ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Черкаси справа № 925/1486/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В.,

за участю представника позивача Пустовойтова Д.М., адвоката (приймає участь у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Малого приватного підприємства фірма «ЕРІДОН»

до Приватного підприємства «ЕДЕЛЬВЕЙС»

про стягнення 278090,40 грн,

Мале приватне підприємство фірма «ЕРІДОН» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «ЕДЕЛЬВЕЙС» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення згідно з договором поставки від 10.10.2019 №1517/20/79 у розмірі 278090,40 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 4172,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв товар, проте у визначений договором строк відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.11.2020 відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі а також строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 30.12.2020. Встановлено позивачу строк на подачу відповіді на відзиви відповідачів на позов не пізніше 20.12.2020.

09.12.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 07.12.2020 №1 на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі та просить розстрочити стягнення заборгованості рівними частинами на шість місяців зі щомісячною сплатою:

до 15.01.2021 - 46348,40 грн;

до 15.02.2021 - 46348,40 грн;

до 15.03.2021 - 46348,40 грн;

до 15.04.2021 - 46348,40 грн;

до 15.05.2021 - 46348,40 грн;

до 15.06.2021 - 46348,40 грн;

Також, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, та визначити її у розмірі 5000,00 грн.

Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.01.2021 розгляд справи відкладено.

18.01.2021 позивач подав до суду заперечення від 17.01.2021 щодо розстрочення рішення суду, у якому вказує, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника, не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 між Малим приватним підприємством фірма «ЕРІДОН» (постачальником, позивач у справі) та Приватним підприємством «ЕДЕЛЬВЕЙС» (покупцем, відповідач у справі) було укладено договір поставки №1517/20/79 (надалі - договір, а.с. 8-10), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар) у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно із пунктом 1.2. договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором (ціна договору) визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна (пункт 2.3 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та Додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 3.1. договору).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (пункт 5.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 9.2 договору).

01.11.2019 між сторонами підписано Додаток до договору (а.с. 11), за умовами якого загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ становить 347613,00 грн. Оплата повної вартості товару, який поставляється на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки наступному порядку: 10,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 18.11.2019; 10,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 16.12.2019; 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати у строк до 20.10.2020; 60,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 30.10.2020.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 347613,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №93911 від 01.11.2019 (а.с. 12) та виставив відповідачу рахунки на оплату №96358 від 01.11.2019 на суму 34761,30 грн (а.с. 14) та №102801 від 19.12.2019 на суму 34761,30 грн (а.с. 16).

До 30.10.2020 відповідач, всупереч умов укладеного договору та додатку до нього, у повному обсязі свої зобов`язання з оплати товару не виконав та перерахував на користь позивача лише частину коштів за поставлений товар у сумі 34761,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №401 від 04.11.2019 (а.с. 13) та 34761,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №482 від 19.12.2019 (а.с. 15).

Сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 278090,40 грн (347613,00-34761,30-34761,30).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар у сумі 278090,40 грн стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено належними доказами (договором, додатком до договору, видатковою накладною), що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 347613,00 грн. Відповідач зобов`язався провести розрахунок за отриманий товар частинами протягом строку та у порядку визначеному у договорі, кінцевий строк розрахунку встановлено до 30.10.2020. Водночас, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, його заборгованість становить 278090,40 грн, яку останній визнав у відзиві на позов.

З огляду на наведені приписи законодавства та визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 278090,40 грн є правомірною, отже підлягає до задоволення.

Щодо клопотання Приватного підприємства «ЕДЕЛЬВЕЙС» про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, то суд зазначає, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим

Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, відповідач клопочучи про розстрочення виконання рішення посилається на такі обставини: несприятливі погодні умови та їх вплив на результати його господарської діяльності, яка пов`язана з сільськогосподарським виробництвом; наявність у відповідача інших зобов`язань, зокрема, щодо сплати податків, виплат за договором лізингу та плати за користування орендованими земельними ділянками. Водночас, надані відповідачем докази свідчать про фінансові зобов`язання відповідача, які пов`язані з його господарською діяльністю та не свідчать про наявність виключних підстав для застосування розстрочення виконання рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Як вбачається з встановлених судом фактичних обставин, відповідач отримав товар ще у кінці 2019 року, при цьому порядок розрахунків, який був визначений у договорі передбачав відстрочення сплати частини вартості отриманого товару у відповідних частинах протягом майже річного періоду до 30.10.2020. Водночас, не зважаючи на наведена відповідачем на день розгляду справи сплачено лише 20 відсотків від загальної суми заборгованості, що може свідчити про порушення майнових прав позивача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені правові норми та відсутність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення може призвести до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу, відтак суд відмовляє у клопотанні відповідача про розстрочення рішення суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 130 цього Кодексу у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні позивача до суду, ним було сплачено 4172,00 грн судового збору. Оскільки до початку розгляду справи по суті, відповідач у відзиві на позов визнав позов, тому 50% сплаченого судового збору при поданні позову підлягають поверненню позивачу з бюджету, а інша частина у розмірі 50 відсотків судового збору, що становить 2086,00 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ЕДЕЛЬВЕЙС» (вул. Суворова, 33, смт. Драбів, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 31461715) на користь Малого приватного підприємства фірма «ЕРІДОН» (вул. Воздвиженська, 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, ідентифікаційний код 19420704) 278090,40 грн заборгованості та 2086,00 грн судового збору.

Повернути Малому приватному підприємству фірма «ЕРІДОН» (вул. Воздвиженська, 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, ідентифікаційний код 19420704) з Державного бюджету України судовий збір, який сплачений згідно з платіжним дорученням №430119 від 09.11.2020 у сумі 2086,00 грн (дві тисячі вісімдесят шість гривень).

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства «ЕДЕЛЬВЕЙС» про розстрочення виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.02.2021.

Суддя О.І.Кучеренко