Копія.

154/3292/14-к

1-кп/154/3/21

ВИРОК

іменем України

08 лютого 2021 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження за № 42013020110000078, внесене до ЄРДР 19.09.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добре Камінь-Каширського району, Волинської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого менеджером з продаж ТОВ`Західмекс», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Локачі, Волинської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні малолітня дитина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця за контрактом в/ч НОМЕР_1 , командир відділення командир машини, сержант, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, освіта вища, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України

встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області, були службовими особами правоохоронного органу в зв`язку з постійним виконанням функцій представників влади.

Відповідно до ст. 351 Податкового кодексу України на працівників податкової міліції поширюються вимоги, встановлені статтями 3 і 5 Закону України "Про міліцію".

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України "Про міліцію" міліція в Україні зобов`язана поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, а також повинна виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом і ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості та ін.

Відповідно до положень ст. 348 Податкового кодексу України - податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення, розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері, запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів, забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

У відповідності до ст. 350 Податкового кодексу України - податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків; здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; вживає заходів щодо виявлення і розслідування злочинів, пов`язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями; виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , грубо порушуючи свої службові обов`язки та обмеження, передбачені ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI, ст. ст. 348, 350, 354 Податкового кодексу України, явно ігноруючи вимоги діючого законодавства та принципову позицію державної політики щодо боротьби з корупцією, здійснюючи функції представників влади, будучи службовими особами, які займають відповідальне становище та працівниками правоохоронного органу, умисно використали надані їм владні повноваження в особистих корисливих цілях та вчинили умисне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

На початку червня 2014 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою протиправного збагачення з використанням наданої їм влади, шляхом вимагання, вирішили одержати неправомірну вигоду у значному розмірі від ОСОБА_10 , який на законних підставах, відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв`язку №504969 від 23.03.2011, здійснює міжнародні пасажирські перевезення, за неперешкоджання йому у здійсненні такої законної діяльності.

З цією метою, 03.06.2014 в обідню пору ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організували зустріч з ОСОБА_10 неподалік приміщення відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, що в м. Луцьку по вул. Винниченка, 27А, в ході якої висунули останньому незаконну вимогу щодо необхідності передачі їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 5 000 доларів США за неперешкоджання йому у здійсненні законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень та повідомили, що в разі відмови надати неправомірну вигоду, вони, шляхом вчинення дій з використанням наданої їм влади, будуть штучно створювати ОСОБА_10 різного роду перепони в ході проходження ним митного контролю при перетині кордону, ініціювати посилений огляд транспортного засобу на предмет незаконного переміщення в ньому через державний кордон до країн Європи тютюнових виробів, в ході якого будуть ініціювати питання щодо скасування ліцензії на міжнародні перевезення пасажирів. Сприймаючи висунуту працівниками правоохоронного органу вимогу як реальну погрозу та зважаючи на можливість настання негативних наслідків, ОСОБА_10 змушений був погодитися на незаконні вимоги обвинувачених, щодо передачі їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_10 передасть їм 3 000 доларів США, а згодом ще 2 000 доларів США, коли буде в змозі розпоряджатися необхідною сумою коштів.

Продовжуючи свої злочинні дії, 03.07.2014, в с. Війниця, Локачинського району, поблизу кафе «Веселка», в автомобілі сірого кольору марки «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_5 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з використанням наданої йому влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, реалізовуючи спільний з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди у значному розмірі, під час зустрічі з ОСОБА_10 за попередньою вимогою одержав від останнього в якості неправомірної вигоди 3 000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 03.07.2014 курсу гривні до долара США складає 35 523,30 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинного умислу на одержання решти неправомірної вигоди, ОСОБА_5 14.08.2014, близько 20 год. 00 хв., повторно зустрівся з ОСОБА_10 на АЗС «WOG», розташованій в м. Володимир-Волинський по вул. Устилузька, 140, в автомобілі сірого кольору марки «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , де, за попередньою вимогою одержав від останнього решту неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2 000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 14.08.2014 курсу гривні до долара США складає 26 183,40 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень.

Всього, обвинувачені, за попередньою змовою отримали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у значному розмірі, на загальну суму 61 706,70 гривень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , в першій декаді серпня 2014 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, з використанням наданої їм влади, вирішили одержати неправомірну вигоду від громадянки ОСОБА_11 , яка за їхніми оперативними даними займалась діяльністю, пов`язаною з незаконною оптовою торгівлею товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, як на території України, так і на території Республіки Польща, за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої незаконної діяльності та притягнення ОСОБА_12 до встановленої законом відповідальності.

З цією метою, 12.07.2014 року, близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_6 , організували зустріч з громадянкою ОСОБА_11 в АДРЕСА_4 , та повідомивши її про свою обізнаність про незаконну реалізації нею тютюнових виробів, висунули незаконну вимогу про передачу їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 2 000 доларів США за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої діяльності, погрожуючи, у випадку відмови створити різного роду перепон та вжити заходи щодо припинення такої діяльності та притягнення її до встановленої законом відповідальності. Сприймаючи висунуту вимогу як реальну погрозу та побоюючись за наслідки ОСОБА_11 погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на передачу їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_11 передасть їм 2 000 доларів США 14.08.2014.

Продовжуючи свої злочинні дії, 14.08.2014, близько 20 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБА_11 біля кафе «Фортеця», розташованого за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 152. Після того, як ОСОБА_11 підсіла до ОСОБА_5 в автомобіль марки «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_3 , він поїхав по місту і в процесі цього, знаходячись у вказаному вище автомобілі, діючи умисно, повторно, з використанням наданої йому влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, чітко усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, одержав від ОСОБА_11 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 14.08.2014, курсу гривні до долара США складає 26 183,40 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнав та заперечив факти отримання неправомірної вигоди по всіх епізодах обвинувачення. Пояснив, що жодних злочинів не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнав та заперечив факти отримання неправомірної вигоди по всіх епізодах обвинувачення. Пояснив, що жодних злочинів не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнав та заперечив факти отримання неправомірної вигоди по всіх епізодах обвинувачення. Пояснив, що жодних злочинів не вчиняв.

Не дивлячись на заперечення своєї вини обвинуваченими, їх винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень доведена зібраними доказами.

Відповідно до витягу з наказу № 108-о від 15.07.2013 року, ГУ Міндоходів у Волинській області, ОСОБА_4 призначений на посаду завідувача сектору протидії незаконного обігу підакцизних товарів (т.3. а.с.п. 82)

Відповідно до Положення «Про сектор протидії незаконному обігу підакцизних товарів» оперативного управління Головного управління міндоходів у Волинській області, завідувачем якого являвся ОСОБА_4 , основними завданнями та функціями даного сектору є: протидія незаконному обігу підакцизних товарів; організація та контроль за роботою щодо вилучення з незаконного обігу підакцизних та інших товарів; організація оперативно-розшукової роботи у сфері протидії незаконного обігу підакцизних та інших товарів; організація заходів з виявлення та припинення фактів переміщення через митний кордон України підакцизних товарів (т. 3 а.с.п. 46-49).

Згідно наказу № 259-о від 10.10.2013 року, ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області (т. 3 а.с.п. 85).

Згідно наказу № 5-о від 13.01.2014 року, ГУ Міндоходів у Волинській області, ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області (т. 3 а.с.п. 92).

Згідно Посадової інструкції старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в їх посадові, обов`язки входить здійснення заходів щодо запобігання корупції, проведення оперативно-розшукових заходів з виявлення та припинення фактів незаконного виготовлення та обігу підакцизних товарів, здійснення роботи з вилучення із незаконного обігу товарів підакцизної групи; здійснення заходів з виявлення та припинення фактів незаконного переміщення через державний кордон України підакцизних товарів (т.3. а.с.п. 50-72).

Одержання обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням у ОСОБА_10 , підтверджується наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 від 06.06.2014 року про вимагання в нього неправомірної вигоди співробітниками податкової міліції за не перешкоджання в здійсненні діяльності по міжнародному перевезенні пасажирів через митний кордон України (т. 2, а.с.п. 154-156).

Рапортом ст. о/у в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_13 на ім`я заступника начальника Управління- начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області про здобуття достовірної оперативної інформації про факт вимаганння неправомірної вигоди співробітниками ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , здобутих під час здійснення оперативно-розшукових заходів (т.2, а.с. п.152).

Показаннями свідка ОСОБА_10 стверджується, що 03.06.2014 року, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , він зустрівся з ним та ОСОБА_6 біля приміщення Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в м. Луцьку. Згодом, до них під`їхав ОСОБА_4 , і зазначені особи висунули йому вимогу сплатити їм неправомірну вигоду, попередивши, що в разі відмови будуть чинити перешкоди у здійсненні ним перевезень. Суму в розмірі по 1000 доларів США в ході зустрічі озвучив саме ОСОБА_4 . Зазначену розмову він записав на власний диктофон. 04.06.2014 року та 05.06.2014 року йому телефонував ОСОБА_6 та запитував про прийняте ним рішення. 03.07.2014 року, за домовленістю з ОСОБА_5 , яка відбулась в телефонному режимі, він домовився про зустріч з ним в с. Війниця, Локачинського району, де він передав ОСОБА_5 3000 доларів США. Дана зустріч відбувалась під контролем працівників УСБУ у Волинській області. В телефонній розмові, що відбулася 04.07.2014 року між ним та ОСОБА_5 , останній запевнив, що вирішив його проблеми. В подальшому відбувались телефонні розмови між ним та ОСОБА_6 , і останній повідомляв про необхідність передачі їм ще 2000 доларів США. 14.08.2014 року, за пропозицією ОСОБА_5 , вони зустрілись на АЗС «WOG» в м. Володимир-Волинський, де він передав йому 2000 доларів США. Дана зустріч також відбувалась під контролем працівників УСБУ у Волинській області.

Під час проведення слідчого експерименту, свідок ОСОБА_10 вказав, що 03.06.2014 за попередньою домовленістю зустрічався з працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 орієнтовно о 13 год. 30 хв. біля виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, зазначивши місце зустрічі та продемонстрував, де стояв транспортний засіб, що стверджується відповідним протоколом (т. 3 а.с. п.140-143);

Показаннями свідка ОСОБА_14 стверджується, що влітку 2014 року, ОСОБА_5 попросив познайомити його з ОСОБА_10 і він дав йому номер його телефону.

Показаннями свідка ОСОБА_15 стверджується факт зустрічі ОСОБА_10 з трьома особами біля приміщення Державної виконавчої служби в м. Луцьку.

Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_15 вказав, що проводив спостереження 03.06.2014 ,в ході якого бачив (засвідчував) зустріч чотирьох осіб, які розмовляли на ділові теми та вказав на обставини, за яких спостерігав за місцем, а саме внутрішнім двориком, що біля приміщення державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (т.3. а.с.п.136-139).

Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні також свідок ОСОБА_13 .

Переглядом відеозапису проведення слідчих експериментів підтверджено законність проведення даних слідчих дій.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2014 ро ку стверджується, що свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_4 та повідомив, що він 03.06.2014 року підійшов до трьох осіб, які стояли біля автомобіля який знаходився поруч з виконавчою службою Луцького міського управління юстиції (т. 3 а.с.п.145-147);

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2014 року підтверджено, що свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_10 та повідомив, що саме він 03.06.2014 року знаходився за кермом автомобіля БМВ х5, який знаходився поруч з виконавчою службою Луцького міського управління юстиції) (т.3 а.с.п.148-150);

Згідно протоколу огляду від 07.09.2014 року, а саме оптичного диска DVD-R на якому наявний аудіо файл, який був наданий добровільно ОСОБА_10 , на ньому відображено розмову, яка відбувалась 03.06.2014 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , домовленість про зустріч вели ОСОБА_6 і ОСОБА_5 і останній повідомив, що ініціатором передачі коштів являвся ОСОБА_16 . А коли до них приєднався ОСОБА_4 , разом з ним продовжується обговорення питання щодо передачі коштів (т. 2 а.с.п. 167-171).

Відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження цифровий диктофон чорного кольору марки «EDIC-mini Tiny16 A44» з наявним на ньому даним записом розмови, яка відбулась 03.06.2014 року біля виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по вул. Винниченка, 27А, який наданий добровільно ОСОБА_10 в ході його допиту 15.10.2014 року (т.2 а.с. п.178).

Даний доказ суд вважає допустимим та належним, хоча його допустимість заперечується стороною захисту, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 20.10.2011 року «Про офіційне тлумачення ст.. 62 Основного Закону» передбачено, що фактичні дані про скоєння злочину, чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на те осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) звукозаписи. В цьому ж рішенні зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, за винятком, передбаченого Законом.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому ч.2 ст.66 Кодексу, необхідно врахувати ініціативний або ситуативний характер дій фізичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

У свою чергу ОСОБА_10 робив записи як приватна особа для особистого користування, зокрема для захисту своїх інтересів від посягань посадових осіб працівників ГУ Міндоходів у Волинській області, які вимагали неправомірну вигоду за не перешкоджання у перетині державного кордону. А такі дії, слід вважати самозахистом від злочинних посягань, що не суперечить рішенню Конституційного суду України.

Враховуючи правову позицію викладену у вказаному рішенні Конституційного суду України суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 скористався своїм конституційним правом збирати ту чи іншу інформацію, зафіксував свої розмови з працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області ситуативним чином, з метою захистити свої інтереси, при цьому не порушуючи їхніх прав, визначених ст. 32 Конституції України, а тому, зміст цих розмов може вважатися як доказ, здобутий законним шляхом, який може бути використаним судом при вирішенні справи по суті.

Крім того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини питання щодо допустимості доказів у справі це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.(див. рішення від 05.02.2008 у справі «Раманаускас проти Литви» № 74420/01).

Протоколом огляду речей від 31.10.2014 року підтверджено проведення огляду оптичних дисків з інформацією ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар», які були вилучені в ході тимчасового доступу до речей та документів 27.10.2014 року, в результаті якого встановлено, що на дисках розміщена інформація про вхідні та вихідні дзвінки абонента НОМЕР_4 ( ОСОБА_4 ) з зазначенням прив`язки до базових станцій, переглядом інформації щодо місцезнаходження абонента ОСОБА_4 в період часу 03.06.2014 року з 12 год. 59 хв. по 13 год. 30 хв. та встановлено, що вказаний абонент у вказаний період часу знаходився в зоні дії базових станцій за адресою м. Луцьк, вул. Словацького, 12 та м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 тобто в районі місця розташування відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Таким чином, зазначені докази спростовують заперечення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про їх зустріч з ОСОБА_10 та у вимаганні неправомірної вигоди в останнього.

Як ствердив свідок ОСОБА_10 03.07.2014 року в с. Війниця, Локачинського району, він передав ОСОБА_5 3000 доларів США, поклавши їх в коричневий чемодан, який знаходився в автомобілі.

Протоколом огляду місця події від 14.08.2014 року підтверджено виявлення та вилучення в автомобілі ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 2000 доларів США та 26000 гривень, які були поміняні в ОСОБА_17 , а саме 2000 доларів США на 2000 тисячі доларів США іншими купюрами та 2000 тисячі доларів США були поміняні на 26000 гривень та на деяких з них виявлено видимі сліди нашарувань сторонньої речовини, яка світилась в ультрафіолетових променях (т. 2 а.с.210-216.).

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердила факт обміну ОСОБА_5 14.08.2014 року в неї 2000 доларів США на 26000 гривень та ще 2000 доларів США на 2000 доларів США іншими купюрами.

Протоколом огляду грошових коштів добровільно виданих ОСОБА_17 від 15.08.2014 року підтверджено той факт, що грошові кошти, які в неї поміняв ОСОБА_5 , являються саме тими коштами, що вручались ОСОБА_10 , і які останній передав йому в якості неправомірної вигоди.

Відповідно до протоколу від 15.08.2014 року, ОСОБА_5 був затриманий після одержання шляхом вимагання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США (т. 4 а.с. 46-49 ).

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом підтверджується затримання ОСОБА_5 та вилучення у нього грошових коштів безпосередньо після вчинення ним злочину.

Таким чином, обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 всього отримано неправомірної вигоди від ОСОБА_10 в сумі 61 706,70 гривень.

Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_11 підтверджена наступними доказами.

13.08.2014 року, від ОСОБА_11 прийнята заява про вимагання в неї грошових коштів працівниками податкової служби (т.2. а.с. 157-158).

Показаннями свідка ОСОБА_11 стверджується, що 12.08.2014 року вона зустрілась з працівниками податкової служби з іменами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які запропонували заплатити їм певну суму коштів за уникнення від відповідальності за незаконну діяльність, пов`язану з реалізацією нею тютюнових виробів. 13.08.2014 року вона зустрілась з ОСОБА_20 , де обговорили передачу коштів в сумі 2000 доларів США. 14.08.2014 року, за попередньою домовленістю, біля кафе «Фортеця», по вул. Устилузькій в м. Володимир-Волинський вона сіла в автомобіль, яким під`їхав ОСОБА_18 та передала йому 2000 доларів США, поклавши їх у коробку з-під мобільного телефону.

Протоколом огляду грошових коштів добровільно виданих ОСОБА_17 від 15.08.2014 (яким підтверджується той факт, що грошові кошти які, в неї поміняв ОСОБА_5 , являються саме тими коштами, що вручались ОСОБА_11 , і які остання передала йому в якості неправомірної вигоди (т.2 а.с. 185-186);

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердила факт обміну ОСОБА_5 14.08.2014 року в неї 2000 доларів США на 26000 гривень та ще 2000 доларів США на 2000 доларів США іншими купюрами;

Протоколом огляду місця події від 14.08.2014 підтверджується виявлення та вилучення в автомобілі ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 2000 доларів США та 26000 гривень, які були поміняні в ОСОБА_17 , а саме 2000 доларів США на 2000 тисячі доларів США іншими купюрами та 2000 тисячі доларів США були поміняні на 26000 гривень та на деяких з них виявлено видимі сліди нашарувань сторонньої речовини, яка світилась в ультрафіолетових променях світло-зеленим кольором. (т. 2 а.с.210-216).

Як підтверджено протоколом одночасного допиту осіб від 21.08.2014 року між підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_11 , остання підтвердила вимагання та передачу нею грошових коштів працівникам податкової міліції.

Аналізуючи досліджені докази, отримані в результаті негласних слідчих дій та надаючи правову оцінку посиланням обвинувачених та їх захисників на недопустимість доказів, оскільки вони були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини та в порушення вимог, передбачених КПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За частиною 2 цієї статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Згідно ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки всіматеріали негласнихслідчих розшуковихдій у даномукримінальному провадженніне буливідкриті сторонізахисту впорушення вимогст.290КПК України,тому відомості, що містяться в них, як докази, є недопустимими.

З цих підстав суд визнає недопустимими доказами розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , (т. 4 а.с. 173-175); протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.07.2014 який містить розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (розмова 02.07.2014, 03.07.2014 та 04.07.2014), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (розмова 03.07.2014) та розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 233-238); протокол про проведення негласних слідчих дій від 17.07.2014 року (т. 4 а.с.233-238); протокол за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 04.07.2014; протокол за результатами проведення НСРД від 16.07.2014 року, який містить відеозапис зустрічі та звукозапис розмови (т. 4 а.с.228-232); протокол огляду та вручення грошових коштів від 14.08.2014 року (т. 2 а.с. 193-199); протокол за результатами проведення НСРД, а саме стенограмою розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_10 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 57 хв.), ОСОБА_5 із ОСОБА_10 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 21 хв.) та ОСОБА_5 з ОСОБА_6 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 59 хв., 14.08.2014 о 19 год. 01 хв., 14.08.2014 о 20 год. 35 хв.) (т.4 а.с. 154, 218-223); протокол за результатами проведення НСРД від 28.08.2014 року (т.4. а.с. 145-146); протокол за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 року та від 12.09.2014 року (т. 4 а.с. 154-226); протокол за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.08.2014; протокол за результатами проведення НСРД, а саме стенограмою розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_17 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 49 хв.) (т. 4, а.с. 154, 223); протоколи від 13.08.2014 року та від 14.08.2014 року про вручення ОСОБА_11 аудіо-, відео записуючих пристроїв, які здійснювались на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області (т.2. а.с. 207, 209); протокол огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_11 від 14.08.2014 року 2000 доларів США, які були оброблені препаратом «Промінь-1» для вручення їх службовим особам податкової міліції в якості неправомірної вигоди (т.2 а.с. 200-206); протокол НСРД від 28.08.2014 (т.4. а.с. 147-150); протокол НСРД від 28.08.2014 року (т.4. а.с. 146-147); протокол за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 та від 12.09.2014 (т. 4 а.с.154,212, 214, 217); протокол за результатами проведення НСРД з стенограмою розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (розмова 13.08.2014 о 10 год. 09 хв., 13.08.2014 о 15 год. 46 хв., та 13.08.2014 о 17 год. 02 хв., 14.08.2014 о 15 год.38 хв., 14.08.2014 о 19 год. 53 хв., 14.08.2014 о 20 год. 02 хв. та стенограма розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 24 хв., 14.08.2014 о 20 год. 35 хв. та в інші години 14.08.2015) (т.4 а.с.214, 217, 218, 220, 221, 224, 225); протокол за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 року в якому відтворено стенограму розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_17 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 49 хв.) (т.4 а.с.223); протокол за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.08.2014; протокол за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та стенограма розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_22 (розмова за 04.08.2014), стенограма розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (розмова за 06.08.2014 о 15 год. 17 хв.) (т. 4. а.с. 198-212); протокол за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стенограм розмов ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ) (т.4 а.с. 200-207); стенограму розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т. 4 а.с.208); протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стенограма розмови ОСОБА_6 ( НОМЕР_5 ) і ОСОБА_25 ( НОМЕР_6 ) (т. 4 а.с. 245); протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 4,а.с. 198-199).

На підставі оцінених доказів, судом встановлено, що обвинувачені як працівники податкової міліції, здійснюючи контроль за незаконною торгівлею товарами підакцизної групи тютюновими виробами, створили такі умови для ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , за яких останні змушені були діяти, з метою запобігання негативних наслідків, а саме, передавати грошові кошти за безперешкодне здійснення ними своєї діяльності. А тому, в їх діях є ознаки вимагання.

Своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону станом на дату вчинення злочину.

Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням, кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону станом на дату вчинення злочинів.

Разом з тим, органами досудового розслідування обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також обвинувачувались у тому, що в кінці травня 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з використанням наданої їм влади, вирішили одержати неправомірну вигоду від підприємця ОСОБА_21 , який на законних підставах, відповідно до ліцензії №174321 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 20.07.2013, здійснював діяльність, пов`язану з торгівлею на території України товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої діяльності.

З цією метою, в кінці травня 2014 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували з ним зустріч на АЗС «УкрНафта», розташованій за адресою: с. Зміїнець, Луцького району, вул. Луцька, 2в, в ході якої повідомили йому про свою обізнаність з приводу реалізації ним тютюнових виробів та висунули незаконну вимогу щодо необхідності передачі їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 500 доларів США щомісячно за не перешкоджання з їх боку у здійсненні ним діяльності, пов`язаної з торгівлею товарами підакцизної групи, погрожуючи, у випадку відмови у наданні неправомірної вигоди, штучним створенням різного роду перепон, вжиття заходів щодо припинення такої законної діяльності та притягнення його до кримінальної відповідальності. Сприймаючи дану вимогу як реальну погрозу та побоюючись за наслідки, які можуть настати, ОСОБА_21 змушений був погодитися на незаконні вимоги обвинувачених, щодо передачі їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_21 передасть їм 500 доларів США на початку червня 2014 року.

Продовжуючи свої злочинні дії, на початку червня 2014 року обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, зустрілись з ОСОБА_21 на АЗС «Лукойл», розташованій за адресою с. Колодяжне, Ковельського району, вул. Луцька, 35, та за попередньою вимогою одержали від останнього в якості неправомірної вигоди 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 01.06.2014 курсу гривні до долара США, складає 5 887, 49 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на одержання решти неправомірної вигоди, на початку липня 2014 року, повторно зустрілись з ОСОБА_21 на даній АЗС, де діючи умисно, з використанням наданої їм влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, чітко усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, за попередньою вимогою одержали від ОСОБА_21 наступну частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 01.07.2014 курсу гривні до долара США складає 5 892, 74 гривень, за не перешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на одержання решти неправомірної вигоди, 04.08.2014, зустрілись з чоловіком дочки ОСОБА_21 - ОСОБА_26 на трасі «Київ-Варшава», поблизу повороту на с. Люблинець, Ковельського району, де за попередньою вимогою одержали від ОСОБА_21 , за посередництвом ОСОБА_26 , який діяв на прохання ОСОБА_21 , наступну частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 04.08.2014 курсу гривні до долара США складає 6 091, 52 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

Всього обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, протягом червня - липня 2014 року та 04.08.2014 за попередньою вимогою отримали неправомірну вигоду від ОСОБА_21 на загальну суму 17 871,75 гривень за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності з реалізації тютюнових виробів.

Одержання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ОСОБА_21 стороною обвинувачення підтверджується наступними доказами.

Згідно протоколу заяви ОСОБА_21 від 20.08.2014 року, заявником повідомлено про передачу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди шляхом її вимагання (т. 3, а.с.п.173-174).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 ствердив, що на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на початку червня та на початку липня 2014 року, за попередньою вимогою, він передав їм грошові кошти в розмірі чи 2500 чи 3000 грн, точно не пам`ятає, для врегулювання питання з Правим сектором щодо допомоги бійцям в зоні проведення АТО. На початку серпня 2014 року, таку ж суму коштів передавав чоловік його дочки ОСОБА_26 , якому він дав вказані кошти.

Показаннями свідка ОСОБА_26 стверджується, що за проханням ОСОБА_21 , поблизу смт. Люблінець, Ковельського район, він передав невідомим йому чоловікам, які під`їхали на автомобілі, грошові кошти на прохання ОСОБА_21 .

Інші докази,надані стороноюобвинувачення,а самематеріали негласнихслідчих розшуковихдій тапохідні відних, перелік яких наведений судом вище, визнані судом недопустимими, оскільки не були відкриті стороні захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України.

Інших доказів на підтвердження їх винуватості за цим епізодом суду не надано.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст.17 КПК України, ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.

Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винності обвинувачених за даним епізодом поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачаться судом на користь обвинувачених. Аналізуючи надані за цим епізодом докази, суд вважає їх недостатніми, а відомості викладені у них суперечливими та такими, що поза розумним сумнівом не доводять винуватість обвинувачених у вчиненні злочину за даним епізодом, а тому його виключає з обвинувачення.

Окрім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС відділу оперативних розробок УВБ ГУ Міндоходів у Волинській області, він повторно, з використанням наданої йому влади, на початку червня 2014 року, з метою протиправного збагачення, вирішив одержати неправомірну вигоду від громадянки ОСОБА_22 , яка за його оперативними даними займалася діяльністю, пов`язаною з незаконною оптовою торгівлею на території України товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, за невжиття з його боку відповідних заходів з припинення такої незаконної діяльності, та притягнення ОСОБА_22 до встановленої законом відповідальності.

З цією метою, приблизно 4-6 червня 2014 року, ОСОБА_6 організував зустріч з громадянкою ОСОБА_22 в кафе «Апельсин», що в м. Ковелі, по вул. Незалежності, 98, та повідомивши її про свою обізнаність з приводу незаконної реалізації нею тютюнових виробів та висунув незаконну вимогу щодо необхідності передачі йому в якості неправомірної вигоди грошових коштів по 350 доларів США щомісячно, на що остання, сприймаючи вимогу як реальну погрозу та побоюючись за її наслідки погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, 01.07.2014 близько 11 год. 20 хв. ОСОБА_6 , зустрівся з ОСОБА_22 на АЗС «ОККО», що розташована в м. Ковелі по вул. Володимирській, 120 та одержав від останньої в якості неправомірної вигоди 350 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 01.07.2014, курсу гривні до долара США складає 4 124, 92 гривень.

У подальшому, ОСОБА_6 04.08.2014 орієнтовно о 12 годині зустрівся з ОСОБА_22 на даній АЗС та отримав від останньої в якості неправомірної вигоди 350 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 04.08.2014, курсу гривні до долара США складає 4 264, 07 гривень.

Усього, ОСОБА_6 отримано від ОСОБА_22 неправомірної вигоди на загальну суму 8 388,99 гривень.

На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вимаганні та в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_22 стороною обвинувачення надано наступні докази.

Протоколом-заявою ОСОБА_22 про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2014 року, згідно якої остання повідомила про вимагання в неї ОСОБА_6 неправомірної вигоди за не перешкоджання її діяльності по реалізації тютюнових виробів.

Показаннями ОСОБА_22 в судовому засіданні стверджується, що вона, за попередньою домовленістю передала ОСОБА_6 . 01та 04 серпня 2014 року по 350 доларів США.

Інші докази, надані стороною обвинувачення, а саме матеріали негласних слідчих розшукових дій та похідні від них, перелік яких наведений судом вище, визнані судом недопустимими, оскільки не були відкриті стороні захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України.

Інших доказів на підтвердження його винуватості стороною обвинувачення суду не надано.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст.17 КПК України, ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.

Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винності обвинуваченого за даним епізодом поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачаться судом на користь обвинуваченого.

Аналізуючи надані за цим епізодом докази, суд вважає їх недостатніми, а відомості викладені у них суперечливими та такими, що поза розумним сумнівом не доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину за даним епізодом, а тому його також виключає з обвинувачення.

При обранні міри покарання обвинуваченим, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинений ними злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених, суд визнає вчинення ними злочину вперше.

Обставин, які обтяжують покарання кожного з обвинувачених, не встановлено.

Суд враховує особи обвинувачених, зокрема їхні виключно позитивні характеристики протягом тривалого часу після вчинення ними злочинів, участь ОСОБА_5 у бойових діях по захисту територіальної цілісності України, наявність у кожного з обвинувачених на утриманні малолітніх дітей, а також ту обставину, що вони тривалий час вже звільнені зі служби в правоохоронних органах .

За таких обставин справи суд вважає, що виправлення кожного обвинуваченого в даному випадку можливе без ізоляції їх від суспільства і щодо кожного з них слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, в редакції Закону на день вчинення злочинів, за яким вони повинні нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та недопущення вчинення ними нових злочинів.

Суд також враховує роль кожного з обвинувачених в даних злочинах та кількість епізодів злочинної діяльності.

Під час судового слідства судом не встановлено майна, яке б підлягало спеціальній конфіскації в розумінні ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Оскільки обвинувачені вчинили тяжкий злочин маючи спеціальні офіцерські звання, суд вважає за необхідне застосувати до кожного з них положення ст. 54 КК України.

Судові витрати по справі в розмірі 2 432 грн. 82 коп. за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частинах.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370,374, 484 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року № 1261-VII), призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю та без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4 позбавити спеціального звання «майор податкової міліції».

ОСОБА_5 визнативинуватим увчинені злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року № 1261-VII), призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю та без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання «старший лейтенант податкової міліції».

ОСОБА_6 визнативинуватим увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року № 1261-VII), призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна що є його власністю та без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити спеціального звання «майор податкової міліції».

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожного, звільнити від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо кожен з них протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь держави по 810,94 грн. з кожного за проведення експертиз.

Речові докази по справі: оптичний диск з наявним на ньому написом «03062014» ; цифровий диктофон чорного кольору; оптичні диски DVD-R з розміщеною на них інформацією про вхідні та вихідні дзвінки з зазначенням прив`язки до базових станцій; блокнот з написом податкова міліція; блокнот бордового кольору; блокнот зеленого кольору; блокнот чорного кольору; два аркуші паперу з рукописними написами прізвищ, імен та по батькові осіб та їх анкетних даних; три аркуші паперу із таблицею даних в`їзду та виїзду з зони митного контролю; оболонку із сім карти оператора Life, дві банківські картки Приватбанк; флеш накопичувач на 8 гб., флеш-накопичувач чорного кольору; спецзасіб кайданки; зарядний пристрій до телефону; мобільний телефон марки Nokia1280 з сім картою оператора Діджус, мобільний телефон марки Nokia 1011 з сім картою оператора мобільного зв`язку, мобільний телефон марки Айфон з сім картою мобільного зв`язку МТС, мобільний телефон марки Самсунг Є1202 з двома сім картами Лайф, коробку з- під телефону Нокіа, в якій знаходиться адаптер, mikro-SD, шнур та інструкція, частину бинту, зі змивом з долонної поверхні та пальців правої та лівої руки ОСОБА_5 , контрольний зв`язок спецзасобу промінь-1, контрольний зв`язок частини чистого бинту; оптичні диски №74, 73 від 18.08.2014 року, №158 від 29.08.2014 року, №50 від 04.07.2014 року, №135 від 17.07.2014 року, № 160 від 18.09.2014 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в сумі 4 000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в загальній сумі 2 400 грн, а саме 2 купюри номіналом по 500, 2 купюри номіналом 100 грн, 15 купюр номіналом 200 грн., грошові кошти в сумі 2 000 доларів США номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в сумі 200 грн., грошові кошти в сумі 1 073 грн., грошові кошти в сумі 26 000 грн., а саме 200 купюр номіналом по 100 грн, 100 купюр номіналом 50 грн, 2 купюри номіналом 500 грн. передати УСБУ у Волинській області.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий:/-/ підпис.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду Волинської області ОСОБА_1