ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Харків

справа № 643/7220/16-ц

провадження № 22-ц/818/744/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Іманвердізаде А.А.

учасники справи:

скаржник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович,

заінтересована особа (стягувач) акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХаркові цивільнусправу заскаргою ОСОБА_1 про визнаннянезаконними таскасування постановприватного виконавцявиконавчого округуХарківської областіРодіна ГеннадіяВікторовича тавиключення зреєстру боржниківза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуМосковськогорайонного судум.Харковавід 16вересня 2020 року у складі судді Горбунової Я.М.,-

в с т а н о в и в :

26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними та скасувати постанови приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича винесені в рамках виконавчого провадження №60429146, а саме:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2019 року;

- постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року;

- постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року;

- постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.12.2019 року;

- постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 27.12.2019 року;

Крім того, виключити з реєстру боржників інформацію про ОСОБА_1 .

Ухвалою Московськогорайонногосуду м.Харкова від16вересня 2020 року в задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що виконавчий документ було подано стягувачем у передбачений законом строк, оскільки державним виконавцем його було отримано 25.10.2019 та неправомірно відкрито виконавче провадження і винесено оскаржувані постанови. Отже, як зазначає скаржник, останнім днем пред`явлення виконавчого листа до виконання було 24.10.2019, а тому приватний виконавець повинен був протягом трьох робочих днів з дня отримання цього виконавчого листа, повернути його стягувачу у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З цих підстав винесені постанови приватного виконавця вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Вважає, що судом вірно встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження подана у строки відповідно до вимог чинного законодавства та у передбачені законом строки відкрито виконавче провадження, а тому в його діях відсутні порушення щодо відкриття виконавчого провадження.

Звертає увагу, що усі постанови, які оскаржує ОСОБА_1 направлялись на його адресу, що вказана у виконавчому документі.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судув межахзаявлених позовнихвимог тадоводів апеляційноїскарги,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений заявапро відкриттявиконавчого провадженняподання стягувачему строки,передбачені діючимзаконодавством,а отже,дії приватноговиконавця щодовідкриття виконавчогопровадження несуперечать положеннямЗакону України«Про виконавчепровадження».Порушень щодовнесення таперебування вЄдиному реєстріборжників відомостейвідносно боржника ОСОБА_1 ,а такожпідстав длявиключення такихвідомостей судомне встановлено. Дії приватного виконавця щодо направлення постанов, а саме: про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.12.2019 року вчинені з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження».

Такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 23.02.2018 року Московським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 15 вересня 2016 року по справі 643/7220/16-ц видано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 014/0257/74/79213 від 06 жовтня 2006 року у розмірі 9 301,53 доларів США (що станом на 23.11.2015 року за курсом НБУ становить 223093,26 гривень). Рішення набрало законної сили 24.10.2016 року (а.с. 43).

03.10.2019 за вихідним номером 114-39/11-46308 представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» Сапіга М.М. поштою направлено приватному виконавцю Харківського виконавчого округу Родіну Г.В. заява про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом виконавчого листа № 643/7220/16-ц, виданого 23.02.2018 Московським районним судом м. Харкова, оригіналом платіжного доручення про сплату авансового внеску та копією довіреності представника (а.с. 42).

25.10.2019 приватним виконавцем Харківського виконавчого округу Родін Г.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №643/7220/16-ц, виданого Московським районним судом м. Харкова ( а.с. 45-46).

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2019 боржнику ОСОБА_1 була направлена рекомендованим листом на зазначену у виконавчому листі адресу, який повернувся на адресу приватного виконавця у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, про що свідчить фіскальний чек відділення поштового зв`язку ( а.с. 47).

25.10.2019 приватним виконавцем Харківського виконавчого округу Родіним Г.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, копії яких було також направлено ОСОБА_1 на зазначену у виконавчому листі адресу простою кореспонденцією (а.с. 48-51).

27.12.2019 приватним виконавцем Харківського виконавчого округу Родіним Г.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копія якої направлена боржнику ОСОБА_1 на зазначену у виконавчому листі адресу простою кореспонденцією (а.с. 57-62).

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40).

У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження».

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Перевіряючи доводи про незаконність постанов: про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2019 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.12.2019 року, а також вимог щодо виключення з реєстру боржників інформації про ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з таких міркувань.

ОСОБА_1 , обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначав, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що виконавчий документ не було подано стягувачем у передбачений законом строк, оскільки приватним виконавцем його було отримано 25.10.2019 та неправомірно відкрито виконавче провадження і винесено ряд оскаржуваних постанов. Отже, як вважає скаржник, останнім днем пред`явлення виконавчого листа до виконання було 24.10.2019, а тому приватний виконавець повинен був протягом трьох робочих днів з дня отримання цього виконавчого листа, повернути його стягувачу у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Крім того, оскаржувані постанови, які начебто приватний виконавець надсилав на його адресу, він не отримував. З цих підстав винесені постанови приватного виконавця вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Скарга на дії приватного виконавця та апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтувань незаконності постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.12.2019 року, а також вимог щодо виключення з реєстру боржників інформації про ОСОБА_1 окрім посилань на незаконність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з порушенням строків звернення стягувача для пред`явлення виконавчого документа до виконання та недотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо процедури направлення оскаржуваних документів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (вредакції чиннійна часвідкриття виконавчогопровадження)строки увиконавчому провадженні-це періодичасу,в межахяких учасникивиконавчого провадженнязобов`язані абомають правоприйняти рішенняабо вчинитидію. Строкиу виконавчомупровадженні встановлюютьсязаконом,а якщовони невизначені законом встановлюютьсявиконавцем. Будь-якадія абосукупність дійпід часвиконавчого провадженняповинна бутивиконана непізніше граничногостроку,визначеного цимЗаконом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документиможуть бутипред`явлені допримусового виконанняпротягом трьохроків,крім посвідченькомісій потрудових спорахта виконавчихдокументів,за якимистягувачем єдержава абодержавний орган,які можутьбути пред`явленідо примусовоговиконання протягомтрьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З матеріалів справи убачається, що 23.02.2018 року Московським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 15.09.2016 року по справі 643/7220/16-ц видано стягувану виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 014/0257/74/79213 від 06 жовтня 2006 року у розмірі 9 301,53 доларів США (що станом на 23.11.2015 за курсом НБУ становить 223093,26 гривень). Рішення набрало законної сили 24.10.2016 (а.с. 43).

03.10.2019 за вихідним номером 114-39/11-46308 представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» Сапіга М.М. направлено приватному виконавцю Харківського виконавчого округу Родіну Г.В. заяву про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом виконавчого листа № 643/7220/16-ц, виданого 23.02.2018 Московським районним судом м. Харкова, оригіналом платіжного доручення про сплату авансового внеску та копією довіреності представника (а.с. 42). Вказані документи 04.10.2019 направлено адресату через засоби поштового зв`язку та отримано останнім 09.10.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, убачається, що стягувачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу приватного виконавця Родіна Г.В. була направлена заява про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом, через засоби поштового зв`язку 04.10.2019 та отримано державним виконавцем 09.10.2019, що спростовує доводи скаржника щодо звернення стягувача до приватного виконавця поза межами передбаченого строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

25.10.2019 приватним виконавцем Харківського виконавчого округу Родіним Г.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №643/7220/16-ц, виданого Московським районним судом м. Харкова (а.с. 45-46).

Таким чином, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості було пред`явлено до виконання у встановлений законом трирічний строк шляхом відправлення 04.10.2019 поштою відповідної заяви та оригіналу виконавчого листа приватному виконавцю ОСОБА_2 .

Тому, підстав вважати, що стягувачем пропущений строк по пред`явленню виконавчого листа до виконання, колегія суддів не вбачає.

А отже, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриттявиконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчогопровадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживаннячи перебуванняабо місцезнаходження документи виконавчогопровадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином,дії приватноговиконавця щодонаправлення відповіднихпостанов вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 7 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК Українислід визнати, що рішення суду першої інстанції в цій частині є таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича: про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року та від 27.12.2019 року, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 125 Конституції Українивизначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року.

Спірні правовідносини врегульованіЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, згідно зі статтею першою якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною другоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIIрішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб),у тому числіпостанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору,постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другоюстатті 74 Закону № 1404 VIIIзакріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Отже, спір у цій частині вимог належить до юрисдикції адміністративного суду.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року у справі № 927/769/16.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, а тому помилково розглянув по суті в порядку цивільного судочинства вимоги щодо скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича: про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року та від 27.12.2019 року.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.4 ст.367, п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин судове рішення в частині скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича: про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року та від 27.12.2019 року не відповідає вимогамстатті 263 ЦПК Українита ухвалене з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Україниє підставою для його скасування із закриттям провадження у справі у цій частині.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384, 389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково

Ухвалу Московськогорайонногосудум.Харковавід16вересня2020 року скасувати в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича: про стягнення з боржника основної винагороди від 25.10.2019 року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2019 року та від 27.12.2019 року, та провадження у справі у вказаній частині закрити.

В іншійчастині ухвалузалишити беззмін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 12.02.2021 року.