-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-617/11
Провадження № 4-с/571/1/2021
УХВАЛА
іменем України
01 лютого 2021 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., за участю скаржника - адвоката Нікольченка Б.Б., стягувача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Нікольченка Бориса Борисовича на дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
в с т а н о в и в:
Представник боржника - адвокат Нікольченко Б.Б. звернувся до суду із зазначеною скаргою.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.01.2012 у справі №2-617/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку.
На виконання зазначеного рішення, Рокитнівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист № 2-617/11 від 24.01.2012.
Постановою державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кушнір Вірою Василівною (далі державний виконавець відділу ДВС) від 13.01.2017 відкрито виконавче провадження №53239051 про примусове виконання виконавчого листа.
14 вересня 2020 року державним виконавцем відділу ДВС Кушнір В.В. здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Боржник вважає здійснення розрахунку заборгованості державним виконавцем незаконним, з огляду на наступне.
Згідно з матеріалів виконавчого провадження, 31.08.2020 стягувачем подано до ДВС заяву про здійснення розрахунок заборгованості та додано документи про трудову діяльність боржника у Республіці Польща.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від`їзду, або з п`ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.
Проте державним виконавцем, всупереч вимогам закону проігноровано той факт, що в Республіці Польща ОСОБА_2 здійснював трудову діяльність на підставі контракту в іноземній компанії, отримуючи заробітну виключно за кордоном.
Згідно ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до ст.29 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, в справах про інші аліментні обов`язки в галузі сімейного права застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання особа, яка порушує клопотання про стягнення аліментів. Отже, для вирішення даного спору щодо стягнення аліментів слід застосувати законодавство України.
Відповідно до Переліку видів доходу, які вираховуються при визначенні аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб отримання доходу від трудової діяльності за кордоном, не є таким доходом у розумінні заробітку, який вираховується під час розрахуй и розміру аліментів, а тому дії державного виконавця є неправомірними.
Таким чином, державний виконавець не мав права та законних підстав брати до уваги доходи, отримані закордоном, оскільки це суперечить норма законодавства.
Згідно офіційних даних на момент виникнення заборгованості по даний час, ОСОБА_2 являється безробітним в Україні, відтак державний виконавець мав визначити заборгованість за аліментами виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, в якій проживає боржник.
Проте, державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості використовуючи інформацію, надану стягувачем та проігнорував вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень. та незаконно прийняв перекладені, а не оригінальні документи.
На адресу Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було направлено відповідну заяву про незаконність дій державного виконавця, натомість, державний виконавець не тільки не розглянув вказану заяву, а й виніс незаконні постанови стосовно ОСОБА_2 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, чим незаконно і протиправно порушила конституційні права ОСОБА_2 та членів його сім`ї.
Посилаючись на норми ст.81, ч.2 ст.195 СК України, ст.21,24, 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», Постанову Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, просить:
Визнати незаконними дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кушнір Віри Василівни, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-617/11 від 24.10.2012 Рокитнівського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, здійснений державним виконавцем Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кушнір Вірою Василівною, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-617/11 від 24.10.2012 Рокитнівського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні представник боржника - адвокат Нікольченко Б.Б. скаргу підтримав з підстав викладених у ній та доповнив, що оригінальні документи, на підставі яких проведено розрахунок заборгованості по аліментах, складені на польській мові, переклад здійснено за ініціативою стягувача, що викликає сумнів у їх правильності. Про проведений перерахунок йому стало відомо 06 жовтня 2020 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Після чого, він звернувся із заявою до державного виконавця та просив провести перерахунок розрахунку заборгованості по аліментах, оскільки він проведений неправомірно. Натомість, державний виконавець подану ним заяву залишив без розгляду, а 21 жовтня 2020 року виніс постанови про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, праві керування транспортними засобами, інших правах, що в свою чергу потягло суттєві обтяження його прав, зокрема, вільно пересуватися, працювати за посадою. Про існування даних постанов він, як представник боржника, дізнався 23 жовтня 2020 року, отримавши інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження.
Крім того, є незрозумілим, як державний виконавець зробив розрахунок заборгованості по аліментах на підставі документів іноземної держави, перекладених стягувачем, хоч такий переклад мав здійснити державний виконавець із залученням перекладача в установленому порядку. Оскільки пріоритетною нормою у даному випадку є стаття 81 СК України та істотні умови - особа працює за кордоном та отримує заробітну плату за кордоном, державний виконавець мав провести розрахунок. Виходячи із середньомісячному доходу даної місцевості.
Оскільки розрахунок заборгованості по аліментах проведений державним виконавцем з порушенням вимог закону, просить скаргу задовольнити.
Стягувач ОСОБА_1 вважає скаргу безпідставною з огляду на те, що до даних правовідносин не може бути застосована ч.2 ст.195 СК України, оскільки між Україною та Польщею є укладена угода про правову допомогу у цивільних справах, тому слід застосувати ч.1 ст.195 СК України. Дійсно, вона за своєю ініціативою здійснила переклад оригінальних документів з польської мови на українську та надала їх державному виконавцю для проведення перерахунку заборгованості по аліментах. Наданих документів було достатньо державному виконавцю для проведення перерахунку по аліментах. При проведенні розрахунку заборгованості державний виконавець керувався технологічної карткою по стягненню аліментів (пунктами 1.2, 2.2), тобто діяв в межах закону. Також зазначає, що представник боржника не довів, що боржник працює в Республіці Польща за контрактом. Згідно перекладу супровідного листа вбачається, що ОСОБА_2 працевлаштований на невизначений термін, а відтак дана обставина виключає можливість застосування норми закону щодо роботи за контрактом. Переконана, що боржник свідомо приховав від державного виконавця відомості про своє працевлаштування за кордоном і отримання там доходу та не подав до ДВС уточнюючої декларації про його майновий стан. Окремо вважає, що боржник та його представник пропустили строк звернення до суду, оскільки були обізнані про проведений розрахунок заборгованості по аліментах, тому скарга з цих підстав має бути залишена без розгляду.
Оскільки скарга є необґрунтованою, а строк звернення до суду пропущений, просить справу залишити без розгляду.
Державний виконавець відділу ДВС Кушнір В.В. в судове засідання не з`явилася. 29.01.2021 подала до суду копії матеріалів виконавчого провадження. Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, стягувача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені: сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В силу вимог ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Судом встановлено, що 06.10.2020 представник боржника - адвокат Нікольченко Б.Б. ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №53239051 йому стало відомо про існування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 14.09.2020.
20.10.2020 адвокат Нікольченко Б.Б. звернувся із заявою до державного виконавця та просив провести перерахунок розрахунку заборгованості по аліментах, вказуючи на його незаконність (т.1 а.с.179-182).
Відомостей у підтвердження того, що заява скаржника розглянута, про що останній повідомлений у встановленому порядку, матеріали виконавчого провадження не містять. За вказаних обставин слід вважати, що зазначена заява не розглянута.
Представник боржника зазначає, що існування оскаржуваного розрахунку заборгованості не створювало жодних додаткових обмежень чи порушень прав ОСОБА_2 .. Проте, 23 жовтня 2020 року з автоматизованої системи виконавчого провадження він дізнався про винесені 21 жовтня 2020 року державним виконавцем постанови про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, у праві керування транспортними засобами, полювання та користуванні зброєю, що суттєво обтяжило його права, тому 29 жовтня 2020 року він звернувся до суду та оскаржив розрахунок заборгованості до суду.
Аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що скаргу подано в строки визначені законом.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.01.2012 у справі №2-617/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку.
Постановою державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кушнір Вірою Василівною від 13.01.2017 відкрито виконавче провадження №53239051 про примусове виконання виконавчого листа №2-617/11 від 24.01.2012.
14 вересня 2020 року державним виконавцем Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кушнір Вірою Василівною здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який складає 160333,70 грн..
Скаржник заперечує зазначений розрахунок, оскільки його здійснено з доходів боржником, отриманих під час трудової діяльності у Республіці Польща за контактом, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» та ч.2 ст.195 СК України.
Крім того, скаржник піддає сумніву переклад оригінальних документів про нараховані доходи боржника, оскільки такий переклад здійснено стягувачем, хоч відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 Інструкції, перекладача мав залучити державний виконавець та попередити про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст.81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (із змінами) затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Згідно з п.1 Постанови, утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: … , інших видів заробітку.
Пунктом 12 зазначеної Постанови визначено перелік виплат, з яких утримання аліментів не проводиться.
Вивченням матеріалів виконавчого провадження №53239051 з примусового виконання виконавчого листа №2-617/11 від 24.01.2012 у справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що станом на час проведення розрахунку заборгованості (14.09.2020) боржник ОСОБА_2 на території України не працював, розмір стягуваних аліментів визначався державним виконавцем виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості, а заборгованість по аліментах була відсутня.
15.09.2020 до відділу ДВС звернулася стягувач ОСОБА_1 із заявою про проведення перерахунку , у зв`язку з працевлаштуванням боржника з 18.10.2017 у Республіці Польща, у підтвердження чого надано копії документів та їх переклад.
Встановлено, що боржник ОСОБА_2 з 18 жовтня 2017 року працевлаштований в Республіці Польща у Командитному товариств ТОВ «ДСО Транспортна спедиція» на невизначений термін, де отримує заробітну плату (т.1 а.с.136,148, 149-159).
Відповідно до п.10 Постанови КМУ №146, з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від`їзду, або з п`ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.
Отже, приймаючи до уваги, що боржник ОСОБА_2 на території України не працює, розмір стягуваних аліментів має визначатись державним виконавцем виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.
Не заслуговує на увагу суду посилання стягувача на те, що скаржником не доведено того, що ОСОБА_2 працює в Республіці Польща за контрактом, з огляду на те, що умови та порядок працевлаштування іноземних громадян на території Республіки Польща регулюються Трудовим кодексом Республіки Польща, який передбачає три форми договорів: на певний термін, на виконання певної роботи, на невизначений термін (безстроковий).
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 працевлаштований офіційно на невизначений термін, слід вважати, що до даних правовідносин слідзастосовувати положення п.10 Постанови КМУ №146.
В силу вимог ч.1 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Згідно ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
24.05.1993 року між республікою Польща та Україною підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах(ратифіковано 04.02.2004), відповідно до п. 2 ст.1 Договору, громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до органів іншої Договірної Сторони, до
компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи,
можуть виступати в них, подавати клопотання, пред`являти позови, а
також здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і
громадяни цієї Договірної Сторони.
Відповідно до ст.29 Договору, в справах про інші аліментні обов`язки в галузі сімейного права застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання особа, яка порушує клопотання про стягнення аліментів.
Аналіз вищезазначеного дає підстави вважати, що у даному випадку можливе вирішення стягнення аліментів з боржника з доходу, отриманого за кордоном відповідно до умов Договору.
Проте, питання стягнення з ОСОБА_2 аліментів на території Республіки Польща в установленому порядку не порушувалося.
Крім того слід зазначити, що при проведенні розрахунку державним виконавцем взято до уваги копії документів, переклад яких здійснено за ініціативою стягувача.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконавчого провадження виконавець або сторони у разі потреби можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як 10 робочих днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити постановою виконавець.
Відповідно до п.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста , суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.
Згідно ст.2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, у разі потреби державний виконавець мав залучити перекладача самостійно.
Аналізуючи вищевикладені обставини справи та правові норми суд дійшов висновку, що здійснюючи перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем порушено норми закону, що вказує на неправомірність таких дій та обґрунтованість скарги.
Відповідно до ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст.447-451, 354 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Скаргу зодовольнити.
Визнати дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір Віри Василівни при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-617/11 від 24.01.2012 Рокитнівського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, неправомірними.
Зобов`язати державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір Віру Василівну усунути порушення та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-617/11 від 24.01.2012 Рокитнівського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, проведений державним виконавцем 14.09.2020.
Ухвала бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05.02.2021.
Суддя А.Ф.Комзюк
скопійовано
-
скопійовано
-
