників, тобто позовні вимоги про скасування наказів Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а.

Враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність вирішення цього спору в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, даний спір є підвідомчім господарському суду.

Стосовно наявності у позивача порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред`явлення позову у особи виникає після порушення її права.

Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

При вирішенні даного спору підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав його задоволення, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, з огляду на положення вказаних статтей підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Так, реєстраційною дією №10741070006066538 до складу учасників (засновників) ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" внесено запис про ТОВ "EccentriCITY Invest". Також, реєстраційною дією №10651070022011866 до складу учасників (засновників) ТОВ "Аргамак" внесено запис про ТОВ "EccentriCITY Invest".

Як вже було вказано, наказами Міністерства юстиції України від 13.07.2018 №2353/5 та №2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначені реєстраційні дії.

Отже, права позивача, як учасника ТОВ "Агентство нерухомості "Моя оселя" та ТОВ "Аргамак", порушуються скасуванням Міністерством юстиції України відповідних записів про наведене.

Щодо суті позовних вимог, слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини сторін регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон).

Положеннями статті 34 цього Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами відповідно до вказаного Закону визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок у редакції чинній станом на час подання скарг та їх розгляду).

Відповідно до приписів п. 2 вказаного Порядку для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016р. №37/5 (далі - Положення).

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно - дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Приписами п. 5, 7 Порядку (в редакції чинній станом на час подання скарг та їх розгляду) передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Як стверджує позивач, Комісією не було дотримано вказаних вимог законодавства та не виконано обов`язку щодо перевірки дотримання скаржниками строків подання відповідних скарг.

Суд першої інстанції визнав вказані доводи позивача обґрунтованими та дійшов висновку, що Комісією у порушення вимог законодавства не було вирішено питання щодо відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті у зв`язку з недотриманням скаржниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимог Закону щодо строків подання скарг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

При цьому, оскаржувані реєстраційні дії державних реєстраторів та приватного нотаріуса були вчинені останніми 19.02.2018, 20.02.2018, 23.02.2018 та 07.03.2018. Водночас, скарги були подані зазначеними особами до відповідача лише 21 червня 2018 року, тобто з пропуском визначеного Законом 60 денного терміну.

Проте, Комісія не звернула увагу на те, що з часу вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до моменту їх оскарження минуло більше встановленого 60 денного строку та не перевірила обставини такого значного пропуску строку звернення зі скаргами, що у свою чергу, свідчить про недотримання вказаним органом владних повноважень вимог чинного законодавства, а саме приписів п.5,7 Положення та ч. 3 ст. 34 Закону.

Перевірка обставин щодо строків подання скарги є обов`язком, а не правом Комісії. Зокрема, пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що Комісія перед розглядом скарги по суті повинна вивчити скаргу для встановлення чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Доводи апелянта - Міністерства юстиції України про звернення скаржників зі скаргами в межах строку, оскільки згідно матеріалів розгляду цих скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо про факт порушення їх прав 01.06.2018 та 06.06.2018 відповідно, не підтверджуються матеріалами даної справи.

Докази наведених обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не подані, так само, як і Міністерство юстиції України обмежилося посиланням на їх наявність у матеріалах скарг.

Слід також зазначити, що ОСОБА_1 , звертаючись із апеляційною скаргою, жодних доводів на спростування висновку суду першої інстанції щодо пропуску строку на оскарження дій державного реєстратора не наводить та відповідно доказів не подає.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про невиконання Комісією свого обов`язку в частині перевірки дотримання вимог законів щодо строків подання скарг.

Стосовно посилань суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на редакцію частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою встановлено строк для оскарження рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації у 30 календарних днів, слід зазначити наступне.