Провадження №2/760/196/21

Справа №760/23439/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання правочину недійсним.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання довіреності від 03.10.2016 року недійсною та справи за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, в одне провадження.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик експерта відмовлено.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року призначено в справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу, провадження якої доручено Державній установі «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі задоволено частково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерті серії НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просив визнати недійсною довіреність від 03.10.2016 року, що видана ним на користь відповідача ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом КМНО Клітко В.В. та зареєстрована в реєстрі за №3570.

Згідно свідоцтва про смерть від 15.07.2020 року позивач ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.

Тобто матеріальне правонаступництво має бути тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Отже, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 223/793/17-ц, провадження № 61-44709св18).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Законом визначені підстави обов`язкового припинення представництва за довіреністю, якими серед іншого є: скасування довіреності особою, яка її видала, смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності (ч.1 ст.248 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Змістом особистого немайнового права є можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (ч.1 ст.271 ЦК України).

З аналізу вищевказаних положень Закону вбачається, що право на видачу довіреності для представництва своїх інтересів відноситься саме до особистих немайнових прав особи, які в силу статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини, відтак не допускають правонаступництва в порядку спадкування, оскільки здійснення цього права нерозривно пов`язано саме з певною особою, довірителем.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Встановлено, що в даному випадку спірні відносини не допускають правонаступництво, оскільки вони носять особистий характер та нерозривно зв`язані з особою померлого.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, оскільки позивач у даній справі помер.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня наступного після її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя