Справа №333/7103/19
Провадження №2/333/108/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника Олександрівського відділу
державної виконавчої служби м. Запоріжжя
Південно-Східного міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Дніпро) Висоцької Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , треті особи: Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Жотвневого районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2005 року з ОСОБА_3 стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини від усіх видів його доходу, щомісячно і до повноліття дитини. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист і Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя було відкрито виконавче провадження.
Відповідач аліменти сплачував не регулярно та не у повному обсязі, тому станом на 01.06.2014 року розмір заборгованості по аліментам становила - 48 271,60 грн., а станом на 12.04.2018 року, тобто на момент повноліття дитини - 112 021 грн. 62 коп. На підставі цих обставин, крім стягнення заборгованості по аліментам, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів з 12.04.2018 року по 30.11.2019 року в розмірі 112 021 грн. 62 коп.
Ухвалою суду від 27.12.2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
27.03.2020 року за клопотанням позивача до участі в справі в якості третьої особи було залучено Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), так як саме в цьому відділі на виконанні перебувало виконавче провадження.
Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 року суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 26.11.2020 року підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що відповідач є її колишнім чоловіком, шлюб між ними розірвано, з останнього на підставі рішення суду стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 аліменти сплачував не у повному обсязі, нерегулярно, тому має заборгованість. Станом на 01.06.2014 року розмір заборгованості по аліментам становила - 48 271,60 грн., а станом на 12.04.2018 року - 112 021 грн. 62 коп. Виконавче провадження спочатку знаходилось у Комунарському відділі виконавчої служби м. Запоріжжя, а потім було передано в Жовтневий відділ виконавчої служби м. Запоріжжя. Виконавчий лист у листопаді 2019 року вона забрала з виконавчої служби, про що написала заяву про повернення виконавчого документу без виконання, в якій зазначила, що борги і штрафи відсутні. Зазначену заяву було написано особисто у виконавчій службі під диктовку державного виконавця. Звісно заборгованість з боку відповідача погашена не була, її фраза у заяві від 28.11.2019 року щодо повернення виконавчого листа «боргів та штрафів не має, все сплачено» стосується лише її і не відноситься до відповідача. Виконавчий лист вона забрала, для того, щоб звернутись із позовом до суду про стягнення аліментів з відповідача на утримання сина до досягнення останнім 23-річного віку. Рішенням суду з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частині від усіх видів його доходу, щомісячно, на період навчання ОСОБА_4 до досягнення ним 23-річного віку. Вважає, що відповідач навмисно не сплачував аліменти на утримання сина, має борг, а тому вона має усі підстави для стягнення з останнього пені. Просить позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, просила його задовольнити. Суду зазначила, що Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя проведено розрахунок заборгованості за виконавчим листом № 2-4480/2005 року від 15.11.2005 року і станом на 12.04.2018 року борг ОСОБА_3 складає 112 021 грн. 62 коп. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досяг повноліття, тому виконавчий лист було повернуто стягувачу. Вважає, що ОСОБА_1 має усі підстави для стягнення заборгованості по аліментам. Крім, стягнення з відповідача заборгованості по аліментам, позивач має право на стягнення неустойки (пені). Після досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто з 12.04.2018 рік і до часу звернення із позовом до суду - 30.11.2019 року, строк прострочення складає 505 днів, а всього сума неустойки (пені) складає 565 709 грн. 18 коп. Так як, загальна сума позовних вимог складається із суми заборгованості по аліментам - 112 021 грн. 62 коп., а сума пені не може перевищувати розмір боргу, то сума пені за прострочення сплати аліментів також складає 112 021 грн. 62 коп. Відповідач по справі є працездатною особою, офіційно працевлаштований, тому має можливість сплатити борг по аліментам та пеню за прострочення сплати аліментів.
Відповідач позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього заборгованості по аліментам. Заперечує проти стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів, так як пеня стягується лише за наявності вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти. Він постійно був працевлаштований, але працював на різних підприємствах на території України, тому з 2009 року за місцем реєстрації не мешкав. Проте, що 15.11.2005 року було відкрито виконавче провадження він не знав, жодного повідомлення, повістки не отримував, тому відповідно не було проведено проплат по сплаті аліментів на утримання сина. Не заперечує, що йому 22.09.2016 року його було повідомлено про факт відкриття виконавчого провадження та повідомлено про необхідність сплачувати аліменти на утримання сина. Вважає, що його вини не має, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки по аліментам.
Представник Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з`явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. На запити суду була надана інформація щодо наявності виконавчих проваджень, де стягувачем є ОСОБА_1 .
У суді представник Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Висоцька Л.С. зазначила, що на даний час виконавчого провадження на виконанні, де стягувачем є ОСОБА_1 , а боржником ОСОБА_3 , не має. Додатково пояснила, що у відділі перебувало виконавче провадження № 43887259 по виконанню виконавчого листа № 2-4480/2005 від 15.11.2005 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини від усіх видів доходів. Виконавче провадження було відкрито у Комунарському відділі ДВС, потім у липні 2018 року передано на виконання до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя за місцем мешкання боржника. 28.11.2019 року по даному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою стягувача. Заборгованість за сплати аліментів на момент повноліття дитини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_3 складала 112 021, грн. 62 коп.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , про що свідчить Свідоцтво про народження, серія НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції (а.с. 9).
На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2005 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/ 4 частини заробітку щомісяця, починаючи з 27.09.2005 року і до повноліття дитини (а.с. 21).
03.07.2014 року державним виконавцем Комунарського відділу ДВС Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 114).
Дитина знаходиться на утриманні позивача. Відповідач неналежним чином виконував покладений на нього судом обов`язок по сплаті аліментів на утримання дитини.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку державного виконавця заборгованість відповідача перед позивачем по аліментам від 12.04.2018 року, ОСОБА_3 станом на 12.04.2018 року має борг в розмірі 112 021 грн. 62 коп. (а.с. 16-17). За весь період сплати аліментів (з 2005 року по 2018 рік) відповідач жодного разу не виконав свого зобов`язання по аліментам.
28.11.2019 року державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 151).
ОСОБА_3 працює на посаді інженера-будівельника у ТОВ «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія», за період з 03.06.2019 року по 30.09.2019 рік без урахування стягнення отримав дохід в розмірі 43 460,00 грн. (а.с. 18), тобто відповідач на даний час працездатний і не має протипоказань за станом здоров`я щодо праці.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача вказаної заборгованості по аліментам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 194 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Обставини даної справи дають підстави для застосування до них положень ч.ч. 3,4 ст. 194 Сімейного кодексу України.
У разі відсутності відповідного спору про розмір заборгованості виконавець стягує аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі та стягує заборгованість по аліментам, яка виникла у зв`язку з невиконанням рішення суду про стягнення аліментів.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, тобто виконавче провадження після досягнення дитиною повноліття закривається і єдиним способом захисту прав позивача, є звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам.
П. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що рішення суду є обов`язковим до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Враховуючи, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2005 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/ 4 частини заробітку щомісяця, починаючи з 27.09.2005 року і до повноліття дитини, а згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 12.04.2018 року у виконавчому провадженні № 43887259 заборгованість відповідача по сплаті аліментів на користь позивачки за період з становить 112 021,62 грн., що свідчить про те, що відповідач рішення суду не виконував у повному обсязі, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті аліментів у сумі 112 021,62 грн. підлягають задоволенню.
Що ж стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення пені за затримку сплати аліментів за період з 13.07.2018 року по 30.11.2019 року в сумі 112 021 грн. 62 коп., то зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 180, 196 ч.1 Сімейного кодексу України, із змісту яких слідує, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги до досягнення дітьми повноліття. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
З копії матеріалів виконавчого провадження № 43887259 з виконання виконавчого листа № 2-4480/2005 від 15.11.20205 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя вбачається, що ОСОБА_3 про наявність зазначеного виконавчого провадження, де він є боржником, дізнався лише 22.09.2016 року, про що свідчить особисто написана ним заява, тобто до цього часу відповідач взагалі не був обізнаний про наявність виконавчого провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження та інші виконавчі документи на його адресу надіслані не були. Тобто, заборгованість по аліментам у період до 22.09.2016 року виникла не з вини боржника.
Досліджені матеріали справи не містять інформації про те, що відповідач у період з 22.09.2016 року по 12.04.2018 року мав якісь вади або проблеми зі здоров`ям, що унеможливлювало останнього працювати. Відсутні дані також про будь-які протипоказання або обмеження на виконання певних робіт у ОСОБА_3 . Отже, суд у виникненні заборгованості по аліментах за вказаний період вбачає саме вину відповідача.
Проте, із позовних вимог та розрахунку пені, наданого до суду ОСОБА_1 вбачається, що остання просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з 13.07.2018 року по 30.11.2019 року, тобто за період коли вже взагалі відсутні стягнення (нарахування) по аліментам, так як ОСОБА_4 набув повноліття, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі її особистої заяви. Отже, в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.
Так як, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення пені за прострочку сплати аліментів звільнена від сплати судового збору, то сума судового збору стягується з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 182-184, 196 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89,141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , треті особи: Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по аліментам, стягнутих за рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2005 року (виконавчий лист № 2-4480/2005 від 15.11.2005 року) в сумі 112 021 (сто дванадцять тисяч двадцять одна грн.) 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28.01.2021 року.
Суддя Р.С. Холод
