ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 381/3915/19
Провадження № 2/362/408/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Харченко А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, про звільнення від сплати аліментів,
в с т а н о в и в:
На підставі розпорядження Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2019 року про передачу цивільної справи за підсудністю 10.01.2020 року до Васильківського міськрайонного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про звільнення від сплати аліментів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 року вищевказану цивільну справу було передано судді Кравченко Л.М.
Ухвалою суді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. від 11.01.2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про звільнення від сплати аліментів було задоволено самовідвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 року на підставі ухвали про самовідвід від 11.01.2020 року вказану справу передано до провадження судді Лебідь-Гавенко Г.М.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2020 року було прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі (а.с.89-90).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2013 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 27.02.2014 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2013 року залишено без змін.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 17.07.2014 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року залишено без змін та видано виконавчий лист.
На підставі вказаного виконавчого листа Відділом ДВС Фастівського МРУЮ відкрито виконавче провадження № 44196381.
У січні 2016 року він звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини задоволено та визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання та реєстрації батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2017 року зупинено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2017 року, яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року, до закінчення касаційного провадження.
Постановою Верховного суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року залишено без змін та поновлено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року.
За рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року змінено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначено її місце проживання за місцем проживання та реєстрації батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
На обґрунтування своїх доводів щодо звільнення від сплати аліментів позивач посилався на те, що ОСОБА_3 намагається заволодіти коштами, які у відповідності до вимог ст. 179 Сімейного кодексу України є власністю дитини. Зловживаючи своїми правами, обмежила в правах ОСОБА_1 , який повністю з 2012 року самостійно утримує та виховує доньку, а мати тим часом ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків.
В зв`язку з тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду по справі вирішено питання про припинення стягнення з позивача аліментів з, тобто з моменту набуття чинності рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком, в даному позові ставить питання про звільнення його від аліментів, які стягуються на підставі рішення по справі № 381/1118/14-ц про стягнення аліментів користь ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на утримання доньки ОСОБА_2 з 04 березня 2014 року 20 червня 2017 року .
ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на обґрунтування своїх доводів щодо звільнення від сплати аліментів посилався на те, що за рішенням суду змінено місце проживання доньки і визначено місце проживання його доньки ОСОБА_2 за його місцем проживання, а тому він не повинен сплачувати аліменти, оскільки вони є власністю дитини та повинні залишатися у неї.
Відповідач та її представник в судове засідання не прибули, направили до суду відзив на позовну заяву в якому представник відповідача ОСОБА_10 просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 29.07.2014 року ВДВС Фастівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження № 44196381 стосовно примусового виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до довідки Фастівського МВ ДВС ГТ УЮ в Київській області, станом на 22.03.2019 року, сума заборгованості по сплаті аліментів вказаних аліментів складає 93 279,51 грн. Відповідно до інформації з постанови державного виконавця від 04.07.2019 року у ВП № 44196381 сума боргу складає 53, 620,52 грн. (заборгованість за період з 04.03.014 року по 21.06.2017 року). Враховуючи той факт, боржник у ВП № 44196381 - ОСОБА_1 допустив заборгованість по аліментам за період з 04.03.014 року по 21.06.2017 року , державним виконавцем було накладено штраф у розмірі 50 % суми заборгованості , в розмірі 26 810,26 грн.
У даній справі ОСОБА_1 намагається з формальних міркувань переглянути рішення суду, що пройшло апеляційний та касаційний перегляд і намагається уникнути відповідальності за прострочення сплати аліментів. На час розгляду даної справи рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року (справа № 381/1118/14-ц) є чинним, а тому відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України є обов`язковим до виконання на всій території України.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2019 року у справі № 381/4642/14 про зупинення стягнення аліментів не набрало законної сили та ухвалою Київського апеляційного суду від 15.11.2019 року - зупинено в дії.
Крім того, рішення суду про визначення місця проживання доньки ОСОБА_2 за місцем проживання батька ОСОБА_1 , позивача по справі набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку, де за ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного Київської області від 20.06.2017 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області 13.04.2017 року залишено без змін, а позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості з моменту нарахування даної заборгованості.
В своєму позові позивач просить звільнити його від сплати аліментів та заборгованості по аліментам які були присудженні зазначеним рішенням суду з моменту нарахування заборгованості без зазначення кінцевого терміну нарахування ( т. 1 а.с.41-46).
Неповнолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що в неї наявна банківська картка, але вона про це не вказувала державному виконавцю, батько їй на вказану карточку кошти по сплаті аліментів не перераховував.
Представник Органу опіки і піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності (т. 2 а.с.11).
Суд, заслухавши учасників справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття (т. 1 а.с.7-8 ).
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 17.07.2014 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року залишено без змін. На підставі вказаного рішення 29.07.2014 року ВДВС Фастівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження № 44196381 (т. 1 а.с. 9).
За рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року змінено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначено її місце проживання за місцем проживання та реєстрації батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 11-15).
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року залишено без змін ( т. 1 а.с.16-22).
Постановою Верховного суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 року, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року залишено без змін та поновлено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2017 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 20.06.2017 року (т. 1 а.с. 23-31).
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Звільнено ОСОБА_1 з 21 червня 2017 року від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно до виповнення дитини повноліття стягнутих за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно починаючи з 14 грудня 2017 року. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 704,80 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Фастівський міськрайонний ВДВС ГТУЮ У Київській області про стягнення заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів та інфляційних втрат по несплаченим аліментах відмовлено ( т. 1 а.с. 143-150).
Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2020 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2019 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період із 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, а саме в задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період із 01 березня. 2018 року по 31 жовтня 2018 року в сумі 4 604,81 грн. В іншій частині рішення залишено без змін ( т. 1 а.с.151-160).
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно до ст. 141 Сімейного кодексу (далі- СК) України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом даної статті обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Процесуальними нормами ч. 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Звільнення від сплати аліментів є одним із способів припинення аліментного обов`язку.
На обґрунтування своїх доводів щодо звільнення від сплати аліментів з 04 березня 2014 року по 20 червня 2017 року ОСОБА_1 посилався на те, що за рішенням суду від 13.04.2017 року визначено місце проживання доньки ОСОБА_2 за його місцем проживання. Крім того, як зазначив позивач, дочка тривалий час проживає саме за його місцем проживання.
Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Оцінивши наведенні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, доведеними наступні обставини, що за рішенням суду визначено місце проживання дитини - ОСОБА_2 з батьком, дитина фактично проживає з батьком, але рішення суду набрало законної сили з 21 червня 2017 року, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з 21 червня 2017 року від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно до виповнення дитини повноліття стягнутих за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року, що було предметом розгляду апеляційного суду від 18.02.2020 року, оскільки рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком набуло чинності 21 червня 2017 року, а до цього часу ОСОБА_1 мав добросовісно виконувати рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, бо вказані рішення суду набрали законної сили, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 141, 157, 180, 192, 197, 267-271, 273 СК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування виконавчого комітетуФастівськоїміської ради,про звільнення від сплати аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02.02.2021 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
