Справа № 505/516/20
Провадження № 2/505/794/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2021 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Вергопуло А. К.
секретаря судового засідання - Бондаренко Н. І.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника Органу опіки та піклування - Ганул З. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Подільської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 20 лютого 2020 року звернувся з позовною заявою до суду до ОСОБА_3 , та просив про позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою цьому зазначав те, що перебував з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу, від яких народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти навчаються у школі-інтернат. Відповідач участі у вихованні дітей не приймає, дітьми не цікавиться, навіть не дзвонить, жодної матеріальної допомоги не надає.
Позивач та його представник адвокат Куликова О. В. в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили його задовольнити. Позивач додатково вказував, що проживає з дітьми та новою співмешканкою у с. Точилове Ананьївського району Одеської області. Він не працює, проте займається сільським господарством та цим забезпечує свою сім`ю. Відповідач зовсім не цікавиться дітьми, не навідується, не дзвонить.
Відповідач у судове засідання не з`явилась. Була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов або заяв про розгляд справи у її відсутність не надавала.
Представник Органу опіки та піклування Подільської міської ради Одеської областіза довіреністю Ганул З. П. у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала. Вважала за доцільне позов задовольнити. Вказувала, що мати дітей дійсно участі у вихованні та утримуванні дітей не бере, матеріальної допомоги не надає, з сім`єю не проживає. З відповідачем не проводились профілактично-роз`яснювальні бесіди, оскільки знайти зв`язок з останньою не вдалось можливим.
Вислухавши пояснення позивача, його представника та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.
Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-Х11 від 27.02.1991 року, «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини».
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, що їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний розумовий та духовний розвиток, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають разом з батьком за адресою: с. Точилове, Ананьївський район, Одеська область, що підтверджується довідкою Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області №105 від 04.02.2020 року.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04.02.2020 року за адресою: с. Точилове, Ананьївський район, Одеська область, ОСОБА_1 проживає з дітьми на території сільської ради без реєстрації, особистого будинку не має, проживає у будинку належному його матері. Житлово-побутові умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови не відповідають нормам. Батько ніде не працює через відсутність робочих місць.
Згідно характеристики на ОСОБА_1 , складеної сільським головою Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 04.02.2020 року, позивач зарекомендував себе з позитивної сторони.
Згідно довідки Комунального закладу Ананьївська загальноосвітня школи-інтернат І-ІІІ ступенів за вих. №75 від 04.02.2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 5 класу. Не перебуває на повному державному забезпеченні. Під час навчання батько дитиною цікавиться, матеріально допомагає, додому на вихідні та канікули забирає. Мати у вихованні дитини участі не приймає.
Згідно довідки Комунального закладу Ананьївська загальноосвітня школи-інтернат І-ІІІ ступенів за вих. №76 від 04.02.2020 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 3 класу. Не перебуває на повному державному забезпеченні. Під час навчання батько дитиною цікавиться, матеріально допомагає, додому на вихідні та канікули забирає. Мати у вихованні дитини участі не приймає.
Згідно висновку Органу опіки і піклування Подільської міської ради Одеської області №2238 від 22.09.2020 року, відповідача ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 156 СК України).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших
народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що мала місце винна поведінка відповідача ОСОБА_3 по відношенню до малолітніх дітей, що виразилась у її нехтуванні обов`язками матері по забезпеченню дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, створенням належних умов для проживання, а також спілкування з дітьми в необхідному обсязі.
Доказів які б свідчили про поважні причини не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків стосовно дитини судом не встановлено.
Враховуючи, що матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, оскільки вона не створює належних умов для утримання дітей, не
піклуються про їх здоров`я, фізичний та моральний розвиток, суд вважає, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що негативно впливає на розвиток дітей, та несе загрозу здоров`ю та життю дітей, а також враховуючи характер її поведінки, відношення до виконання своїх батьківських обов`язків, яке не змінилося і після пред`явлення даного позову, суд вважає, що вона повинна бути позбавлена батьківських прав.
При таких обставинах, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору за ухвалою суду, з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя А. К. Вергопуло
Повне судове рішення складено 03 лютого 2021 року.
