22-ц/804/436/21

265/6639/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26 січня 2021 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 265/6639/20

Номер провадження 22-ц/804/436/21

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Пономарьової О.М., Попової С.А.

за участю секретаря: Грішко С. В.

учасники справи:

заявник Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області

заінтересовані особи ОСОБА_1 , Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2020 року головуючого судді Вайновського А.М. зі складанням повного тексту судового рішення 18 листопада 2020 року по цивільній справі про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А НО В И В :

У жовтні 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі- ГУ ДПС у Донецькій області) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заяву мотивовано тим, що у провадженні Лівобережного відділу ДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) знаходиться виконавче провадження № 49902802 з примусового виконання вимоги № Ф-22061-17 від 04 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі-ГУ ДФС у Донецькій області) недоїмки у розмірі 11 343,87 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС, а реорганізовані деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби та установлено, що територіальні органи ДФС, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам ДПС.

Тобто, функції ГУ ДФС у Донецькій області, в тому числі щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового збору, адміністрування єдиного внеску тощо, перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, просили замінити стягувача у ВП № 49902802 з ГУ ДФС у Донецькій області на ГУ ДПС у Донецькій області.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2020 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Головне управління ДФС у Донецькій області, Лівобережний ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Донецькій області просить скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню по справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання апеляційного суду представник ГУ ДПС у Донецькій області,заінтересовані особи ОСОБА_1 ,ГУ ДФС у Донецькій області,Левобережний ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) не з*явилися,належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання (а.с.48-52,53-55).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи ,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження № 49902802 з примусового виконання вимоги № Ф-22061-17 від 04 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь ГУ ДФС у Донецькій області ,ЄДРПОУ 39406028 недоїмки у розмірі 11 343,87 грн.

Згідно відповіді начальника ВДВС від 17 серпня 2020 року № 17.1-14/18277 на даний час на депозитному рахунку ВДВС знаходяться грошові кошти,що були утримані із заробітку працюючих в підприємстві боржників або самостійно сплачені боржниками,серед яких і ОСОБА_1 . У зв*язку з тим,що юридична особа ГУ ДФС у Донецькій області,код ЄДРПОУ 39406028 не ліквідована,а лише знаходиться в стані припинення ,просили надати рахунки для перерахування стягнутих грошових коштів,або для подальшого зарахування коштів на користь ГУ ДПС у Донецькій області ,код ЄДРПОУ 43142826 здійснити заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником .

Відмовляючи у задоволені заяви ГУ ДПС у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що за актуальними відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ ДФС у Донецькій області,ЄДРПОУ 39406028 станом на день розгляду заяви перебуває у стані припинення, дані щодо правонаступництва юридичної особи відсутні,тому відсутні підстави вважати, що його права та обов`язки перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області внаслідок реорганізації.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного .

Частиною 3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є, зокрема, реорганізація юридичної особи.

Отже, заміна сторони, що вибула, може мати місце тільки в результаті правонаступництва, що відбулося в матеріальних правовідносинах.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Для вирішення проблеми процесуального правонаступництва, означеної в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року, у світлі обставин справи № 264/5957/17 Велика Палата Верховного Суду зауважує, що поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або , іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (див. також пункти 37-38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17).

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 404 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» постановлено: 1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; 2. Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. 3.Установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

На виконання п. 1 Постанови № 537 до ЄДР внесено запис про реєстрацію 31 липня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області.

На виконання п. 2 Постанови № 537 07 серпня 2019 року розпочата реорганізація ГУ ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до ГУ ДПС у Донецькій області.

В свою чергу, прийнято Розпорядження Уряду від 21 серпня 2019 року № 682-р про початок роботи Державної податкової служби України, яке було оприлюднене на Урядовому порталі та яким впорядковано, що функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припиняються, контроль за дотриманням вищезазначеного покладається на Державну податкову службу.

На підставі наказу ДПС України від 28 серпня 2019 року № 36 розпочато виконання ДПС України функцій та повноважень ДФС, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, також законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також законодавства з інших питань сплати єдиного внеску, та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням вищезазначеного покладається на Державну податкову службу.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС України від 29 серпня 2019 № 6 розпочато здійснення ГУ ДПС у Донецькій області покладених на нього Положенням про Головне управління ДПС у Донецькій області, затвердженим наказом Державною податковою службою України від 27 липня 2019 року №14, функцій і повноважень Головного управління ДФС у Донецькій області, що припиняється.

Тому, має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб*єкта владних повноважень до іншого,внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції). Тобто,в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб*єкта владних повноважень до іншого.

Функції ГУ ДФС у Донецькій області, в тому числі щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового боргу, адміністрування єдиного внеску тощо, перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

При перегляді справи за апеляційною скаргою апеляційний суд ,відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України , врахував постанови Верховного Суду у справі № №200/7084/19-а від 25 травня 2020 року ,№ 804/958/17 від 06 жовтня 2020 року , № 805/4361/17-а від 30 грудня 2020 року.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином,апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв*язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2021 року .

Судді: