Справа № 545/3016/20
Провадження № 2/545/227/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Потетій А.Г.,
при секретарі Данко А.Р.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Полтава цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,про встановленняфакту проживанняоднією сім`єюта визнанняфіктивним розірванняшлюбу,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Полтавського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) в якому просила визнати фіктивним розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 .
В подальшому позивачка подала заяву про зміну предмету позову в якій виключила з позову відповідача - Полтавський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) та просила встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 після розірвання шлюбу та визнати фіктивним розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивачка, послалась на те, що 19 жовтня 2016 року вона уклала шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 , який було зареєстровано Шевченківським районним у м. Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, актовий запис за №1233, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб.
14 квітня 2020 року Полтавським районним відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 14 про розірвання 14.04.2020 року шлюбу між сторонами.
Розірвання шлюбу було фіктивним, оскільки на момент розірвання шлюбу сторони не мали на меті припинення шлюбних відносин.
Після розірвання шлюбу сторони продовжували проживати однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Про наявність між сторонами фактичних шлюбних відносин після розірвання шлюбу свідчить продовження ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків, наявність спільного бюджету.
Крім того, на час розірвання шлюбу позивачка перебувала (й перебуває зараз) у стані вагітності.
З метою анулювання актового запису № 14 від 14 квітня 2020 року та свідоцтва про розірвання шлюбу позивачка та ОСОБА_2 зверталися до відповідача - Полтавського РВ ДРАЦС, але отримала відповідь про відмову в задоволенні заяви.
Позивач надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити та розглянути справу за її відсутності.
Преставник позивача- адвокат Литовченко Р.В. позов підтримав в повному обсязі та надав пояснення ідентичні тим, що викладені в уточнених позовних вимогах.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав повністю, просив задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
За первісним позовом представник відповідача Полтавського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) подано відзив на позов у якому, прохав відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідно до частини першої статті 106 Сімейного кодексу України 11 березня 2020 року подружжям Елсайед була подана заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 09/16.21-05.03-50. Заява добровільно складена і підписана власноручно подружжям ОСОБА_3 . При цьому посадовою особою відділу було роз`яснено норму частини другої статті 106 Сімейного кодексу України про можливість відкликати дану заяву.
Але, заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, не була відкликана подружжям ОСОБА_3 . Відповідно до частини другої статті 106 Сімейного кодексу України у встановлений згідно чинного законодавства термін 14 квітня 2020 року Полтавським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за згодою заявників було складено актовий запис про розірвання шлюбу № 14. Даний актовий запис є засвідченим державою юридичним фактом, який складений на підставі спільного волевиявлення подружжя ОСОБА_3 та підписаний ними добровільно і власноручно.
19 жовтня 2020 року до Полтавського районного відділу ДРАЦС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся ОСОБА_2 з заявою про анулювання актового запису про розірвання шлюбу № 14 від 14 квітня 2020 року на підставі довідки № 135 від 07.04.2020 року, яку було видано Медичним центром «Євромед» м. Полтави про гінекологічний огляд ОСОБА_4 , в задоволенні якої останньому було відмовлено 12.11.2020 року, вих. № 02/16.21-03-24.
Станом на 12 листопада 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не виявлено бажання здійснити повторно державну реєстрацію шлюбу відповідно до частин першої та другої статті 32 Сімейного кодексу України з метою продовження шлюбно - сімейних відносин.
Права та законні інтереси ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не були порушені, звужені або обмежені Полтавським районним відділом ДРАЦС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Таким чином, вищезазначені обставини не дають можливості стверджувати, що розірвання шлюбу було фіктивним.
На час подання позову до Полтавського районного суду Полтавської області від заявниці ОСОБА_4 було надано додаткові матеріали, серед яких: копія недійсного з 14 квітня 2020 року паспортного документу на ім`я ОСОБА_4 та медична довідка № 135 від 07.04.2020 року, яку було видано Медичним центром «Євромед» м. Полтави про гінекологічний огляд ОСОБА_4 .
Великі сумніви викликає довідка № 135 від 07.04.2020 року, яку було видано Медичним центром «Євромед» м. Полтави про гінекологічний огляд ОСОБА_4 , що не було перешкодою для розірвання шлюбу 14 квітня 2020 року. Зазначена довідка була надана відділу ДРАЦС 19 жовтня 2020 року, тобто через 6 місяців після розірвання шлюбу. З довідки вбачається, що термін вагітності не встановлений, вказані інші гінекологічні захворювання; рекомендації щодо звернення в жіночу консультацію за місцем проживання ОСОБА_4 для більш кваліфікованого обстеження не виконані.
На час подання позову до Полтавського районного суду Полтавської області вагітність ОСОБА_4 не підтверджено. Тому, зазначена в матеріалах справи довідка про вагітність не є підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу взагалі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2016 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_2 , шлюб, який було зареєстровано Шевченківським районним у м. Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, актовий запис за № 1233, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 106 СК України 11 березня 2020 року подружжям Елсайед була подана заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 09/16.21-05.03-50. Заява добровільно складена і підписана власноручно подружжям ОСОБА_3 . При цьому посадовою особою Полтавського районного відділу ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було роз`яснено сторонам норму частини другої статті 106 Сімейного кодексу України про можливість відкликати дану заяву.
Заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, не була відкликана подружжям ОСОБА_3 . Відповідно до частини другої статті 106 СК України у встановлений згідно чинного законодавства термін, а тому 14 квітня 2020 року Полтавським районним відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 14 про розірвання 14.04.2020 року шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Згідно ч. 2 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
При цьому відповідно до ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Таким чином, стаття 106 СК України не містить обмеження права на розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей, під час вагітності дружини, за взаємною згодою сторін.
У встановлений ч. 2 ст. 106 СК України строк спільна заява ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подана до органу державної реєстрації актів цивільного стану відкликана не була.
Враховуючи, що розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було добровільним, ґрунтувалось на взаємній згоді сторін, законні підстави для визнання розірвання шлюбу фіктивним відсутні.
Щодо позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`ю суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат, спільний бюджет, спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебувають в дружніх відносинах з позивачкою та відповідачем, підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу, вказавши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу продовжували спільно проживати разом однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільні витрати, спільний бюджет, спільне харчування, купували майно для спільного користування, спільно утримували житло, надавали взаємну допомогу один одному.
За наведеного судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, вчиняли активні дії спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин, зокрема, репродуктивної функції і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини позов підлягає частковому задоволенню.
Так підлягають до задоволення вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу, з 14.04.2020 року по дату винесення рішення у справі.
Суд , вважаючи на ту обставину, що розірвання шлюбу 14.04.2020 року сторонами було добровільним, за взаємною згодою та вони в подальшому у визначений законом час, не звернулись до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо анулювання актового запису про розірвання шлюбу, а тому суд вважає такими, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання фіктивним розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрованого Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис № 14 від 14.04.2020 року.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню на користь держави з відповідача за позовну вимогу немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу) в сумі 420,40 грн. та в розмірі 840 грн. 80 коп. з позивача за позовну вимогу про визнання фіктивним розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 3 СК України, ст. ст. 12, 13, 78-80, 141, 258 268, 280-283, 284, 315, 352 ЦПК України, рішенням Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу, з 14.04.2020 року по дату ухвалення рішення в справі , а саме по 03.02.2021 року.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання фіктивним розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , зареєстрованого Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис № 14 від 14.04.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 23.12.2020 року, орган, що видав 5336) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя А.Г. Потетій
