ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/906/21 Справа № 203/2020/19 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Демченко Е.Л.

за участю секретаря Мазур Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Дніпровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Стайл», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Меньшикова Кристина Олександрівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів, акту приймання-передачі, скасування записів про державну реєстрацію прав

за апеляційноюскаргою Дніпровської міської ради

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ», ОСОБА_1 , ТОВ «Місто Стайл», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Меньшикова К.О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів, акту приймання-передачі, скасування записів про державну реєстрацію прав. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.10.2007 господарським судом Дніпропетровської області було ухвалене рішення про визнання за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» права власності на торгові приміщення ринку «Торжок», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» було зареєстроване право власності на набуте майно. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 було скасоване. Земельна ділянка, на якій розташоване торгові приміщення належить позивачеві. 16.09.2017 ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» за договором купівлі-продажу продало спірне майно ОСОБА_1 . 31.05.2018 останній як учасник ТОВ «Місто Стайл» уніс спірне нерухоме майно до статутного капіталу товариства. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 16.09.2017, рішення загальних зборів від 31.05.2018 і відповідного акту приймання-передачі, скасування записів про державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно (том 1 а.с. 2 10, 51).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2020 року Дніпровській міській раді у позові до ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ», ОСОБА_1 , ТОВ «Місто Стайл», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Меньшикова К.О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів, акту приймання-передачі, скасування записів про державну реєстрацію прав відмовлено (том 2 а.с.18-20).

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (том 2 а.с.27-35).

В порядку ст. 360 ЦПК України від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність рішення суду, просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Матеріалами справивстановлено,що позивачє власникомземельної ділянки,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 (кадастровийномер 1210100000:06:091:0107)(том 1 а.с. 11-13).

04 жовтня 2007 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №25/199-07 було ухвалене рішення про визнання за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» права власності на торгові приміщення ринку «Торжок» загальною площею 78,2 м2 (літ. А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е-1), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 11-13).

09листопада 2007року правовласності ТОВ«Фонд підтримкималих підприємств«НТФ» наспірне нерухомемайно булозареєстроване уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно (том 1 а.с. 19).

19серпня 2011року міжДніпропетровською міськоюрадою таТОВ «Фондпідтримки малихпідприємств «НТФ»укладено договіроренди землі,за якимпозивач передав,а відповідачприйняв устрокове (п`ятьроків)платне користуванняземельну ділянкуплощею 0,0884га (кадастровийномер 1210100000:06:091:0107)по фактичномурозміщенню нежитловимбудівель таспоруд заадресою: АДРЕСА_2 .Підставою дляукладення договорустало рішенняДніпропетровської міськоїради від29.07.2011№248/14(том 1 а.с. 198-253).

12 жовтня 2011 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 у частині визнання за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» права власності на спірне нерухоме майно було скасоване, у позові відмовлено. Копія постанови була одержана Дніпропетровською міською радою 20.10.2011 (том 1 а.с. 14-16, 128-130).

16вересня 2017року міжТОВ «Фондпідтримки малихпідприємств «НТФ»та ОСОБА_1 укладенодоговір купівлі-продажу,за якимостанній придбавспірне нерухомемайно.Договір посвідчений приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу КейтельгіссерО.М.(реєстровийномер 975)(том 1 а.с. 18, 20).

31травня 2018року ОСОБА_1 якучасник ТОВ«Місто Стайл»вніс спірненерухоме майнодо статутногокапіталу товариства.Передача майнабула оформленапротоколом загальнихзборів учасниківТОВ «МістоСтайл» таактом приймання-передачімайна.Право власностіТОВ «МістоСтайл» наспірне нерухомемайно булозареєстроване приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу МеньшиковоюК.О.02.06.2018(том 1 а.с. 17, 21-23).

Спірне нерухомемайно (будівліта спорудиринку)було збудованона земельнійділянці,що небула відведенадля цієїмети,без документа,який даєправо виконуватибудівельні роботи,отже є,у розуміннізакону, самочинним.

При цьому рішення суду, яке стало підставою для первинної реєстрації права власності на спірне майно, було скасоване, відтак твердження позивача про порушення ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» його права власника земельної ділянки та незаконність подальших відчужень є обґрунтованими.

Судом встановлено, що за спірними правовідносинами позовна давність закінчилася, оскільки почалася 21.10.2011 (наступний день за днем отримання позивачем копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2011) і закінчилася відповідно 21.10.2014.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд 1 інстанції керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України, виходив із того, що оскільки відповідачі звернулися до суду із заявами про застосування позовної давності, а позивач подав позов із значним порушенням вказаного строку (04.06.2019).

Проте погодитися з таким висновком колегія суддів не може.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Частина 1 ст. 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відповідно до абз. 3 ст. 11 Закону України Про судове рішення у цивільній справі встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковими, з огляду на наступне.

За нормами ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За змістом пункту 44 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав установлює Мін`юст.

Згідно абз. 1,2, п. 1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2011 року №3502/5, рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках. У разі прийняття рішення державним реєстратором органу державної реєстрації прав один примірник рішення орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі (далі - заявник), а другий державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи.

Згідно з п. 2.6 цього Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу, заяву та рішення суду, що набрало законної сили.

Звертаючись до суду з позовом, Дніпровська міська рада, просила:

визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.09.2017, що укладений між ТОВ Фонд підтримки малих підприємств НТФ та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за № 975;

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Місто Стайл» оформлене протоколом від 31.05.2018 № б/н, в частині внесення вкладу учасника ТОВ «Місто Стайл» (ідентифікаційний код юридичної особи 416752 17) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 100 000 гривень, шляхом внесення до Статутного Капіталу ТОВ «Місто Стайл» нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 78, 2 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним акт приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Місто Стайл» від 02.06.2018 № б/н складений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Місто Стайл» (ідентифікаційний код юридичної особи 41675217) на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Місто Стайл» (протокол від 31.05.2018 No б/н);

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно торгові приміщення ринку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 78, 2 кв.м, літери А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1353745912101;

- за ТОВ „Фонд підтримки малих підприємств „НТФ (ідентифікаційний код юридичної особи 13417061), запис від 09.11.2007, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2007 у справі № 25/199 07, реєстраційний номер майна 20961844;

- за ОСОБА_2 , (РHOКПП НОМЕР_1 ), номер запису пром.. право власності 22370107, внесений приватним нотаріусом ДМНО-Кейтельгіссер O.M.;

- за ТОВ «Місто Стайл», (ідентифікаційний код юридичної особи 41675217), номер запису про право власності 26511730, внесений приватним нотаріусом ДМНО Меньшиковою К.О.;

зобов`язати ТОВ „Фонд підтримки малих підприємств „НТФ (ідентифікаційний код юридичної особи 13417061) повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, а саме: торгові приміщення ринку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 78, 2 кв.м, літери А-1, Б-1, В-1, Г 1, Д-1, Е-1.

При цьому міська рада не надала до суду належних доказів на підтвердження її звернення до реєстратора із заявою про скасування запису про державну реєстрацію речового права на вищевказане нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 12жовтня 2011року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 у частині визнання за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» права власності на спірне нерухоме майно було скасоване,у позові відмовлено.

Копія постановибула одержанаДніпропетровською міськоюрадою 20.10.2011 (том 1 а.с. 14-16, 128-130). Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, що Дніпровська міська рада отримала копію Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи на запит адвоката Ільєнка Р.П., Господарський суд Дніпропетровської області підтвердив факт отримання ДМР постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 у справі №25-199-07 та надав копію поштового повідомлення про вручення (том 1 а.с.128-130).

Отже міська рада, протягом майже6років невиконувала свійобов`язок щодо звернення до реєстратора про скасування запису про державну реєстрацію речового права на вищевказане нерухоме майно, після винесення 12жовтня 2011року Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 у частині визнання за ТОВ «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ» права власності на спірне нерухоме майно було скасоване, упозові відмовлено. Данаобставина й стала підставою подальших відчужень.

Такі помилки міської ради, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").

Отже такі ситуації вимагають від органів правосуддя, враховуючи вимоги Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, вирішення справ з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.

З огляду на позицію Європейського суду з прав людини викладену в рішеннях від 1 червня 2006 року у справі "Федоренко проти України" та від 24 червня 2003 року у справі "Stretch v. United Kingdom" стосовно правомірності дій суб`єкта владних повноважень та правомірності захисту прав відповідача з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, який застосував прецедентний правовий підхід, що "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладанні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна особи, яка жодних порушень не вчинила", колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зокрема ст.1 Першого протоколу до Конвенції та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог Дніпровської міської ради через їх безпідставність.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2020 року скасувати.

В задоволені позовних вимог Дніпровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд підтримки малих підприємств «НТФ», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Стайл», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Меньшикова Кристина Олександрівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів, акту приймання-передачі, скасування записів про державну реєстрацію прав - відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: