01.02.2021

Справа № 482/2401/19

Номер провадження 2/482/154/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 10.12.2012 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі - Генеральна угода), згідно з умовами якої відповідач отримала кредит в сумі 16002,14 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків в розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов Генеральної угоди, відповідач зобов`язання за вказаною Генеральною угодою належним чином не виконав, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до Умов Договору не надав.

Станом на 19.11.2019 року заборгованість відповідача за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 10.12.2012 року становить 44914,74 грн., яка складається з наступного: 11200,03 - заборгованість за кредитом; 10726,56 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 21039,60 - заборгованість за пенею; 1948,55 - штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце слухання справи судом повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання, у встановлений судом строк відзиву не подала без поважних причин.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст.ст. 28, 128 ЦПК України.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ст.ст.204, 227 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно положенням статей 627, 631 ЦК України, сторони є вільними при укладенні договору щодо визначення його умов з урахуванням вимог цього кодексу, як щодо строку його дії так і щодо наслідків закінчення цього строку.

Ст. 261 ЦК передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання. Якщо строк виконання не визначений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право вимоги про виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Проте, згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено з матеріалів справи, 10.12.2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н (далі - Генеральна угода), метою якої було створення сприятливих умов для виконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору № SAMDN22000005507165 від 30.01.2006 року, а також приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Відповідно до п.1.1 Генеральної угоди, сторони узгодили по Договору 1 зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: проценти на 3219,72 грн., комісію на 0,00 грн., пеню на 0,00 грн., штраф на 450,00 грн.

Відповідно до п.2.1. Генеральної угоди, Банк надав відповідачу строковий кредит в сумі 16002,14 грн., на строк 36 місяців, з 10.12.2012 року по 31.12.2017 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 16002,14 грн. в обмін за зобов`язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, у вказані в Заяві, Умовах та правилах строки.

Відповідно до п.2.2. Генеральної угоди, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах більш ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не настав, сторони узгодили, що строком повернення кредиту вважається 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по Кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 3748,55 грн.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими Банком Умовами та правилами, Тарифами складають між ним і Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача в заяві від 10.12.2012 року.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, відповідач зобов`язаний погашати заборгованість за Кредитом, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

У порушення умов Генеральної угоди, відповідач зобов`язання належним чином не виконував.

Згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 19.11.2019 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі - Генеральна угода) № б/н від 10.12.2012 року склала 44914,74 грн., яка складається з наступного: 11200,03 - заборгованість за кредитом; 10726,56 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 21039,60 - заборгованість за пенею; 1948,55 - штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди.

Суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 10.12.2012 року в сумі 23875,14 грн., яка складається із: 11200,03 грн. - заборгованість за кредитом, 10726,56 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1948,55 - штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди.

При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що Банком нарахована заборгованість за пенею в розмірі 21039,60 грн.

Проте, Умовами і правилами надання банківських послуг та підписаною сторонами угодою про реструктуризацію заборгованості не передбачено можливості нарахування на суму заборгованості, яка реструктуризована банком, пені і комісії.

Згідно п.2.1.1.12.8 Умов банк стягує комісію за обслуговування у відповідності з Тарифами/Пам`яткою Клієнта/ Довідкою про умови кредитування, Тарифами банка, проте позивачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б обґрунтованість розмірів нарахованої суми комісії, а також не надано доказів призначення такої комісії, тобто, за які саме послуги вона має бути сплачена.

Згідно правової позиції ВС України у справі №6-1746цс16 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку, що в стягненні з ОСОБА_1 нарахованої суми пені слід відмовити, оскільки умовами і правилами надання банківських послуг та підписаною сторонами угодою про реструктуризацію заборгованості не передбачено можливості нарахування на суму заборгованості, яка реструктуризована банком, пені.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 10.12.2012 року в сумі 23875,14 грн., яка складається із: 11200,03 грн. - заборгованість за кредитом, 10726,56 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1948,55 - штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1021 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 7,10,89,258,259,263-265, 279, 280, 281 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного Товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_2 , адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 10.12.2012 року в сумі 23875 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн. 14 коп., яка складається із: 11200,03 грн. - заборгованість за кредитом, 10726,56 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1948,55 - штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_2 , адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д),- 1021 грн. 20 коп. судових витрат.

У стягненні заборгованості в іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: В.О. Баранкевич