ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
Справа № 686/29997/19
Провадження № 22-ц/4820/194/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Шевчук Ю.Г.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року (суддя Приступа Д.І.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на дитину,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на неї.
Позов мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі під час якого у сторін народилась спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 грудня 1998 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу донька проживає разом з матір`ю, батько життям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги не надавав, аліментів не сплачував.
У зв`язку з погіршенням стану здоров`я дитини їй було діагностовано хворобу «складний міопатичний астегматизм» та запропоновано проведення операції та післяопераційне лікування.
19 грудня 2018 року між ТОВ «ОК Новий зір м.Хмельницький» та ОСОБА_3 було укладено договір №5115114 на проведення процедури «ексимер лазерної корекції зору методом лазерного кератомілезу ОСОБА_4 ». Вартість такої операції згідно договору становила 49480грн., також було сплачено 1030грн. за «Передопераційний пакет «Лазерна корекція зору/Кросслінкінг№2» та 580грн. за проведення аналізу крові.
Позивач вказувала, що на лікування доньки та покращення її стану нею було витрачено всі заощадження, в тому числі і ті, які планувалось використати на оплату навчання дитини. Загальна сума, яка була витрачена на лікування зору дитини становить 51090грн.
Крім того, вказувала, що на даний час донька є повнолітньою та навчається на другому курсі Львівського національного університету імені Івана Франка на заочній формі навчання за освітнім рівнем «бакалавр». За умовами договору про надання освітніх послуг № Пн3173-19 від жовтня 2019 року загальна вартість навчання становить 34197грн., вартість одного року такого навчання становить 11399 грн. Також на період навчання донька проживає у м.Львів та потребує значних матеріальних витрат, які повністю несе позивач.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з проханням про матеріальну допомогу, проте ОСОБА_2 такої допомоги жодного разу не надав. Кошти на оплату навчання доньки вона змушена брати в борг у інших осіб. Разом з тим, відповідач є здоровою та працездатною особою, займається проведенням євроремонтів та встановленням натяжних стель, має значний дохід, проте приховує здійснення господарської діяльності з метою ухилення від сплати податків та стягнення аліментів. У власності ОСОБА_2 є будинок у с.Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, 12 лютого 2019 року відповідач набув у власність автомобіль ВАЗ21099, також на його утриманні перебуває троє інших дітей, яким він забезпечує розкішний спосіб життя та подорожує з ними. Вважає, що наведені нею обставини свідчать про достатній матеріальний стан відповідача та його можливість надавати матеріальну допомогу і доньці ОСОБА_5 на період її навчання.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у розмірі 1300грн. щомісяця починаючи з дати звернення до суду та до закінчення нею навчання або до досягнення 23 річного віку, стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на оплату навчання доньки у розмірі 1/2 понесених витрат в загальній сумі 2850рн. та додаткові витрати пов`язані з лікуванням доньки у розмірі 1/2 понесених витрат 25545грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у зв`язку з навчанням повнолітньої доньки, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 січня 2018 року, вже розглянуто такий спір між сторонами, вказані обставини вже були предметом цього судового розгляду і з цього приводу є рішення суду, яке вступило в законну силу. Щодо стягнення додаткових витрат понесених у зв`язку з лікуванням та навчанням доньки, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог із-за відсутності правових підстав для стягнення додаткових витрат на повнолітню доньку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову про стягнення аліментів, дійшов помилкового висновку, про те що з цього приводу вже розглянуто спір, за тотожними обставинами та предметом спору. Разом з тим, вказувала, що наведені нею обставини для стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання не є тотожними підставам наведеним у попередньому позові. Позовна вимога серед іншого обґрунтована покращенням майнового стану відповідача у 2018-2019 року у порівнянні з 2017 роком. На час звернення з таким позовом до суду, майновий стан ОСОБА_2 покращився, і він має можливість сплачувати аліменти на користь доньки ОСОБА_5 про що свідчить те, що 12.02.2019 року відповідач набув у власність автомобіль ВАЗ21099, доньки відповідача, які проживають разом з ним ведуть розкішний спосіб життя та часто подорожують, як по інших країнах, так і по Україні, їх розваги та відпочинок матеріально забезпечуються відповідачем. Вказувала, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено понесення нею додаткових витрат на лікування зору дитини у розмірі 51090грн. та на оплату вартості навчання за 2019 рік у розмірі 11400грн., однак суд першої інстанції жодних обставин з цього приводу не встановив, відмову у задоволенні позову в цій частині взагалі не обґрунтував.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вважає, що справа у частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 на період її навчання підлягає закриттю відповідно до п 3 ч.1 ст.255 УПК України, оскільки ОСОБА_1 вже зверталась до нього з позовом про стягнення аліментів на період навчання доньки ОСОБА_5 та суд відмовив їй у задоволенні таких вимог. Вказував, що придбання ним автомобіля не свідчить про покращення матеріального стану, а є лише необхідністю забезпечити проїзд його дружині до лікарні. Вартість автомобіля є незначною (500 доларів США), але на його купівлю були витраченні всі сімейні заощадження. Крім того, у нього відсутні кошти для того щоб забезпечувати закордонні подорожі донькам, а до школи вони їздять громадським транспортом. Наразі у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та дочка, яка навчається та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги. Його дружина хворіє та отримує мінімальну заробітну платі, особисто він на даний час не працює та не є приватним підприємцем, також у нього відсутні будь-які земельні паї, з яких можливо отримати доходи.
Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Направила заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання теж не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надійшла заява від відповідача про розгляд справи без його участі.
Згідно частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляджу справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши докази в справі, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 виданим Кам`янець-Подільським міським відділом реєстрації актів громадянського стану.
ОСОБА_3 є студенткою другого курсу заочної форми навчання факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Відповідно до довідки виданої Львівським національним університетом імені Івана Франка навчання ОСОБА_3 завершується у червні 2022 року.
Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання за умовами договору про надання освітніх послуг №Пн3173-19 від жовтня 2019 року становить 34197грн., вартість освітньої послуги за кожен навчальний рік за умовами цього договору становить 11399грн.
Заявляючи вимогу про стягнення додаткових витрат на оплату навчання доньки ОСОБА_5 у ЛНУ ім.І.Франка, сплачених за перше півріччя у розмірі 1/2 понесених витрат в загальній сумі 2850грн. позивач вказувала, що кошти за навчання доньки у розмірі 5700грн. було сплачено ОСОБА_6 у зв`язку з чим вона надала розписку останньому про їх повернення.
З копії дублікату квитанції №0.0.1451887513.1 від 31.08.2019 року вбачається, що кошти у розмірі 5700грн. були перераховані за навчання ОСОБА_3 на факультеті журналістики у ЛНУ ім.І.Франка, платником згідно даного дублікату квитанції вказано ОСОБА_6 .
Зі змісту розписки від 31.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язалась повернути ОСОБА_6 кошти у розмірі 5700грн. сплачених ним за навчання ОСОБА_3 у ЛНУ ім.І.Франка у строк до 20 березня 2020 року.
19 грудня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Новий зір м.Хмельницький» було укладено договір №5115114, згідно якого, медичний центр взяв на себе зобов`язання провести процедуру лазерної корекції зору. Відповідно до договору вартість процедури становила 49480грн., які були сплачені ОСОБА_1 відповідно до копії квитанцій від 19.12.2018 року.
За рахунком на оплату №1614 від 24.12.2018 року позивачем було оплачено «Передопераційний пакет «Лазерна корекція зору/Кросслінкінг №2» вартістю 1030 грн.
Згідно рахунку №2002009056 від 21.12.2018 року за проведення аналізів ОСОБА_3 було сплачено кошти у розмірі 580грн.
За довідкою від 28.11.2019 року №1657/15-11 виданою виконавчим комітетом Слобідко-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області БолюкМ.Ф., який не є зареєстрованим АДРЕСА_1 , має склад сім`ї: ОСОБА_7 дружина, доньки ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сім`я користується земельною ділянкою в розмірі 0,38га, у власності перебуває будинок, загальна площа 104,8кв.м.
Сторони визнали, що 12.02.2019 року ОСОБА_2 набув у власність автомобіль ВАЗ21099.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_11 у зв`язку з навчанням було відмовлено. Рішення набрало законної сили.
05листопада 2019року ОСОБА_1 повторно звернуласядо ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на неї.
Суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, виходив з того що вказані обставини вже були предметом судового розгляду і з цього приводу є рішення, яке вступило в законну силу.
Однак з висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні аліментів на повнолітню доньку у зв`язку з навчанням, колегія суддів погодитись не може.
Відповідно пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або у хвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, предмет та підстави позовних вимог за позовами про стягнення аліментів на повнолітню доньку у зв`язку з навчанням не є тотожними, виходячи із самого періоду заявлених позовних вимог, та враховуючи майновий стан відповідача, а тому підстав для закриття позову в цій частині не вбачається.
Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Обов`язок по утриманню повнолітньої дочки, яка у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, покладається на обох батьків.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Згідно ст.200 цього ж Кодексу суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка на заочній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги від батьків, в тому числі і від батька ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, у нього на утриманні перебувають ще дві неповнолітніх доньки: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Донька ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , після досягнення повноліття, продовжує навчання в вищому навчальному закладі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач до 16.07.2014 року був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, наразі відомостей про отримані ним доходи відсутні.
ОСОБА_2 є працездатною та здоровою людиною, має у власності автомобіль ВАЗ21099, 2001 року випуску, який придбав 12.02.2019 року. Сім`я його користується земельною ділянкою в розмірі 0,38га, у власності перебуває будинок, загальна площа 104,8 кв.м.
Зважаючи на зазначене, ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу і доньці ОСОБА_5 на період її навчання.
Заперечення відповідача про те, що донька ОСОБА_15 навчається на заочній формі навчання та має змогу працювати суд не приймає до уваги, з огляду на те, що така допомога має надаватися незалежно від форми навчання. Крім того, донька ОСОБА_15 на теперішній час також навчається на денній формі навчання на 2 курсі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів на повнолітню доньку у зв`язку з навчанням, на зазначене уваги не звернув, ухвалив рішення в цій частині в порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 500грн. щомісячно, на період її навчання в Львівському національному університеті імені Івана Франка, починаючи з 05 листопада 2019 року, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Щодо стягнення додаткових витрат на повнолітню доньку, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6?1296цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим, статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц.
Заявляючи такі позовні вимоги, позивач просить стягнути зазначені суми за статтею 185 СК України, обґрунтовуючи це як обов`язок відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, внаслідок чого заявлені нею позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню виходячи з відсутності правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року в частині відмови у стягненні аліментів на повнолітню доньку у зв`язку з навчанням скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісячно, на період її навчання в Львівському національному університеті імені Івана Франка, починаючи з 05 листопада 2019 року, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В решті залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.
Судді Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк
