ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа№ 911/1453/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 19.01.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас - Україна"

на рішення Господарського суду Київської області

від 30.09.2020 (рішення підписано 16.10.2020)

у справі № 911/1453/20 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн"

про стягнення 1 092 417, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" звернулось до Господарського суду Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн" про стягнення заборгованості за договором на виготовлення та поставку обладнання від 04.06.2019 № 35/04-19 в розмірі 1092417,70 грн, з яких: 809838,76 грн основний борг, 151163,54 грн пеня, 16734,50 грн інфляційні втрати, 1146680,90 грн - 20 процентів річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору та у відповідності до специфікації № 1 до договору ним було поставлено відповідачу обладнання, за яке останній розрахувався частково, а у відповідності до специфікації № 2 до договору позивачем було виготовлено обладнання, проте, не було поставлено відповідачу. Оскільки відповідач відступив від умов договору в частині своєчасної оплати, то позивач скористався правом притримання товару у відповідності до умов пункту 5.2. договору та статті 594 Цивільного кодексу України, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 809838,76 грн, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 20% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/1453/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" задоволено частково. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" 302 877,76 гривень основного боргу, 51508,35 грн пені, 39935,70 грн 20% річних, 6397,67 грн інфляційних втрат та 6010,79 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №911/1453/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" задоволено частково. На підставі рішення суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" 28886,98 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення змінити та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 302877,76 грн основного боргу, 11257,87 грн інфляційних втрат, 73234,20 грн відсотків річних, 97382, 17 грн пені, 7217, 28 грн судового збору за подання позовної заяви, 3 153 грн за подання апеляційної скарги та 34 944,70 грн витрат на правничу допомогу.

Мотивуючи свої вимоги скаржник вказує, що частково стягнувши пеню та фінансові санкції, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не застосував правові висновки Верховного суду у даній категорії справ (постанова ВП ВС від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Позивач, з посиланням на викладені у постанові Верховного Суду висновки, вважає, що у даному випадку з наступного дня після поставки товару за видатковою накладною ГУ-000015, а саме з 19.06.2019, у відповідача виникло грошове зобов`язання за Специфікацією №2 у розмірі 178000,00 грн. При цьому, прострочення сплати авансу є порушенням з боку боржника грошового зобов`язання та підлягає захисту, зокрема, шляхом застосування приписів частини 2 статті 625 ЦК України.

Крім того, апелянт просить суд апеляційної інстанції у разі задоволення апеляційної скарги змінити судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача, тобто судовий збір має бути стягнутий у сумі 7217,28 грн, а витрати на правничу допомогу - у сумі 34944,70 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвали суду апеляційної інстанції від 30.11.2020, яка надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн" за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 53, оф. 307, причиною повернення зазначено "за закінченням терміну зберігання".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3698/17 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та обізнаний про розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді, а не отримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 04.06.2019 ТОВ "Грівас-Україна" (постачальник) та ТОВ "МАГ Констракшн" (покупець) укладено договір на виготовлення та поставку обладнання № 35/04-19 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити технологічне обладнання для виготовлення легких блоків з пінобетону, що іменується в подальшому Товар/Технологічне обладнання, в асортименті, кількості та відповідно до інших вимог, наведених у Специфікаціях (додаток № 1 та додаток № 2 до Договору). Технологічне обладнання, яке постачається за даним договором не є стандартним виготовляється за індивідуальним замовленням покупця (пункти 1.1., 1.2. договору).

Загальна сума договору (загальна вартість товару) складає 889838,76 грн (вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн 76 коп.), в тому числі ПДВ 148306 грн 46 коп. (сто сорок вісім тисяч триста шість грн 46 коп.). Ціна відповідної одиниці товару наводиться у Специфікаціях. Загальна вартість товару (ціна договору) дорівнює сумі цін товару відповідно до Специфікації. Вартість товару окрім іншого, включає в себе вартість матеріалу, використаного при його виготовленні, тару, упаковку, витрати з його навантаження під час передачі товару покупцю, а також вартість робіт з його виготовлення (пункти 3.2., 3.3. договору).

Згідно умов пункту 4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється в наступному порядку: 80000,00 грн (вісімдесят тисяч грн), в тому числі ПДВ 13333,33 грн (тринадцять тисяч триста тридцять три грн 33 коп.), згідно Специфікації № 1, сплачується покупцем на рахунок постачальника в установі банку, реквізити якого вказані в рахунку-фактурі, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня укладення даного договору (пп. 4.1.1.); 178000,00 грн (сто сімдесят вісім тисяч грн), в тому числі ПДВ 29666,67 грн (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість грн 67 коп.) згідно Специфікації № 2, сплачується покупцем на рахунок постачальника в установі банку, реквізити якого вказані в рахунку-фактурі, до моменту відвантаження товару зі складу постачальника (пп. 4.1.2.); 631838,76 грн (шістсот тридцять одна тисяча вісімсот тридцять вісім грн 76 коп.), в тому числі ПДВ 105306,46 грн (сто п`ять тисяч триста шість грн 46 коп.), згідно Специфікації № 1 та Специфікації № 2, сплачується покупцем на рахунок постачальника в установі банку у строк не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів з дня поставки товару (пп. 4.1.3.).

Відповідно до п. 5.2. договору строк поставки товару: за Специфікацією № 1, 10 (десять) календарних днів з дня здійснення покупцем оплати товару відповідно до пункту 4.1.1. даного договору, за Специфікацією № 2, 40 (сорок) календарних днів, з дня здійснення покупцем передплати товару відповідно до пункту 4.1.2. даного договору. У разі невиконання покупцем умов про оплату Товару (не здійснення будь-якого з платежів) постачальник має право на притримання товару, що не є порушенням строків поставки, і строк поставки збільшується на кількість днів прострочення оплати.

Про готовність товару до відвантаження постачальник повідомляє покупця в термін не пізніше п`яти календарних днів до передбачуваної дати поставки в письмовому вигляді шляхом направлення відповідного повідомлення з використанням засобів електронного обміну даними або засобів факсимільного зв`язку із зазначенням дати і місця передачі товару (пункт 5.7 договору).

Згідно п. 6.1. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент його передачі.

Специфікацією № 1 до договору сторони узгодили перелік товару та його вартість, а саме - повздовжній електромеханічний штовхач з щитом управління; од. виміру - компл., кількість - 4, сума в грн з ПДВ - 382877,76.

Специфікацією № 2 до договору сторони узгодили перелік товару та його вартість, а саме - бункер накопичувач для піску (V-6,5 m3), 1 шт., сума в грн з ПДВ - 64962,00; стрічковий транспортер (L-20m), 1 шт., сума в грн з ПДВ - 155913,00; стрічковий транспортер (L-17m), 2 шт., сума в грн з ПДВ - 265044,00; датчик рівня завантаження бункера, 3 шт., сума в грн з ПДВ - 21042,00.

На виконання умов договору, 05.06.2019 здійснено часткову оплату товару за Специфікацією № 1 у розмірі 80000,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою по рахунку позивача.

Згідно видаткової накладної від 18.06.2019 № ГУ-0000015, яка підписана обома сторонами, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений Специфікацією № 1 товар - повздовжній електромеханічний штовхач з щитом управління, на суму 382877,76 грн (в тому числі ПДВ).

Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом, стало неналежне виконання відповідачем свого обов`язку з оплати отриманого товару згідно Специфікації № 1, а також виготовленого позивачем, але не поставленого відповідачу обладнання за Специфікацією № 2. Щодо виготовленого за Специфікацією № 2 обладнання позивач вказує на те, що у відповідності до умов п. 5.2. договору та ст. 594 Цивільного кодексу України скористався правом притримання товару, в зв`язку із тим, що поставлений товар згідно Специфікації № 1 не був оплачений покупцем, про що останнього було повідомлено листом від 11.12.2019 № 41.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині оплати поставленого та виготовленого позивачем обладнання стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/1453/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас-Україна" задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 302 877,76 гривень основного боргу, 51508,35 грн пені, 39935,70 грн 20% річних, 6397,67 грн інфляційних втрат та 6010,79 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутністю попередньої оплати покупцем вартості товару згідно специфікації № 2, стягнення вартості такого товару з відповідача можливе лише у разі фактичної його поставки продавцем. Тобто, у контексті змісту договору, укладеного сторонами, нездійснення відповідачем попередньої оплати товару мало своїми наслідками не настання у позивача обов`язку виготовляти товар, визначений специфікацією № 2, та, відповідно, поставляти його на користь відповідача, у якого, відповідно, не виникло обов`язку щодо прийняття такого товару та його оплати. За вказаних обставин суд першої інстанції відмовив у стягнення 506961,00 грн, нараховані позивачем як заборгованість за специфікацією №2. Відповідно судом першої інстанції здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних та відсотків річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Предметом апеляційного розгляду є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Констракшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грівас - Україна" 45503,99 грн пені, 3932,37 грн інфляційних та 32636,93 грн - 20% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виготовленого за специфікацією №2 товару на суму 506961,00 грн.

Так, згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).