ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3218/20Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Коцурова В.В.,
від відповідача: не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 187535,02 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3218/20, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 15.12.2020 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12.01.2021 р., а від 12.01.2021 р. до 26.01.2021 р.
Відповідач повідомлений про дати, час і місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому ухвалено рішення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 26.01.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство ,,УКРТЕЛЕКОМ в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ (далі ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області (далі Управління) про стягнення заборгованості у розмірі 187535,02 грн, вказуючи на те, що ним в період з 01.12.2018 р. по 29.02.2020 р. надано пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги, вартість яких має компенсувати відповідач.
Обґрунтовуючи позов, ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ посилається на приписи ст.ст.174,175,178,193 ГК України, ст.ст.48,87,89,91,97,102 БК України, ст.ст.11,509,525,526,617,633 ЦК України, ст.63 Закону України ,,Про телекомунікації, ст.ст.19,20 Закону України ,,Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, наказу Міністерства праці та соціальної політики України ,,Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг ,,2-пільга від 04.10.2007 р. № 535, зміст рішень Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005 р. в справі ,,Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30.11.2004 р. у справі ,,Бакалов проти України, рішень Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, та акти звірки з доказами їх надсилання відповідачу тощо.
Управління у відзиві на позовну заяву, строк на подачу якого в судовому засіданні 12.01.2021 р. господарським судом продовжено, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, т.я.: у названому в тексті позову періоді були відсутні цільові призначення для покриття витрат позивача; відповідач не є самостійним розпорядником бюджетних коштів, тому останні виділяються йому розпорядниками бюджету вищих рівнів; Балтською районною радою в 2020 р. виділено бюджетні кошти в сумі 46677,00 грн, які перераховано ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ; посилання позивача на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, є хибними, оскільки даний нормативно-правовий акт є похідним, носить підзаконний характер, має обмежену сферу правового регулювання та втратив чинність 01.01.2020 р.; Законами України ,,Про Державний бюджет України на 2018 рік, ,,Про Державний бюджет України на 2019 рік та ,,Про Державний бюджет України на 2020 рік не передбачена субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам, що свідчить про неможливість застосування механізму, визначеного названим Порядком, та набуття відповідачем статусу головного розпорядника коштів; наявні в матеріалах справи акти звірки не є належними доказами, т.я. не підписані та не скріплені печаткою з боку відповідача; договір між сторонами не переукладався та не оновлювався.
ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ у відповіді на відзив, зокрема, повідомляє, що компенсацію пільг з послуг зв`язку на теперішній час віднесено до видатків місцевих бюджетів, розпорядником яких є Управління.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог ЦК України, ГК України, Закону України ,,Про телекомунікації, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
В період з 01.12.2018 р. по 29.02.2020 р. ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території Балтського району Одеської області, на суму 187535,02 грн, що підтверджується направленими Управлінню листами разом з актами звірки розрахунків та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.
Статтею 19 Закону України ,,Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 р. № 2017-III (із змінами) встановлено, що виключно законами України визначаються: …пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 р. № 3551-XII, Законом України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р. № 796-XII, Законом України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII, Законом України ,,Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000 р. № 1584-III, Законом України ,,Про охорону дитинства від 26.04.2001 р. № 2402-III, Законом України ,,Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР.
Згідно ч.3 ст.63 Закону України ,,Про телекомунікації від 18.11.2003 р. № 1280-IV телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 (із змінами) (Правила), визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Вказані вище положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян. Визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає. Закон України ,,Про телекомунікації та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Згідно ч.6 ст.48 БК України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
За правилами п.3 ч.1 ст.82 та ч.2 ст.83 БК України видатки бюджетів поділяються на: видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України. Видатки, визначені п.п.2 і 3 ч.1 ст.82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у т.ч. трансфертів з Державного бюджету України.
Відповідно до п.20-4 ч.1 ст.91 БК України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
За змістом пп.,,б п.4 ч.1 ст.89 БК України, ч.1 ст.102 БК України, які були чинними до 01.01.2020 р., до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст.102 БК України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, яка втратила чинність 01.01.2020 р., затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 ,,Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (п.2 Порядку).
Згідно з п.3 цього Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Господарський суд зауважує, що з 01.01.2020 р. відбулись зміни у законодавстві, внаслідок яких фінансування пільг з послуг зв`язку, як і раніше, здійснюється з місцевих бюджетів, проте не за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.
За змістом ч.ч.1 та 2 ст.1 Закону України ,,Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в районах та місцях реалізують місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади. Згідно п.10 ст.13 цього закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту населення.
Господарський суд вказує, що Управління є структурним підрозділом районної державної адміністрації, юридичною особою публічного права, що забезпечує реалізацію державної соціальної політики в районі у сфері соціального захисту населення, в т.ч. компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг і послуг зв`язку. Управління є розпорядником коштів на відповідні потреби, будучи відповідальним за ведення єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення, за проведення звірок та складання актів звірок з підприємствами-надавачами послуг, тобто Управління являється належним відповідачем у даній справі.
Виконуючи постанову Кабінету Міністрів України ,,Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги від 29.01.2003 р. № 117, з дотриманням вимог наказу Міністерства праці та соціальної політики України ,,Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних наданням пільг ,,2-пільга від 04.10.2007 р. № 535 та Інструкції про порядок її заповнення, у встановлені строки позивачем щомісячно за спірний період надсилались на адресу відповідача списки абонентів за формою ,,2-пільга, а також акти звіряння за формою ,,3-пільга, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями супровідних листів, описів вкладень та поштових повідомлень, які підтверджують факт отримання зазначених списків відповідачем. Крім того, вказані документи також надсилались позивачем відповідачу у вигляді файлів DBF-формату, про що свідчать наявні в матеріалах справи скріншоти електронних листів.
Як вказує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, останній жодного разу не звертався до позивача з питанням неотримання списків пільговиків за спірний період чи з вимогою коригування та складання акту звіряння за формою ,,3-пільга.
Частинами 1,3 та 4 ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 ГК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Таким чином, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих в період особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст.167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 ЦК України). При цьому нормативно-правові акти не передбачають обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг. Зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що державний бюджет на 2018, 2019 роки і місцевий бюджет на 2020 рік видатків на ці потреби не передбачали, оскільки фінансові зобов`язання держави та територіальної громади виникли не в зв`язку з прийняттям бюджетів, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 927/465/17.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007).
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (пп.3.2).
Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), а саме у справі ,,Кечко проти України, ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення). У п.26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 р. у справі ,,Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30.11.2004 р. у справі ,,Бакалов проти України також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Приймаючи до уваги усе вищезазначене, те, що відповідач у цій справі не надав заперечень та доказів щодо необґрунтованості наведених позивачем розрахунків, змісту складених позивачем реєстрів осіб, які мають право на пільги, те, що Управлінню надіслано акти звірки та списки за формою ,,2-пільга, а також те, що доводи відзиву Управління не ґрунтуються на правильному розумінні положень українського законодавства, господарський суд вважає наявними правові передумови для задоволення позовних вимог ПАТ ,,УКРТЕЛЕКОМ.
Окремо суд повідомляє, що кошти в сумі 46677,00 грн виділено Балтською районною радою на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/894/19, тому розгляду цієї справи ніяким чином не стосуються.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області (66101, Одеська обл., м. Балта(пн), вул. Вишнева, буд. 30, код 03194861) на користь Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код 21560766, ПАТ ,,Альфа-Банк, р/р НОМЕР_1 , МФО 300346) в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства ,,УКРТЕЛЕКОМ (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39, код 01186691) 187535/сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять п`ять/грн 02 коп. заборгованості та 2813/дві тисячі вісімсот тринадцять/грн 03 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01 лютого 2021 р.
Суддя Л.В. Лічман
