328/44/21

10.02.2021

3/328/46/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Людмила Василівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Токмацького відділенняполіції Пологівськоговідділу поліціїГУНП вЗапорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановила:

01 січня 2021 року о 02-00 годині в м. Токмак по вул. Володимирській ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2102 державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту) від продуття алкотесту «Драгер» на місці зупинки або пройти медичний огляд в Токмацькій БЛІЛ відмовився в присутності двох свідків. Від керування був відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

На час вчинення адміністративного правопорушення 01 січня 2021 року, як зазначено в протоколі діяла наступна редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП «керування транспортними особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, а саме статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 171 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1 такого змісту: «Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.»

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17 червня 2020 року N 720-IX, який набрав чинності 03 липня 2020 року, підпункт 4 пункту 1 розділу І Закону № 2617-VIIІ та підпункт 171 пункту 2 розділу І Закону № 2617-VIIІ - виключено.

Таким чином, з набранням чинності 03 липня 2020 року вищевказаних змін, відбулася декриміналізація дій, визначених ст. 286-1 КК України та відновлена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

З 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.

До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 01 січня 2021 року серії ОБ № 104395, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоєння правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 01 січня 2021 року, який повідомив, що 01 січня 2021 року о 02-10 годині в м.Токмак по вул. Володимирській його було запрошено в якості свідка, де в його присутності громадянин ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер і в Токмацькій БЛІЛ ТМР відмовився. На нього було складено протокол за ст. 130 КУпАП, де свідок поставив свій підпис, вказані пояснення не оспорюються ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 01 січня 2021 року, який повідомив, що 01 січня 2021 року о 02-10 годині в м.Токмак по вул. Володимирській його було запрошено в якості свідка, де в його присутності громадянин ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер і в Токмацькій БЛІЛ ТМР відмовився. На нього було складено протокол за ст. 130 КУпАП, де свідок поставив свій підпис, вказані пояснення не оспорюються ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, відповідно до якого засіб вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 зав. № ARBL-0593 відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013, та є чинним до 04.06.2021 року, та сертифікатом калібрування алкотестера.

Згідно довідки інспектора Токмацького відділу поліції, за обліками ГУНП Запорізької області громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія не отримував.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в Токмацькій БЛІЛ, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та не заперечується ОСОБА_1 .

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, пояснив про обставини вчинення правопорушення, вперше притягується до адміністративної відповідальності, скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно довідки інспектора Токмацького відділу поліції, за обліками ГУНП Запорізької області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Відповідно до положень абзацу 3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, позбавлення права керування транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

З врахуванням наведеного вище, та з метою невідворотності відповідальності за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року 2270 грн.

В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., (десять тисяч двісті гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави (отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 0,50) судовий збір в розмірі 454 гривні 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300; Призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: