Справа № 161/2041/21
Провадження № 1-в/161/73/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 08 лютого 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до ст.81 КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с.Льотниче Володимир-Волинського району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодружений, судимий:
-04.07.2014 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч.3 ст.297 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки;
-06.12.2016 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч.2 ст.289, ч.1 ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі,
-
В С Т А Н О В И В
02.02.2021 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання начальника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до ст.81 КК України засудженого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що засуджений ОСОБА_5 утримується у ДУ «Луцький слідчий ізолятор» з 19.01.2017. Станом на 29.01.2021 відбув 4 роки 10 днів покарання, невідбута частина покарання становить 1 рік 11 місяців 20 днів. Засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та добросовісним відношенням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація слідчого ізолятора просить застосувати щодо останнього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до ст.81 КК України.
Представник ДУ «Луцький слідчий ізолятор» та прокурор клопотання підтримали та просили суд його задовольнити, а засуджений ОСОБА_5 відмовився висловити свою думку щодо поданого клопотання.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи №18-2017, суд прийшов до наступного висновку.
За змістом ч.2, п.2 ч.3ст.81 КК Україниумовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення після фактичного відбуття засудженим, зокрема, не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Частиною 1 ст.6 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до ч.2 ст.67КВК України засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За змістом даних норм умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов`язком суду.
Висновкипро становлення особи на шлях виправлення слід робити не лише за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування умовно-дострокового звільнення,а за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.12.2016 засуджений за ч.2 ст.289, ч.1 ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі.
Відповідно до наказу начальника Луцького СІЗО №55 від 25.01.2017 ОСОБА_5 зараховано для подальшого відбуття покарання до складу господарчої обслуги та призначений на посаду робітника їдальні.
Згідно з наказом начальника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» №119/ОД-18 від 12.04.2018 ОСОБА_5 звільнено з посади робітника їдальні та призначено прибиральником службових приміщень ДУ «Луцький слідчий ізолятор» на 0,5 ставки.
Відповідно до матеріалів особової справи 03.01.2019, 19.01.2019, 22.03.2019 засудженого ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану, а 06.04.2020, 11.01.2021 щодо останнього застосовано заохочення та оголошено подяку.
Згідно із характеристики від 23.01.2019 засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання характеризувався негативно.
Відповідно до характеристики від 29.01.2020 засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання характеризується посередньо.
Згідно з витягами із протоколів від 23.01.2019, 29.01.2020 засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став.
Суд із врахуванням об`єктивно проведеного аналізу доказів, встановив, що дані щодо обставин відбування ОСОБА_5 покарання не містять достатніх підстав для висновку щодо умовно-дострокового звільнення засудженого, адже відсутні факти, які б свідчили, що його поведінка та ставлення до праці набули таких позитивних, послідовних та сталих змін, що свідчать про його виправлення, та навпаки встановлено, що більшу частину строку відбування покарання засуджений ОСОБА_5 характеризувався посередньо, в певний період навіть негативно, мав стягнення.
Посилання у клопотанні щодо взаємовідносин із персоналом, дотримання чистоти та порядку, вимог пожежної безпеки і праці тощо, підтверджуються лише характеристикою від 29.01.2021, при цьому в матеріалах особової справи відсутні такі відомості.
На глибоке переконання суду, встановлені судом обставини не дають прийти до однозначного висновку про наявність саме процесу позитивних змін, як це передбачено ч.1 ст.6 КВК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання є передчасним та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 61, 67 КВК України, на підставі ст.81 КК України, суд,
П О С Т А Н О В И В
В задоволенні клопотання начальника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до ст.81 КК України засудженого ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Головуючий
