Справа № 276/1117/19
Провадження по справі №2/276/264/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Хорошівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить надати дозвіл на виїзд за межі України малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок без дозволу та супроводу батька ОСОБА_2 на строк до повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з 18 вересня 2004 року по 14 червня 2013 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що після розірвання шлюбу донька проживає із нею, вона самостійно несе усі витрати по утриманню доньки, відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, участі у житті доньки свідомо не приймає. Позивач має намір забезпечити повноцінний відпочинок доньки за кордоном в різних країнах для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану її здоров`я, фізичного, духовного та морального розвитку. Оскільки колишній чоловік на її неодноразові звернення надати дозвіл на виїзд дитини за кордон відмовлявся та не мотивував причин такої відмови, просить суд надати дозвіл на виїзд за межі України доньки на відпочинок без дозволу та супроводу батька на строк до повноліття
Ухвалою Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
В судовому засіданні позивач надала пояснення по суті заявлених вимог, повністю їх підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_2 18 вересня 2004 року уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 червня 2007 року (а.с.6).
27 травня 2013 року за рішенням Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області шлюб між сторонами розірвано (а.с.5). Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю.
Відповідач відмовляється надати у передбаченому законодавством України порядку дозвіл на виїзд малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон. Жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не наводить.
За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно частин 2, 4 статті 150 СК України та частин 1, 2 статті 255 СК України батьки зобов`язані поважати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, а мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.
Правила перетинання державного кордону громадянами України (зі змінами і доповненнями) передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску.
Тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим із батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює конкретний (одноразовий) виїзд дитини за кордон із визначенням його початку й закінчення.
Надання дозволу на необмежений виїзд дитини за кордон без дозволу одного з батьків за рішенням суду законодавством не передбачено та суперечить положенням цього Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та статей 141, 153, 157 СК України.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року цивільна справа № 705/2898/17.
За таких обставин, суд враховуючи, що багаторазове вивезення дитини за кордон без надання згоди батька чинним законодавством не передбачено, надання судом дозволу на майбутнє на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків, без визначення при цьому конкретного часу та місця перебування, суперечить положенням чинного законодавства, вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Хорошівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 265 ЦПК України, 141, 150, 157, 255 СК України, ст. 313 ЦК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Хорошівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Хорошівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: вулиця Героїв України, 1, смт. Хорошів, Житомирська область.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2021 року.
Суддя А.М. Збаражський
