Справа № 760/17373/20

Провадження № 2/761/4489/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

за участю представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 до Київської міської ради , в якому просила суд визначити їй додатковий строк в 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно. Позивач була єдиним родичем ОСОБА_3 , займалась похованням останнього. В зв`язку з запровадженням на всій території України карантину позивач з чоловіком переїхала в с. Виноградівку Болградського району Одеської області.

В липні 2020 р. позивач звернулась до П`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 . Постановою державного нотаріуса від 29.07.2020 р. позивачу було відмолено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Враховуючи введення на території України карантину, відсутність міжміського сполучення позивач пропустила строк на прийняття спадщини, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Представник відповідача подав відзив на позов, за яким при вирішенні справи покладається на думку суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позов просив розглянути справу у їх відсутність.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 10.11.2020 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано з П`ятої Київської державної нотаріальної контори спадкову справу №354/2020 до майна ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою суду від 28.01.2021 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши представника позивача, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 16)

ОСОБА_3 був рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, свідоцтва про укладення шлюбу. (а.с.8-10)

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_3 .

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2020 р. ОСОБА_2 звернулась до П`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії спадкової справи №354/2020 до майна ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Вказане підтверджується довідкою П`ятої Київської державної нотаріальної контори про склад спадкоємців від 06.08.2020 р. (а.с. 17)

Постановою державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори №1411 від 29.07.2020 р. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_2 не проживала на час відкриття спадщини з ОСОБА_3 та з заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк не зверталась. (а.с. 20)

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , шестимісячний строк на прийняття спадщини закінчився 21.05.2020 р., а з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 звернулась 29.07.2020 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з введенням на території України карантину, переїздом в с. Виноградівка Болградського району Одеської області, відсутністю міжобласного сполучення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня 2020 року, до 31 липня 2020 року, до 31 серпня 2020 року на усій території України.

Згідно довідки Виноградівської сільської ради №422/02-39 від 37.07.2020 р. ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_4 на період карантину, пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби, у період з 20.03.2020 р. по 05.06.2020 р. перебували на території АДРЕСА_1 . (а.с. 19)

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її брата - ОСОБА_3 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквизити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса м.Київ, вул..Хрещатик, 36.

Повне рішення виготовлено 02.02.2021 р.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов