ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 487/68/17
адміністративне провадження № К/9901/18627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про скасування рішення та призначення пенсії на пільгових умовах, за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва у складі судді Корнешової Т.В. від 11.04.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П., Потапчука В.О., Семенюка Г.В. від 20.06.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту також ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі по тексту також відповідач, пенсійний орган, УПФ), у якому, з урахуванням уточнень позовної заяви, просив скасувати рішення відповідача від 20.01.2017 №7/2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку та призначити таку пенсію (далі по тексту також спірне рішення, спірна пенсія).
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що позивач, на час свого звернення 07.09.2016 за призначенням пенсії, мав необхідний стаж електрогазозварника, що дає право на пенсію за Списком №2 на пільгових умовах, та не з його вини підприємство ПАТ «Завод «Екватор» своєчасно не надало документи на підтвердження його пільгового стажу за період 1988-1996 років.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 11.04.2017, зміненої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку з врахуванням пільгового стажу за довідкою Публічного акціонерного товариства «Завод «Екватор» від 11 березня 2016 року за період з 07 вересня 2016 року. В решті позову відмовлено.
4. Ухвалюючи такі судові рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився й апеляційний суд, виходив з того, що надані позивачем документи для підтвердження визнаних ним періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, є достатніми для призначення ОСОБА_1 спірної пенсії, а відтак дії УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в призначенні такої пенсії слід вважати протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано касаційну скаргу в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.09.2016 позивач звернувся до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, про що свідчать документи пенсійної справи позивача.
7. Позивачем разом із поданою ним 07.09.2016 заявою про призначення пенсії на підтвердження наявності стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2 подано пакет документів, серед яких довідки ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» від 03.03.2016 №20/2-а, №20/2-б, №20/2-в, згідно з якими стаж роботи за Списком №2 на посаді газорізальника з 19.07.1979 по 04.07.1980, електрозварника ручного зварювання з 07.08.1980 по 28.04.1982, електрогазозварника з 11.07.1984 по 24.04.1987 становить 5 років 5 місяців 22 дні, що підтверджується документами, наданими ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», зокрема, особовою карткою форми Т-2 та актами про результати зустрічної перевірки достовірності видачі довідок про пільговий характер роботи від 20.04.2016 №145, від 20.04.2016 року №146, від 20.04.2016 №147.
8. Також, позивачем була надана пільгова довідка від 29.02.2016 №25-вк філії «Миколаївський річковий порт» ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», згідно якої в період з 18.04.1996 по 07.07.1998 заявник займав посаду електрогазозварника, що становить 2 роки 1 місяць 3 дні, що підтверджується наказами з особового складу та співпадає з даними трудової книжки.
9. Згідно наказу філії «Миколаївський річковий порт» ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від 22.06.1994 №182 затверджено результати чергової атестації електрогазозварника, якою підтверджено право електрогазозварника на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
10. Наказом по ПАТ «Завод Екватор» від 07.07.1998 №166/к затверджено результати первинної атестації електрозварника ручного зварювання, якою підтверджено право електрозварника ручного зварювання цеху 4 та ВІІ-2 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
11. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, позивач працював з 11.03.1988 по 04.06.1996 на посаді електрозварювальника у Товариському об`єднанні «Екватор», правонаступником якого є ПАТ «Завод Екватор».
12. У відповідь на вищевказану заяву відповідач прийняв рішення №73/7 від 23.09.2016, яким в призначенні пенсії відмовив через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2 на дату звернення за призначенням пенсії. При цьому зазначив, що ОСОБА_1 , віком 55 років, має загальний стаж понад 37 років; відповідно до записів в трудовій книжці працював електрозварником, електрогазозварником певні періоди на різних підприємствах, починаючи з 1979 року, у тому числі, з 11.03.1988 по 04.06.1996 працював електрозварником в ПАТ «Завод «Екватор»; уточнюючі довідки підприємств про пільговий стаж підтверджені первинними документами лише на 7 років 6 місяців 25 днів; довідка ПАТ «Завод «Екватор» від 11.03.2016 первинними документами не підтверджена і тому до пільгового стажу в розрахунок не взята.
13. За результатом перевірки пенсійної справи позивача ГУПФ України в Миколаївській області, було зауважено про можливість зарахування до пільгового стажу роботи період роботи ОСОБА_1 у ПАТ «Завод «Екватор» з 01.04.1988 по 31.12.1989.
14. 20.01.2017 УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва прийняло рішення за №7/2, в якому зазначило про скасування рішення від 23.09.2016 №73/7, та знову відмовило ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного стажу роботи за Списком №2. При цьому, як пільговий відповідач зараховує 11 років 4 місяці 29 днів, до яких вже частково включений стаж електрозварника в ПАТ «Завод «Екватор», а саме: з 01.04.1988 по 31.12.1989 за довідкою від 23.09.2016, підтвердженою особовими рахунками за квітень 1988 року-грудень 1989 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що записи у трудовій книжці позивача не містили відомостей про його зайнятість повний робочий день на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також про характер виконуваної ним роботи, при цьому, з документів, поданих ОСОБА_1 при зверненні за спірною пенсією, не вбачалось наявності підстав для зарахування спірного стажу роботи до пільгового стажу, оскільки відомості, зазначені в уточнюючий довідці, не були підтверджені первинними документами, у зв`язку з чим пенсійний орган вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
16. Зазначає скаржник і про те, що УПФ було проведено зустрічну перевірку щодо документального підтвердження підстав для видачі довідки від 11.03.2016 №31/3 ПАТ «Завод Екватор», під час проведення якої встановлено, що в особовій справі позивача відсутня частина документів, які підтверджують його роботу на посаді електрозварника, вказують на характер виконуваної роботи та зайнятість на цій посаді повний робочий день в цехах і виробництвах за період з 11.03.1988 по 04.06.1996, про що складено акти від 01.06.2016 №260 та від 16.09.2016 №557.
17. Також скаржник наводить аргументи про те, що завірені ПАТ «Завод Екватор» копії розрахункових листів оплати праці позивача, згідно з якими можливо зарахувати до пільгового стажу періоди: весь 1990 рік; лютий - грудень 1991 року; січень, лютий, квітень-червень, вересень, грудень 1992 року; січень - квітень, червень, вересень, грудень 1993 року, не були надані до УПФ ні Підприємством, ні позивачем. Зазначені копії розрахункових листів оплати праці позивача надані ним лише у судовому засіданні 15.03.2017, що позбавило управління можливості врахувати такі документи при прийняття спірного рішення про відмову в призначенні пенсії.
18. Неврахування цих обставин, на думку скаржника, призвело до ухвалення незаконних судових рішень судами попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, які, як наслідок, підлягають скасуванню, а у задоволенні позову належить відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Так, відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
20. За змістом пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
21. Посада електрозварник ручного зварювання віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (розділ ХХХIII «ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ»; код 23200000-19906).
22. Згідно з положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
23. На виконання вищевказаної правової норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
24. Пунктом 3 цього ж порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
25. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (абзаци перший, другий пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).
26. За приписами пунктів 23, 24 вищевказаного Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
27. Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, наведено й у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, підпунктом 2 пункту 2.1 якого передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
28. Також, згідно з положеннями пункту 10 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
29. Частиною третьою статті 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надано право органам Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
30. Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
31. Законодавством не передбачено обов`язку пенсіонера (особи, яка звертається за призначенням пенсії) подавати разом із відповідною заявою первинні документи, які б підтверджували відомості, відображені в уточнюючій довідці, виданій підприємством, на якому працювала така особа.
32. Колегія суддів відзначає, що повноваженнями перевіряти обґрунтованість видачі уточнюючих довідок та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, наділені органи Пенсійного фонду України.
33. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.
34. Вищенаведені обставини, за умови документального підтвердження і доведеності, в тому числі в судовому порядку, наявності у особи права на пільгове пенсійне забезпечення і дотримання ним процедури звернення за пенсією, передбаченої, зокрема, пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не може зумовлювати позбавлення особи такого права, яке набуто нею згідно з законодавством та гарантоване Конституцією і законами України.
35. У справі, яка розглядається, судовим розглядом встановлено, що первинні документи, які підтверджують відомості, наведені в уточнюючій довідці від 11.03.2016 №31/3 ПАТ «Завод Екватор» (копії розрахункових листів оплати праці позивача), фактично існували станом на день звернення позивача за спірною пенсією і були надані під час розгляду цієї справи, досліджені у судовому засіданні. Судовим розглядом цієї справи доведено наявність у позивача права на спірну пенсію, проти чого не заперечує й сам відповідач у касаційній скарзі, тому, враховуючи, що ОСОБА_1 були подані усі необхідні документи, подання яких особою при зверненні за пенсією передбачено законодавством, а також те, що неможливість підтвердження даних, зазначених у вищевказані уточнюючій довідці, первинними документами відбулась не з вини позивача, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення цього позову.
36. Доводи ж касаційної скарги таких висновків не спростовують і не містять належних, вагомих і достатньо обґрунтованих міркувань, переконливих аргументів, які б давали підстави вважати інакше.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
39. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 11.04.2017, змінену постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
