ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4797/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Мусієнко А.О., посвідчення №052667 від 18.04.2019 р., прокурор відділу;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 (суддя Красота О.І.) про залишення позовної заяви без розгляду у справі №904/4797/20

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС", м.Дніпро

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 61 116,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" і просить суд стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 61 116,00 грн. та судовий збір.

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у даних правовідносинах, прокурор зазначав, що орган державної влади, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у сфері дорожнього руху, не здійснює свої владні повноваження зі стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні.

Порушення інтересів держави у даному випадку, як зазначив прокурор, полягає у ненадходженні до Державного бюджету України коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування та не вжиття органами Укртрансбезпеки заходів щодо стягнення такої плати в примусовому порядку, що потребує захисту вказаних інтересів держави прокурором шляхом пред`явлення відповідного позову до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 у справі №904/4797/20 позовну заяву Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО Укртранс" стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 61 116,00 грн. - залишено без розгляду.

Ухвалу вмотивовано тим, що Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження в спірних правовідносинах.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливістю подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено бездіяльність компетентного органу, а обставини справи, зокрема щодо розміру заборгованості 61 116,00 грн. та часу її виникнення 05.07.2019 не можуть вважатися, такими що свідчать про значимість порушення інтересів держави та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, тобто потребують обов`язкового втручання прокурора для представництва інтересів держави.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаною ухвалою, Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обгрунтовано наступним:

- Державна служба України з безпеки на транспорті, маючи відповідні повноваження у спірних правовідносинах з відповідним обсягом дієздатності, не вживає належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача в судовому порядку заборгованості перед державним бюджетом України з плати за проїзд.

- Укртрансбезпека була заздалегідь обізнана про порушення інтересів держави, що полягає у ненадходженні до Державного бюджету України. Уповноважений орган фактично визнав небажання самостійного захисту інтересів держави, а тому у прокурора виник обов`язок звернутися до суду в інтересах держави з указаним позовом.

- судом першої інстанції не взято до уваги лист керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 від 30.07.2020 №04/35-3278вих20, яким направлено запит з метою встановлення вжитих заходів станом на 27.07.2020 Державною службою України з безпеки на транспорті, спрямованих на стягнення вищевказаної плати за проїзд.

У вказаному листі прокурором вказувалось про порушення інтересів держави та необхідність їх захисту уповноваженим органом.

Прокурором обґрунтовано встановлено виключний випадок для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави та вжито усіх заходів відповідно до Закону України «Про прокуратуру» для поновлення майнових інтересів держави.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Державною службою України з безпеки на транспорті та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

24.12.2020 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 у справі №904/4797/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.01.2021 о 12:20 годин.

Представники відповідача та Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з`явилися. Про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується списком розсилки процесуальних документів від 29.12.2020 року (а.с.103).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

27.01.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" і просить суд стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 61 116,00 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань з користування автомобільними дорогами, а саме під час перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області транспортного засобу SCANIA, (д.н.з. НОМЕР_1 ) було встановлено перевищення вагових обмежень загальної маси транспортного засобу.

06.10.2020 Відповідач на електронну адресу суду направив відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просив відмовити посилаючись на те, що в направлені на рейдову перевірку № 007328 від 27.06.2019, виданому начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленко М., не вказана підстава проведення перевірки транспортних засобів, а саме відсутні номер та дата наказу Державної служби України з безпеки на транспорті, на виконання якого повинна здійснюватися перевірка. Отже, у посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області були відсутні законі підстави для здійснення рейдової перевірки транспортних засобів.

Крім того, Відповідач не погоджується з тим, що посадовими особами Управління Укртранебезпеки у Рівненській області 05.07.2019 виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією або документа привнесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а також з тим, що факт порушення ваговий обмежень підтверджується також - довідкою про зважування від 05.07.2019 № 0022798.

Відповідач вважає, що порушення вагових обмежень Відповідачем не підтверджується наданими позивачем документами до позову, у тому числі, але не виключно актами від 05.07.2019 №165017 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом Акт №165017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (Акт №001212) та довідкою про результати габаритно-вагового контролю від 05.07.2019 №0022798.

Також Відповідач не згоден зі складеним посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області розрахунком плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу від 05.07.2019 та не згоден з нарахованою платою за проїзд у розмірі 2092,8 євро;

У довідці від 05.07.2019 №0022798 час контролю відсутній, також достатньо складно встановити адресу зважування, а також зі змісту не зрозуміло на якому пункті (стаціонарному або пересувному) було здійснено контроль, більше того, не можливо з`ясувати за допомогою якої саме техніки було здійснено зважування, оскільки її найменування відсутнє також.

Недоліки довідки, які полягають у відсутності зазначення часу проведення і габаритно-вагового контролю, відсутності вказівки пункту на якому здійснювалось зважування (стаціонарному чи пересувному) та неможливість з`ясування зі змісту (вказаної інформації) чи було проведено зважування тією технікою, на яку позивачем надано сертифікат та свідоцтво у сукупності позбавляють зазначений документ доказової сили. Тобто у тому числі відсутній будь-який реальний зв`язок між інформацією зазначеною в актах та довідці, які нібито підтверджують факт перевищення вагових норм та довідкою про зважування.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про державну метрологічну атестацію від 13.10.2009 № 187 ваги автомобільні підкладні з якого вбачається, що діапазон зважування до 15000 кг, температура до +40 С. В той же час, зважування проводилось в літній період, на відкритому місті, де температура навколишнього середовища могла бути набагато вище +40 С. Температура при зважуванні жодним чином в акті не зафіксована.

Крім того, згідно свідоцтва, похибка зважування становить від 50 до 100 кг.

Зважування проводилось на автомобільній ділянці 434 км автодороги М-06 Київ-Чоп. Але не зазначено при цьому в якому стані там знаходиться дорожнє покриття, та чи має воно рівну поверхню, загальна вага вантажу перевищена не була.

Доказів надання водієві можливості власноруч привести габаритно-вагові показники у відповідність шляхом перерозподілу вантажу по осям, як це передбачено пункт 23 Порядку № 879, не надано.

Також в розрахунку плати за проїзд вказана певна відстань, а саме 1100 км, як пройдена. В той же час, Позивачем жодним чином не підтверджена, що транспортний засіб пройшов саме цю відстань. І яка сама одиниця виміру відстані повинна бути використана під час розрахунку не зазначено, тому також не можливо встановити одиницю виміру відстані.

Позивач посилається на те, що габаритно-ваговий контроль здійснювався у відповідності до вимог Порядку № 879. В той же час, позивач жодним доказом не спростував той факт, що ним були порушені вимоги Наказу № 255 від 28.07.2016.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної заяви поданої прокурором в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ.

22.06.2020р. до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 з управління Укртрансбезпеки у Рівненській області надійшов лист №46677/34/24-20, відповідно до якого, управління Укртрансбезпеки у Рівненській області просить органи прокуратури вжити заходів представницького характеру щодо стягнення з ТОВ "ВТО УКРТРАНС" заборгованості плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки, плата за проїзд ТОВ "ВТО УКРТРАНС" в добровільному порядку не вносилася та оскарження розрахунку плати за проїзд не здійснювалося.

При цьому, в своєму листі начальник управління Укртрансбезпеки у Рівненській області повідомляє прокурора, що відповідно до інформації, наданої Міністерством фінансів України у березні цього року, збільшення видатків кошторису Укртрансбезпеки в частині, що стосується надання асигнувань на сплату судового збору у 2020 році не передбачено.

30.07.2020р. Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 4, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», 30.07.2020 за № 04/35-3278вих20 скеровано запит до Державної служби України з безпеки на транспорті. Проте відповідь на вищевказаний лист до Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 на надійшла, інформація про вжиті заходи представницького характеру - відсутні.

В своїй позовній заяві вих.№ 04/35-3514вих 20 від 12.08.2020р., прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом, зазначав, що відповідно до пунктів 1, 4, підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 103) Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями за наявності підстав, для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду щодо стягнення плати. Зміст листа управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 22.06.2020р. №46677/34/24-20 свідчить про те, що за наявності підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, з метою надходження коштів до Державного бюджету України, Державною службою з безпеки на транспорті не вжито таких заходів.

Як вбачається зі змісту листа від 22.06.2020 №46677/34/24-20, адресованому прокуророві, управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про наміри самостійно звернутися з відповідним позовом до суду не заявило, натомість повідомило про відсутність можливості пред`явлення позову через відсутність фінансування. Такі дії були правомірно оцінені прокурором як бездіяльність.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи сільської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом про повернення земельної ділянки, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що цей орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом.

Висновки аналогічного змісту викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №916/2243/19.

Відповідно, висновки суду першої інстанції про недоведеність прокурором бездіяльності органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні повноваження, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і сталій судовій практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та листа управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 22.06.2020 №46677/34/24-20, причиною не звернення органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні повноваження є відсутність відповідних асигнувань на сплату судового збору на 2020рік.

Не звернення Державної служби України з безпеки на транспорті протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно до суду з позовом в інтересах держави, колегія суддів визнає достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурора.

З урахуванням того, що листом від 19.08.2020р. № 04/35-3623вих-20 Державну службу України з безпеки на транспорті м.Київ було поінформовано про прийняття рішення про прийняття прокурором рішення про представництво інтересів адресата, шляхом подання позовної заяви, колегія суддів вважає встановленим факт дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Висновки суду першої інстанції в частині того, що розмір заборгованості 61 116,00 грн. та час її виникнення 05.07.2019 не можуть вважатися, такими що свідчать про значимість порушення інтересів держави та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, тобто потребують обов`язкового втручання прокурора для представництва інтересів держави є передчасними з огляду на наступне:

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень -це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

В позовній заяві, необхідність захисту інтересів держави прокурором обґрунтована необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами з іншого. У зазначеному випадку наявний як державний, так і п опільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, у п. 5 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, зокрема, зазначено, що у 2019 році кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та гримання автомобільних доріг загального користування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до ч. 12 ст. 6 зазначеного Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та поземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і зантажів на території України.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг.

Як вбачається зі змісту листа Дніпровської місцевої прокуратури від 30.07.2020р. № 04/35-3278вих20 прокурором вирішувалося питання про вжиття заходів прокурорського реагування з питань стягнення з ТОВ «ВТО Укртранс» в дохід державного бюджету грошових коштів в сумі 2092,8 євро, 438,8 євро, 436 євро, 1782 євро, 203,8 євро та 416 євро по шести випадкам проїзду автомобільними дорогами великовагових та великогабаритних транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи системний характер бездіяльності з боку управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, колегія суддів вважає доведеним наявність виключного випадку для представництва інтересів держави прокурором.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пунтку 1 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №904/4797/20 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на неї, відповідно, задоволенню.

Розподіл судових витрат:

Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, а на розгляді по суті справа перебуває у суді першої інстанції, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору (ВС №908/1881/18 від 04.09.2018р.)

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №904/4797/20 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №904/4797/20 - скасувати.

Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду справи №904/4797/20.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2021

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік