Номер провадження 2/754/997/21
Справа №754/10160/20
РІШЕННЯ
Іменем України
21 січня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання: Куценко Ю.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: адвоката Зажигаєвої В.Б.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши в загальному позовному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить припинити з 13 березня 2020 року стягнення аліментів з нього на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2014 року по цивільній справі №754/14026/14-ц. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебував з відповідачем у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2014 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26 серпня 2014 року. З 13 березня 2020 року по теперішній час дочка мешкає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні. За весь цей час відповідач не брала участі в утриманні дитини та не приймала участі у її житті. Оскільки дочка повністю знаходиться на його утриманні, однак, з нього стягуються аліменти на її утримання на користь відповідача, він змушений звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 23.11.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач позовні вимоги не визнала та просила відмовити у позові, підтримала поданий до суду відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що з березня 2020 року проживає разом з батьком, а з матір`ю спілкувалась разів два, і більше не контактували. Матеріальної допомоги мати не надає.
Суд, вислухавши позивача, його представника, відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 7 серпня 2014 року було розірвано.
Від вказаного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.
На утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з 26 серпня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.06.2020 року, виконаного головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.06.2020 року становить 38373,59 грн.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, яка видана Відділом з птань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 3 серпня 2020 року ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 березня 2020 року по теперішній час.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 3 серпня 2020 року, який складений депутатом Бишівської сільської ради ОСОБА_4 та посвідчений сільським головою Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області Мірошкіним О.О., ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з батьком з 13 березня 2020 року по теперішній час. Матір дитини ОСОБА_2 разом з донькою не проживає.
Відповідач заперечуючи проти доводів позивача щодо проживання дочки з позивачем вказувала на те, що у зв`язку із оголошенням з 13 березня 2020 року жорсткого карантину вимушена була відвезти доньку за межі Києва до свекрухи. При цьому вже в травні місяці забрала дитину з будинку матері позивача і з цього часу донька проживала з нею в спільній з позивачем квартирі. Станом на серпень 2020 року позивач разом з новою дружиною і її 19-літнім сином переселилися в квартиру. Позивач та його співмешканка налаштовують доньку ОСОБА_3 проти неї, створюють неможливі умови для проживання в спільній квартирі, не дають повноцінно користуватися кухнею та санітарною кімнатою, у зв`язку з чим відповідач вимушена інколи ночувати у батьків.
Відповідно до акту складеного мешканцями квартир в будинку АДРЕСА_3 та завіреного головою правління ОСББ «Затишна оселя-14» від 28 серпня 2020 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають за адресою: АДРЕСА_2 , з 2010 року по теперішній час.
З довідок школи І-ІІІ ступенів №276 Деснянського району м. Києва від 20 серпня 2020 року та 26 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 навчається в 10-А класі школи І-ІІІ ступенів №276 Деснянського району м. Києва. За роки навчання ОСОБА_3 в школі тільки мама, ОСОБА_2 систематично цікавиться успіхами та досягненнями доньки. Вона регулярно відвідує збори батьківської громади, спілкується з класним керівником та вчителями-предметниками, бере активну участь у життя класу та школи.
Згідно листа КНП «ЦПМСД №4» Деснянського району м. Києва від 28 серпня 2020 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 з 2010 року спостерігається в КНП «ЦПМСД №4» Деснянського району м. Києва. На прийом до лікаря ОСОБА_5 з дитиною приходить мати.
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Частина першастатті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження.
З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
В межах даної справи позивачем належними та допустимими доказами не доведено підстави для припинення стягнення з нього аліментів на утримання доньки на користь відповідача у зв`язку зі зміною обставин, а саме те, що донька з 13 березня 2020 року проживає разом із ним та знаходиться на його утриманні, оскільки як встановлено в судовому засіданні та підтверджено самим позивачем, неповнолітня донька та відповідачка не змінювали місце проживання з моменту присудження аліментів, а навпаки позивач разом із новою сімєю приїхали у квартиру за місцем проживання відповідачки да неповнолітньої і стали проживати спільно.
При цьому, судом враховується, що у випадку не цільового використання аліментів відповідачкою - позивач не позбавлений можливості здійснити захист своїх прав у відповідності до ст. 186 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені по справі позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.13, 76-81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-182, 192 СК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 29.01.2021 року.
Суддя: Н.Г. Таран
