open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2728/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 10, код ЄДРПОУ 14351016)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» (65054, м. Одеса, вул. 6-й км Овідіопольської дороги, буд. 10/2, код ЄДРПОУ 31976605)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Дніпропетровськ» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт Слобожанське, вул. Дружби, буд. 3А, код ЄДРПОУ 36640211)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Дніпро» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт Слобожанське, вул. Дружби, буд. 3А, код ЄДРПОУ 36441012)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, код ЄДРПОУ 20974052)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016)

про стягнення 140000 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Погодін В.О., адвокат, довіреність №5 від 04.01.2021

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третіх осіб: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», 2. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 140000 грн.

Позовні вимоги ПАТ Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» заявлені до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», 2. ОСОБА_1 про солідарне стягнення частини наявної заборгованості в сумі 140000 грн. за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013, договором поруки №1263Ю-1 від 30.12.2013 в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.10.2020 об 11:30.

19.10.2020 за вх.№27720/20 до суду від відповідача-2 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач-2 посилається на п.п. 1.4, 4.3 договору поруки №1263Ю-1 від 30.12.2013, ч.1 ст. 553, ч.1 ст. 554, ч.1 ст. 559, ч.4 ст. 559 ЦК України, при цьому, вказує, що 18.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» в повному обсязі погашено заборгованість за кредитним договором №1263Ю, про що зазначає сам позивач в позові, отже відсутнє порушення зобов`язань боржником, в зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з поручителя заборгованості, а договір поруки №1263Ю-1 є припиненим. Про погашення заборгованості за кредитним договором №1263Ю також свідчить надана позивачем до позовної заяви виписка по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т»;

- на думку відповідача-2 не можна погодитися із твердженнями позивача про визнання нікчемними операцій щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю з підстав наявності ознак їх нікчемності, з посиланням на п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

- відповідач-2 зазначає, що навіть у випадку якщо прийняти позицію ПАТ «Фідобанк» щодо визнання нікчемними операцій щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю, слід врахувати, що відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним - є недійсним з моменту його вчинення та відповідно до цього, за вказаною позицією позивача, заборгованість за кредитним договором №1263Ю не погашається з 18.05.2016, а термін погашення кредитної лінії за цим договором сплив 29.12.2016;

- за посиланнями відповідача-2 оскільки протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором №1263Ю до ОСОБА_1 як поручителя за вказаним кредитним договором позивачем не пред`явлено позову, відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України договір поруки №1263Ю-1 є припиненим на цій підставі.

19.10.2020 за вх.№27725/20 до суду від відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач-1 зазначає, що 30.12.2013 між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Горяц-Т» було укладено кредитний договір №1263Ю (одновалютна кредитна лінія, що не поновлюється, з використанням змінюваної процентної ставки, для позичальників - юридичних осіб (корпоративний бізнес);

- як вказує відповідач-1, станом на 17.05.2016 залишок заборгованості ТОВ «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю складав 2660760,88 грн., з яких 2630665,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 30095,25 грн. - заборгованість за відсотками. Вказаний розмір заборгованості ТОВ «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю також підтверджує позивач в своїй позовній заяві;

- за посиланнями відповідача-1, 18.05.2016 на поточний рахунок ТОВ «Горяц-Т» № НОМЕР_2 в ПАТ «Фідобанк» надійшли грошові кошти в наступних розмірах від наступних контрагентів: 1345000 грн. від ДП «Автотрейдінг-Одеса» за договором про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016; 1650000 грн. від ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ» за договором про надання безвідсоткової позики від 11.05.2016; 650000 грн. від ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» за договором про надання безвідсоткової позики від 12.05.2016; 79650 грн. від ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ за договором про надання безвідсоткової позики від 18.05.2016, всього надійшло грошових коштів на суму 3724650 грн.;

- відповідач-1 зазначає, що ТОВ «Горяц-Т» перераховано в рахунок погашення кредитної заборгованості 30095,25 грн. на погашення відсотків за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 та 2630665,63 грн. на погашення основної заборгованості за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013; про перерахування ТОВ «Горяц-Т» грошових коштів у вказаному розмірі на погашення заборгованості за кредитним договором №1263Ю свідчать виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 за 18.05.2016, що є додатком до позовної заяви та підтверджується позивачем у позовній заяві;

- на думку відповідача-1 заборгованість ТОВ «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 погашена в повному обсязі;

- відповідач-1 вважає помилковим те, що позивач вказує, що наведені операції з переказу коштів, зокрема, внутрішньобанківські операції, що здійснювались банком відповідно до умов договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку, в т.ч. з поточного рахунку ТОВ «Горяц-Т» та рахунків ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ є правочинами;

- відповідач-1 зазначає, що грошові перекази ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ на рахунок ТОВ «Горяц-Т», які визнано позивачем нікчемними правочинами, проведено ПАТ «Фідобанк» на виконання укладених між вказаними особами та ТОВ «Горяц-Т» договорів про надання безвідсоткових позик, стороною яких позивач не є;

- за посиланнями відповідач-1, укладені між ТОВ «Горяц-Т» та, відповідно, ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ, договори про надання безвідсоткових позик в силу презумпції правомірності правочину є чинними та створюють взаємні цивільні права та обов`язки для його сторін, а саме: для TOB «Горяц-Т» та, відповідно, ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ;

- відповідач-1 вказує, що ПАТ «Фідобанк» здійснено розрахунково-касове обслуговування рахунків клієнтів та проведено зарахування грошових коштів на відповідний рахунок ТОВ «Горяц-Т»; позивач не вчиняв жодних правочинів, умови яких передбачають надання ТОВ «Горяц-Т» чи його контрагентам переваг (пільг), оскільки, як вже зазначалося, відбувалось лише розрахунково-касове обслуговування руху належних клієнтам коштів; будь-які цивільні права та обов`язки в результаті здійснення таких правочинів у ПАТ «Фідобанк» не виникли, не змінились та не були припинені. Отже, на думку відповідача-1, уповноваженою особою Фонду безпідставно віднесено до нікчемних правочинів транзакції з перерахування грошових коштів з підстав, передбачених п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- як зазначає відповідач-1, необґрунтованими є посилання ПАТ «Фідобанк» на створення в результаті проведення вказаних вище банківських переказів переваг у вигляді можливості: для клієнтів/кредиторів, що надали позику ТОВ «Горяц-Т» та здійснили відповідні внутрішньобанківські перерахування - отримати задоволення власних кредиторських вимог в індивідуальному порядку на відміну від інших кредиторів, чиї вимоги не були та не могли бути задоволені за браком ліквідності позивача; для ТОВ «Горяц-Т» - можливості зменшити власну дебіторську заборгованість через її штучне погашення, без здійснення реальних платежів в оплату існуючого боргу. Наведені твердження позивача на думку відповідача-1 є помилковими, оскільки в результаті перерахування грошових коштів ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», TOB «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ на рахунок ТОВ «Горяц-Т», вказані особи набули право вимоги до ТОВ «Горяц-Т» на суму перерахованих коштів. Тобто вказані особи набули право на отримання в майбутньому задоволення своїх вимог не від ПАТ «Фідобанк», а від ТОВ «Горяц-Т». З цього ж вбачається, що у ТОВ «Горяц-Т» утворилася заборгованість перед вказаними позикодавцями;

- відповідач-1 вказує, що кореспондентські рахунки призначені для проведення міжбанківських розрахунків, в той час як надходження коштів на рахунок ТОВ «Горяц-Т» від ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ за відповідними договорами позик, та погашення ТОВ «Горяц-Т» заборгованості за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 на користь ПАТ «Фідобанк» здійснювалися всередині одного банку за допомогою внутрішньобанківських переказів. При цьому, як зазначає відповідач-1, банк зобов`язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування коштів з його поточного рахунку, яке здійснюється в межах залишків коштів на цьому рахунку. Оскільки платежі в погашення кредиту у даній справі відбувались всередині банку, то їх проведення не могло відображатись на кореспондентському рахунку самого банку, відкритому в іншому банку (НБУ). Так само і не міг залишок коштів на кореспондентському рахунку ПАТ «Фідобанк» в НБУ (призначеному для міжбанківських розрахунків) впливати на можливість проведення клієнтами операцій з перерахування коштів з одного рахунку, відкритого в банку, на інший рахунок, також відкритий в цьому банку;

- на думку відповідача-1 заборгованість за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 погашена ТОВ «Горяц-Т» в повному обсязі, а твердження позивача про наявність такої заборгованості обумовлюється посиланням на нікчемність проведених транзакцій по наданню позик та погашенню боргу, однак під критерії п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» спірні операції не підпадають.

Ухвалою суду від 27.10.2020 залучено Дочірнє підприємство «Автотрейдінг-Одеса», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Дніпропетровськ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Дніпро» та Виробничо-комерційну фірму «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; відкладено підготовче засідання у справі №916/2728/20 на 18.11.2020 о 15:00.

03.11.2020 за вх.№29358/20 до суду від відповідача-1 - ТОВ «Горяц-Т» надійшла заява про застосування строків позовної давності, яка залучена судом до матеріалів справи. У поданій заяві відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» про стягнення в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, якими банк вважає операції з перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Горяц-Т», проведені 18.05.2016, пред`явлено позивачем з пропуском позовної давності.

16.11.2020 за вх.№30533/20 до суду від третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа просить суд задовольнити позов в повному обсязі з огляду на наступне:

- відповідно до рішення №2732 від 25.10.2019 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» з 28.10.2019 - призначено Білу Ірину Володимирівну, якій делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з законом прирівнюються до вкладів та повноважень в частині організації реалізації активів банку;

- третя особа зазначає, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим законом;

- третя особа вказує, що з аналізу положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що обов`язок Фонду щодо збереження активів банку реалізується шляхом забезпечення проведення Фондом протягом дії тимчасової адміністрації перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними;

- за посиланнями третьої особи грошові перекази є діями осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто їх можна віднести до правочинів у розумінні Цивільного кодексу України; Фонд чи його уповноважена особа можуть віднести до нікчемних як договір, так і правочини, пов`язані із залученням коштів;

- на думку третьої особи недійсність правочинів неплатоспроможного банку, які містять ознаки нікчемності, встановлено законом. Такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення (як під час тимчасової адміністрації, так і ліквідації) уповноваженою особою Фонду або Фондом, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий відповідний наказ, правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Закон, встановлюючи прямий обов`язок проводити перевірку протягом тимчасової адміністрації, жодним чином не забороняє, не обмежує Фонд та його Уповноважену особу у праві протягом всієї процедури ліквідації банку здійснювати таку перевірку, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 цього Закону про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, що узгоджується з ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів вважаються правом Фонду чи його уповноваженої особи, що передбачено ст.ст. 37, 38 Закону. Наслідки нікчемності правочинів (реституція) застосовується протягом всієї процедури ліквідації, оскільки Закон та Цивільний кодекс України не визначають таких строків;

- в обґрунтування викладеної позиції третя особа зазначила, що в даному випадку банк провів безготівкове перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунок погашення заборгованості юридичної особи за кредитним договором; здійснюючи безготівкове погашення кредитних зобов`язань банк порушив приписи, встановлені постановою Правління Національного банку України №783/БТ «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Фідобанк»;

- за посиланнями третьої особи в даному випадку розрахункові операції проведені між сторонами щодо виконання кредитних зобов`язань є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що не може свідчити про належне виконання зобов`язань в розумінні ст.ст. 526, 599 ЦК України;

- як вказує третя особа, маючи тривалі фінансові проблеми із платоспроможністю, ПАТ «Фідобанк» приймаючи в якості оплати від своїх кредиторів кошти, які розміщені на рахунках у цьому ж банку, допустив по факту зарахування грошових вимог, що не призвело до отримання банком ліквідних коштів та підвищення фінансових показників (нормативів ліквідності) та стабілізації платоспроможності та зазначене свідчить про відмову банку від власних майнових вимог за кредитним договором та договорами забезпечення, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами частково стало неможливим;

- третя особа вказує, що внаслідок проведених операцій кредитори банку отримали переваги у вигляді зміни черговості погашення боргу, які прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, що зазначено у п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- третя особа зазначає, що спірні правочини є нікчемними з підстав, встановлених ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме п.7 відповідно до якого: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

17.11.2020 за вх.№30786/20 до суду від третьої особи - ДП «Автотрейдінг-Одеса» надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа просить позовні вимоги залишити без задоволення з огляду, зокрема, на наступне:

- третя особа зазначає, що проведення банком платіжних операцій із перерахування коштів із поточних рахунків ДП «Автотрейдінг-Одеса», ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ», ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ, відкритих у ПАТ «Фідобанк», на поточний рахунок ТОВ «Горяц-Т» № НОМЕР_2 в ПАТ «Фідобанк», а також перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Горяц-Т» № НОМЕР_2 в ПАТ «Фідобанк» на користь ПАТ «Фідобанк» за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013, не є правочинами, укладеними між позивачем, відповідачем - ТОВ «Горяц-Т» та третіми особами у розумінні положень ст.ст. 202, 626 ЦК України та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а є їх виконанням, оскільки здійснюючи операції із перерахування коштів банк не вчиняє окремих правочинів, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банку - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, а відтак до таких операції не можуть бути застосовані наслідки нікчемності правочинів;

- третя особа посилається на те, що позовна заява не містить посилання на докази, які б достовірно і переконливо свідчили про те, що вказані банківські перекази передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а також позивачем не обґрунтовано, в чому така перевага полягала;

- за посиланнями третьої особи твердження позивача про нікчемність правочинів відповідно до п.7 ч.3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними і не доводять правомірність рішення №5 Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» від 28.11.2019, яке, окрім іншого, було прийнято з порушенням визначеної законом процедури.

18.11.2020 за вх.№30892/20 до суду від позивача надійшли пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач посилається на те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Біла Ірина Володимирівна, приймаючи рішення №5 від 28.11.2019, діяла в межах своїх повноважень, які визначені чинним законодавством України, а строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів може застосовуватись (обраховуватись) з дати віднесення таких правочинів до категорії нікчемних - тобто, з 28.11.2019.

У підготовчому засіданні 18.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 08.12.2020 о 12:10.

30.11.2020 за вх.№31873/20 до суду від третьої особи - ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» надійшов відзив на позовну заяву, який за своєю правовою суттю є поясненнями третьої особи. У поданих поясненнях третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- на думку третьої особи позивач пропустив процесуальний строк на звернення до суду з позовом, встановлений ст.ст. 256 - 257 ЦК України;

- за посиланнями третьої особи відсутні юридичні підстави, передбачені ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для віднесення договору позики між ТОВ «Горяц-Т» та ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» до категорії нікчемних правочинів; позитивним наслідком укладення між ТОВ «Горяц-Т» договору позики з ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», стало збільшення грошових активів у ПАТ «Фідобанк», адже за рахунок грошових коштів, отриманих ТОВ «Горяц-Т» за договором позики від ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», він погасив свої грошові зобов`язання перед ПАТ «Фідобанк»;

- третя особа зазначає, що рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину; таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

07.12.2020 за вх.№32617/20 до суду від третьої особи - ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ» надійшли заперечення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- третя особа вказує, що ПАТ «Фідобанк» не був стороною правочину (договору позики) між ТОВ «Горяц-Т» (позичальник) та ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ» (позикодавець), а тому позивач не має майнового інтересу щодо цієї угоди, адже майнові права банку (позивача) цією угодою не було порушено, що не надає йому права на звернення до суду з позовом, основаним на договорі позики. Відповідно позивач не має права давати юридичну оцінку договору позики, укладеному між ТОВ «Автоцентр-Дніпропетровськ» та ТОВ «Горяц-Т», а тому договір позики не підпадає під визначення «нікчемного правочину», наведеного в ч.3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже внаслідок укладення такого правочину банк не отримав збитки та не втратив права на заставне майно (іпотеку), передане йому позичальником. ПАТ «Фідобанк» та тимчасова адміністрація банку має право звернути стягнення на іпотеку та предмети застави, передані банку від позичальника (ТОВ «Горяц-Т»), що свідчить про дійсність та забезпеченість грошових вимог банку до позичальника (ТОВ «Горяц-Т»);

- за посиланнями третьої особи відсутні юридичні підстави, передбачені ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для віднесення договору позики між ТОВ «Горяц-Т» та ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» до категорії нікчемних правочинів; позитивним наслідком укладення між ТОВ «Горяц-Т» договору позики з ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», стало збільшення грошових активів у ПАТ «Фідобанк», адже за рахунок грошових коштів, отриманих ТОВ «Горяц-Т» за договором позики від ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро», він погасив свої грошові зобов`язання перед ПАТ «Фідобанк»;

- третя особа зазначає, що рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину; таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

08.12.2020 за вх.№32788/20 до суду від ТОВ "Горяц-Т" надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 16.12.2020 о 16:30.

У підготовчому засіданні 16.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в засіданнях суду: перше засідання з розгляду справи по суті - 23.12.2020 о 16:30; друге засідання з розгляду справи по суті - 20.01.2021 о 15:30.

Справа №916/2728/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось, а необхідністю забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив всім учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У підготовчі та судові засідання, зокрема і у судове засідання 20.01.2021, представники ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Дніпропетровськ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Дніпро», Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з`явились. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення учасників справи про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи про час та місце розгляду справи, зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У судовому засіданні 20.01.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 23.12.2020 представники відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» та третьої особи - Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» просили суд відмовити у задоволенні позову. У судове засідання 20.01.2021 представники відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» та третьої особи - Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» не з`явились.

Пояснення третьої особи - Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до суду не надійшли, з огляду на що, приймаючи до уваги процесуальні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, забезпечивши процесуальні гарантії учасникам справи і неодноразово через це відкладаючи розгляд справи в період оголошеного загальнодержавного карантину.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, відповідача-1 та третьої особи (Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса»), господарський суд встановив:

30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (позичальник, відповідач-1) укладений кредитний договір №1263Ю (одновалютна кредитна лінія, що не поновлюється, з використанням змінюваної процентної ставки, для позичальників - юридичних осіб (корпоративний бізнес), відповідно до якого банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитної лінії (станом на дату укладання цього договору ліміт кредитної лінії за цим договором встановлюється в розмірі 18500000 грн.), терміном погашення кредитної лінії - 29.12.2016, якщо інше не передбачено умовами цього договору з врахуванням графіку на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією (розмір не може перевищувати 30% річних), комісію та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим договором.

30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки №1263Ю-1, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання боржником усіх його боргових зобов`язань в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а саме зобов`язання по поверненню кредиту, отриманого в межах ліміту кредитної лінії в розмірі 18500000 грн. в строк до 29.12.2016, якщо інший строк не обумовлено основним договором; зобов`язання по оплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі, обумовленому основним договором, але не більше 30% річних; комісій, неустойки (пені, штрафів), інших платежів - в сумах, терміни (строки) та на умовах, визначених основним договором.

Згідно з наявними матеріалами справи постановою Правління Національного банку України №783/БТ від 04.12.2014 «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про призначення куратора»:

- запроваджено особливий режим контролю за діяльністю Банку до 04.12.2015;

- на період здійснення особливого режиму контролю призначено куратором Банку службовця Національного банку України Севрук Л.Л. для забезпечення виконання функцій згідно з повноваженнями, визначеними Положенням №346. На період тимчасової відсутності куратора Банку уповноважено на виконання його функцій службовця Національного банку України Осадчого І.А.;

- заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;

- зобов`язано Банк здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ «Розрахунковий центр»). У зв`язку з цим перераховано кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків Банку, відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №849/БТ від 01.12.2015 «Про внесення змін до постанови Національного банку України від 04.12.2014 №783/БТ» у пункті 1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №783/БТ «Про затвердження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» та призначення куратора» цифри та слово « 2015 року» замінено цифрами та словом « 2016 року».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по особовим рахункам - 18.05.2016 було проведення транзакції на погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 на суму 2660760,88 грн.

Рішенням Правління Національного банку України №7/БТ від 19.05.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії проблемних» віднесено ПАТ «Фідобанк» до категорії проблемних строком до 180 днів; з дня прийняття цього рішення та до кінця строку, визначеного в пункті 1 цього рішення, установлено для ПАТ «Фідобанк» обмеження в його діяльності.

Рішенням Правління Національного банку України №8 від 20.05.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» віднесено ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних; визнано такими, що втратили чинність: постанову Правління Національного банку України №783/БТ від 04.12.2014 «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про призначення куратора»; постанову Правління Національного банку України №849/БТ від 01.12.2015 «Про внесення змін до постанови Національного банку України від 04.12.2014 №783/БТ» та рішення Правління Національного банку України від 19.05.2016 №7/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії проблемних»; департамент банківського нагляду (Дегтярьова Н.М.) не пізніше дня, наступного за днем прийняття цього рішення, повідомити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних; структурним підрозділам Національного банку України відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснювати отримання звітності від ПАТ «Фідобанк» у встановленому Національним банком України порядку.

18.07.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1265 від 19.07.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20.07.2016 по 19.07.2018, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк» Коваленко Олександру Володимировичу строком з 20.07.2016 по 19.07.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №2732 від 02.07.2018 продовжені строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» на два роки з 20.07.2018 по 19.07.2020 (включно).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №2732 від 25.10.2019 призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк» Білу Ірину Володимирівну.

Рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» №5 від 28.11.2019 «Про віднесення правочинів до категорії нікчемних, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів» вирішено:

- визнати висновки Комісії щодо достатності підстав для віднесення перевірених Комісією правочинів до категорії нікчемних за критеріями нікчемності, встановленими п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обґрунтованими;

- віднести до категорії нікчемних та визначити вважати нікчемними: а)правочини щодо перерахування коштів з рахунків клієнтів/кредиторів ПАТ «Фідобанк» на поточний рахунок ТОВ «Горяц-Т» № НОМЕР_2 ; б) правочини щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 на загальну суму 2660760,88 грн.;

- застосовувати до правочинів, наведених в п.2 даного рішення, наслідки недійсності, передбачені п.2 ст. 216 ЦК України;

- в порядку застосування наслідків недійсності Департаменту операційного супроводження та бухгалтерського обліку: а)відновити в балансі ПАТ «Фідобанк» (за відповідними рахунками для обліку кредитів та/або процентів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) погашену за рахунок нікчемних правочинів заборгованість ТОВ «Горяц-Т» по кредитному договору №1263Ю від 30.12.2013 в сумі 2660760,88 грн.; б)відновити нарахування та провести перерахунок заборгованості ТОВ «Горяц-Т» по кредитному договору №1263Ю від 30.12.2013, в т.ч. здійснити перерахунок/нарахування/донарахування відповідних платежів, обумовлених умовами договору; в)відобразити на відповідних рахунках: облік коштів, сплачених ТОВ «Горяц-Т» та кредиторами, що надали позику ТОВ «Горяц-Т» згідно нікчемних правочинів; облік засобів забезпечення за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013, списаних в результаті вчинення нікчемних правочинів.

В наявному в матеріалах справи повідомленні про нікчемність правочинів зазначено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 було прийнято: заставу нежилих приміщень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 42, згідно з договором іпотеки від 24.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М. за реєстровим №120; поруку гр. ОСОБА_1 згідно договору поруки №1263Ю-1 від 30.12.2013.

Виходячи з наявних матеріалів справи, 18.05.2016 було здійснено погашення кредитної заборгованості ТОВ «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю (одновалютна кредитна лінія, що не поновлюється, з використанням змінюваної процентної ставки, для позичальників - юридичних осіб (корпоративний бізнес) від 30.12.2013, відповідно до проведених банківських операцій, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Вважаючи правочини щодо перерахування коштів нікчемними, а їх наслідки - такими, що підлягають застосуванню як недійсних в судовому порядку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. При цьому, позивач вказує, що за обліком банку на даний час за основним боржником по кредитному договору рахується заборгованість, яка була до проведення відповідних транзакцій, а саме: у сумі 2660760,88 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1072 ЦК України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Згідно з п.22.9 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Пунктом 2.25 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, встановлено, що платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки.

За п.п. 7.1.1, 7.1.2 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п.7.1.3 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

У відповідності до п.27.1 ст. 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ здійснюється шляхом: проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України; проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку. Внутрішньобанківський переказ здійснюється банком у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

У відповідності до ч.3 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

За ч 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч.3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

У відповідності до п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За п.1 ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про недоведеність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Фідобанк», з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач виходить з того, що за виписками по особовим рахункам 18.05.2016 були вчинені транзакції на погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» за кредитним договором №1263Ю від 30.12.2013 на суму 2660760,88 грн.

За посиланнями позивача всі вказані транзакції є правочинами, які визнані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» нікчемними та рішенням Уповноваженої особи Фонду №5 від 28.11.2019 «Про віднесення правочинів до категорії нікчемних, застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів» вирішено застосовувати до вказаних правочинів наслідки недійсності, передбачені п.2 ст. 216 ЦК України.

Правова підстава визнання Уповноваженою особою Фонду вказаних правочинів нікчемними (недійсними в силу закону) - п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Стаття ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» поширює свою дію на правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку.

Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних рішенням Правління Національного банку України №8 від 20.05.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», тобто після здійснення вказаних транзакцій.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів наявності станом на 18.05.2016 запроваджених у діяльності банку обмежень у здійсненні операцій банку тою мірою, як вказує позивач, позивачем до суду не надано.

Окрім того, виходячи з наявних матеріалів справи господарський суд не вбачає, що в операціях з погашення кредиту позичальника була наявна така ознака як безоплатна відмова банку від своїх вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ч.3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Положеннями ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

В даному випадку дії, які позивач вважає правочином, здійснювались на момент 18.05.2016, строк позовної давності за заявленими у справі позовними вимогами почав обчислюватись 18.05.2016 та на момент звернення до суду з даним позовом сплив, про що заявлено відповідачем-1, що в даному випадку є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Фідобанк».

Заяву про поновлення пропущеного строку позовної давності позивач до суду не надав.

За таких обставин у задоволенні позову судом відмовляється.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 01 лютого 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

Джерело: ЄДРСР 94642389
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку