СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. Справа №5023/10655/11

(922/2678/20)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач Гедзь Д.І.;

відповідач - Руденко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал (вх.№3334Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року (головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Хотенець П.В., повний текст складено 02.11.2020 р.) по справі №5023/10655/11 (922/2678/20)

за позовом Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева

до Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал

про стягнення коштів (в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".

До Господарського суду Харківської області 20.08.2020 від позивача - ДП "Завод імені В.О. Малишева" надійшла позовна заява (вх. 2678/20) про стягнення з відповідача - до Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" на його користь 79075,20 грн. штрафу та 5930,63 грн. пені за договором поставки від 25.06.2020 р. № 859дп, а також 2102,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року (головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Хотенець П.В., повний текст складено 02.11.2020 р.) по справі №5023/10655/11 (922/2678/20) задоволено позов Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал" (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Степова, б.12, код ЄДРПОУ 37871443) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126) 39537,60 грн. штрафу, а також 977,67 грн. судового збору. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

ПП Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал з рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити. У задоволенні вимог щодо стягнення з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" 39537,60 грн. штрафу, а також 977,67 грн. судового збору відмовити. Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" 1467 грн судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал на рішення Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року по справі №5023/10655/11 (922/2678/20).Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копій відзивів та доданих до нього документів позивачу. Призначено справу до розгляду на "01" лютого 2021 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Через канцелярію суду ДП Завод ім. В.О. Малишева надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, як необґрунтовану, рішення господарського суду просив залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між позивачем, Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (далі - Покупець) та відповідачем, Приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (далі - Постачальник) 25.06.2020 року укладено договір поставки №859 дп (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (Товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору поставка відбувається партіями протягом 2020 року. Для погодження Товару Сторони складають окреме замовлення (заявку) на партії Товару, що є невід`ємною частиною Договору, що має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість вартість Товару та бути підписаною Покупцем. Замовлення (заявка ) на підставі переліку, який визначено Сторонами у Специфікації.

Згідно з п. 1.4 Договору, право власності на Товар переходить до покупця з моменту оплати Покупцем вартості (в тому числі частково) Товару або з моменту передачі товару Покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна Договору дорівнює загальній вартості всього Товару, поставленого за цим Договором та складає 2668788,00 грн.

Вартість окремих одиниць та партії Товару в цілому визначено Сторонами в замовленні (заявці) щодо такої партії Товару, яка складається в порядку, передбаченому в п.1.2 цього Договору та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки Постачальника (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що покупець зобов`язується оплатити Постачальнику вартість партії Товару протягом 15 банківських днів з дати приймання Покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п. 4.5 Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію Товару не визначені сторонами відповідно до п.1.2 Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий Товар.

У відповідності до п. 3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний поставити Товар Покупцю на умовах DDP склад Покупця: вул. Плеханівська, 126, м. Харків, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2020 протягом 10 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партій Товару, відповідно до положень п.1.2 Договору, якщо інші умови та строк поставки не визначено Сторонами в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору, про готовність Товару до поставки Постачальник повідомляє Покупця письмово не пізніше ніж на 3 календарні дні до дати поставки. Не повідомлення Постачальником Покупця про готовність Товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язання по поставці.

Разом з товаром Постачальник зобов`язаний передати Покупцю наступні документи на Товар: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат відповідності, паспорт, сервісну книжку (якщо передбачено заводом виробником), а також інші документи, визначені сторонами на відповідну партію товару (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, передача Постачальником товару Покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість Товару, що передається Постачальником Покупцю. Обов`язок по складанню переданих документів покладається на постачальника.

Сторони пунктом 4.2 Договору узгодили, що передача Постачальником товарно-супровідної документації відповідно до п. 3.3 Договору Покупцю фіксується шляхом прямої вказівки про це в первинному документі, визначеному п. 4.1 Договору або складання окремого акту приймання-передачі.

У пункті 4.3 Договору зазначено, що первинні документи, передбачені п. п. 4.1 та 4.2 цього Договору мають юридичну силу за умови, що вони підписані уповноваженими на те представниками Сторін та передачі Постачальнику оригіналу довіреності представника Покупця на отримання товару та товарно-супровідної документації.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, приймання товару за кількістю здійснюється Покупцем в момент фактичного отримання Товару за видатковою накладною та/або актом приймання-передачі, товарно-транспортною накладною.

Згідно з п. 4.5 Договору, приймання товару за асортиментом комплектністю та якістю здійснюється відділом контролю Покупця протягом 20 календарних днів з дня фактичного отримання Товару. У разі виявлення невідповідності Товару умовам договору щодо асортименту та\або комплектності та\або якості Товару відділ технічного контролю Покупця без виклику представника Постачальника складає рекламаційний акт, про що повідомляє Постачальника, Рекламаційний акт відділу технічного контролі покупця вважається належним та допустимим доказам невідповідності товару, умовам договору щодо асортименту та\або комплектності та бо якості Товару.

У разі, якщо протягом зазначеного вище строку відділом технічного контролю Покупця не був складений рекламаційний акт, товар вважається прийнятим Покупцем за асортиментом, комплектністю та якістю.

Відповідно до п. 4.6 Договору, у разі складання Покупцем рекламаційного акту товар, визначений таким актом вважається не прийнятим Покупцем, а зобов`язання Постачальника по поставці - не виконаним. Постачальник зобов`язується протягом 3 календарних днів з дня складання покупцем рекламаційного акту усунути виявлені недоліки або забрати товар, який не відповідає умовам Договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору, у разі незгоди з рекламаційним актом постачальник має право за власній рахунок ініціювати проведення зі спірних питань незалежної експертизи товару.

Згідно з п. 4.9 Договору, до відносин, які не врегульовані цим договором застосовуються відповідні положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, що затверджено Постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, що затверджено Постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р. № П-7 в частинах, що не суперечать цьому Договору.

Згідно п.5.1 Договору, постачальник гарантує належну якість Товару протягом гарантійного строку, який складає 24 календарних місяців з моменту приймання Покупцем товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до положень п.4.5 цього Договору .

Згідно п.5.2 Договору, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків Товару, Постачальник зобов`язаний протягом 7 календарних днів з моменту одержання письмового звернення покупця власними силами та за вій рахунок усунути виявлені недоліки або замінити товар на аналогічний новий належної якості, якщо не доведе, що недолік виник внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання товару, з якими він був ознайомлений. За згодою сторін зазначений строк може бути змінений.

Судом у рішенні встановлено, що сторони у Специфікації визначили наступний товар: стартер-генератор СГ-18-1С СГ-18ТУ в кількості 27 штук ціною за одиницю - 82370,00 грн. без ПДВ загальною вартістю 2668788,00 грн. з ПДВ. Умови оплати: оплата за фактом постачання замовленої партії Товару відтермінування платежу - 30 календарних днів. Строки поставки : до 10 календарних днів згідно заявки на партію товару. Умови поставки: DDP склад Покупця : вул. Плеханівська, 126, м. Харків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2020 р. Постачальник на виконання пункту 3.2 Договору направив на адресу Покупця повідомлення №331 про те, що згідно Договору №859дп від 25.06.2020 р. він планує здійснити поставку стартер-генераторів СГ-18-1С згідно наступного графіка:

- перша партія у кількості 9 штук до 10.07.2020 р. включно з правом дострокової поставки,

- друга партія у кількості 9 штук до 17.07.2020 р. включно з правом дострокової поставки,

- третя партія у кількості 9 штук до 24.07.2020 р. включно з правом дострокової поставки.

На вказане повідомлення Постачальника про готовність поставки Товару Покупець надав відповідь листом №450/1/03 від 09.07.2020 р., в якому підтвердив графік постачання товару зазначеному у листі Постачальника № 331 від 08.07.2020р.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю 6 стартер-генераторів СГ-18-1С, що не заперечується Покупцем та підтверджено видатковими накладними від 09.07.2020 №21 у кількості 1 шт. на суму 98 844,00 грн., від 15.07.2020 №25 у кількості 1 шт. на суму 98 844,00 грн, від 16.07.2020 №27 у кількості 1 шт. на суму 98 844,00 грн, від 21.07.2020 №29 у кількості 1 шт. на суму 98 844,00 грн, від 29.07.2020 №30 у кількості 2 шт. на суму 197 688,00 грн.

Суд зазначає, що видаткова накладна №21 від 09.07.2020 р. не підписана Покупцем в частині отримання товару, проте, факт отримання поставленого згідно цієї накладної стартер - генератора не заперечується позивачем.

Під час приймання товару за якістю ДП Завод ім. В.О. Малишева було складено рекламаційний акт №97 від 22.07.2020, згідно якого відвантажений товар: стартер-генератор СГ-18-С № Ж02ЛТ7204 на підставі видаткової накладної від 15.07.2020 №25 мав пошкодження шліци гвинтів кріплення, сітка повітряного приймача не відповідала вимогам ЧТД. У висновку вищевказаного рекламаційного акту зазначено, що забракований виріб підлягає поверненню постачальнику.

Надалі під час приймання товару за якістю, поставленого на підставі видаткової накладної від 21.07.2020 №29: стартер-генератор СГ-18-1С № Ц04ЛТ7098 Покупцем складено рекламаційний акт від 29.07.2020 №101, відповідно до якого виявлено наступні дефекти товару: відсутні лакофарбове покриття корпусу, мінусова шина, гумові ковпаки та не заглушені отвори. У висновку вищевказаного рекламаційного акту зазначено, що забракований виріб підлягає поверненню постачальнику.

В подальшому Покупцем складено рекламаційний акт від 07.08.2020 №107, відповідно до якого у відвантаженого товару, а саме, стартери-генератори СГ-18-1С № У11ЛТ9270 та №Ц11ЛТ 8272 на підставі видаткової накладної від №30 від 29.07.2020 р. виявлено дефекти - відсутні гумові запобіжні ковпаки, не встановлені мінусові шини та захисні пластини на сітках. У висновку вищевказаного рекламаційного акту зазначено, що забракований виріб підлягає поверненню постачальнику.

Згідно з п. 4.5 Договору на Покупця покладений обов`язок повідомити Постачальника про складання рекламаційного акту.

В якості доказу здійсненого позивачем повідомлення відповідача про виявлені недоліки якості товару та складені рекламаційні акти позивач посилається на направлення на адресу відповідача електронного повідомлення від 20.07.2020 р.№457/9 (про забракування статеру-генератору СГ-18-С № Ж02ЛТ7204) та від 23.07.2020 р. № 469/9 (про забракування стартер-генератора СГ-18-1С № Ц04ЛТ70980), проте визначити дату направлення цих повідомлень не вбачається за можливе з причин відсутності такої дати на наданих скріншотах.

Однак, відповідачем згідно його листа від 03.08.2020 р. №338, яким він просив допустити на Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" його представників та автомобіль для поставки 2 шт стартер-генераторів СГ-18-1С та усунення недоліків по поставці статер-генераторів СГ-18-С № Ж02ЛТ7204 та СГ-18-1С № Ц04ЛТ70980 згідно повідомлень вих.№457/9 та вих № 469/9 відповідно, підтверджено його обізнаність щодо браку двох вказаних стартер-генераторів та необхідністю їх заміни.

Позивач листом №002-16/033/4031 05.08.2020 р. повідомив відповідача про те, що останнім було відвантажено позивачу 6 стартер-генераторів згідно з Договором, з яких чотири - неналежної якості.

Однак, як встановлено судом попередньої інстанції, позивач вказує тільки рекламаційні акти №97 від 22.07.2020 та № 101 від 29.07.2020), а також зазначає про необхідність обміну протягом 7 днів (згідно п.5.2 Договору) забракованого товару.

У свою чергу, 05.08.2020 р. відповідач на лист позивача № 002-16/033/4031 направив відповідь №436, в якому запропонував надіслати статер-генератори, які частково не задовольняють вимоги, а саме: СГ-18-С № Ж02ЛТ7204 та СГ-18-1С №Ц04ЛТ70980 на доопрацювання на його адресу через відділення Нової пошти.

Тобто, відповідачем не заперечується той факт, що його було повідомлено позивачем про поставку статер-генераторів СГ-18-С № Ж02ЛТ7204 та СГ-18-1С №Ц04ЛТ70980 неналежної якості.

Проте, доказів усунення цих недоліків у встановлений договором строк суду не надано.

Також, до апеляційної скарги відповідач надав наступні документи: рекламаційний акт №149 від 12.10.2020, акт відновлення від 15.10.2020, товарно-транспортна накладна №Р46 від 08.10.2020, видаткову накладну Хо46 від 08.10.2020, заяву про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезень відправлень від 14.02.2019 - докази, які не подавав до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що додані до скарги нові докази є неналежними та недопустимими, оскільки ними підтверджується відвантаження нової партії товару за договором, його забракування, усунення недоліків та не спростовують позовні вимоги підприємства.

Доданий до апеляційної скарги акт відновлення від 15.10.2020 підтверджує усунення дефектів, встановлених рекламаційним актом №149 від 12.10.2020.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи предметом спору у справі №5023/10655/11 (922/2638/20) є стягнення штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України за рекламаційними актами №101 від 29.07.2020, №97 від 22.07.2020, №107 від 07.08.2020.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. З ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Положеннями ч. 8 ст. 80 ГПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В ч. 2 ст. 118 ГПК України зазначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В постанові Верховного суду від 10.04.2019 по справі №145/474/17 зазначено, що вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як виконання зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Відповідачем не наведено в апеляційній скарзі обґрунтованих доводів неможливості подання доданих до апеляційної скарги документів під час розгляду справи у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у зв`язку з чим відсутнє правове підґрунтя для прийняття до розгляду доказів рекламаційного акту №149 від 12.10.2020, акту відновлення від 15.10.2020, товарно- транспортної накладної №Р46 від 08.10.2020, видаткової накладної №46 від 08.10.2020, заяви про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезень відправлень від 14.02.2019.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення Господарського суду відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В силу приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 та 6 ст. 268 Господарського Кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Частиною 1 статті 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме: у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Отже, згідно матеріалів справи відповідачем не заперечується повідомлення його позивачем про неякісний товар, а саме: СГ-18-С № Ж02ЛТ7204 та СГ-18-1С № Ц04ЛТ70980, а також позивачем надані докази намагання відповідачем виправити виявлені недоліки та повернути собі неякісний товар, однак доказів в підтвердження виправлення виявлених недоліків або заміни цих стартер -генераторів у встановлений в Договорі строк відповідачем не надано.

В п. 6.1 Договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання будь- якою із сторін своїх обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Частина 7 статті 269 Господарського Кодексу України дає право покупцю (одержувачу) у разі поставки товарів неналежної якості стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу.

У відповідності до статті 231 Господарського Кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Приписами ч. 2 ст. 22 Господарського Кодексу України встановлено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

У відповідності до п. 1.1 Статуту підприємства, затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром від 22.08.2019 №231, ДП Завод ім. В.О. Малишева є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в ДК Укроборонпром.

Зі змісту ст. ст. 2 і 4 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі вбачається, що майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу ДК Укроборонпром, належить до об`єктів управління державною власністю в оборонно- промисловому комплексі. Уповноваженим суб`єктом господарювання з управління вказаними об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є ДК Укроборонпром.

Отже, ДП Завод імені В.О. Малишева є підприємством державного сектору економіки, якому держава надала майно в господарське відання.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором в частині поставки статер-генераторів СГ-18-С №Ж02ЛТ7204 та СГ-18-1С №Ц04ЛТ70980 належної якості, на нього, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, покладається обов`язок сплатити штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів, який складає 39537,60 грн. (вартість неякісних товарів складає 98 844,00 грн. згідно видаткової накладної від 15.07.2020 №25 та 98844,00 грн. згідно видаткової накладної від 21.07.2020 №29) (98844,00 грн. х2) х 20% = 39537,60 грн.). У зв`язку з чим, суд правомірно, на підставі вказаних висновків, позов в цій частині задовольнив.

Стосовно стартер-генераторів СГ-18-1С № У11ЛТ9270 та № Ц11ЛТ 8272, відносно яких позивачем складено рекламаційний акт від 07.08.2020 №107, враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів повідомлення відповідача про складання цього рекламаційного акту, що є обов`язковим, згідно умов Договору та чинного законодавства, суд обґрунтовано, на думку судової колегії відмовив у задоволенні позову в частині стягнення штрафу за невиконання відповідачем зобов`язання за Договором поставки товару належної якості, а саме: статер-генераторів СГ-18-1С № У11ЛТ9270 та № Ц11ЛТ 8272.

Щодо відмови господарським судом у задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 5930,63 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного Кодексу України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Статтями 662, 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено строк поставки товару, на підставі чого просить стягнути пеню в розмірі 0,1 % вартості товару за кожен день прострочення.

Дійсно, сторони пунктом 6.2.1 Договору передбачили, що у разі порушення строків поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.1.2 Договору, поставка відбувається партіями протягом 2020 року. Для погодження Товару Сторони складають окреме замовлення (заявку) на партії Товару, що є невід`ємною частиною Договору, що має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість вартість Товару та бути підписаною Покупцем. Замовлення (заявка ) на партію товару формується на підставі переліку, який визначено Сторонами у Специфікації.

Згідно п.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний поставити Товар Покупцю на умовах DDP склад Покупця: вул. Плеханівська, 126, м. Харків, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2020 протягом 10 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партій Товару, відповідно до положень п.1.2 Договору, якщо інші умови та строк поставки не визначено Сторонами в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Сторонами Договору у Специфікації строки поставки також визначено до 10 календарних днів згідно заявки на партію товару.

Однак, позивачем не надано суду доказів складання позивачем замовлення (заявки) на партію товару.

Суд першої інстанції у рішенні встановив, що позивач в якості доказу, що підтверджує поставку товару зазначає лист Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева № 450/01/03 від 09.07.2020 р, однак, судом відхилено вказаний лист, оскільки він являється лише відповіддю позивача на повідомлення відповідача №331, а не являється доказом в розумінні законодавчих норм.

Сторони умовами Договору передбачили вимоги, які повинна містити заявка на партію товару щодо асортименту, комплектності, кількості, вартості товару, вона має бути підписана покупцем і передувати повідомленню постачальника про готовність поставити покупцю дану партію товару.

Проте, судом встановлено, що вказаний лист Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева №450/01/03 від 09.07.2020 р. не містить даних вимог, підписаний начальником управління з матеріально-технічного постачання Татаренко В.О., у той час як Договір та специфікація від імені Покупця підписані директором з комерційних питань Галієвим В.М.

Згідно ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що умовами Договору і специфікації до Договору передбачено здійснення поставки протягом 10 календарних днів згідно заявки на партію товару, однак позивачем не доведено складання замовлення (заявки) на поставку партії Товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є безпідставними і не підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал на рішення Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року по справі №5023/10655/11 (922/2678/20) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року по справі №5023/10655/11 (922/2678/20) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.02.2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.