Справа № 645/6335/20

Провадження № 2-о/645/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді- Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань Ятлової Ю.В.

Учасники справи:

Представник заявника адвокат Смородський Олександр Григорович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4885/10 від 31.05.2012,

представник заявника ОСОБА_1 , діє на підставі наказу від 19.02.2020 № 52,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі заявою, який уточнив в процесі розгляду справи, в якій просить встановити факт того, що він, на час загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був членом сім`ї свого батька, загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.

В обґрунтуваннязаяви заявникзазначає,що віннародився ІНФОРМАЦІЯ_3 ум.Харкові.Його батькамиє ОСОБА_3 -батько, ОСОБА_4 -мати.23травня 2003року шлюбміж батькамибуло розірвано(свідоцтвопро розірванняшлюбу НОМЕР_1 від 24.05.2003р.).На теперішнійчас він проживаєта зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,де бувзареєстрований тапостійно разомзі нимпроживав досмерті батько ОСОБА_3 .(довідкапро зареєстрованиху житловомуприміщенні осіб-довідка просклад сім`ї).Під часпроходження військовоїслужбу увійськовій частині НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди 23.01.2019року загинувбатько заявника-сержант ОСОБА_3 .По даномуфакту увійськовій частині НОМЕР_2 було проведеноспеціальне розслідування,за результатамиякого булоскладено Актпро нещаснийвипадок тавидано наказкомандира військовоїчастини НОМЕР_2 від 15.02.2019року №418,відповідно доякого нещаснийвипадок тазагибель батькавважати такими,що пов`язаніз виконаннямобов`язків військовоїслужби.На підставідовідки пропричину смертівід 26.01.2019року №150було виданоСвідоцтво просмерть від29.01.2019року серії НОМЕР_3 .Відповідно довитягу зпротоколу засіданняВійськово-лікарськоїкомісії Північногорегіону повстановленню причинногозв`язку захворювань,поранень,контузій,травм,каліцтв уколишніх військовослужбовціввід 10.05.2019року №209-травма іпричина смертісержанта ОСОБА_3 ,так,пов`язані звиконанням обов`язківвійськової служби.В порядку,передбаченому ПКМУкраїни від25.12.13р.№975«Про затвердженняПорядку призначенняі виплатиодноразової грошовоїдопомоги уразі загибелі(смерті),інвалідності абочасткової втратипрацездатності безвстановлення інвалідностівійськовослужбовців,військовозобов`язаних тарезервістів,які призваніна навчальні(абоперевірочні)та спеціальнізбори чидля проходженняслужби увійськовому резерві»,(далі-Порядок),та напідставі положеньЗакону України«Про соціальнийта правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей», ОСОБА_3 було поданодо Харківськогообласного військовогокомісаріату пакетдокументів дляотримання одноразовоїгрошової допомогиу зв`язкуз загибеллюйого батька.Харківським обласнимвійськовим комісаріатомвказаний пакетдокументів звисновком булонаправлено доДепартаменту фінансівМО Українидля вирішенняпитання призначенняодноразової грошовоїдопомоги.В даномувисновку такожзазначено,що синзагиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не маєправа наодержання зазначеноїгрошової допомоги.У липні2019року ОСОБА_3 було отриманоВитяг зпротоколу засіданнякомісії Міністерстваоборони Україниз розглядупитань,пов`язаних ізпризначенням тавиплатою одноразовоїгрошової допомогита компенсаційнихсум від31.05.2019року №69,яким йомубуло відмовленоу виплатіодноразової грошовоїдопомоги зпосиланням натой факт,що начас загибелібатька віндосяг повноліття,не маєстатусу дитиниабо утриманця,проживав здідом,та посвідчення«Член сім`їзагиблого» доматеріалів недодано.Після прийняттяпостанови Другимапеляційним адміністративнимсудом від05.03.2020по справі№ 520/10629/19згідно витягуз протоколузасідання КомісіїМіністерства оборониУкраїни зрозгляду питань,пов`язаних ізпризначенням івиплатою одноразовоїгрошової допомогита компенсаційнихсум від16липня 2020року №103, ОСОБА_3 стало відомо,що комісіязнову дійшлависновку проскасування попередньогорішення тавідмову впризначенні одноразовоїгрошової допомоги.Таким чином,у витягувід 31.05.2019року №69та увитягу від16липня 2020року №103зазначається,що комісіядійшла висновкупро відмовув призначенніодноразової грошовоїдопомоги громадянину ОСОБА_2 -сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок травми,пов`язаної звиконанням обов`язківвійськової служби,сержанту ОСОБА_3 ,оскільки відповіднодо ст.6Сімейного кодексуУкраїни правовийстатус дитинимає особадо досягненнянею повноліття.Також,на обґрунтуваннявідмови упризначенні одноразовоїгрошової допомогиу витягахвказується,що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття,на часзагибелі батькайого вікперевищував 23роки,тобто вінне маєправового статусудитини (відповіднодо Сімейногокодексу України)або утриманцязагиблого (відповіднодо ЗаконуУкраїни «Пропенсійне забезпеченняосіб,звільнених звійськової служби,та деякихінших осіб).Посвідчення членсім`ї загиблогодо поданихдокументів громадянином ОСОБА_2 не надано.Таким чином,комісія Міністерстваоборони Україниз розглядупитань,пов`язаних ізпризначенням івиплатою одноразовоїгрошової допомогита компенсаційнихсум повторновідмовляє заявникуу виплатіодноразової грошовоїдопомоги натій підставі,що посвідченнячлен сім`їзагиблого доподаних документівгромадянином ОСОБА_2 не надано. В зв*язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду та просить заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Смородський О.Г. підтримав вимоги, викладені у заяві, просив заяву задовольнити, та пояснив викладені обставини згідно заяви.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Москов М.В. вважав доцільним в задоволенні заяви відмовити підтримав письмові пояснення надані до суду з приводу заяви по справі. Згідно письмовим поясненням, суб`єкт владних повноважень - Міністерство оборони України вважає, що заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Так, відповідно до матеріалів справи, 23.01.2019 року внаслідок дорожньо- транспортної пригоди загинув батько позивача - ОСОБА_3 , який проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 209 від 10 травня 2019 року травма і причина смерті сержанта ОСОБА_3 , пов`язані з виконання обов`язків військової служби. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату смерті батька позивача), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби. В свою чергу, згідно ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату смерті батька заявника), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім і та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Аналогічні вимоги також містяться і в п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений Постановою уряду від 25.12.2013 року І№ 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Сімейного кодексу України, Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Як свідчить зміст витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.02.2019 року № 50 (витяг додається), який (наказ) виготовлявся на підставі даних особової справи загиблого, наданих саме ним раніше, загиблий проживав за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, окремо від позивача, який проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 , а звідти, є очевидним, що загиблий та позивач не були пов`язані спільним побутом. Таким чином, з огляду на те, що загиблий та позивач спільно не проживали та спільним побутом пов`язані не були, то, виходячи з норм ч. 2 ст. З Сімейного кодексу України, вони не були особами, які складали сім`ю. Крім того, відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. З Сімейного кодексу України, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Втім, згідно ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Крім цього, відповідно до ч. 1 ст.34 Цивільного кодексу України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досяг повноліття, через що відповідно до вимог Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, не має правового статусу дитини. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 не підпадає під правовий статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви ОСОБА_2 просили відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно Постанови Великої палати Верховного суду від 22.08.2018 року по справі № 644/6274/16-ц, у разі якщо не оскаржується сама відмова про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту про визнання заявника членом сім`ї загиблого військовослужбовця в порядку цивільного судочинства в окремому провадженні.

Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , та його батьками записані: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_4 - мати (свідоцтвом про народження НОМЕР_4 від 20.05.1993 року).

23 травня 2003 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 24.05.2003 р.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05.02.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та постійно проживали ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови в призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги слугувала та обставина, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досяг повноліття та на час загибелі батька його вік перевищував 23 роки, тобто, він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), проживав з дідом. Посвідчення "Член сім`ї загиблого" до поданих документів громадянином ОСОБА_1 не надано.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 2 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наданої позивачем копії довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (про склад сім`ї), за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 05.02.2019 зареєстровані наступні особи: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно автобіографії, яка подавалася ОСОБА_3 при вступі на військову службу, військовослужбовцем вказувалися найближчі родичі, а саме: батько - ОСОБА_5 , 1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ; мати - ОСОБА_6 , 1937 р.н., яка померла у 2012 році; син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У цій автобіографії також зазначено, що ОСОБА_3 розлучений, а син ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Також судовим розглядом встановлено, що згідно довідки № 27/1/477 від 29.11.2019 р. ОСОБА_2 зарахований 28.08.2018 р. відповідно до наказу № 262 о/с на денне відділення Національного університету цивільного захисту України. Навчається за рахунок платних послуг та не отримує стипендії.

У СК України широко застосовується поняття "член сім`ї", але юридичного визначення цього поняття цей нормативний акт не містить, в той час як приписами ст. 16-1 Закону № 2011-XII визначено, що члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї") від 03.06.1999 р. № 5-рп/99 зазначено, що у Конституції України терміни "сім`я", "члени сім`ї", "родичі", "сімейне життя", "утримання" тощо без визначення змісту вживаються неодноразово. Фундаментальним правовим підґрунтям тлумачення понять "член сім`ї", "член сім`ї", який проживає з працівником міліції, "член сім`ї", який перебуває на утриманні військовослужбовця, є визнання Конституцією України людини найвищою соціальною цінністю (стаття 3), проголошення України соціальною державою (преамбула, стаття 1), гарантування громадянам права на соціальний захист, на рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму (стаття 46), на соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (стаття 17), закріплення права кожного на житло (стаття 47), на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (стаття 48), на вільний вибір місця проживання (стаття 33). Важливе значення для розуміння терміна "член сім`ї" мають конституційні положення про ґрунтування шлюбу на вільній згоді жінки і чоловіка, про рівні права і обов`язки кожного із подружжя у шлюбі та сім`ї (стаття 51), про рівність дітей у правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза шлюбом (стаття 52), та інші конституційні норми і принципи.

Житловий кодекс Української РСР, визнаючи гарантії права громадян на житло, встановлює права і обов`язки наймача жилого приміщення та членів його сім`ї, які проживають разом з ним, за договором найму, обов`язковим елементом якого є плата за користування житлом та за комунальні послуги. Частина друга статті 64 цього Кодексу передбачає, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Аналогічні положення щодо членів сім`ї власника будинку (квартири) містить частина четверта статті 156 Кодексу.

Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім`ї наймача, але визначив критерії, за якими осіб, не пов`язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них.

У Кодексі про шлюб і сім`ю України терміни "сім`я", "члени сім`ї" та похідні від них "сімейний", "сімейні відносини", "родинний" використовуються у багатьох статтях. Відповідні положення або конкретний перелік осіб, які вважаються членами сім`ї, тут теж відсутні. Але зважаючи на загальний зміст Кодексу, особливо розділів II і III, можна дійти висновку про такі важливі ознаки сім`ї, членства в сім`ї, як кровна спорідненість, родинні зв`язки, шлюбні відносини, а положення про встановлення батьківства, викладені у частині третій статті 53, дають підстави для визнання ознаками сім`ї фактичних шлюбних відносин. Стаття 17 цього нормативного акта вводить до правового обігу поняття "родичі по прямій висхідній і низхідній лінії", "повнорідні і неповнорідні брати і сестри", а в статті 95 вжито термін "інші родичі", до яких віднесено діда, бабу, брата, сестру, а також вітчима і мачуху дитини та осіб, які постійно виховували дитину і утримували її як члена своєї сім`ї, надаючи їй систематичну матеріальну допомогу (п. 3 Рішення від 03.06.1999 р. № 5-рп/99).

Що ж до терміна "член сім`ї", який перебуває на утриманні військовослужбовця, то поняття "утримання" вживається у Конституції України у формулюванні обов`язку батьків утримувати дітей до їх повноліття (стаття 51), обов`язку держави утримувати дітей-сиріт (стаття 52) і тісно пов`язується з обов`язком піклування (батьків про дітей, повнолітніх дітей про непрацездатних батьків). Але у цілому національне законодавство чіткого визначення поняття "утриманство" не містить.

Стаття 32 Кодексу про шлюб та сім`ю України закріплює положення, згідно з якими подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного, а один із розведеного подружжя, який потребує допомоги, має право на утримання, якщо він став непрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу. Названа стаття цього нормативного акта ототожнює поняття "утримання" і "аліменти". Стаття 80 Кодексу зобов`язує батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а стаття 81 покладає на повнолітніх дітей зобов`язання утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги. Отже, утриманцями можуть бути як батьки, так і діти за умови, якщо хтось із них потребує матеріальної допомоги. Відповідно до статті 95 названого Кодексу обов`язок щодо утримання неповнолітніх дітей, якщо вони не мають батьків або якщо батьки з поважних причин не в змозі їх утримувати, може бути покладений на інших родичів. А стаття 96 покладає обов`язок щодо утримання непрацездатних повнолітніх членів сім`ї, що потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка або дружини, батьків або повнолітніх дітей, на онуків, пасинків і падчерок, а також на осіб, яких вони виховували і надавали їм систематичну матеріальну допомогу протягом не менш як п`яти років.

Важливі положення щодо розуміння поняття "утриманство" та похідних від нього термінів "утримання", "утриманець" тощо містять стаття 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і стаття 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ". Цими статтями передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (п. 5 рішення від 03.06.1999 р. № 5-рп/99).

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп/99 зроблений висновок про наступне:

1) Під членом сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони за змістом пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої та п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" треба розуміти особу, що перебуває з суб`єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони; веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім`ї, які мають право на названі пільги.

До кола членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб`єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членами сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші) (п 1 рішення від 03.06.1999 р. № 5-рп/99);

2) Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать: а) неповнолітні; б) непрацездатні; в) інші особи, яких військовослужбовець зобов`язаний утримувати за законом; г) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім`ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника; д) працездатні члени сім`ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім`ї військовослужбовця право на трудову пенсію; е) інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку (п. 3 рішення від 03.06.1999 р. № 5-рп/99).

За приписами ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців мають члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Отже, до правовідносин про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають застосуванню положення ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України, де зазначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суд дійшов до висновку, що заявник є близьким родичем померлого - його сином, були зареєстровані за однією адресою, та враховуючи вищевикладене є членом сім`ї свого батька.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення, оскільки необхідний для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-81, 89, 95, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був членом сім`ї свого батька, загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ,

заінтересована особа Міністерство оборони України, юридична адреса 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022

Повний текст судового рішення складено 12.02.2021 року.

Головуючий суддя -