open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 703/4239/20

2/703/466/21 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березняківської сільської територіальної громади в особі Березняківської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 , складське прміщення з прибудовою по АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 2,9338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Після смерті ОСОБА_3 він прийняв спадщину шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, однак, нотаріус постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно по закону, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, сільський голова надіслав до суду заяву в якій справу просить розглядати без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

3-тя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 5).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого В.Яблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається, що батьками ОСОБА_1 , 1972 року народження є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 19).

З наданої суду довідки КП ЧООБТІ №344-0 від 13 травня 2020 року вбачається, що станом на 2013 рік житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано у Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності,посвідчене виконавчим комітетом Великояблунівської сільської ради 22 січня 2003 року (а.с. 20).

Згідно виписки з протоколу загальних зборів членів спілки співвласників і земельних паїв реформованого КСП «Тясмин» від 08 листопада 2006 року ОСОБА_3 виділили в тому числі складське приміщення для цементу (а.с. 16).

Рішенням виконавчого комітету Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 5 від 22 січня 2020 року присвоєно поштову адресу складу для цементу, який належить ОСОБА_5 - АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області Мицюк А.М. є власником одного складського приміщення для цементу по АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №048781 виданого В.Яблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території В.Яблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 12).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7114158342020 від 30 березня 2020 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,9838 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території В.Яблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123781500:02:001:0544 (а.с. 13-15).

Згідно довідки виконавчого комітету Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 161 від 19 лютого 2020 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , на день його смерті так і по даний час в будинковолодінні інших осіб не зареєстровано і ніхто в ньому не проживає (а.с. 23).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 червня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , крім того із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6 , однак не подав документів, що підтверджують родинний зв`язок з померлим. Однак, нотаріус відмовив ОСОБА_7 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння АДРЕСА_1 , складське приміщення з прибудовою по АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 2,9338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, так як ним не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с. 27).

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відтак, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги по закону, так як є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який прийняв спадщину у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 , однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, йому відмовлено у його видачі, оскільки ним не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно померлого.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у відповідності до змісту ст.328 Цивільного Кодексу України підставою набуттям права власності є правочини, що не заборонені законом, в т.ч. договори.

У відповідності до ст.ст.7,9,23 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-XII визначення порядку виділення майнового паю члена колективного підприємства, який виходить із нього, структури та вартості паю віднесено до компетенції органу самоврядування колективного підприємства, який діє на підставі Статуту, та затверджених ним актів.

Аналогічно, у відповідності до ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР, у разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу , а земельної ділянки -в натурі (на місцевості). Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається набуття права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , складське приміщення з прибудовою по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю та витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку вбачається належність на праві власності земельної ділянки площею 2,9838 га ОСОБА_3 .

Як передбачено ст.128 ЦК в ред. 1963 року право власності (право оперативного управління) виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 131 ЦК 1963 року визначено, складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Стаття 132 ЦК 1963 року передбачає, приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв`язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме на будинковолодіння, складське приміщення з прибудовою та земельну ділянку.

Враховуючи визнання позову відповідачем та норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На стягненні судових витрат із відповідача, які складаються із судового збору в сумі 1778 гривень, позивач не наполягав.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 334, 392,1216,1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 128, 130, 131 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст. 125 ЗК України, т.ст.7,9,23 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-XII, ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Березняківської сільської територіальної громади в особі Березняківської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з прибудовою та ганками під літ. «А-1», «а», загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 70,1 кв.м., господарських будівель та споруд: сараю-літньої кухні-гаража - «Б», погреба - «П», вбиральні - «У», огорожі № 1, воріт з хвірткою № 2, огорожі № 3, колодязя - «К», що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на складське приміщення з прибудовою під літ «А1», «а2», загальною площею 160,1 кв.м., по АДРЕСА_2 , що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9838 га, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123781500:02:001:0544, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підстав державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №048781 від 06 лютого 2003 року.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Березняківська сільська рада Смілянського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Химичів, 1-а, с. Березняки, Смілянського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26358118.

3-тя особа: ОСОБА_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_2 .

Головуючий О.П.Опалинська

Джерело: ЄДРСР 94742724
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку