ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 лютого 2021 року Справа № 903/909/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., у порядку спрощеного позовного провадження справу №903/909/20
за позовом: Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта», м.Київ
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Кречковської Оксани Юріївни, м.Луцьк
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кречковського Євгена В`ячеславовича, м.Луцьк
про стягнення 146 103,48 грн.
без виклику представників сторін
встановив: Позивач - Товариство обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернувся з позовом до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Кречковської Оксани Юріївни, Фізичної особи-підприємця Кречковського Євгена В`ячеславовича про стягнення 146 103,48 грн., з яких: 137 265,00 грн. - основний борг, 130,81 грн. - інфляційні втрати, 276,43 грн. - пеня, 8431,24 грн.- 1% за кожен день користування чужими коштами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами договору комерційної концесії (франчайзинг) №5-17 УФК від 28.07.2017, в частині своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 07.12.2020 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачам строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.
Відповідач-1 через відділ діловодства суду подав, відзив на позовну заяву за вх.№01-57/7955/20 від 22.12.2020, в яких просить суд відмовити в позові. В обґрунтування відзиву посилається на те, що досліджуючи умови договору про відступлення права вимоги від 01.04.2019 по договору комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017 слідує, що ТзОВ «Торговий дім «Аванта» отримали право вимоги згідно договору комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017, а не №5-17УФК від 28.07.2020. Також звертає увагу суду на те, що ФОП Кречковський Є.В. припинив свою підприємницьку діяльність згідно вказаного запису в ЄДРПОУ від 27.04.2018, номер запису :21980060002028422, підстава власне рішення. Таким чином доводить, що господарський договір комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017, який породжував господарські зобов`язання в силу ч.3 ст. 205 ГКУ припинив свою дію у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності ФОП Кречковського Є.В.
Відповідач-2 відзиву не подав, ухвала суду від 07.12.2020 про відкриття провадження у справі, яка була направлена рекомендованим повідомленням на адресу відповідача - Фізичній особі-підприємцю Кречковському Є.В. ( АДРЕСА_1 ) повернута з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та договору комерційної концесії №5-17 УФК місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Кречковського Є.В. ( АДРЕСА_1 ), отже суд направив ухвалу від 07.12.2020 за місцем державної реєстрації останнього.
Позивач через відділ діловодства суду подав відповідь на відзив за вх.№01-57/8067/20 від 28.12.2020, в якій вказує, що твердження відповідача-1 не відповідає дійсності є маніпулюванням, оскільки відповідач-1, відповідач-2 є підписантами договору комерційної консеції №5-17УФК, зі сторони первісного володільця ТзОВ «Українська франчайзингова компанія» даний договір був підписаний 01.05.2017, відповідачі одержавши два примірника датованого 01.05.2017 договору підписали лише 28.07.2017, про що відповідач -1 зробила власноручний напис та на кожній сторінці, проставивши нижче дати 01.05.2017 та дату 28.07.2017. Позивач доводить, договір комерційної концесії №5-17 УФК в реквізитах має дві дати - перша зроблена 01.05.2017 ТзОВ «Українська франчайзингова компанія», друга відповідачами, а саме 28.07.2017. Крім того, звертає увагу суду на те, що акт приймання передачі від 28.07.2017, що підписаний даними сторонами договору №5-17УФК комерційної концесії, сторони також в заголовку зазначили обидві дати підписання даного акту 01.05.2017 і 28.07.2017, що таж підтверджує рівнозначність підписання і договору і акту двома датами. 01.04.2020 між ТзОВ «Українська франчайзингова компанія» та ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» укладено договір про відступлення права вимоги по договору комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017. Позивач також доводить, що на спростування доводів відповідача -1, щодо позивача не перейшли права володільця по договору №5-17УФК від 28.07.2017 спростовується наступним, оскільки відповідачі звернулись до позивача із заявою про не продовження договору комерційної концесії №5-17 УФК, чим останні підтвердили, що права по договору комерційної концесії перейшли саме до ТзОВ «Торговий Дім «Аванта». Між тим, договірні зобов`язання ФОП не припиняються із скасуванням його реєстрації підприємцем, однак на дату подання позовної заяви Кречковський Є.В. зареєстрований фізичної особою підприємцем, в підтвердження долучив витяг з ЄДРПОУ, враховуючи вище викладене просить суд задоволити позов в повному об`ємі.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.
01 травня 2017 між ТзОВ «Українська франчайзингова компанія» (правоволодільцем) та Фізичною особою-підприємцем Кречковської Оксани Юріївни (користувачем-1),Фізичною особою-підприємцем Кречковським Євгеном В`ячеславовичем (користувачем-2) було укладено договір комерційної концесії, який відповідачами підписаний - 28.07.2017 (а.с. 8-13)
Відповідно до п.п 1.1 договору визначено, що правоволоділець надає користувачу за визначену цим договором винагороду (роялті) право користуватися комплексом належних право володільцю прав інтелектуальної власності, комерційної інформації з метою використання, застосування, впровадження у торговельній діяльності, транспортування, надання пропозиції до продажу та іншого введення в господарській обіг користувача товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки «АВС МАРКЕТ» на строк дії договору.
Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом договору є право на використання користувачем об`єктів права інтелектуальної власності комерційного досвіду та ділової репутації правоволодільця з метою ведення бізнесу за системою торгівлі правоволодільця. До об`єктів інтелектуальної власності, які надаються правоволодільцем користувачеві, належить торгівельна марка «АВС МАРКЕТ» та система торгівлі правоволодільця.
Згідно п.п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2 договору сторонами визначено, що користування правами зазначеними в пункті 1.2 здійснюється у приміщенні розташованому за адресою : Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стефаника, 1а загальною площею 285,6 кв.м. торговою площею 98,4 кв.м., яке належить користувачу -1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2003 посвідченого приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Снитюк Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі №1026. Приміщенні розташованому за адресою : Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гордіюк, 2 загальною площею 165,6 кв.м. торговою площею 125,7 кв.м., яке належить користувачу -1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2013 посвідченого приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Блащук С.О. та зареєстрованого в реєстрі №941
Відповідно до п.п 41.1. договору передбачено, що в разі повної відсутності планової вибірки товарів у постачальника - ТзОВ «Торговий дім «Аванта» (код ЄДРПОУ 35495114) починаючи з дати підписання цього договору, користувач за кожне приміщення перелічене в п. 1.3 в якому була відсутня планова вибірка товарів сплачує правоволодільцю роялті щомісяця у розмірі 1 відсотка від обсягу місячного товарообігу у відповідному приміщенні, проте в будь-якому випадку не менше як 2500 грн. Під місячним товарообігом слід розуміти загальну суму реалізації товару з першого по останнє число календарного місяця. Користувач взагалі звільняється від сплати роялті, якщо місячна поставка (планова вибірка) товарів постачальником - ТзОВ «Торговий дім «Аванта» (код ЄДРПОУ 35495114) складатиме більше, як на 50 000 грн. в користь користувача в одне приміщення. Якщо користувач не в повному обсязі здійснив планову вибірку товарів в постачальника, роялті підлягає оплаті та вираховуються пропорційно недобраному відсотку товарів за формулою : Р=(КП-ФВ/50000,00 *2500,00). Дані щодо вибірки товарів постачальник надає правоволодільцю у відповідності до підписаного меморандуму про співпрацю.
Пунктом 41.2. договору визначено, що щомісячні роялті більші за мінімальну суму, що визначена 41.1. відображаються в актах приймання-передачі. Якщо сума роялті більша від мінімальної суми, користувач зобов`язаний підписати та передати правоволодільцю акт приймання-передачі протягом двох календарних днів з дня його надсилання. В разі не підписання замовником акту приймання-передачі та ненадання письмових пояснень про причини не підписання акту приймання-передачі роялті вважається погодженим та підлягають оплаті користувачем в дводенний строк. Правоволоділець має на свій розсуд виставляти до оплати акт приймання-передачі будь-кому з користувачів.
Згідно п.п. 41.4. сторонами визначено, що користувач сплачує роялті щомісячно до 05 числа місяця наступного за розрахунковим (звітним).
Пунктом 41.9 договору визначено, у будь-якому випадку в разі не надходження на адресу правоволодільця в термін до оплати роялті передбачений у п.п 41.4 мотивованих зауважень користувача з приводу виконання правоволодільцем своїх обов`язків по цьому договору, користувач цим стверджує, що немає будь-яких претензій до правоволодільця та правоволоділець в повному обсязі виконав свої обов`язки по договору у відповідному звітному періоді.
Відповідно до п.п 5.9 договору сторонами визначено, що у випадку несвоєчасної оплати роялті чи інших платежів користувач сплачує правоволодільцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від роялті, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочення оплати протягом усього періоду до моменту повного розрахунку , а також інфляційні втрати та один відсоток в день від простроченої суми, як відсотки за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення.
Як вбачається з акту прийому-передачі згідно договору №5-17УФК від 01.05.2017 (28.07.2017) комерційної концесії (франчайзинг) від 28.07.2017, що підписаний та завірений сторонами. На виконання умов даного договору правоволоділець передав, а користувач отримав:
1.Право використання торгової марки «АВС МАРКЕТ», в т.ч. Товарного бренду.
2.Програмне забезпечення;
3.Франчайзинговий пакет (бренд-бук, регламенти торгівлі, уніформа, інструкції та правила викладки).
Та визначили, що з моменту підписання даного акту сторони не мають претензій одна до одної. (а.с. 13 зворотня сторона)
Як слідує із матеріалів справи 01.04.2019 між ТзОВ «УФК» (первісний правоволоділець) - та ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» (новий правоволоділець) укладено договір про відступлення прав вимоги по договору комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017 (а.с.14)
Згідно п.п 1.1, 2.2.1 договору визначено, що в порядку та на умовах визначених договором, первісний правоволоділець відступає новому правоволодільцю належні йому права та обов`язки за договором комерційної концесії, що укладений між первісним правоволодільцем і користувачем. До нового правоволодільця в повному обсязі переходять права та обов`язки первісного правоволодільця, які виникли з договору комерційної концесії на час укладення цього договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом. Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.
Дані договори, та акт приймання-передачі підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсними, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.
01.04.2019 позивач надіслав на адресу відповідачів повідомлення за №74717771013, № 74817771013 про відступлення прав вимоги.(а.с. 15-19)
Отже, судом досліджено та встановлено, що новим кредитором по договору комерційної концесії №5-17 УФК від 01.05.2017 є позивач ТзОВ «Торговий дім «Аванта».
Як слідує із матеріалів справи, позивач надав за договором №5-17 УФК від 28.07.2017 послуги відповідачам, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 135 786 грн. (а.с. 58-88), проте останні відповідачами не підписанні.
Однак, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вмотивованої відмови у підписанні даних актів здачі-прийняття робіт відповідачами відповідно до п.п. 41 2 договору комерційної концесії, а тому останні вважаються погодженим та підлягають оплаті користувачем в дводенний строк.
Крім того, позивачем направлялись акти та рахунки на адресу відповідачів , що підтверджується, реєстром відправлених листів ТзОВ «ТД Аванта» (а.с. 22-40)
Позивач звернувся до відповідачів з претензіями за № 297від 12.12.2019, №104 від 01.07.2020 про сплату заборгованості. (а.с. 452-45,)
Відповідач -1 надіслав на адресу позивача відповідь на претензію в якій просить надати копію договору, яким керується товариство зі всіма додатками та доповненнями, а також копію договору про відступлення права вимоги від 01.04.2019, після отримання даних документів вимоги будуть розглянуті в найкоротший термін. (а.с.46)
28.10.2020 позивач на виконання відповіді на претензію листом за №135 надіслав відповідачу -1 завірені копії договору №5-17УФК комерційної концесії від 01.05.2017, договору від 01.04.2019 про відступлення права вимоги по договору №5-17УФК комерційної концесії від 01.05.2017, повідомлення про відступлення права вимоги вих.№7471777 ЮВ від 01.04.2019.(а.с.47)
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1115 ЦК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов`язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Предметом договору комерційної концесії є право на використання об`єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту (ст. 1116 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 366 ГК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов`язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов`язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.05.2017 (28.07.2017) між сторонами укладено договір комерційної концесії, у відповідності до п. 2.1 предметом договору є право використання користувачем об`єктів права інтелектуальної власності комерційного досвіду та ділової репутації правоволодільця з метою ведення бізнесу за системою торгівлі правоволодільця. До об`єктів інтелектуальної власності, які надаються правоволодільцем користувачеві, належить торгівельна марка «АВС МАРКЕТ» та система торгівлі.
Пунктом 4 ст. 179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідачів перед позивачем за умовами договору комерційної концесії за №5-17УФК становить 137 265,00 грн., яка відповідачами неспростована, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 216-218 ГК України, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п 5.9 договору сторонами визначено, що у випадку несвоєчасної оплати роялті чи інших платежів користувач сплачує право володільцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від роялті, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочення оплати протягом усього періоду до моменту повного розрахунку , а також інфляційні втрати та один відсоток в день від простроченої суми, як відсотки за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідачів:
- пені за період з 26.08.2020 по 30.11.2020 у розмірі 276,43 грн., що передбачена п.п 5.9 договору комерційної концесії.
- один відсоток в день від простроченої суми, як відсотки за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення за період з 26.08.2020 по 30.11.2020 в сумі 8 431,24 грн., що також визначена п.п 5.9 є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано 130,81 грн.- інфляційні втрати за період з 01.09.2020 по 31.10.2020, які є підставними та підлягають до стягнення.
Доводи відповідача -1, які викладенні у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, а саме :
1) відповідач-1, відповідач-2 є підписантами договору комерційної консеції №5-17УФК, зі сторони первісного володільця ТзОВ «Українська франчайзингова компанія» даний договір був підписаний 01.05.2017, відповідачі підписали 28.07.2017, про що відповідач -1 зробила власноручний напис та на кожній сторінці договору, проставивши нижче дати 01.05.2017 та дату 28.07.2017. Крім того, як слідує із матеріалів справи акт приймання передачі від 28.07.2017, що підписаний даними сторонами договору №5-17УФК комерційної концесії, сторони також в заголовку зазначили обидві дати підписання даного акту 01.05.2017 і 28.07.2017, що також підтверджує рівнозначність підписання і договору і акту двома датами.
2) згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виготовленого судом слідує, що Кречковський Євген В`ячеславович зареєстрований фізичною особою підприємцем дата запису 20.07.2018 номер запису: 21980000000031230, запис про припинення підприємницької діяльності відсутнє.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кречковської Оксани Юріївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), з Фізичної особи-підприємця Кречковського Євгена В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (04112, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Олени Теліги, буд. 15, код ЄДРПОУ 35495114) 146 103,48 грн. заборгованості, в т.ч.: 137 265 грн. - основного боргу, 276,43 грн. - пені, 8 431,24 грн. - 1% за кожен день користування чужими коштами, та інфляційні втрати 130,81 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кречковської Оксани Юріївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (04112, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Олени Теліги, буд. 15, код ЄДРПОУ 35495114) судовий збір у розмірі 1051,00 грн.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кречковського Євгена В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (04112, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Олени Теліги, буд. 15, код ЄДРПОУ 35495114) судовий збір у розмірі 1051,00 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
09.02.2021
Суддя В. М. Дем`як
