Справа № 615/1079/20

Провадження № 2/615/23/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Момот Д.А., помічника судді - Юченкова Д.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором страхування,

встановив:

29.09.2020 року представник позивача Данилова Т.А. звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 50 556,14 грн, а також сплачений позивачем судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 13.07.2018 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» укладено договір страхування наземного транспорту №0283/18-Т/Ц7, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ПІІ «Гленкор Агрікалчер України» будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин та додаткового обладнання внаслідок ДТП.

27.07.2018 року на пр-т Героїв Чорнобиля, 2, в м. Валки Харківської області сталася ДТП за участю автомобілів ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля ВАЗ - ОСОБА_1 , що встановлено постановою суду.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Santa Fe склала 99 985,46 грн., відповідно до умов договору ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало зазначену суму. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ» була застрахована ПрАТ «СК «УПСК» (поліс №АМ/4395289), ПрАТ "СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства. 12.10.2018 року ПрАТ «СК «УПСК» здійснили перерахування на рахунок ПрАТ "СК «Арсенал Страхування» в розмірі 49 429,32 грн., не відшкодованою залишилась частина збитку у розмірі 50 556,14 грн.

Зазначив, що 15.11.2018 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою добровільно відшкодувати завдані ним збитки в ДТП, але відповідач не задовольнив її в добровільному порядку, в зв`язку з чим ПрАТ "СК «Арсенал Страхування» вимушено звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

01.12. 2020 року представник відповідача - адвокат Мусаєв Т.С. надав відзив, зі змісту якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ» д/н НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/4395289, виданого ПрАТ «СК «УПСК», ліміт відповідальності якого за шкоду, завдану майну - 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн.

Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, вважає безпідставними посилання позивача на ст.1194 ЦК України, як підставу для задоволення позовних вимог, оскільки позивач за договором добровільного страхування сплатив потерпілій стороні страхову суму у розмірі 99 985,46 грн. Вказана сума не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача - ПрАТ «СК «УПСК» 100000 гривень. У свою чергу ПрАТ «СК «УПСК» у порядку регресу сплатило позивачу, за шкоду, завдану відповідачем, страхове відшкодування у розмірі 49 429,32 грн., що не оспорюють та визнають сторони.

Вважає, що саме на ПрАТ «СК «УПСК» покладена відповідальність відшкодувати сплачене позивачем страхове відшкодування, оскільки ліміт відповідальності страховика відповідача не перевищений.

Звернув увагу, що обов`язок заявлених вимог покладається саме на позивача, та вважає, що розмір заявленої до стягнення суми, хоча і випливає з законодавчих положень, однак не підтверджений належними та допустимими доказами, виходячи з наступного. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «УПСК», майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт). Проте, позивачем не доведено, що різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, виникла саме внаслідок законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Оскільки відповідно до висновку звіту №6585 від 03.08.2018 року коефіцієнт фізичного зносу (Ез) транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», д/ НОМЕР_4 , 2011 року випуск складає 0,63, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу визначена за формулою: У = Ср + См + Сс * (1-Ез)+УТС і дорівнює 10 998,90 + 11 743,30 + 77 532,76 *(1 - 0,63) = 51 429,32 грн.

В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України позивач не надав доказів, які підтверджують обсяг відповідальності ПрАТ «СК «УПСК» заданим страховим випадком саме у розмірі 49 429,32 грн., не зазначив доказів, що ПрАТ «СК «УПСК» відмовило у виплаті іншої частини сплачених коштів саме у зв`язку з законодавчими обмеженнями, враховуючи ту обставину, що на пошкоджений транспортний засіб були поставлені нові деталі та агрегати, до яких не застосовується коефіцієнт фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Звернув увагу, що відповідно до постанови Валківського районного суду Харківської області від 12.09.2018 року по справі №615/11/95/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що набрала законної сили і на яку позивач посилається як на доказ, внаслідок ДТП у автомобіля марки Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , виникли наступні пошкодження: деформація задньої кришки багажника та ЛФП, деформація заднього бампера та ЛФП, деформація лівого крила.

Разом з тим, відповідно до Рахунку-фактури №АХ0-007811 від 02.08.2018 року виконаного ДП «Автотрейдінг-Харків» до переліку змінених деталей та виконаних робіт включено усунення пошкоджень, які внаслідок ДТП автомобілю не спричинені, зокрема, на думку представника, безпідставно включені наступні деталі: труба глушника ліва вартістю 19 250,00 грн. без ПДВ (п.8), двері багажника під спойлер вартістю 18 300,00 грн. без ПДВ (п. 11), ліхтар задній протитуманній лівий вартістю 1925,00 грн. без ПДВ (п.4), емблема вартістю 525,30 грн. без ПДВ (п.12), карта дверей багажника - 4 494,00 грн. без ПДВ (п.13), тощо, а також відповідні роботи: заміна та переклеювання емблеми - 363,00 грн. без ПДВ (пп.30,33), заміна глушнику - 453,75 грн. без ПДВ(п.23), заміна ліхтаря - 484,00 грн. без ПДВ (п.24,25), тощо, загальна вартість яких складає 45 795,05 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 54 954,06 грн.

На думку представника відповідача, позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням автомобіля Hyundai Santa Fe, д.н.з НОМЕР_1 , отриманих внаслідок ДТП, яке сталось з вини ОСОБА_1 , та необхідності заміни саме тих деталей та агрегатів, які зазначені в рахунку-фактурі №АХ0-007811 від 02.08.2018 року, а також виконання відповідних ремонтних робіт, відсутнє підтвердження оплати виконаних робіт.

Оскільки предметом спору у даній справі є різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка не перевищує ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК «УПСК» та враховуючи розмір страхового відшкодування, при цьому розмір реальних витрат та їх фактичну виплату, розмір франшизи, встановлений страховим полісом та суму страхового відшкодування, яка добровільно виплачена страховиком відповідача в безспірному порядку, представник відповідача вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Крім того, відзив містить клопотання про розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

10.12.2020 року представник позивача Кузьмик І.П. надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Звернув увагу, що відповідно до звіту №6585 від 03.08.2018 року, наданого TOB «ЕАК «Фаворит», вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 51429,32 грн., без урахування коефіцієнту фізичного зносу - 100 274,96 грн. Звіт виконаний експертом, який має відповідні знання та навики в даній сфері та який оглянув автомобіль детально в спеціальних умовах, а не поверхнево як відповідач.

Щодо тверджень представника відповідача про безпідставно включені деталі в розмір страхового відшкодування вважає, що дані твердження не підтверджені жодним доказом та є лише припущенням представника, оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу ним в спеціальних умовах не проводився, крім того він не має відповідних знань та навиків в даній експертній галузі на відміну від експерта, який здійснив оцінку. Твердження представника відповідача взяті з постанови суду чи довідки поліції, де зазначені лише очевидні пошкодження, на думку представника позивача, не можуть братися до уваги при визначенні розміру шкоди, так як працівниками поліції було зафіксовано лише поверхневі пошкодження, без їх деталізації та огляду в спеціальних умовах. В той час як позивач здійснив огляд із залученням компетентних осіб та з використанням спеціальних умов, які дозволяють оглянути пошкоджений автомобіль в повній мірі.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Враховуючи, що підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні представником відповідача не наведено, ухвалою суду від 22.12.2020 року судовий розгляд у цивільній справі вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, але жодного разу сторони, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явилися. Представник позивача просив проводити розгляд за його відсутності, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.07.2018 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПІІ «Гленкор Агрікалчер України» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0283/18-Т/Ц7, за умовами якого застраховано автомобіль Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_5 , строк дії договору до 19.07.2018 року, сума страхового платежу 514 767 грн.

П.22.2.2.2 договору одним із страхових випадків визначено «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення т/з, його окремих складових частин чи додаткового обладнання, як наслідок ДТП, що є підставою для обов`язку страховика компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризикам.

При настанні страхового випадку у відповідності до п.24.1.3 договору страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно розділу 27 договору.

Страхувальник в свою чергу, між іншого, зобов`язаний передати у власність страховика т/з, складові частини, деталі та обладнання т/з, відносно яких страхове відшкодування розраховане в повному обсязі відповідно їхній вартості, до здійснення виплати страхового відшкодування; повернути страховику виплачене страхове відшкодування (або відповідну його частину), якщо виявиться така обставина, що повністю або частково позбавляє Страхувальника права на страхове відшкодування згідно умов Договору та Правил (п.п.24.2.13,24.2.14 договору).

П.24.2.15 договору передбачає обов`язок страхувальника пред`явити відновлений після страхового випадку т/з з метою підтвердження факту усунення наслідків страхового випадку. Страхувальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту відновлення застрахованого Т3 письмово повідомляє страховика про місце та час надання відновленого т/з для огляду Страховику. Після здійснення такого огляду Страховик та Страхувальник складають Акт огляду, що підписується обома сторонами. У випадку ненадання Страхувальником відновленого т/з для огляду з метою підтвердження факту усунення наслідків страхового випадку, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за страховими випадками, що будуть заявлені в подальшому.

Протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, страховик відповідно до п.24.3.2 договору має право провести огляд пошкодженого т/з та скласти Акт огляду Т3. При наявності другого учасника ДТП чи іншої особи, винної у скоєнні збитків, повідомити їм про дату, місце та час проведення огляду. У випадку неявки вказаних осіб огляд проводиться без їх участі з відповідною відміткою про цей факт у акті огляду.

У разі настання страхової події страховик має право рекомендувати страхувальнику СТО для усунення пошкоджень, завданих т/з, та складати кошторис збитків на підставі даних цієї СТО. Після виплати страхового відшкодування пред`являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (право регресу). Одержати у власність т/з, складові частини, деталі та обладнання т/з, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості; (п.п.24.3.9 - 24.3.11 договору).

Відповідно до п.26.2 договору розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об`єкта страхування (дефектної відомості, автотоварознавчої експертизи, акту огляду т/з); документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо); наданих речей, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку.

Обов`язок довести необхідність запрошення документів та речей при вирішення суперечки у суді несе страховик (п.26.3 договору).

Як встановлено сторонами договору в п.26.4 страхове відшкодування сплачується страхувальнику, виключно, шляхом перерахування на рахунок СТО.

Згідно положень п.27.11 договору при пошкодженні т/з розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 12 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, страхове відшкодування здійснюється наступним чином з урахуванням зазначених у розділі 17 Договору умов.

У випадку незгоди Страхувальника (Вигодонабувача) з порядком визначення розміру збитку на «На базі СТО на вибір Страховика», розмір збитків визначається безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), та виплата страхового відшкодування здійснюється згідно зі здійсненим Страховиком (аварійним комісаром) розрахунком. Страховик має право на власні кошти залучити експерта для проведення незалежної експертизи збитків, у випадку, якщо Страхувальник не згодний з встановленим Страховиком (аварійний комісаром) розміром збитків (п.27.12 договору).

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 12.09.2018 року у справі №615/1195/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Як встановлено судом, 27.07.2018 року о 14:00 год. відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Героїв Чорнобиля в м. Валки Харківської області, в районі буд. №2, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_5 , який рухався в попутному напрямку та зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постанова суду не оскаржена та набрала законної сили.

В свідоцтві про реєстрацію т/з серії НОМЕР_6 , виданого Центром 8047, власником автомобіля Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_5 , значиться ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна», представник якого ОСОБА_3 , який працює на посаді директора філії «Сєрна-Харків» ПП «Сєрна» з 17.04.2014 року на підставі наказу №54-к від 2014 року, звернувся 30.07.2018 року до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Згідно рахунку-фактури №АХ0-007811 від 02.08.2018 року, наданого ДП «Автотрейдінг-Харків», вартість відновлюваного ремонту склала 99 985,46 грн.

Відповідно до висновку звіту №6585 від 03.08.2018 року коефіцієнт фізичного зносу (Ез) транспортного засобу Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_5 , 2011 р.в., складає 0,63.

Сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу визначена за формулою: У=Ср+См+Сс*(1-Ез)+УТС і дорівнює 10998,90+11743,30+77 532,76*(1-0,63)=51429,32 грн.

08.08.2018 року страховиком складено страховий акт №006.01047018-1 за договором страхування, який має №0283/18-Т/Х/01 від 13.07.2018 року, яким вирішено виплатити страхове відшкодування страхувальнику на підставі наданих ним документів, в тому числі копії акту прийняття-передачі основних засобів ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна», який суду не надано.

02.07.2018 року між ПрАТ «СК «УПСК» та ОСОБА_1 укладено договір - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з №АМ/4395289, за умовами якого ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну за участі забезпеченого т/з - 100 000 грн., франшиза - 2 000 грн., строк дії договору 02.07.2019 року.

Відповідно до платіжного доручення №1749 від 12.10.2018 року ПрАТ «СК «УПСК» здійснили перерахування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в розмірі 49 429,32 грн. в порядку регресу згідно претензії №160818-3726-к від 16.08.2018 року та страхового акту №ОЦ/999/208/18/0145 від 12.10.2018 року.

15.11.2018 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за вих. №151118-38742/к на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою добровільно відшкодувати 50 556,14 грн., яку останній не отримав в зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.12.2018 року.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 ЗУ «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст.5 ЗУ «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п.6 ч.4 ст.6 ЗУ «Про страхування»). Втім, згідно ч.1 ст.999 УК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст.7 ЗУ «Про страхування», п.9 ч.1 якої передбаченє страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст.27 ЗУ «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

П.3 ч.1 ст.988 ЦК України встановлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоча і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

З урахуванням положень ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц.

Згідно п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Розрахунок зносу транспортного засобу здійснюється відповідно до Методики, згідно із п.3.9 якої фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до п.7.36 Методики коефіцієнт фізичного зносу розраховується за формулою: Ез=1-С/Цн, де значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років для інших легкових КТЗ (п. 7.38 Методики).

Пунктом 7.40 Методики визначено, що якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених, значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

При цьому, пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Системний аналіз п.32.7 ч.1 ст.32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, ст.ст.1166, 1187,1 194 ЦК України, п.п.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Але враховуючи, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_3 , була застрахована у ПрАТ «СК «УПСК», майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обсяг відповідальності ПрАТ «СК «УПСК» заданим страховим випадком саме у розмірі 49 429,32 грн. та відмовлено у виплаті іншої частини сплачених коштів саме у зв`язку з законодавчими обмеженнями, враховуючи ту обставину, що на пошкоджений транспортний засіб були поставлені нові деталі та агрегати, до яких не застосовується коефіцієнт фізичного зносу відповідно до Методики, до того ж, що замінені були передані страховій компанії відповідно до умов договору страхування.

Суд приймає до уваги, що страховиком не дотримано встановленого договором страхування порядку визначення вартості пошкодженого майна та виплати страхового відшкодування. Формальне посилання на висновок експерта, на підставі якого позивач сплатив страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування не може бути єдиною підставою для стягнення коштів з відповідача у сумі, що вказана позивачем. Тим більше, у разі невизнання відповідачем розміру збитків, відповідно до умов договору позивач зобов`язаний довести їх розмір, в тому числі шляхом призначення відповідних експертиз, але такі клопотання до суду не надходили, як і докази, які б свідчили, що різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, виникла саме внаслідок законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором страхування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова