ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» лютого 2021 року
м. Харків
справа № 621/3097/20-ц
провадження № 22ц/818/1263/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Зміївського районного суду Харківської області від 23 листопада 2020 року в складі судді Бібіка О.В.
в с т а н о в и в:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики від 01 липня 2017 року, що становить 40000,00 доларів США та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510,00 грн.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 23 листопада 2020 року матеріали цивільної справи передано до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Не погоджуючись з ухвалою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції за визначеною ним в позовній заяві територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в договорі позики сторони наперед встановили та погодили місце виконання зобов`язання із повернення грошових коштів.
Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу судді скасувати.
Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що дана позовна заява підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Як вбачається з наданих матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики від 01 липня 2017 року, що становить 40000,00 доларів США та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510,00 грн.
Звертаючись досуду зданим позовом, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до пункту 3.1 договору позики від 01 березня 2017 року, що укладений між сторонами, повернення суми позики має здійснюватися позичальником за адресою відділення Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в м. Зміїв Харківської області, а саме: вулиця Адміністративна № 10-Б, м. Зміїв, Харківська область, 64701, в робочі години відділення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
За загальним правилом, визначеним статтею 27ЦПК України позов до фізичної особи пред`являється в суд за зареєстрованим у встановленим законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною 8 статті 28ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до положень вказаної норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з наступних умов: в договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Частиною 16 статті 28ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання.
За змістом вказаної норми місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.
Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 39 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних суддів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Верховний Суд в ухвалі від 02 липня 2018 року у справі № 552/9770/14-ц (провадження № 61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Як вбачається з пункту 3.1 договору позики від 01 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виконання позичальником свого зобов`язання за цим договором має бути здійснено за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, сторони погодили місце виконання зобов`язання як це передбачено статтею 532 ЦК України.
Таким чином, позивач скористався наданим йому правом визначеним частинами 8, 16 статті 28ЦПК України та звернувся із позовом до суду за місцем виконання договору позики від 01 березня 2017 року.
Враховуючи, що сторонами визначено місце виконання спірного зобов`язання, при цьому специфіка правовідносин щодо повернення грошових коштів не свідчить про те, що їх виконання можливе виключно в певному місці, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття судом першої інстанції провадження у цій справі із застосуванням правил альтернативної підсудності.
Згідно із статтею 2 ЦПК України одним із завдань цивільного процесуального судочинства є своєчасність вирішення справ, оскільки від цього залежить ефективність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на своєчасний захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту.
Отже, наслідки процесуальних зволікань, які можуть виникнути під час розгляду справи, незалежно від обставин їх виправданості, не повинні лягати тягарем на учасників справи або бути такими, що по інакшому вирішують питання, якщо згідно із законом воно мало б бути вирішено відповідним чином та у визначений для цього строк.
Відтак, оскільки станом на час пред`явлення позовної заяви до суду першої інстанції підсудність позову визначено вірно, позов пред`явлено у відповідності до частини 8 статті 28 ЦПК України, ухвалу судді суду першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою.
Відповідно до статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При продовженні розгляду справи слід з`ясувати, чому при наявності реєстрації сторін в місті Харкові місце виконання грошового зобов`язання визначено в місті Змієві; в чому полягає особливість та специфіка спірних відносин, за якими спірний договір позики повинен виконуватися саме за адресою відділення Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в м. Зміїв Харківської області, а саме: вулиця Адміністративна № 10-Б, м. Зміїв, Харківська область, 64701, в робочі години відділення з 08:00 до 17:00.
Оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується спір по суті, питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Зміївського районного суду Харківської області від 23 листопада 2020 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді О.М. Хорошевський
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 02 лютого 2021 року.
