ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2021 року м. Харків

Справа № 641/9374/19

Провадження № 22-ц/818/320/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П.,

секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" про визнання нікчемним договору та застосування наслідків недійсності правочину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 1 червня 2020 року, ухвалене суддею Ященко С.О., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", в якому просив визнати нікчемним (таким, що не укладався між ним та відповідачем) публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, розроблений та укладений відповідно до Типового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року, який був опублікований в офіційному засобі масової інформації Харківської міської ради ("Харьковские Известия" № 153/2 від 28.12.2011 року) та набрав чинності з 01.01.2012 року, та застосувати наслідки його недійсності, передбачені ст. 216 ЦК України.

Позов мотивований тим, що відповідно до квитанції АТ «МЕГАБАНК» за серпень місяць 2019 року йому було нараховано 2 405,43 грн за начебто отримані ним послуги, надані КП "Комплекс з вивозу побутових відходів". Із вказаним розрахунком він не погоджується, оскільки жодних пропозицій від КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" про укладання з ним договору про вивезення побутових відходів йому не надходило, договірних правовідносин між ним та відповідачем не виникало. Зазначає, що не звертався до відповідача із заявами про надання йому послуги із вивезення сміття, крім того, не приймав пропозиції укласти договір і жодними своїми діями прийняття такої пропозиції не висловив. На підставі неукладеного договору відповідач з 01.01.2012 року нараховує йому платежі за вивезення побутових відходів. Вважає вказані нарахування безпідставними, які нараховані без відповідних правових підстав.

КП "Комплекс з вивозу побутових відходів» надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Відзив мотивований тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. 1 Закону України «Про відходи» позивач є споживачем послуг КП "Комплекс з вивозу побутових відходів". Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, які встановлені договором або законом. Зазначає, що на підставі заяв від 10.09.2018 р. та доданих документів, з 19.06.2017 р. відповідачем було змінено кількість осіб, на яких доводиться нарахування плати за послуги з вивезення побутових відходів за адресою позивача та проведено перерахунок плати за послуги на суму 166,18 грн.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 просить: визнати нікчемним (таким, що не укладався між ним та відповідачем) публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, з провини КП "Комплекс з виводу побутових відходів", застосувати наслідки його недійсності, передбачені ст. 216 ЦК України (визнати незаконним нарахування боргу, починаючи з 01.01.2012 року до дати укладення нового індивідуального договору); зобов`язати КП "Комплекс з виводу побутових відходів" укласти з ним індивідуальний договір на надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів.

Рішенням Комінтернівського районного судуд міста Харкова від 01 червня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога про визнання нікчемним публічного договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, не є належним способом захисту порушеного права, а тому позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає. Позивачем не доведено факт нікчемності договору, не наведено норму, на підставі якої закон визначає такий договір нікчемним. Цей договір є оспорюваним, а тому розв`язання питання про застосування наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, не можливе без вирішення питання щодо недійсності спірного правочину. Тарифи на вивезення побутових відходів встановлені відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради, яке є чинним, не скасовано та не оспорено в установленому законом порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Також просить зобов`язати КП «КВПВ» ознайомити позивача з Розрахунком норм утворення твердих побутових відходів NTnB та NBB та назвати організацію і її юридичну та фактичну адресу. Зобов`язати КП «КВПВ» визнати факт, що договір між КП КВПВ та ОСОБА_1 не укладено. Зобов`язати КП «КВПВ» укласти з позивачем індивідуальний договір з фактичними нормами NTnB та NBB. Зобов`язати КП «КВПВ» анулювати незаконно нарахований борг по сплаті послуг з вивозу твердих побутових відходів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідач не надав розрахунки норм NTnB та NBB, не вказав назву та юридичну адресу організації, що виконала ці розрахунки. Вважає, що суд першої інстанції, проігнорував доводи позивача про відмову погодити так званий публічний договір від 28.12.2011 року. Зазначає, що у договірі від 28.12.2011року не вказано про строк не менше 1-го місяця на обговорення Договору до вступу у дію. Вказує, що КП «КВПВ» не надано ніяких розрахунків, а представник відповідача жодного разу не з`явився в судові засідання. Посилається на те, що відповідач без узгодження з позивачем норм утворення твердих побутових відходів NTnB та NBB здійснює на позивача тиск, незаконно нараховує розмір заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, чим позбавляє позивача права на отримання субсидії на сплату комунальних послуг. У змісті договору повинні бути зазначені норма утворення (збору) твердих побутових відходів на місяць, тариф за одиницю утворених (зібраних) відходів, що підлягають вивозу та утилізації; визначення, що таке тверді побутові відходи та великогабаритні відходи. Одиниця виміру повинна відповідати одиниці виміру продуктів, що придбано та спожито, при використанні яких утворюються відходи. Звертає увагу на те, що він не підписував вказаний Публічний Договір через необґрунтовано завищені у 7-10 разів норми утворення твердих побутових відходів NTnB та NBB. Відповідач відмовився укласти індивідуальний Договір з уточненою нормою NTnB. КП «КВПВ» порушує право позивача сплачувати тільки ті послуги і у тій кількості, яка фактично виконується. Також повідомляє що інституту УкркомунНДІ «Прогрес», що виконав науково-технічну роботу з розрахунку накопичення твердих побутових відходів, вказаного у Рішенні № 2156/06 від 27.12.2006 р. ХМР ні у м. Харкові, ні у м. Києві немає.

Також звертає увагу суду на копію колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 від 06.04.2016 року, у якій вони підтверджують завищення у 7-10 разів норми та просить вжити необхідні заходи і письмово повідомити про них.

Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходило.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 06.05.2004 року № НОМЕР_1 (а.с. 5-6).

Рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 року №894 встановлено тарифи на послуги з вивезення (перевезення, захоронення) побутових відходів, які надає КП "Комплекс з вивозу побутових відходів» (а.с 14).

Рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради № 581/11 від 23.12.2011 р. "Про внесення змін та доповнень до рішення 10 сесії Харківської міської ради від 27.12.2006 р. № 215/06" затверджено нові норми утворення твердих побутових відходів у м. Харкові (а.с. 13).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 "Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові", визначено, зокрема, Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів.

28.12.2011 року в офіційному засобі масової інформації Харківської міської ради ("Харьковские Известия" № 153/2 від 28.12.2011 року) опублікований Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів (а.с. 12).

Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс») зобов`язується згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивозу побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові» та схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням18 сесії Харківської міської ради 4-го скликання від 24 грудня 2003 року№ 284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 29 договору цей договір набирає чинності з 01.01.2012 року та укладається згідно з п. 3 ст. 205, ст.642-643 ЦК України строком на 3 роки, якщо інше не буде заявлено споживачем у письмовій формі.

Згідно з пунктом 33 вказаного договору споживач ознайомлений з Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання території населених пунктів, оскільки вищевказані документи публікуються разом із Договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия».

Рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2014 року №646 встановлено нові тарифи на послуги з вивезення (перевезення, захоронення) побутових відходів, які надає КП "Комплекс з вивозу побутових відходів» (а.с. 15).

Згідно з розрахунком КП "Комплекс з вивозу побутових відходів» по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 15.01.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за період з лютого 2017 року по грудень 2019 року становить 2 593,79 грн (а.с. 72).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Законом України «Про житлово комунальні послуги» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово комунальні послуги» (в редакції на час звернення позивача з позовом) споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами.