-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.02.2021 р. Справа № 914/1136/16
Господарського суд Львівської області у складі головуючого судді Синчука М.М., суддів Яворського Б.І., Бортник О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про: визнання авторського права ОСОБА_1 , як головного інженера проекту будівництва, на завершення будівництва об`єкта у відповідності до розробленого проекту, з урахуванням внесених змін, та отримання у зв`язку з цим авторської винагороди за його створення і використання.
у справі №914/1136/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз», м.Львів,
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,
про демонтаж самочинно збудованого газопроводу, проведення охоронної зони газопроводу високого тиску «ГРС Винники - Іскра» у попередній стан.
Без виклику представників учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про демонтаж самочинно збудованого газопроводу, проведення охоронної зони газопроводу високого тиску «ГРС Винники - Іскра» у попередній стан.
Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
09.02.2021р. канцелярією Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву в межах справи №914/1136/16 третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 з вимогами про визнання авторського права ОСОБА_1 , як головного інженера проекту будівництва, на завершення будівництва об`єкта у відповідності до розробленого проекту, з урахуванням внесених змін, та отримання у зв`язку з цим авторської винагороди за його створення і використання.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частинами 1, 2, 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р., справа № 755/10947/17, провадження N 14-435цс18).
Згідно ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , останній зазначає, що є головним інженером проекту будівництва і особою, що здійснює авторський нагляд. Необґрунтовані, на думку ОСОБА_1 , вимоги позивача у справі порушують авторське право заяника на реалізацію проекту будівництва, завершення робіт з авторського нагляду та отримання винагороди від замовника.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автором вважається фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Суб`єкти авторського права та суміжних прав, у залежності від участі у створенні об`єкта авторського права або суміжних прав, можуть бути як первинними, так і вторинними (стаття 435 Цивільного кодексу України, статті 11 та 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Первинним суб`єктом авторського права є його автор, тобто фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Зазначена особа наділена комплексом немайнових та майнових виключних прав, які належать автору в силу створення об`єкта авторського права або суміжних прав
З позовної заяви третьої особи вбачається, що даний спір обумовлений порушенням немайнових та майнових прав ОСОБА_1 , а саме авторських прав як головного інженера проекту будівництва. Слід зазначити, що за суб`єктним складом сторін такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач (третя особа) є фізичною особою, яка не є підприємцем, а тому в силу пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України цей спір не відноситься до юрисдикції господарського суду.
Належить зазначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р., справа №755/10947/17, провадження N 14-435цс18).
При визначенні судової юрисдикції суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автором вважається фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. У зв`язку з цим спори щодо визнання авторства на твір належать розгляду в порядку цивільного судочинства, в тому числі в разі набуття юридичною особою права суб`єкта права інтелектуальної власності на твір, який створений у зв`язку з виконанням трудового договору (частина друга статті 429 ЦК) або який створено за замовленням (частина друга статті 430 ЦК). При визначенні судової юрисдикції інших категорій справ щодо захисту авторського права і (або) суміжних прав слід виходити з положень статей 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України, статей 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відтак, у відкритті провадженні у справі слід відмовити, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Крім того, як вже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подається до однієї або декількох сторін. Натомість ОСОБА_1 подав позовну заяву про визнання авторського права ОСОБА_1 , як головного інженера проекту будівництва, на завершення будівництва об`єкта у відповідності до розробленого проекту, з урахуванням внесених змін, та отримання у зв`язку з цим авторської винагороди за його створення і використання в межах справи №914/1136/16, не зазначивши при цьому до кого подається позов у даній справі. Крім того, предметом позову у справі №914/1136/16 є вимога про демонтаж самочинно збудованого газопроводу, проведення охоронної зони газопроводу високого тиску «ГРС Винники - Іскра» у попередній стан.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, де зазначено, що третя особа може звернутися до суду з метою захисту свого права з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою у тому випадку, коли вважатиме, що саме їй належить право на предмет спору.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі №914/1136/16 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 .
Пунктом 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на викладене, даний спір, відповідно до поданої заяви, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства та віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
Відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, у тому числі заяву представника відповідача від 13.10.2021р. (вх. №88/21), у якій заявником повідомлено суд про наявність підстав для залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, враховуючи те, що рішення у справі №914/1136/16 може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1 як головного інженера проекту будівництва спірного газопроводу, дійшов висновку залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявнику, додаються позовні матеріали.
Керуючись статтями 4, 20, 49, 50, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №914/1136/16 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 .
2. Залучити до участі у справі №914/1136/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
3. Позовні матеріали третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору повернути ОСОБА_1 .
4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектргаз`України надіслати на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) позовну заяву з додатками.
5. Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання до суду письмових пояснень щодо предмета спору у даній справі.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарськогопроцесуального кодексу України.
Ухвалу господарського суду може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Синчук
суддя Б.І. Яворський
суддя О.Ю. Бортник
скопійовано
-
скопійовано
-
