Справа № 694/1498/20

провадження № 2/694/75/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

29.01.2021 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. з участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку та електронна пошта відсутня), представник позивача - адвокат Шпильовий Євген Сергійович (адреса: просп.Шевченка,17, м.Звенигородка, Черкаська область, поштовий індекс 20202, моб.тел. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , номер засобу зв`язку та електронна пошта невідомі) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

01.12.2020 року адвокат Шпильовий Є.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за заподіяну шкоду причинену здоров`ю в сумі 16 787,68 грн.; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач ОСОБА_2 11.10.1995 року в м.Звенигородка, Черкаської області по вулиці Радянська площа, поблизу Магазину «Меблі», зустрівши ОСОБА_1 , з особистих неприязних відносин на грунті ревнощів до свого чоловіка ОСОБА_3 , умисно вилила в обличчя сірчану кислоту, причинивши тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей, що ускладнились сліпотою, хімічними опіками шкіри обличчя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили втрату зору на обох очах, непоправно знівечення обличчя. Вироком Звенигородського районного суду від 05.04.2002 року ОСОБА_2 визнана винною заст.101 ч.1 КК України та обрано міру покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та був задоволений цивільний позов а саме: стягнуто матеріальну шкоду в сумі 8171 грн.67 коп., витрачений заробіток по 01.04.2002 року в сумі 4937,35 грн., а з 01.04.2002 року по 66 грн.14 коп., довічно витрати по звичайному догляду по 01.04.2002р. в сумі 795,42 грн., а починаючи з 01 04 2002 року по 8,69 грн. щомісячно і довічно, в відшкодування моральної шкоди стягнуто 8000 грн. та судові витрати 240 грн. Згідно висновку МСЕК від 04.03.1996 року ОСОБА_1 , є інвалідом І групи по зору та потребує постійного стороннього догляду, кожний рік проходить лікування в м.Одесі в інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, що потребує значних витрат для придбання ліків. В 2019 році позивач з 1 по 16 жовтня проходила лікування в м.Одесі в інституті Очних хвороб і тканинної терапії їм. В.П.Філатова АМН України, що понесло матеріальні витрати на дорогу та купівлю ліків. Всього за 2019 рік витрати на купівлю медикаментів, проїзд до медичного закладу, оплата послуг територіальному центру соціального обслуговування склали 9903 гривні 74 копійок. В 2020 році витрати на купівлю ліків, оплата послуг територіальному центру соціального обслуговування склали 6883 гривні, 94 коп. Всього за 2019 та 2020 рік матеріальні витрати на лікування та реабілітацію склали 16787 гривень 68 копійок.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 01.12.2020р. справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д.І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 11.12.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_2 була належно повідомлена про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що відповідач особисто отримала ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, а також відповідач була повідомлена про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак, відзиву до суду на позов не надала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`являла, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Вироком Звенигородського районного суду від 05.04.2002 року ОСОБА_2 визнано винною заст.101 ч.1 КК України та обрано міру покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та був задоволений цивільний позов а саме: стягнуто матеріальну шкоду в сумі 8171 грн.67 коп., втрачений заробіток по 01.03.1996 року в сумі 4937,35 грн., а з 01.04.2002 року по 66 грн.14 коп. довічно, витрати по звичайному догляду по 01.03.1996 р. по 01.04.2002 в сумі 795,42 грн., а починаючи з 01.04.2002 року по 8,69 грн. щомісячно і довічно, в відшкодування моральної шкоди стягнуто 8000 грн. та судові витрати 240 грн. (а.с.6-8)

Згідно висновку МСЕК від 04.03.1996 року ОСОБА_1 , є інвалідом І групи по зору та потребує постійного стороннього догляду (а.с.5).

В 2019 році позивач з 1 по 16 жовтня проходила лікування в м.Одесі в інституті Очних хвороб і тканинної терапії їм. В.П.Філатова АМН України, що понесло матеріальні витрати на дорогу та купівлю ліків. Всього за 2019 рік витрати на купівлю медикаментів, проїзд до медичного закладу, оплата послуг територіальному центру соціального обслуговування склали 9903 гривні 74 копійок. (а.с.9-18).

В 2020 році витрати на купівлю ліків, оплата послуг територіальному центру соціального обслуговування склали 6883 гривні, 94 коп. (а.с.19-26).

Всього за 2019 та 2020 рік матеріальні витрати на лікування та реабілітацію склали 16787 гривень 68 копійок.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки , суди повинні мати на увазі , що відповідно до статей 1166 , 1187ЦКшкода , завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала . Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови , що дії останнього були неправомірними , між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи , а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки , - незалежно від наявності вини .

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто, будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом з`ясовано, що внаслідок отриманих травм стан здоров`я позивача не покращився і вона на далі продовжує лікуватися.

Враховуючи, що позивач на підтвердження своїх вимог про відшкодування витрат, понесених на лікування та оздоровлення надала відповідні виписки з медичних карт, фіскальні чеки про придбання ліків, та проїзні квитки, суд прийшов до висновку про відшкодування таких витрат.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим в позовній заяві міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача.

До матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Шпильовим Є.С., договір про надання правової допомоги від 30.11.2020 року та додаткову угоду до нього, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 30.11.2020.

При цьому, відповідачем не подано відзиву або заперечення щодо стягнення вказаної суми витрат, клопотання про зменшення відповідних витрат відповідач також не заявляв.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 2100 грн.

Керуючись ст. ст. 11,22, 1166-1168,1195 ЦК України, ст. ст.16, 76-81, 141 258, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку та електронна пошта відсутня), представник позивача - адвокат Шпильовий Євген Сергійович (адреса: просп.Шевченка,17, м.Звенигородка, Черкаська область, поштовий індекс 20202, моб.тел. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , номер засобу зв`язку та електронна пошта невідомі) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати за заподіяну шкоду причинену здоров`ю в сумі 16 787,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2100 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 29.01.2021.

Суддя Д.І. Сакун