ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. Справа№ 910/16863/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Дідиченко М.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 25.01.2021 у даній справі

розглянувши апеляційну скаргу ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD)

на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2020

у справі № 910/16863/18 (Суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Компанії Синтон Б.В. (Synthon B.V.)

до 1)Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (процесуальний правонаступник - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) (відповідач-1)

2) Компанії Єда Рісерч енд Девелопмент Ко. ЛТД, (відповідач-2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача-2 Компанії ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD, Ізраїль)

про визнання патенту на винахід недійсним повністю

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/16863/18, крім іншого, позовні вимоги Компанії Синтон Б.В. (Synthon B.V.) задоволено повністю, визнано патент України № 103699 на винахід "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" недійсним повністю, зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) внести зміни до Державного реєстру патентів на винаходи стосовно визнання недійсним повністю патенту України № 103699 на винахід "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/16863/18, ухвалити нове рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову Компанії Синтон Б.В. (Synthon B.V.) повністю, судові витрати покласти на Позивача.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник не погоджується з висновками місцевого господарського суду, посилаючись на наступні підстави: судом неповно та неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи внаслідок прийняття за основу оскаржуваного рішення суду Висновку експерта від 25.05.2020 №03-02/2020, складеного судовим експертом Андрєєвою A.B.; цей висновок, на думку скаржника, є неналежним та недопустимим доказом; висновки суду щодо дотримання строку позовної давності не базуються на положеннях ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України; надані Позивачем листи на підтвердження дотримання строку позовної давності є недопустимими доказами та мали бути виключені з числа доказів на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України; судом під час розгляду справи порушено ст.ст. 2, 7, 13, 42, 69, 73, 76, 77, 79, 81, 86, 91, 98, 102,106, 107, 207, 210, 214, 236,238 ГПК України, ст.ст. 4, 7, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу", ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що призвело до неправильного, неповного встановлення обставин справи та, відповідно, до неправильного вирішення справи; судом неправильно застосовано ст. 459 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", п. 6.5.3.2 та 6.5.3.4 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 №197. Скаржник зазначає щодо неправильного застосування судом Закону в частині визначення підстав для визнання Патенту недійсним, а саме, позовні вимоги, зокрема, мотивовані тим, що винахід відповідача-2 за патентом №103699 не має винахідницького рівня. Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, визначених у частині п`ятій цієї статті, до уваги не береться. Відповідно до пункту 6.5.3.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України №197 від 15.03.2002 ("Правила"), при перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня. Згідно із пунктом 6.5.3.4 Правил, винахід відповідає умові винахідницького рівня, незважаючи на удавану простоту і розкриття в матеріалах заявки механізму досягнення зазначеного технічного результату, якщо таке розкриття стало відомим не з рівня техніки, а лише з матеріалів заявки. Відтак, скаржник вважає, що ухвалюючи оскаржуване Рішення, суд неправильно застосовав вказані вище норми матеріального права, оскільки відповідність винахідницькому рівню нерозривно пов`язана із досягненням зазначеного заявником технічного результату та винахід може відповідати умові винахідницького рівня, незважаючи на удавану простоту.

10.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначено, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не надав жодної оцінки доводам відповідача-2 та скаржника відносно того, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів, починаючи із дати офіційної публікації відомостей про видачу патенту №103699, тобто з 11.11.2013, натомість суд помилково, на думку скаржника, посилається на публікацію про реєстрацію оригінального препарату скаржника 14.12.2015 як на початок обрахування позовної давності. Судом необґрунтовано відхилено доводи скаржника стосовно відсутності порушених та законних інтересів позивача. Також скаржником в доповненнях до апеляційної скарги зазначено про відсутність обгрунтування судом першої інстанції взяття за основу оскаржуваного рішення експерта ОСОБА_7 від 10.12.2018 №1224 та висновку експерта ОСОБА_8 від 25.05.2020 №03-02/2020.

В вищевказаних доповненнях до апеляційної скарги в прохальній частині, крім вимоги про скасування оскаржуваного рішення, зазначено вимоги про визнання поважними причин пропуску на подання цих доповнень та вимога про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів. Скаржником також заявлено клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи з проханням поновити строк на подання відповідного клопотання та призначити у справі повторну комісійну судову експертизу, поставити на вирішення експертизи наступні питання: «Чи відповідає винахід за патентом України № НОМЕР_1 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" умові патентоздатності "винахідницький рівень"? та доручити відповідну експертизу Дорошенку О.Ф. та Жихарєву О.С.

03.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від осіб, що були представниками Компанії Єда Рісерч енд Девелопмент Ко. ЛТД, надійшло повідомлення про припинення представництва за довіреністю у зв`язку із відмовою представників від вчинення дій, визначених за довіреністю від 17.05.2020. Повідомлення підписане ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

07.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача-2 про поновлення строку на подання доказів.

07.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача-2 про призначення повторної експертизи.

07.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та на доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначено, що суд першої інстанції оцінив висновок ОСОБА_5 в сукупності з іншими доказами, зокрема висновком ОСОБА_6 та висновком ОСОБА_7 . Cуд врахував факт дослідження експертом Андрєєвою A.B. під час проведення судової експертизи, призначеної судом за клопотанням компанії відповідача-2, крім джерел Д1-Д9 також і джерела Д10 про лікарський засіб «Ребіф», який ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не досліджували, а також ще двох нових джерел Д11, Д12. Відсутність дослідження вказаного джерела (Д10) у Висновках ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не є їх виною чи знаком їх недобросовісності, як зазначив позивач, але доступність джерела Д10 ОСОБА_8 дозволяє останній більш точно відповісти на поставлене судом на вирішення експертизи питання. Зазначено, що дослідивши джерела Д1-Д12, експерт ОСОБА_6 надала висновок, заключна частина якого співпала з ОСОБА_9 . За таких умов, суд правомірно прийняв ці два висновки як належні докази у сукупності з іншими доказами у справі. Позивач зауважив, що оцінюючи висновок ОСОБА_5 , суд встановив відсутність в переліку джерел документу Д10 (не з вини експерта), що певною мірою знизило в очах суду його доказову силу, порівняно з висновком ОСОБА_6 .. Щодо «критичної оцінки» ОСОБА_5 інших, крім Д8, джерел, то суд критично поставився до такої оцінки і вказав на те, що надання переваги одному джерелу над іншим не відповідає ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». В відзиві зазначено, що доводи про ненадання оцінки поясненням ОСОБА_5 щодо кожного джерела рівня техніки суперечать постанові Верховного Суду у справі № 755/14848/16-ц, згідно з якою: «Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов 'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.». На думку Позивача, положення цього правового висновку означають відсутність обов`язку суду детально відповідати на кожен аргумент як процесуальних документів учасників справи, так і висновків експерта. На думку позивача, оцінка, яка надана судом в оскаржуваному рішенні висновку ОСОБА_5 , є втіленням належного підходу суду першої інстанції до виконання норми ст. 104 ГПК України. Висновок ОСОБА_5 для суду першої інстанції не мав заздалегідь встановленої сили і був оцінений судом разом із іншими доказами, а його відхилення було вмотивоване в судовому рішенні (встановлені судом дефекти (надання переваги одному джерелу над іншим не відповідає ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»), судом встановлено, що висновок ОСОБА_5 суперечить висновку ОСОБА_6 (висновку з більшою кількістю об`єктів дослідження); суперечить Висновку ОСОБА_7 (який дійшов тотожних висновків, що і експерт ОСОБА_6 ). Позивач зазначив у відзиві, що суд першої інстанції не робив висновок про те, що «збільшення дози препарату - очевидний спосіб підвищення його ефективності». Щодо доповнення до апеляційної скарги, то позивачем зазначено, що нові доводи також не спростовують обгрунтованності рішення суду першої інстанції.

07.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зобов`язання здійснювати листування з позивачем за адресою: 01010, м. Київ, вул. Московська 32/2, БЦ "Сенатор", 15 поверх, поштова скринька №15, оф. Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО", вказане клопотання задоволено судом.

07.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про встановлення порядку розгляду клопотань учасників справи.

07.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відвід судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Жихарєву О.С..

08.09.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про повідомлення відповідача-2 про час і місце судового засідання у порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, та про зупинення провадження у справі.

08.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло заперечення проти клопотання про встановлення порядку розгляду клопотань учасників справи.

08.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотанням про повідомлення відповідача-2 про час і місце судового засідання у порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, та про зупинення провадження у справі.

08.09.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло заперечення проти клопотання про встановлення порядку розгляду клопотань учасників справи.

08.09.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про виклик експертів.

08.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про виклик експертів.

08.09.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про встановлення процесуального строку та відкладення судового засідання.

08.09.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про встановлення процесуального строку та відкладення судового засідання.

12.10.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) надійшли пояснення щодо порядку повідомлення Відповідача-2 про розгляд справи та про зупинення провадження у справі.

12.10.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) надійшли заперечення на відвід судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Жихарєву О.С.

12.10.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) надійшли пояснення щодо безпідставності аргументів, наведених у відзиві Позивача на апеляційну скаргу та в запереченнях на клопотання про призначення повторної експертизи.

30.10.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло повідомлення про зміну адреси для листування.

06.11.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про заміну Відповідача-1 на його процесуального правонаступника -ДП "Український інститут інтелектуальної власності".

09.11.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення правонаступника Відповідача-1 до участі у справі.

10.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) надійшло клопотання, в якому останній просить суд поновити строк на подання листа Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 09.11.2020 № 150 та роздруківок судових рішень відповідно до переліку, наведеного у розділі "Додатки", приєднати до матеріалів справи №910/16863/18 лист Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 09.11.2020 №150 та роздруківки судових рішень відповідно до переліку, наведеного у розділі "Додатки".

30.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду при вирішенні питання прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції.

30.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання щодо переліку запитань експертам та фахівцю.

30.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти заяви про виклик експертів.

30.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо відсутності необхідності повторного повідомлення Відповідача-2 через центральний орган Ізраїлю.

30.11.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про встановлення порядку розгляду клопотань учасників справи.

У судовому засіданні 30.11.2020 колегія суддів відхилила клопотання позивача про встановлення порядку розгляду клопотань учасників справи, оскільки ГПК України не передбачає обов`язковість встановлення порядку розгляду клопотань на вимогу учасника справи. Суд на власний розсуд встановлює порядок розгляду клопотань, виходячи з обставин справи. Колегія суддів задовольнила клопотання Компанії Синтон Б.В. (Synthon B.V.) про зобов`язання здійснювати листування з позивачем за адресою: 03040, м. Київ, поштова скринька 13, офіс 309-А, БЦ "Стенд", вул. Васильківська, 14, Адвокатське бюро "Мамуня Ай Пі", що було заявлене в судовому засіданні 30.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №910/16863/18 клопотання Компанії Синтон Б.В. (Synthon B.V.) та ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) про заміну відповідача-1 на його процесуального правонаступника- Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" до участі у справі - задоволено, замінено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Відповідача-1) у справі №910/16863/18 на його процесуального правонаступника - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №910/16863/18 відхилено клопотання ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) про повідомлення відповідача-2 про час і місце судового засідання у порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 та про зупинення провадження у справі. Суд прийшов до такого висновку на підставі того, що задоволення клопотання щодо застосування Конвенції та направлення за Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, та зупинення провадження у справі призведе до порушення принципу розумності строків розгляду справи, відповідно до в ст. 6 Конвенції, і, як наслідок, інші сторони у справі можуть втратити інтерес (майновий та немайновий) у результатах вирішення спору. Крім того, за результатами надсилання судом апеляційної інстанції ухвал про дату, час та місце розгляду даної справи в матеріалах справи наявні міжнародні повідомлення про вручення 24.12.2020 Компанії Єда Рісерч енд Девелопмент Ко. ЛТД, (відповідач-2) копії ухвал Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі заяву скаржника про виклик експертів, а саме, експерта Петренко С.А., судового експерта Андрєєву А.В. та фахівця Привалко Е.Г. для надання пояснень та відповідей на запитання щодо Висновку експерта № 03-02/2020 від 25.05.2020, складеного судовим експертом Андрєєвою А.В., та висновку експертизи від 10.12.2019 №1224, складеного експертом Петренком С.А. задоволено, та відкладено розгляд апеляційної скарги на іншу дату, із направленням експертам та фахівцю копії клопотання скаржника із переліком запитань експертам та фахівцю. Викликано у судове засідання судових експертів Андрєєву Альону Вікторівну, фахівця Привалко Елеонору Геннадіївну для надання пояснень та відповідей на запитання щодо Висновку експерта від 25.05.2020 № 03-02/2020, складеного судовим експертом Андрєєвою А.В., та судового експерта ОСОБА_7 для надання пояснень щодо висновку експертизи від 10.12.2019 №1224.

09.12.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання щодо врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду при вирішенні питання прийняття доказів судом апеляційної інстанції.

09.12.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло пояснення щодо порядку самопредставництва юридичних осіб.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Андрєєвої А.В. надійшли письмові пояснення та відповіді на запитання ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD), поставлені в клопотанні від 30.11.2020, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від фахівця Привалко Е.Г. надійшли письмові пояснення та відповіді на запитання ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD), поставлені в клопотанні від 30.11.2020, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Петренко С.А. надійшли письмові пояснення та відповіді на запитання ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD), поставлені в клопотанні від 30.11.2020, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення відповідачу-1 (процесуальному правонаступнику) апеляційної скарги та доповнень до неї.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів направлення ДП «Український інститут інтелектуальної власності» копій процесуальних документів.

10.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо належного повідомлення відповідача-2 про судові засідання.

10.12.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ДП «Український інститут інтелектуальної власності» надійшло пояснення щодо самопредставництва "Укрпатент".

В ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 відхилено доповнення скаржника до апеляційної скарги від 10.08.2020 в частині клопотання про долучення додаткових доказів. Доводи скаржника, викладені в доповненнях до апеляційної скарги та надані у судовому засіданні 10.12.2020 пояснення з приводу долучення додаткових доказів суд визнає необгрунтованими. В решті доповнення до апеляційної скарги скаржника від 10.08.2020 колегія суддів бере до уваги, оскільки скаржник не змінив ні підставу, ні предмет апеляційної скарги, строк на подання доповнень скаржником не пропущено. судом зазначено, що клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи буде рузглянуто після дослідження судом відповідей експертів та фахівця на поставленні ним запитання.

14.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів Дідиченко М.А., Полякова Б.М. від розгляду справи.

14.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про відвід експерта ОСОБА_7 та про неприйняття до розгляду складеного експертом висновку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у даній справі визнано необґрунтованим заявлений ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) відвід колегії суддів: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Дідиченко М.А., Поляков Б.М. від розгляду справи №910/16863/18. Зупининено апеляційне провадження у справі №910/16863/18 для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

15.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо моменту виникнення охоронюваного законом інтересу у позивача, за захистом якого останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у складі колегії суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І., Іоннікової І.А. у задоволенні заяви ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Дідиченко М.А., Поляков Б.М., від участі у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/16863/18 відмовлено. Справу №910/16863/18 повернуто на розгляд колегії суддів у складі: Доманська М.Л. - головуюча суддя, судді: Дідиченко М.А., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у даній справі повторно викликано у судове засідання 21.01.2021: судового експерта Андрєєву Альону Вікторівну, фахівця Привалко Елеонору Геннадіївну для надання пояснень та відповідей на запитання щодо Висновку експерта від 25.05.2020 № 03-02/2020, складеного судовим експертом Андрєєвою А.В.; судового експерта ОСОБА_7 для надання пояснень щодо Висновку експерта від 10.12.2019 № 1224.

17.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли зауваження на протокол судового засідання, що відбулось 10.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у даній справі письмові зауваження ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) до протоколу судового засідання від 10.12.2020 у справі № 910/16863/18 відхилено в частині зауважень №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, в іншій частині зауваження враховано. Внесено виправлення у протокол судового засідання від 10.12.2020 у справі №910/16863/18.

17.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про виклик експерта ОСОБА_7

17.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення щодо відповідей експертів на поставлені їм питання та необхідності призначення повторної експертизи.

17.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення щодо спливу строку позовної давності разом з клопотанням про приєднання доказів.

18.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від фахівця Привалко Е.Г. надійшов лист, в якому зазначено про неможливість прибуття в судове засідання 21.01.2021 з об`єктивних причин.

19.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від експерта ОСОБА_8 надійшов лист, в якому зазначено про неможливість прибуття в судове засідання 21.01.2021 з об`єктивних причин.

20.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо відповідей експертів та щодо додаткових пояснень компанії скаржника щодо відсутності підстав для призначення у справі повторної судової експертизи.

20.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо додаткових пояснень компанії скаржника.

20.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти заяви компанії скаржника про відвід експерта Петренка та відсутності підстав для прийняття до розгляду складеного експертного висновку.

21.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо належного повідомлення відповідача-2 про судове засідання 21.01.2021.

21.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до заявленого відводу судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Жихарєву О.С.

25.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення щодо поданих позивачем 20.01.2021 та 21.01.2021 документів та щодо підтвердження необхідності призначення повторної судової експертизи. В поясненнях заявлено клопотання залишити без розгляду подані позивачем 20.01.2021 та 21.01.2021 пояснення та заперечення.

В судовому засіданні 21.01.2021 судовою колегією на обговорення поставлено клопотання скаржника про призначення повторної комісійної експертизи, клопотання скаржника про поновлення строку на подання листа Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 09.11.2020. Представники сторін висловили свої позиції щодо вказаних клопотань.

В судове засідання 21.01.2021 прибув експерт Петренко С.А., який надав відповіді на питання, поставлені йому представниками сторін та судовою колегією, поставлено на обговорення заяву скаржника про відвід експерту Петренку С.А. та неприйняття судом до розгляду висновку експерта ОСОБА_7, від 10.12.2008 № 1224.

В судовому засіданні 21.01.2021 представником скаржника підтримано цю заяву про відвід експерту Петренку С.А. Позивач заперечив щодо задоволення зави про відвід експерту Петренку С.А.. Експерт Петренко С.А. зазначив, що надавав експертні висновки у різних справах із врахуванням дослідження різного обсягу доказів, документи у цих справах відрізнялись.

Позивач просив приєднати до матеріалів справи та врахувати при вирішенні відводу судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Жихареву О.С. лист Міністерства юстиції України від 09.12.2020 та відповідь (рішення) Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України щодо притягнення експерта Дорошенко О.Ф. до дисциплінарної відповідальності. Судова колегія вважає за можливе врахувати ці документи при вирішенні відводу судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Жихареву О.С..

Колегією суддів заслуховано думку сторін щодо вищевказаних клопотань та заяв, оголошено перерву в судовому засіданні до 25.01.2021.

В судовому засіданні 25.01.2021 колегією суддів вирішено прийняти до уваги доводи, викладені у доповненні до апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що ці доповнення подані в межах строку на апеляційне оскарження відповідного рішення суду першої інстанції у даній справі, та розглядати апеляційну скаргу із врахуванням цих доповнень. Сторони подавали

В судовому засіданні 25.01.2021 представником скаржника підтримано вищевказану заяву про відвід експерту Петренку С.А. та усно заявлено клопотання про поновлення строку на подання цього відводу. Судовою колегією заслухано представників сторін щодо заяви про відвід та неприйняття судом до розгляду висновку експерта ОСОБА_7, від 10.12.2008 №1224.

Позивач заперечив щодо задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на подання відводу експерту Петренку С.А. у зв"язку із недоведенням скаржником наявності поважних причин для поновлення цього строку, та просив заяву про відвід експерту Петренку С.А. залишити без розгляду, заяву в частині неприйняття судом до розгляду висновку експерта ОСОБА_7, від 10.12.2008 № 1224 відхилити.

Щодо заяви скаржника про відвід судовому експерту Петренку С.А. колегія суддів прийшла до висновку про залишення його без розгляду з огляду на наступне. Як зазначено позивачем та не заперечувалось скаржником, скаржник, приймаючи участь в іншій справі, 03.12.2020 дізнався по заявлені ним підстави відводу експерту Петренку С.А.. За таких обставин, на час звернення скаржника із вказаною заявою про відвід експерту Петренку С.А. сплив строк для заявлення відводу, що підтверджено представником скаржника в судовому засіданні 25.01.2021, та заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку на заявлення такого відводу. Представник скаржника зазначив, що є поважні причини для поновлення процесуального строку. Проти задоволення цього клопотання представники позивача заперечили. Судова колегія, оцінивши доводи представників сторін щодо поновлення строку на заявлення відводу, вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення процесуального строку на заявлення відводу експерту Петренку С.А., доводи скаржника не підтверджені документально та є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, за наслідками залишення клопотання про поновлення строку на подання заяви про відвід судовому експерту Петренку С.А. судом без задоволення, заяву про відвід експерту Петренку С.А. судовою колегією залишено без розгляду. Експерт Петренко С.А. в судовому засіданні 21.01.2021 заявив, що експертний висновок наданий ним в іншій справі ґрунтувався на інших обставинах справи, на інших документах та іншому обсязі доказів. Із врахуванням пояснень сторін та експерта, наданих у судових засіданнях 21.01.2021 та 25.01.2021, судовою колегією відхиляється заява скаржника в частині неприйняття судом до розгляду висновку експерта ОСОБА_7 від 10.12.2008 № 1224.

Суд апеляційної інстанції враховує пояснення скаржника, подані 25.01.2021. Суд відхиляє заявлене в цих поясненнях клопотання щодо залишення без розгляду поданих позивачем письмових пояснень та заперечень. З матеріалів справи вбачається, що представники скаржника ознайомлені з вказаними поясненнями та запереченнями позивача, про що зазначено самим скаржником. Ці пояснення та заперечення взяті судом апеляційної інстанції до уваги.

В судовому засіданні 25.01.2021 колегією суддів дослідженно оригінал висновку експерта ОСОБА_7 від 10.12.2018, наданий для огляду представником позивача.

В судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про поновлення строку подання копії листа Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 09.11.2020. Суд бере до уваги відповідний лист, оскільки питання щодо відводу експерта Дорошенка О.Ф. виникло у зв`язку з заявленням клопотання про призначення повторної судової експертизи лише в суді апеляційної інстанції.

Після обговорення клопотання скаржника про призначення повторної комісійної судової експертизи та клопотання позивача про відвід судовим експертам Дорошенку О.Ф., Жихарєву О.С. колегія суддів вирішила розглянути їх після заслуховування позицій предстаників сторін по суті апеляційної скарги та після дослідження всіх обставин справи та доказів у даній справі, оскільки питання призначення повторної судової експертизи має вирішуватись із врахуванням дослідження всіх обставин справи у повному обсязі.

Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій відповідних ухвал суду. До того ж, у судовому засіданні 21.01.2021 представники сторін були повідомлені про оголошення перерви у судовому засіданні до 25.01.2021 під росписку.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Після розгляду вищевказаних клопотань та заяв, заслуховування пояснень та заперечень сторін апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті.

Дослідивши всі обставини справи, подані сторонами та прийняті судом докази у справі, письмові відповіді експертів ОСОБА_8, ОСОБА_7 , фахівця Привалка Е.Г., заслухавши пояснення представників сторін по суті апеляційної скарги із врахуванням доповнень до неї, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення клопотання скаржника про призначення повторної комісійної судової експертизи, про відхилення клопотання позивача про відвід судовим експертам Дорошенку О.Ф. і Жихарєву О.С., апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з огляду на наступне.

Позивач у позові зазначив, що підставою для визнання патенту України №103699 на винахід недійсним повністю є його невідповідність умові патентоздатності - «винахідницький рівень». Як вбачається з матеріалів справи, така невідповідність була встановлена, зокрема, за допомогою двох висновків експертизи, які наявні в матеріалах справи, один з яких був наданий суду позивачем разом з позовною заявою, а інший був складений за результатами проведення призначеної судом експертизи. Обидва експерти та фахівець викликались судом апеляційної інстанції для надання пояснень у судове засідання та надали письмові відповіді на запитання сторін і суду.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви був доданий висновок експерта від 10.12.2018 №1224, складений судовим експертом Петренком С.А. Експерт ОСОБА_7 з`явився на виклик суду в судове засідання 21.01.2021 для надання усних пояснень, надав пояснення та письмові відповіді на запитання сторін у справі. Експерт підтвердив, що наявна в матеріалах справи копія складеного ним висновку відповідає оригіналу. В судовому засіданні 25.01.2021 колегії суддів було надано на огляд та досліджено оригінал висновку експерта від 10.12.2018 №1224, як вже зазначалось вище.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2020 суд першої інстанції призначив у даній справі експертизу у сфері інтелектуальної власності (винаходів і корисних моделей), проведення якої доручив експерту Андрєєвій Альоні Вікторівні, кандидатура якої була запропонована відповідачем-2 і з цим погодився скаржник.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 у даній справі суд першої інстанції задовольнив клопотання Андрєєвої A.B. та залучив до проведення експертизи фахівця Привалко Елеонору Геннадіївну, яка має спеціальні знання в галузі фармацевтики та органічної хімії.

За результатами проведення судової експертизи складений висновок експерта від 25.05.2020 №03-02/2020.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглянувши справу по суті, прийняв рішення, в основу якого поклав вищевказані висновки експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 107 ГПК України суд може призначити повторну експертизу за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо).

В матеріалах справи наявні три висновки експертів з одного і того ж питання: Висновок ОСОБА_7, висновок ОСОБА_6 і висновок експерта Оцалюка В.М., цим висновкам судом надана оцінка із врахуванням інших доказів у справі у їх сукупності

Експерти Петренко С.А., ОСОБА_6 надали письмові пояснення у судових засіданнях суду першої інстанції та відповіли на всі поставлені їм запитання сторін і суду. В суді апеляційної інстанції вказані експерти та фахівець Привалко Е.Г. також надали письмові пояснення на поставлені їм запитання щодо відповідних експертних досліджень та складених ними висновків.

Судом не беруться до уваги доводи скаржника щодо неврахування висновку експерта ОСОБА_8 від 25.05.2020 № 03-02/2020 у зв"язку з неповідомлення фахівця Привалко Е.Г. про кримінальну відповідальність, скаржник безпідставно застосовує до виисновку ОСОБА_6 положення законодавства про комплексну експертизу. Висновок експерта ОСОБА_8 не є висновком ані комплексної, ані комісійної експертизи. Він складений експертом Андрєєвою Альоною Вікторівною, на підставі ухвали суду першої інстанції від 22.01.2020 у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_11 була залучена до проведення експертизи пізніше, і не в якості експерта, а в якості фахівця у галузі фармацевтики та органічної хімії за клопотанням експерта Андрєєвої A.B., розглянутим і задоволеним судом першої інстанції ухвалою від 13.05.2020 у даній справі.

Таким чином, Привалко Е.Г. брала участь в проведення експертизи не як експерт, а як фахівець.

Висновок експерта ОСОБА_8 від 25.05.2020 № 03-02/2020 та висновок експерта Петренко С.А. від 10.12.2018 №1224 оцінені судом із врахуванням пояснень сторін та відповідей експертів та фахівця, надані як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій. Доводи скаржника щодо невзяття експертом Андрєєвою А.В. до уваги технічного результату 2 у вигляді збільшення стерпності не беруться судом до уваги, оскільки у п.55 свого висновку експерт обгрунтувала, що "збільшення стерпності внаслідок зниження частоти було б також очевидним для фахівця" (а.с.221 т.8).

Щодо невзяття експертом Андрєєвою А.В. до уваги прес-релізу щодо дослідження FORTE , то при проведенні експертного дослідження детально розглянуті відомості про Фазу ІІІ дослідження FORTE, опубліковані у джерелі Д8 (а.с.217, 217зв. т.8, том Додаток а.с.241)

Доводи скаржника щодо інших недоліків даних висновків експертів не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, спростовані матеріалами справи та поясненнями наданими суду.

Отже апеляційцій господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок ОСОБА_6 є обґрунтованим, об`єктивним, повним, правомірно взятий судом до уваги та оцінений у сукупності з іншими доказами у справі. Експерт ОСОБА_7 у складеному ним висновку від 10.12.2018 №1224 дійшов до тих же висновків, що і експерт ОСОБА_6 .. Це експертне дослідження також правомірно взято судом до уваги та оцінено у сукупності з іншими доказами у справі.

Клопотання скаржника про призначення повторної експертизи фактично грунтується на його незгоді з попереднім висновком судової експертизи, призначеної судом, та з тією оцінкою, яку суд надав тим трьом висновкам експертів, що містяться в матеріалах даної справи, у сукупності з іншими доказами у справі.

Так, суд врахував факт дослідження експертом Андрєєвою A.B. під час проведення судової експертизи, призначеної судом за клопотанням відповідача-2, крім джерел Д1-Д9 також і джерела Д10 про лікарський засіб «Ребіф», який ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не досліджували, а також ще двох нових джерел Д11, Д12. Суд бере до уваги довод позивача, що доступність джерела Д10 ОСОБА_8 дозволяє останній більш точно відповісти на поставлене судом на вирішення експертизи питання. Дослідивши джерела Д1-Д12, експерт ОСОБА_6 надала висновок, заключна частина якого співпала з ОСОБА_9 .

Суд критично оцінив висновок ОСОБА_5 , надання переваги одному джерелу над іншим не відповідає ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Судом встановлено, що висновок ОСОБА_5 суперечить висновку ОСОБА_6 (висновку з більшою кількістю об`єктів дослідження); суперечить Висновку ОСОБА_7 (який дійшов тотожних висновків, що і експерт ОСОБА_6 ). Висновок ОСОБА_5 для суду першої інстанції не мав заздалегідь встановленої сили і був оцінений судом разом із іншими доказами у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для призначення повторної експертизи, що безпідставно призведе до затягування судового процесу та порушення прав інших сторін на розгляд справи протягом розумного строку.

У зв`язку з відмовою в задовлення клопотання скаржника про призначення повторної комісійної судової експертизи, клопотання позивача про відвід судовим експертами Дорошенку О.Ф. та Жихарєву О.С. відхилено судом.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги із врахуванням доповнень до неї, пояснення та заперечення сторін, колегія суддів прийшла до висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Компанія Синтон Б.В. (Synthon B.V.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Компанії Єда Рісерч Енд Девелопмент Ко. Лтд. про визнання патенту України № 103699 на винахід "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" недійсним повністю; зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів на винаходи стосовно визнання недійсним повністю патенту України № 103699 на винахід "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що патентування відповідачем-2 винаходу за патентом України №103699 створює перешкоди для здійснення позивачем власної господарської діяльності в Україні та порушує охоронювані законом інтереси позивача. Охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в безперешкодній господарський діяльності щодо реєстрації та продажу генеричного лікарського засобу із використанням оспорюваного патенту. Як зазначає позивач, оригінальний лікарський засіб з вмістом 40 мг діючої речовини глатирамеру ацетат було вперше зареєстровано в Україні 14.12.2015, реєстраційне посвідчення від 14.12.2015 UA/6307/01/02, що підтверджується Наказом МОЗ України "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" від 14.12.2015 № 853, що відкрило можливість посилатися на досьє цей лікарський засіб при реєстрації генеричних лікарських засобів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням експертних висновків наявних в матеріалах справи, зібраних у справі доказів, які свідчать про те, що винахід за патентом України від 11.11.2013 №103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" станом на дату пріоритету (20.08.2009) був очевидним для фахівця, тобто явно випливав із рівня техніки, а тому, винахід за спірним патентом не відповідає умовам патентоздатності за критерієм "винахідницький рівень" як передбачено ч. 1 ст. 459 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Північний апеляційний господарський суд погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Компанія Єда Рісерч енд Девелопмент Ко. ЛТД є власником патенту України на винахід від 11.11.2013 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою"№103699, виданий за заявкою №а 2012 03259, що був оприлюднений в бюлетені "Промислова власність" 11.11.2013 №21 та зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Формула винаходу за оспорюваним патентом складається з незалежного пункту 1 "Лікарський препарат для застосування у лікуванні пацієнта, що страждає на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз або зазнав перший клінічний епізод та має високий ризик розвитку клінічно визначеного розсіяного склерозу, що включає 40 мг глатирамеру ацетату, де лікарський препарат виготовлений для схеми введення трьома підшкірними ін`єкціями протягом періоду сім діб із щонайменше однією добою між кожною підшкірною ін`єкцією" та залежних пунктів 2 - 17 (а.с.16-17 том Додаток № 1).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Частинами 1 та 3 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України належать, зокрема, винаходи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з ч. 1 ст. 459 Цивільного кодексу України винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 459 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відповідно до ч .ч. 1, 2 ст. 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб`єктами права інтелектуальної власності на винахід є: винахідник; інші особи, які набули прав на корисну модель за договором чи законом (ст. 463 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 464 Цивільного кодексу України встановлює, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід є:

1) право на використання винаходу;

2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії);

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Згідно з ч. 3 ст. 7 наведеного Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п`ятій цієї статті, до уваги не береться (ч. 7 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 22.01.2001 №22 (із змінами та доповненнями), суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

Відповідно до п. 7.1.1 вищенаведених Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак.

Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об`єкти інтелектуальної власності також передбачено способи захисту відповідного права.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 7 наведеного Закону, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Таким чином, відсутність у винаходу винахідницького рівня є підставою для визнання патенту на нього недійсним у судовому порядку.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав чи охоронюваних законом інтересів, які були об`єктивно порушені відповідачем, і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права чи на захист саме цього охоронюваного законом інтересу. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права у суспільстві. Однією із основних засад права є справедливість, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Справедливість розглядають як властивість права, зокрема, виражену в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності відповідальності вчиненому порушенню.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під поняттям "охоронюваний законом інтерес", відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як зазначає позивач, Компанія Синтон Б.В. є фармацевтичною компанією - всесвітньо відомим виробником генеричних (неоригінальних) лікарських засобів. Вона виробляє, зокрема, речовину глатирамеру ацетат, що використовується у лікарських засобах, а також лікарські засоби з цією речовиною. Інтерес компанії Синтон Б.В., за захистом якого вона звернулася до суду з позовом у справі №910/16863/18, полягає у безперешкодному веденні господарської діяльності на території України, і, зокрема, у безперешкодній державній реєстрації і продажу в Україні лікарського засобу з вмістом речовини глатирамеру ацетат у дозуванні 40 мг та/або у постачанні компонентів для виробництва такого лікарського засобу і продажу його в Україні.

Лікарські засоби можуть реєструватися в Україні як оригінальні (референтні) за повним реєстраційним досьє або як генеричні (за скороченим реєстраційним досьє з посиланням на повне досьє референтного лікарського засобу).

Згідно з Порядком проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.08.2005 №426 (надалі також - "Порядок"), повні реєстраційні досьє містять "повні модулі 1 та 2, у модулі 3 - результати власних фармацевтичних випробувань (фізико-хімічних, біологічних або мікробіологічних), у модулях 4 та/або 5 - або результати власних доклінічних випробувань (фармакологічних та токсикологічних) і клінічних досліджень, або власних обмежених доклінічних випробувань (фармакологічних та токсикологічних) і клінічних досліджень та докладні бібліографічні дані, або тільки докладні бібліографічні доклінічні та/або клінічні дані." (п. 1.1 Розділу III Порядку). Позивач посилається на те, що реєстрація за повним реєстраційним досьє вимагає проведення дорогих і тривалих досліджень та випробувань.

Натомість, для реєстрації генеричного лікарського засобу вимога проводити такі дослідження і випробування відсутня - достатньо лише послатися на відомості про них, зазначені в повному реєстраційному досьє на оригінальний лікарський засіб: "генеричний тип лікарського засобу передбачає, що реєстраційне досьє містить посилання на реєстраційну інформацію, що міститься у досьє на референтний препарат, за умови доведення їх еквівалентності." (п. 1.3 Розділу III Порядку).

Отже, згідно з законодавством передумовою для реєстрації генеричного лікарського засобу є наявність повного реєстраційного досьє раніше зареєстрованого референтного лікарського засобу, на яке можна послатися.

Таким чином, у фармацевтичної компанії може з`явитися охоронюваний законом інтерес щодо державної реєстрації генеричного лікарського засобу не раніше, ніж завершено реєстрацію оригінального (референтного) лікарського засобу, на повне реєстраційне досьє якого компанія може послатися для реєстрації свого генеричного лікарського засобу.

У даному випадку оригінальний (референтний) лікарський засіб з вмістом 40 мг діючої речовини глатирамеру ацетат було вперше зареєстровано в Україні у грудні 2015, реєстраційне посвідчення від 14.12.2015 № ІІА/6307/01/02 на лікарській засіб "КОПАКСОН 40", що підтверджується Наказом Мінестерства охорони здоров`я України "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" від 14.12.2015 № 853. Заявником щодо цього лікарського засобу є компанія ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД (3-я особа у даній справі, скаржник). Починаючи з цієї дати (14.12.2015), у виробників генеричних лікарських засобів з тим же вмістом діючої речовини може з`явитись охоронюваний законом інтерес, що полягає у безперешкодній реєстрації та продажу таких генеричних лікарських засобів.

Тобто у компанії ОСОБА_12 з`явився охоронюваний законом інтерес щодо безперешкодної реєстрації та продажу генеричного лікарського засобу з вмістом 40 мг глатирамеру ацетат саме 14.12.2015, коли було видано реєстраційне посвідчення на оригінальний лікарський засіб.

Позивач зазначає, що вимога скаржника до позивача про звернення з заявою про реєстрацію власного лікарського засобу як передумову задоволення такого позову про визнання патенту України № 103699 на винахід недійсним є надмірною.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності у позивача права на даний позов із врахуванням вищезазначеного.

Доводи скаржника про недоведення позивачем використання в його лікарському засобі кожної ознаки незалежного пункту 1 формули винаходу за патентом України № 103699 судом першої інстанції правомірно відхилені з огляду на різність предметів доказування у справах про визнання патентів недійсними і про припинення порушення прав власника патенту. В даній справі ці обставини не входять до предмету доказування.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність у позивача порушеного охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду, та наявність права позивача на даний позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту охоронюваного законом інтересу, за захистом якого звернувся позивач.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

В матеріалах справи наявний поданий позивачем Висновок експерта за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 10.12.2018 №1224, підготовленим для подання до cуду. Висновок експерта від 10.12.2018 №1224 складений атестованим судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем, у ньому зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду та що експерт Петренко С.А. обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

На вирішення експерта ОСОБА_7 було поставлене питання: «Чи відповідає винахід за патентом України №103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" умові патентоздатності "винахідницький рівень"? "

Як зазначає експерт Петренко С.А. у Висновку від 10.12.2018 №1224, можливим технічним результатом винаходу за патентом України №103699 є полегшення симптому рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу у людини-пацієнта, що страждає на рецидивно- ремітуючий розсіяний склероз, або у пацієнта, що зазнав перший клінічний епізод та визначається як такий, що має високий ризик розвитку клінічно визначеного розсіяного склерозу. Для цього, відповідно до опису винаходу застосовують відомий лікарський засіб 40 мг глатирамеру ацетат, що застосовується для лікування зазначених патологічних станів, який вводять щотижня по три ін`єкції. При цьому інтервал між кожною ін`єкцією повинен бути, щонайменше, одна доба. Зазначається, що лікування із застосуванням 40 мг глатирамеру ацетату три рази щотижня щонайменше так само ефективно як 20 мг глатирамеру ацетату при щодобовому введенні. Додатковим технічним результатом винаходу за патентом України № 103699 є збільшення стерпності лікування глатирамеру ацетатом у людини-пацієнта, що страждає на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз, або у пацієнта, що зазнав перший клінічний епізод та визначається як такий, що має високий ризик розвитку клінічно-визначеного розсіяного склерозу (с. 15-16 Висновку експерта від 10.12.2018 №1224).

Відповідно до опису винаходу за патентом України №103699 "стерпність" відноситься до рівня дискомфорту, пов`язаного з лікуванням глатирамеру ацетатом. Стерпність пов`язується з частотою та тяжкістю післяін`єкційних реакцій та реакцій на ділянці ін`єкції. Стерпність впливає на період, протягом якого пацієнт може дотримуватися лікування глатирамеру ацетатом. Підвищення стерпності при дотриманні пацієнтом запропонованої у патенті схеми лікування обумовлюється зменшенням кількість ін`єкцій, і як наслідок, зменшенням частоти реакції на ділянці ін`єкції. Таке досягнення стерпності при лікування є звичайним та очевидним (висновок від 10.12.2018 №1224).

При цьому, як зазначає експерт Петренко С.А., в описі винаходу не наведено ніяких достовірних даних на підтвердження збільшення стерпності. В описі міститься посилання на протокол дослідження клінічного випробування, однак це дослідження не містить порівняння з іншими режимами застосування чи дозуваннями щодо стерпності. Таким чином, даних, що підтверджують збільшення стерпності лікування глатирамеру ацетатом у людини-пацієнта, що страждає на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз, не наведено.

Відповідно до наведеного в описі винаходу за патентом України № 103699 прикладу, глатирамеру ацетат вводився щотижня трьома підшкірними ін`єкціями по 40 мг, щонайменше через добу. Відповідно до відомого рівня техніки глатирамеру ацетат вводився підшкірними ін`єкціями по 40 мг через день (джерело Д1 - патентна заявка WO 2007/081975 A2). Тобто, ознаки "де лікарський препарат виготовлений для схеми введення трьома підшкірними ін`єкціями протягом періоду сім діб із щонайменше однією добою між кожною підшкірною ін`єкцією" є описом відомого з рівня техніки порядку та режиму введення лікарського препарату - глатирамеру ацетату, для лікування рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу. При цьому, як зазначає екперт ОСОБА_7 , використання для опису порядку та режиму введення глатирамеру ацетату лексичних конструкцій, відмінних від тих, які використовувались у розглянутих експертом документах рівня техніки, жодним чином не змінюють сутність цих порядку та режиму (с. 16 Висновку експерта ОСОБА_7 від 10.12.2018 №1224).

Крім того, у письмових відповідях на поставлені експерту Петренку С.А. питання, як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, експерт зазначає, що, якщо оцінювати дослідження, описані у документах рівня техніки Д2 - Д5, з огляду на результати, описані у документі рівня техніки Д8, то вбачається, що такі дослідження заохочують до застосування глатирамеру ацетату в дозі 40 мг через день, оскільки: саме така доза дозволить збалансувати сильні сторони різних дозувань (20 мг та 40 мг) і різних режимів введення (щодня та через день). Під час проведення досліджень пацієнтам підшкірно вводився глатирамеру ацетат протягом довгих строків, тобто, вони місяцями і роками терплять негативні реакції у місці ін`єкції. Відмінність у показниках припинення терапії у 4,2 % спостерігалася при введенні 40 мг щодня порівняно із 20 мг щодня, і створюваний нею дискомфорт може бути нівельований значним зменшенням кількості реакцій у місці ін`єкції за рахунок зменшення кількості ін`єкцій наполовину - із введення щодня на введення через день (відповідь ОСОБА_7 на питання 1.1. Компанії Тева Фармасьютікал Індастріз ЛТД.).

Враховуючи викладене вище, ознаки самі по собі та у сукупності з іншими ознаками незалежного пункту 1 формули винаходу за патентом України № 103699, не призводять, на думку експерта ОСОБА_7, до технічного результату, який характеризується новими неочікуваними властивостями або неочікуваним покращенням характеристик відомих властивостей об`єкта винаходу.

Аналізуючи результат проведеного дослідження, експерт Петренко С.А. зазначає, що винахід за патентом України № 103699, описаний у незалежному п.1 формули винаходу, отриманий шляхом:

- заміни частини відомого засобу іншою відомою частиною для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме такої заміни;

- створення засобу, який складається з відомих частин, вибір яких і зв`язок між якими здійснено за відомими правилами, рекомендаціями, і технічний результат, який при цьому досягають, обумовлений лише відомими властивостями зазначених частин і зв`язків між ними;

- зміни кількісної ознаки, показ таких ознак у взаємозв`язку або в зміні його виду за умови, що факт впливу кожної з ознак на зазначений технічний результат відомий і нові значення цих ознак або їх взаємозв`язок могли бути одержані, виходячи з відомих залежностей, закономірностей (с. 17 Висновку експерта від 10.12.2018 №1224).

За результатами дослідження 9-ти джерел рівня техніки (Д1-Д9), копії яких додані позивачем до позовної заяви, експерт Петренко С.А. прийшов до висновку, що винахід за патентом України № 103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень" (с. 19 Висновку експерта від 10.12.2018 № 1224).

Судом першої та апеляційної інстанції також проаналізовано поданий відповідачем-2 висновок від 09.09.2019 №19-ОВМ/18 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений атестованим судовим експертом Оцалюком В.М., у ньому зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду та що експерт ОСОБА_5 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

На вирішення експерта Оцалюка В.М. було поставлене таке ж питання, як і на вирішення експерта ОСОБА_7, він досліджував ті самі джерела рівня техніки, що і Петренко С.А., але на відміну від останнього, експерт Оцалюк В.М. прийшов до висновку, що "Винахід за патентом України № 103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" від 11.11.2013 відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень"" (с. 24 Висновку експерта від 09.09.2018№19-ОВМ/18).

До такого висновку експерт Оцалюк В.М. прийшов на тій підставі, що, на його переконання, надані йому документи рівня техніки не містили переконливих даних, які б мотивували середнього спеціаліста в цій галузі призначити глатирамеру ацетат в дозі 40 мг тільки три рази на тиждень в очікуванні того, що це буде забезпечувати прийнятне полегшення симптому рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу у людини-пацієнта, що страждає на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз, або у пацієнта, що зазнав перший клінічний епізод та визначається як такий, що має високий ризик розвитку клінічно-визначеного розсіяного склерозу, на фоні введення глатирамеру ацетат в дозі 20 мг для якої вже підтверджена ефективність при щоденному введенні.

Як зазначає ОСОБА_5 , до призначення глатирамеру ацетату в дозі 40 мг середній спеціаліст ставився б досить обережно, враховуючи співвідношення користь:шкода, що забезпечує така доза, і ті негативні дані, що були пов`язані з введенням такої дози глатирамеру ацетату, і можливість відмови пацієнта від тривалого лікування на фоні небажаних проявлень, що можуть супроводжувати введення 40 мг дози глатирамеру ацетату.

Також, як зазначає ОСОБА_5 , з документів рівня техніки невідомим було і збільшення стерпності лікування з використанням дози 40 мг глатирамеру ацетату, але які містили інформацію що доза 40 мг глатирамеру ацетату має більше побічних проявлень. Документи рівня техніки містили лише натяки на збільшення стерпності лікування при введенні через день дози 20 мг глатирамеру ацетату, але не 40 мг навіть при щоденному введенні. А екстраполювати дані, отримані для дози 20 мг на дозу 40 мг неможливо, оскільки також слід враховувати і можливість відмови пацієнта від лікування у випадку виникнення таких наслідків, що були обумовлені саме високою дозою глатирамеру ацетату.

Тобто, надані на дослідження документи рівня техніки, як вважає ОСОБА_5 , не містили сукупності ознак, поєднання яких забезпечувало б досягнення заявленого технічного результату, а саме, полегшення симптому рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу без будь-яких наслідків та збільшення стерпності такого лікування (с 22 Висновку від 09.09.2018 №19-ОВМ/18).

Судом апеляційної інстанції проаналізовано наявний в матеріалах справи висновок експерта ОСОБА_8 від 25.05.2020 № 03-02/2020 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 22.01.2020 та від 13.05.2020 у справі № 910/16863/18. В ході судової експертизи було досліджено 12 джерел рівня техніки: ті самі 9 джерел рівня техніки, які досліджували експерти Петренко С.А. та ОСОБА_5 , а також 3 джерела рівня техніки, наданих сторонами в матеріали справи пізніше.

Здійснивши експертне дослідження, врахувавши відповіді фахівця Привалко Е.Г. на поставлені їй судовим експертом Андрєєвою А.В. питання, судовий експерт Андрєєва А.В. прийшла до висновку, що винахід за патентом України від 11.11.2013 №103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень" (с. 57 Висновку експерта від 25.05.2020 № 03-02/2020).

Підставою для такої відповіді на поставлене судом на вирішення експертизи питання стало те, що, на думку експерта ОСОБА_8, найближчим аналогом винаходу за патентом № 103699 є технічне рішення за джерелом Д1 (патентна заявка WO 2007/081975 A2), і єдина відмінність винаходу за патентом №103699 від найближчого аналогу - режим введення "тричі на тиждень" - була відома з джерела Д10 (відомості про лікарський засіб "Ребіф" для лікування того ж самого захворювання із режимом введення "тричі на тиждень") до 20.08.2009 року - дати пріоритету заявки № а 2012 03259 (с. 53 Висновку експерта від 25.05.2020 № 03-02/2020 ).

Крім того, у Висновку експерта ОСОБА_8 № 03-02/2020 зазначено, що для фахівця була б очевидною схема лікування 40 мг глатирамеру ацетату через день, яка б дозволила поєднати ефективність дози 40 мг (включаючи дещо більшу швидкість настання ефекту) із зниженою частотою ін`єкцій (зміна режиму введення), і що розкриття такої схеми лікування в джерелі Д1 слід розглядати не як аномалію, а як закономірний результат доступної з рівня техніки інформації (с. 55 Висновку експерта від 25.05.2020 №03-02/2020).

Будучи викликані ухвалою суду апеляційної інстанції у судове засідання, судовий експерт ОСОБА_6 та фахівець ОСОБА_11 не з`явилися в судове засідання з об`єктивних причин, але надали письмові пояснення та відповіли на питання учасників справи, поставлені їм в клопотанні, яке надсилалось експертам та фахівцю судом разом з ухвалою від 30.11.2020 у даній справі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок експерта від 25.05.2020 №03-02/2020 складений атестованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" та Господарського процесуального кодексу України, а тому правомірно прийнято судом в якості належного та допустимого доказу.

Доводи відповідача-2 і скаржника щодо неможливості брати до уваги висновок експерта від 25.05.2020 №03-02/2020 у зв"язку із неповідомлення фахівця Привалко Е.Г. про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок суд відхиляє, із врахуванням вищезазначеного. Процесуальним законом передбачене таке повідомлення експерта, якому доручено проведення судової експертизи, але не фахівця, який залучається до проведення експертизи за клопотанням експерта. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28.02.2018 у справі № 910/25126/15, а також в постанові від 14.04.2020 у справі № 755/14848/16-ц.

Крім того, доводи представника скаржника про те, що висновок від 25.05.2020 №03-02/2020 не відповідає вимогам висновку за результатами комплексної експертизи є недоречним з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 106 Господарського процесуального кодексу України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Натомість, судом комплексна експертиза у даній справі не призначалася, а Привалко Е.Г. була залучена судом до проведення експертизи в якості фахівця, а не в якості експерта, як вже зазначено вище.

Доводи відповідача-2 і скаржника щодо неврахування експертом Андрєєвою А.В. технічного результату винаходу за оспорюваним патентом у вигляді збільшення стерпності суд також відхиляє, оскільки даний технічний результат експертом Андрєєвою А.В. оцінений і це не вплинуло на її висновок про відсутність у винаходу за патентом №103699 винахідницького рівня (с. 55 Висновок експерта від 25.05.2020 № 03-02/2020).

Доводи скаржника щодо недоліків складеного Петренком С.А. Висновку експерта від 10.12.2018 № 1224 зводяться до незгоди з інтерпретацією експертом Петренком С.А. джерел рівня техніки і не містять беззаперечних доказів порушення останнім методології дослідження при складенні Висновку експерта від 10.12.2018 № 1224. Крім того, до аналогічних висновків прийшла судовий експерт Андрєєва А.В. Перед експертами Петренком С.А. та Андрєєвою А.В. були поставлені однакові питання, на які вони надали однакові відповіді. Доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи оригіналу висновку експерта від 10.12.2018 №1224 та наявність лише копії, яка не відповідає оригіналу не береться судом до уваги, адже в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 25.01.2021 колегією суддів був досліджений оригінал вищевказаного висновку, копія, що міститься у справі, відповідає оригіналу.

За таких умов, складений експертом Петренком С.А. Висновок експерта від 10.12.2018 №1224 і складений судовим експертом Андрєєвою А.В. висновок експерта від 25.05.2020 №03-02/2020 приймаються судом апеляційної інстанції як належні і допустимі докази.

Суд критично ставиться до складеного експертом Оцалюком В.М. Висновку експерта від 09.09.2018 № 19-ОВМ/18, оскільки як вбачається з нього, експерт надав перевагу одному джерелу рівня техніки (Д8, презентації професора Комі) над рядом інших джерел рівня техніки, оскільки лише це дослідження на думку експерта можна вважати клінічно значущим та таким, що заслуговує на увагу спеціалістів з огляду на його достовірність (с. 19 Висновку експерта від 09.09.2018 №19-ОВМ/18). Такий підхід не узгоджується з положенням ч. 4 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", відповідно до якого рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, експерт Оцалюк В.М. не досліджував джерело Д10, яке містить відомості про лікарський засіб "Ребіф", який призначений для лікування рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу і має схему введення "тричі на тиждень".

Суд критично оцінює висновок ОСОБА_5 із врахуванням всіх доказів, що містяться у даній справі, у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції обгрунтовано та правомірно встановив, що зібрані у справі докази свідчать про те, що винахід за патентом України від 11.11.2013 №103699 "Терапія глатирамеру ацетатом з низькою частотою" станом на дату пріоритету (20.08.2009) був очевидним для фахівця, тобто явно випливав із рівня техніки, а тому, винахід за спірним патентом не відповідає умовам патентоздатності за критерієм "винахідницький рівень", як передбачено ч. 1 ст. 459 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Права інтелектуальної власності, зокрема, на винахід визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

В силу приписів ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 10.05.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), "Хоча пункт 1 частини 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення".

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, у тому числі результатів судової експертизи, пояснень сторін, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що в даному випадку наявні підстави для визнання недійсним патенту на винахід від 11.11.2013 № 103699.

Позивач також звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача-1 внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України про визнання недійсним патенту України на винахід від 11.11.2013 №103699 та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в чинній редакції) при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту. Згідно зі ст. 1 наведеного Закону термін "Установа" вживається у значенні центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838 (далі - Положення) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Згідно з нормами законодавства, чинного на час розгляду даної справи в суді першої інстанції ( з пп. 64, 65, 66, 67, 72 п. 4 Положення) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань організовувало в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видавало патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності; здійснювало державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначало уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності та доручало їм проведення такої експертизи; вело державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності; видавало офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 12.04.2001 № 201 (з подальшими змінами і доповненнями), у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково (абз. 14 вказаного пункту).

Згідно п. 2.3 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи підставою для внесення відомостей до реєстру визначено, зокрема, рішення судових органів.

14.10.2020 набрав чинності Закон Україн "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 №703-ІХ, до визначених повноважень якого відноситься приймання заявок, проведення їх експертиз, прийняття рішень щодо них, видача патентів, здійснення державної реєстрації об`єктів права інтелектуальної власності, ведення державних реєстрів об`єктів права інтелектуальної власності; видача офіційних бюлетнів з питань інтелектуальної власності та інші.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про національний орган інтелектуальної власності від 13.10.2020 №1267-р на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначено, що державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Згідно з п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Враховуючи те, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в даній справі мав процесуальний статус відповідача-1 у зв`язку з виконанням окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а такі функції та повноваження покладені на даний час на держане підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", у відповідності до ч.1 ст. 52 ГПК України, судом апеляційної інстанції здійснено заміну сторони процесуальним правонаступником.

З огляду на те, що наявні підстави для визнання недійсним патенту на винахід від 11.11.2013 №103699, суд першої інстанції вірно встановив, що в даному випадку наявні підстави для зобов`язання відповідача-1 внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України про визнання недійсним патенту України на винахід № 103699 від 11.11.2103 та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Скаржником в апеляційній скарзі та доповненнях до неї було зазначено, що суд першої інстанції неправомірно проігнорував прохання про застосування до вимог позивача позовної давності та про відмову в задоволенні позову в повному обсязі на цій підставі.

Так, обґрунтовуючи вимоги про застосування наслідків пропуску позовної давності скаржник зазначає, що з 11.11.2013 - дати офіційної публікації відомостей про видачу патенту, інформація про патент стала загальнодоступною, та позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, що спричинені видачею патенту.

Крім того, скаржник вказує на те, що у 2014 році позивач подав на реєстрацію у США лікарський препарат, до складу якого входило 40 мг глатирамеру ацетату, та вже тоді існували обставини, із якими позивач пов`язує виникнення у нього інтересу, за захистом якого він звернувся до суду.

Скаржник зазначає, що з січня 2015 року позивач уповноважив своїх представників діяти на території України, і такі представники вчиняли дії, спрямовані на отримання інформації щодо українських патентів, які охороняють лікарські засоби із вмістом глатирамеру ацетату, ініціювали залучення Позивача до участі в інших справах з посиланням на інтерес щодо ввезення та продажу в Україні лікарського засобу, що містить глатирамеру ацетат, а тому не могли не знати (або, принаймні, мали підстави та можливість дізнатися) про існування оспорюваного патенту України № 103699.

Таким чином, скаржник вважає, що строк позовної давності сплив ще в січні 2018 року, тоді як позовна заява була подана 14.12.2018.

Положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Компанія Синтон Б.В. є фармацевтичною компанією. Інтерес компанії Синтон Б.В., за захистом якого вона звернулася до суду з позовом у даній справі №910/16863/18, полягає у безперешкодному веденні господарської діяльності на території України з постачання компонентів для виробництва відповідного генерічного лікарського засобу і продажу його в Україні, у безперешкодній державній реєстрації і продажу в Україні такого лікарського засобу з вмістом речовини глатирамеру ацетат у дозуванні 40 мг .

Як вже зазначалось вище, для реєстрації генеричного лікарського засобу вимога проводити відповідні дослідження і випробування відсутня - достатньо лише послатися на відомості про них, зазначені в повному реєстраційному досьє на оригінальний лікарський засіб: "генеричний тип лікарського засобу передбачає, що реєстраційне досьє містить посилання на реєстраційну інформацію, що міститься у досьє на референтний препарат, за умови доведення їх еквівалентності." (п. 1.3 Розділу III Порядку).

Отже, згідно з законодавством передумовою для реєстрації генеричного лікарського засобу є наявність повного реєстраційного досьє раніше зареєстрованого референтного лікарського засобу, на яке можна послатися.

У даному випадку оригінальний (референтний) лікарський засіб з вмістом 40 мг діючої речовини глатирамеру ацетат було вперше зареєстровано в Україні з 14.12.2015 реєстраційне посвідчення від 14.12.2015 №UА/6307/01/02 на лікарській засіб "КОПАКСОН 40", що підтверджується Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" від 14/12/2015 № 853 (витяг міститься в матеріалах справи). Заявником щодо цього лікарського засобу є компанія ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД, що скаржником не заперечується.

Тобто у компанії ОСОБА_12 з`явився охоронюваний законом інтерес щодо безперешкодної реєстрації та продажу відповідного генеричного лікарського засобу з вмістом 40 мг глатирамеру ацетат саме 14.12.2015, коли було видано вищевказане реєстраційне посвідчення на оригінальний лікарський засіб.

Однак, якщо в Україні виданий патент на винахід, формула якого передбачає використання речовини глатирамеру ацетат у дозуванні 40 мг з певним режимом введення, це є перешкодою для ведення відповідної господарської діяльності іншими компаніями, що мають намір використовувати технології з речовиною глатирамеру ацетат 40 мг чи намір здіснити реєстрацію та продажу відповідного генеричного лікарського засобу з вмістом 40 мг глатирамеру ацетат.

У даному випадку саме такий патент на винахід був наявний - це оспорюваний у даній справі патент України № 103699 на винахід, права на які належать Відповідачу-2, і використовувати який надано право компанії ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. Його дійсність (за його невідповідності умовам патентоздатності) порушує вищевказаний охоронюваний законом інтерес компанії Синтон Б.В. на безперешкодну реєстрацію зазначеного генеричного лікарського засобу та є причиною звернення компанії Синтон Б.В. із позовом у даній справі.

Тобто інтерес компанії Синтон Б.В. до реєстрації зазначеного генеричного лікарського засобу із вмістом 40 мг глатирамеру ацетату в будь-якому випадку виник не раніше 14.12.2015 - до того моменту в Україні не було зареєстровано оригінального (референтного) лікарського засобу, на реєстраційне досьє якого компанія Синтон Б.В. має намір послатись при реєстрації свого генеричного лікарського засобу.

Посилання скаржника на те, що позивач мав можливість раніше дізнатися про оспорюваний патент в даному випадку є недоречним, оскільки до 14.12.2015 не існувало такого охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав чи охоронюваного законом інтересу, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її правчи охоронюваного законом інтересу. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як убачається зі змісту постанов Верховного Суду від 26.06.2018 та від 28.01.2020 зі справи № 910/20564/16, вирішуючи спори щодо визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, суд касаційної інстанції виходить з того, що початок перебігу позовної давності для звернення до суду з такими позовами не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг.

В даній справі право на позов пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного патенту на винахід, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку.

Таким чином, компанія ОСОБА_12 подала позовну заяву в даній справі в межах трирічного строку позовної давності з моменту виникнення в неї з 14.12.2015 охоронюваного законом інтересу, за захистом якого звернувся позивач до суду з даним позовом, оскільки такий інтерес порушується дійсністю оспорюваного патенту України № 103699.

Правові позиції щодо моменту виникнення конфлікту інтересів та відповідного моменту виникнення охоронюваного законом інтересу у позивача, викладене у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/13119/17 - моменту початку строку позовної давності.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право або інтерес особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не пропущено строки позовної давності щодо заявлених у даному позові вимог, порушений інтерес позивача підлягає захисту та наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів скаржника та інших сторін у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням вимог ГПК Укпраїни та відсутні підстави для його скасування.

Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного рішення та впливали на їх правильність в апеляційній скарзі не наведено.

Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТЕВА ФАРМАСЬЮТІКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД. (TEVA PHARMACEUTICAL INDUSTRIES LTD) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі № 910/16863/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/16863/18 направити до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 02.02.2021.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді М.А. Дідиченко

В.О. Пантелієнко