ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021м. ДніпроСправа № 904/2597/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОК О", м.Дніпро

до Комунального підприємства "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про визнання недійсними односторонніх правочинів

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від Позивача: не з`явився

від Відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОК О" звернулося до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради і просить суд:

- визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства БЛАГОУСТРІЙ МІСТА Дніпровської міської ради, оформлений листом (повідомленням про розірвання договору) від 13.01.2020 № 1.9.49, про розірвання Договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 5907 ТС від 01.12.2019 року, щодо об`єкту благоустрою, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Макіївська, 17, укладений між Комунальним підприємством БЛАГОУСТРІЙ МІСТА Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЗОК О.

- визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства БЛАГОУСТРІЙ МІСТА Дніпровської міської ради, оформлений листом (повідомленням про розірвання договору) від 10.01.2020 №1.9.39, про розірвання Договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 5908 ТС від 01.12.2019 року, щодо об`єкту благоустрою, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Широка, 45, укладений між Комунальним підприємством БЛАГОУСТРІЙ МІСТА Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЗОК О.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на вчинені Відповідачем односторонні правочини розірвання Договорів, оформлені листами (повідомленнями про розірвання договорів) від 10.01.2020р. № 1.9.39 та від 13.01.2020р. № 1.9.49, про розірвання Договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 5907 ТС та № 5908 ТС від 01.12.2019 року, щодо об`єктів благоустрою, що знаходяться за адресами: м. Дніпро, вул.Макіївська, буд.17, та вул.Широка, буд.45 укладених між КП "БЛАГОУСТРІЙ МСТА" ДМР (Відповідачем) та ТОВ "Газок О" (Позивачем), не відповідають положенням статей 11 - 13, 203, 214, 611, 651 Цивільного кодексу України, статей 188, 206 Господарського кодексу України та приписам п.п. 3.1.3, 10.3 Договорів, що в силу норми статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.08.2020 Відповідач подав до суду пояснення на позовну заяву, в яких проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що в межах єдиного алгоритму дій та в межах повноважень, наданих територіальною громадою міста в особі Дніпровської міської ради, закріплених статутом відповідача, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 №62/36, на підставі Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2013 №44/43 (за змінами), Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою міста Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 19.09.2018 №96/35 (зі змінами) відповідачем здійснено заходи щодо обстеження території міста Дніпра.

10.01.2020 під час здійснення обстеження території комісією Відповідача встановлено, що за адресою: вул.Макіївська, 17, на об`єкті благоустрою, що надано у користування Позивачу за Договором №5907 ТС від 01.12.2019, фактично суб`єктом господарювання здійснюється використання об`єкта благоустрою міста не за функціональним призначенням у спосіб - розміщення модульних АЗС та АГЗС (резервуарів для зберігання нафтопродуктів та паливороздавальних колонок), що є грубим порушенням пункту 1.2 Договору.

Також, комісією встановлено на об`єкті благоустрою розміщення тимчасових споруд без паспортів прив`язки, що є порушенням Містобудівної концепції розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у місті Дніпропетровську, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №47/24. Пропозиції комісії за результатами розгляду встановлених обставин - здійснити розірвання договору згідно пунктів 3.1.3, у зв`язку із грубим порушенням Відповідачем його умов. Вказане підтверджується Актом комісійного обстеження №СН-02/01/20 від 10.01.2020 та додатками до цього акту.

Крім того, 10.01.2020 під час здійснення обстеження території комісією Відповідача встановлено, що за адресою: вул.Широка, 45, на об`єкті благоустрою, що надано у користування Позивачу за Договором №5908 ТС від 01.12.2019, фактично суб`єктом господарювання здійснюється використання об`єкта благоустрою міста не за функціональним призначенням у спосіб - розміщення модульних АЗС та АГЗС (резервуарів для зберігання нафтопродуктів та паливороздавальних колонок), що є грубим порушенням пункту 1.2 Договору.

Також, комісією встановлено на об`єкті благоустрою розміщення тимчасових споруд без паспортів прив`язки, що є порушенням Містобудівної концепції розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у місті Дніпропетровську, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №47/24. Пропозиції комісії за результатами розгляду встановлених обставин - здійснити розірвання договору згідно пунктів 3.1.3, у зв`язку із грубим порушенням Відповідачем його умов. Вказане підтверджується Актом комісійного обстеження №СН-03/01/20 від 10.01.2020 та додатками до цього акту.

Відповідач наголошує, що наявність у Позивача об`єкту нерухомого майна за адресою у місті Дніпрі, а саме вул.Макіївська, 17, вул.Широка, 45, не свідчать про правомірність розміщення за цими ж адресами модульних АЗС та АГЗС разом з їх тимчасовими спорудами без паспортів прив`язки, а також не доводить факт використання об`єкту благоустрою у порядку визначеному пунктом 1.2 Договору.

10 січня 2020 Відповідач направив Позивачу повідомлення №1.9.39 про розірвання договору №5908 ТС від 01.12.2019 року.

13 січня 2020 Відповідач направив Позивачу повідомлення №1.9.49 про розірвання договору №5907 ТС від 01.12.2019 року.

Посилання Позивача на неотримання від Відповідача оскаржуваних повідомлень про розірвання договорів не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки КП Благоустрій міста направлялись данні повідомлення на адресу місцезнаходження юридичної особи Позивача, а факт не отримання Позивачем поштової кореспонденції за даною адресою не свідчить про порушення Відповідачем порядку направлення повідомлення про розірвання договору.

Доводи Позивача про те, що у повідомленнях про розірвання договору не зазначено основної умови, а саме, які саме порушення правил благоустрою території міста були виявлені органом контролю і які саме порушення договору чи передбачені п.3.1.3 Договору підстави є підставами для розірвання договору, є необґрунтованими.

Відповідач вказує на те, що Позивачем після укладення договору, було здійснено неодноразове грубе порушення п.1.2. та п.3.2.3 договору, що є підставою для його розірвання в односторонньому порядку.

Враховуючи додані до справи матеріали, а також предмет спору, суд дійшов висновку про доцільність проведення підготовчого засідання з метою огляду всіх документів, доданих до справи, необхідності визначення обставин справи, які підлягають встановленню.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.10.2020р. о 10:00 год.

Представник Позивача в підготовче засідання 06.10.2020 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, поштове відправлення №49300 1271001 3 повернуто на адресу суду з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник Відповідача в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, підтверджується поштовим повідомленням (49300 1271000 5).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 відкладено підготовче засідання на 27.10.2020 року о 14 год. 00 хв.

Представник Позивача в підготовче засідання 27.10.2020 не з`явився, надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання через те, що він приймає участь в іншому судовому засіданні по справі №160/1456/20.

Представник Відповідача в підготовче засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2020 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 01.12.2020 року о 10 год. 00 хв.

01.12.2020 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Красота О.І. на лікарняному в період з 01.12.2020-15.12.2020.

Строк розгляду справи у підготовчому провадженні продовжено на 30 днів до 10.12.2020.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав, свобод людини і громадянина.

Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Підготовче засідання призначене на 01.12.2020 не відбулося через перебування судді Красота О.І. на лікарняному. Після усунення вказаних вище обставин, суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в судовому засіданні. Відтак, господарським судом вжито заходів задля судового розгляду упродовж розумного строку, враховуючи непередбачувані обставини. Отже, строк на вирішення даної справи господарським судом не є порушеним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті 12.01.2021 о 14:00год.

Представник Позивача в судове засідання 12.01.2021 не з`явився, надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання через те, що він перебуває на лікарняному.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та в позові просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 відкладено розгляд справи на 02.02.2021 року о 14 год. 00 хв.

Представник Позивача в судове засідання 02.02.2021 не з`явився, надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні в Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська та просив суд визнати вказану неявку в судове засідання 02.02.2021 поважною та відкласти розгляд справи на іншу дату, оголосивши перерву у судовому засіданні. Крім того, представник Позивача направив суду докази поважності неявки у попереднє судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, згідно ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Приписами ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України визначено, Відповідач не позбавлений можливості прийняти участь в засіданні через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), проте Відповідач не скористався правом щодо участі в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, а також закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, що не узгоджується, з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Позивача про чергове відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання 02.02.2021 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2019 між Комунальним підприємством "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради (далі - Відповідач, Орган контролю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОК О" (далі Позивач, Користувач) укладено Договір №5907 ТС про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням (далі - Договір №5907 ТС, а.с.19-22).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об`єкт благоустрою, визначений пунктом 1.2 цього договору, розташований на територіях, які відповідно до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов`язується використовувати визначений пунктом 1.2 цього договору об`єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов цього договору, виконувати інші обов`язки згідно цього договору.

Пунктом 1.2 Договору №5907 ТС визначено, що найменування об`єкту благоустрою, який надається для використання: частина території загального користування «зони міського та зовнішнього транспорту», з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження площею 25 кв.м.».

Місцезнаходження об`єкта благоустрою - у районі вул.Макіївський, буд.17, Новокодацький район у межах, визначених схемою об`єкту благоустрою, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Право на використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням виникає у Користувача з 01.12.2019 і діє строком до 01.12.2020 (пункт 1.3 Договору).

01.12.2019 Орган контролю, діючи від власного імені на підставі повноважень, наданих територіальною громадою міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, надав Користувачу об`єкт благоустрою, визначений пунктом 1.2 Договору, розташований на території, яка віднесена до Сфери контролю, за плату, на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а Користувач прийняв об`єкт благоустрою визначений пунктом 1.2 Договору, що підтверджується Актом приймання-передачі до договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням №5907 ТС (а.с.24).

Відповідач повідомленням про розірвання договору від 13.01.2020 №1.9.49 повідомив Позивача, що в ході комплексної перевірки інспектором відділу благоустрою підприємства виявлено, що при встановленні тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності порушено вимоги Містобудівної концепції розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у місті Дніпропетровську, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №47/24, згідно з якою підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.01.2018 №26 Відповідачу доручено розірвати укладені договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням та здійснити їх розірвання згідно з чинним законодавством.

Відтак, Відповідач, керуючись пунктом 3.1.3 Договору, повідомив Позивача про розірвання Договору №5907 ТС від 01.12.2019 в односторонньому порядку.

01.12.2019 між Комунальним підприємством "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради (далі - Відповідач, Орган контролю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОК О" (далі Позивач, Користувач) укладено Договір №5908 ТС про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням (далі - Договір №5908 ТС, а.с.25-28).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об`єкт благоустрою, визначений пунктом 1.2 цього договору, розташований на територіях, які відповідно до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов`язується використовувати визначений пунктом 1.2 цього договору об`єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов цього договору, виконувати інші обов`язки згідно цього договору.

Пунктом 1.2 Договору №5908 ТС визначено, що найменування об`єкту благоустрою, який надається для використання: частина території загального користування «зони міського та зовнішнього транспорту», з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 25 кв.м.».

Місцезнаходження об`єкта благоустрою - у районі вул.Широка, буд.45, АНД район у межах, визначених схемою об`єкту благоустрою, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Право на використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням виникає у Користувача з 01.12.2019 і діє строком до 01.12.2020 (пункт 1.3 Договору).

01.12.2019 Орган контролю, діючи від власного імені на підставі повноважень, наданих територіальною громадою міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, надав Користувачу об`єкт благоустрою, визначений пунктом 1.2 Договору, розташований на території, яка віднесена до Сфери контролю, за плату, на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а Користувач прийняв об`єкт благоустрою визначений пунктом 1.2 Договору, що підтверджується Актом приймання-передачі до договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням №5908 ТС (а.с.30).

Відповідач повідомленням про розірвання договору від 10.01.2020 №1.9.39 повідомив Позивача, що в ході комплексної перевірки інспектором відділу благоустрою підприємства виявлено, що при встановленні тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності порушено вимоги Містобудівної концепції розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у місті Дніпропетровську, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №47/24, згідно з якою підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.01.2018 №26 Відповідачу доручено розірвати укладені договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням та здійснити їх розірвання згідно з чинним законодавством.

Відтак, Відповідач, керуючись пунктом 3.1.3 Договору, повідомив Позивача про розірвання Договору №5908 ТС від 01.12.2019 в односторонньому порядку.

Позивач вказує на те, що вчинені Відповідачем односторонні правочини про розірвання Договорів, оформлені листами (повідомленнями про розірвання договорів) від 10.01.2020 № 1.9.39 та від 13.01.2020 № 1.9.49, про розірвання Договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 5907 ТС та № 5908 ТС від 01.12.2019 щодо об`єктів благоустрою, що знаходяться за адресами: м. Дніпро, вул.Макіївська, буд.17, та вул.Широка, буд.45 укладених між КП "БЛАГОУСТРІЙ МСТА" ДМР (Відповідачем) та ТОВ "Газок О" (Позивачем), не відповідають положенням статей 11 - 13, 203, 214, 611, 651 Цивільного кодексу України, статей 188, 206 Господарського кодексу України та приписам п.п. 3.1.3, 10.3 Договорів, що в силу норми статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, що і стало причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правовідносини, які виникають у сфері благоустрою населених пунктів регулюються Законом України "Про благоустрій населених пунктів", норми якого спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (статті 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Статтею 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" серед іншого затверджено, що до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Господарський суд звернув увагу, що Договорами №5907 ТС від 01.12.2019 та №5908 ТС від 01.12.2019 надано визначення терміну об`єкт благоустрою, як індивідуально визначеного об`єкту, елементу (частини) об`єкту благоустрою, визначений статтями 13, 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" як об`єкт (елемент) благоустрою на момент укладення цього договору.

При цьому, у пункті 1.2 договору №5907 ТС від 01.12.2019 та №5908 від 01.12.2019 зазначене, що найменування об`єкту благоустрою, який надається для використання: частина території загального користування «зони міського та зовнішнього транспорту», з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 25 кв.м.».

Проаналізувавши зміст положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та предмет договору №5907 ТС від 01.12.2019 та №5908 від 01.12.2019, господарський суд вбачає, що сторони вказаних договорів помилково ототожнювали об`єкти благоустрою населених пунктів та земельні ділянки загального користування.

Позивач стверджує, що на земельних ділянках, які сторони у пункті 1.2 Договору №5907 ТС №5908 ТС помилково іменують об`єктом благоустрою розміщено нерухоме майно останнього, а отже господарський суд доходить висновку, що правовідносини пов`язані з передачею земельної ділянки у користування регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі, Цивільним кодексом України, нормативно-правовими актами та договором оренди землі, а не договором про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням.

Згідно з пунктом "б" статті 80 та частиною 1 статті 83 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Частиною 1 статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 33 цього Закону до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема:

реєстрація суб`єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Підпунктом 1 пункту "а" статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 122, частини 1 статті 123 і частини 1 статті 124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов`язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди.

Відповідно до частини 5 статті 126 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. З поняття договору оренди землі наданого статтею 13 Закону України Про оренду землі вбачається обов`язок орендаря користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частинами 1, 4 статті 15 Закону України Про оренду землі встановлені істотні умови та невід`ємні частини договору оренди землі.

Господарський суд констатує відсутність у Позивача рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; зобов`язання цього органу надати в користування земельну ділянку та договору оренди спірних земельних ділянок.

Укладений сторонами договір взагалі не передбачений чинним законодавством України, оскільки плата за землю провадиться на підставі договору оренди земельної ділянки, який позивачем не укладався.

Господарський суд констатує чинність рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2018 №26 Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, яким вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій у місцях загального користування згідно з переліком (пункт 1).

У пункті 3 рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2018 №26 Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська наказано комунальним підприємствам Дніпровської міської ради за наявності укладених договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, договорів передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд здійснити їх розірвання відповідно до чинного законодавства (підпункт 3.1).

Господарський суд звертає увагу, що підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 договору №5907 ТС від 01.12.2019, №5907 ТС від 01.12.2019 Відповідачу надано право в односторонньому порядку розірвати договір з позивачем, в тому числі з підстави грубого порушення останнім умов договору.

Актом комісійного обстеження території №СН-16/01/20 від 10.01.2020 (складеного за адресою: вул.Мокіївська, 17) та Актом комісійного обстеження території №СН-03/01/20 від 10.01.2020 (складеного за адресою: вул.Широка, 45) встановлено порушення укладеного договору, яке полягає у розміщенні модульних АЗС та АГЗС (резервуарів) для зберігання нафтопродуктів та паливороздавальних колонок. Крім цього, розміщення тимчасових споруд без паспортів прив`язки є порушенням Містобудівної концепції, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №47/24.

Також, згідно повідомлення про розірвання договору від 10.01.2020 №1.9.39, від 13.01.2020 №1.9.49 визначено підставу для розірвання договорів - відсутність паспорту прив`язки тимчасових споруд.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд констатує відсутність у Позивача паспортів прив`язки тимчасових споруд, які розташовано у місті Дніпрі за адресою: вул.Мокіївська, 17, вул.Широка, 45. Крім цього, саме Позивач стверджує, що на спірних земельних ділянках знаходяться не тимчасові споруди, а об`єкти нерухомого майна, що визнається непрямим свідченням підміни природи договорів і укладання замість договору оренди земельної ділянки договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням.

Отже, господарський суд бере до уваги, що розміщення тимчасових споруд самовільно заборонено в силу пункту 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а наявність у Позивача об`єктів нерухомого майна за адресами: місто Дніпро вул.Мокіївська, 17, вул.Широка, 45, не свідчить про правомірність розміщення за цими ж адресами модульних АЗС та АГЗС і їх тимчасових споруд без паспортів прив`язки, крім цього не доводить факт використання об`єкту благоустрою, у порядку визначеному пунктом 1.2 Договору №5907 ТС від 01.12.2019, Договору №5908 ТС від 01.12.2019, про що обґрунтовано вказав Відповідач.

Належних доказів на спростування виявлених грубих порушень умов Договору №5907 ТС від 01.12.2019, Договору №5908 ТС від 01.12.2019, Позивач не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги не є доведеними та є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на Позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.10, 13, 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст.ст.80, 83, 92, 122, 123, 124, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.13, 56, 74, 76, 86, 195, 202, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

02.02.2021