З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
385/1183/20
2/385/11/21
03.02.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
представника позивача органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації - Стицюри Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області, що діє в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
Орган опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що на обліку служби у справах дітей Гайворонської районної державної адміністрації перебуває малолітня дитина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, яка опинилась в складних життєвих обставинах (дитина, яка проживає в сім`ї в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків). На даний час дитина фактично залишилась без батьківського піклування, так як мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а батько дитини - ОСОБА_2 самоусунувся від виховання своєї малолітньої доньки, утриманням та вихованням дівчинки займаються тітка та дядько. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були позбавлені батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей.
Сім`я ОСОБА_2 перебуває на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах Гайворонського районного центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді з 17.10.2017 року у зв`язку із низьким рівнем виховного потенціалу батьків, зловживання батьками алкогольних напоїв та нездатністю батьків задовольняти потреби дитини. Здійснено 11 відвідувань даної сім`ї. Під час відвідувань було встановлено, що сім`я проживає в одній кімнаті, інша частина житлового будинку знаходиться в аварійному стані. В кімнаті завжди брудно, розкидані речі, відсутній запас продуктів харчування. В дитини відсутнє окреме спальне місце, брудна постільна білизна, відсутній сезонний одяг та взуття. Дитина не відвідувала дошкільний навчальний заклад, в зв`язку з категоричною відмовою ОСОБА_2 влаштувати туди дитину.
Вихованням дитини, хоч і неналежним чином, займалась покійна дружина ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , а після її смерті дівчинка стала проживати біля дядька - ОСОБА_4 , який займається вихованням та утриманням дитини на даний час.
На комісії з питань захисту прав дитини при Гайворонській районній державній адміністрації 15 жовтня 2020 року було розглянуто питання щодо неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої доньки. Членами комісії було прийнято рішення необхідність звернення до суду з позовною заявою Органу опіки та піклування райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно до його малолітньої дитини - ОСОБА_1 .
Просить суд, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з перерахуванням коштів на користь особи або закладу під опікою/піклуванням якою буде перебувати малолітня дитина, передати дитину органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Представник органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації Стицюра Л.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Пояснила, що відповідач не цікавиться життям своєї дитини, не надає матеріальної допомоги. Підтримала наданий висновок про те, що необхідно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в його задоволені. Пояснив, що бажає виправити існуючу ситуацію, на даний час цікавиться життям своєї дитини, піклується про неї. Дитина проживає окремо від нього, оскільки він працює та на даний час планує робити ремонт в помешканні де буде проживати його малолітня донька. ОСОБА_2 18.12.2020 року під час розгляду даної цивільної справи по суті залишив залу судового засідання.
Відповідно до ч. 6 статті 223 ЦПК України - наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
Відповідно до ч. 4 статті 223 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 залишив залу судового засідання, після чого двічі не з`являвся в судові засідання, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона є колишнім сільським головою с. Покровське Гайворонського району Кіровоградської області. Особисто знає сім`ю ОСОБА_2 , в сім`ї постійно були сварки та бійки. В будинку де мешкає відповідач та мешкала його малолітня дитина ОСОБА_1 , брудно, безлад. Бували дні коли запасів їжі не було. Дитина поводила себе відлюдкувато. Батько ОСОБА_1 не займається її вихованням.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною рідного брата відповідача ОСОБА_1 . Малолітня дитина ОСОБА_1 з липня 2020 року проживає у їхній родині, окремо від відповідача. Вона з чоловіком влаштували дитину до дитячого садочка. ОСОБА_2 участі у вихованні дитини майже не приймає, одяг та продукти харчування майже не купує. До дитини приходить дуже рідко, як правило в нетверезому стані.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_7 , відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007р. №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №6, виданого виконавчим комітетом Котовської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_1 (а.с. 6).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2015 року позов органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задоволено. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.23-25).
Відповідно до листа Гайворонського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, сім`я ОСОБА_2 перебуває на обліку сімей/осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах Гайворонського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з 17 жовтня 2017 року у зв`язку із низьким рівнем виховного потенціалу батьків, зловживання батьками алкогольних напоїв та не здатністю батьків задовольняти потреби дитини (а.с.19).
Сім`я проживає в одній кімнаті, інша частина житлового будинку знаходиться в аварійному стані. В кімнаті завжди брудно, розкидані речі, відсутній запас продуктів харчування. В дитини відсутнє окреме спальне місце, брудна постільна білизна, відсутній сезонний одяг та взуття (а.с. 10,11,12,13,14,48) .
Мати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , а. с. 7).
За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями та вихованням доньки не займається (а.с. 8,9).
Згідно повідомлення Комунального закладу «Гайворонський ліцей №1» від 07.10.2020 року, ОСОБА_1 з 1 вересня 2020 року виховується в даному навчальному закладі. Дитина проживає в сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . В дитячий садочок приводять та забирають лише ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Біологічний батько ОСОБА_2 не приводив дитину до закладу та не запитував про неї (а.с. 18).
Службою у справах дітей була проведена профілактично роз`яснювальна робота з приводу неналежного виконання батьківських обов`язків з громадянином ОСОБА_2 та виписане офіційне попередження (а.с. 16).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації від 02.11.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та відповідатиме інтересам дитини (а.с.37-38).
Наведене дає суду підстави вважати, що відповідач ухиляються від виконання обов`язків по вихованню своєї малолітньої дитини, вихованням дитини не займається, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. - дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 р. по справі №559/1553/16-ц).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечував щодо позбавлення його батьківських прав. Разом з тим, не заперечив того факту, що не проживає з донькою, належний рівень її розвитку не забезпечує, фактично відсутні належні умови для проживання дитини разом з батьком, до дитячого садочка дитину для виховання не водить.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява є підставною і підлягає задоволенню, оскільки відповідач без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, а тому суд приходить до переконання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Суд встановив, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_1 , тому згідно ст. 180 Сімейного кодексу України зобов`язаний її утримувати до досягнення повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першою та п`ятою статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд враховує положення закону щодо гарантованого і рекомендованого мінімального розміру аліментів і погоджується з позивачем та вважає за необхідне визначити аліменти, які підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки відповідач офіційно не працює, має мінливий не регулярний дохід. Відповідач, як батько дитини, зобов`язаний утримувати її матеріально до повноліття.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Стаття 430 ЦПК України передбачає випадки обов`язкового і факультативного негайного виконання рішення суду.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Керуючись: ст. ст. 150, 165, 166, 180, ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, 183, 234, 247 СК України, ст. ст. 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на користь особи або закладу під опікою/піклуванням якою буде перебувати малолітня дитина, на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й стягувати щомісячно, починаючи з 19.10.2020 року до повноліття ОСОБА_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Рішення суду в частині стягнення аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 60 копійок судового збору на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. Гришак
Дата документу 03.02.2021
