22-ц/804/86/21

264/1817/20

Головуючий у 1-й інстанції Кузнецов Д.В.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.,

за участю секретаря Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі

апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області

на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Кузнецова Д.В., повний текст рішення складено 28 серпня 2020 року, по цивільній справі

за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області

до ОСОБА_1

про стягнення суми надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради звернувся до суду із даним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на наступні обставини.

З липня 2014 року відповідачка перебуває на обліку як представник родини - одержувача державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. У лютому 2016 року ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до позивача з відповідним пакетом документів для призначення допомоги, їй була призначена допомога як малозабезпеченій сім`ї в сумарному періоді з 01.02.2016 по 31.07.2019. Звертаючись із заявами про призначення допомоги, ОСОБА_1 подавала декларацію про доходи та майновий стан сім`ї, де вказала про наявність у власності сім`ї автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 року випуску.

За даними бази МАІС ЄДР МВС станом на 15.08.2019 у власності ОСОБА_1 знаходиться автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 року випуску, який вона вказала в декларації, а також у власності її чоловіка є мопед, 1998 року випуску, причіп «Муравей РU-05», мопед МХ 150F, 2007 року випуску, придбаний 16.10.2015.

Згідно абзацу 6 п. 10 Постанови КМУ від 24.02.2003 № 250 соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям не призначається, у разі, коли у власності чи володінні сім`ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За результатами проведеної позивачем перевірки даних, наданих відповідачкою під час звернення за призначенням допомоги ОСОБА_1 надала не повну інформацію про наявність у її чоловіка ОСОБА_2 транспортних засобів, які не було задекларовано в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги, що призвело до неправомірної виплати бюджетних коштів за період з 01.02.2016 по 31.07.2019 на загальну суму 320573,83грн, яку просив стягнути позивач з відповідачки як надмірно сплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2020 року у задоволені позову Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні достатні відомості про те, що ОСОБА_1 , подаючи декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та не вказавши в ній в графі «Автомобіль» відомості про наявність причепу та мопедів, які зареєстровано, як транспортні засоби в установленому порядку, мала на меті навмисно приховати ці дані для отримання соціальної допомоги. Також, враховуючи соціальний та майновий статус сім`ї відповідачки, присвоєння їй звання «Мати-героїня», наявність на її утриманні 10 біологічних дітей, технічний стан транспортних засобів, які помилково не були вказані в декларації, дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд дійшов висновку, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга (а.с. 160-161) вмотивована тим, що висновок суду про відсутність достатніх відомостей про те, що ОСОБА_1 подаючи декларацію про доходи та майновий стан та не вказавши в ній відомості про наявність причепу та двох мопедів, не мала на меті навмисно приховати ці дані для отримання соціальної допомоги є помилковим. Судом не досліджено в повному обсязі докази, що містяться в матеріалах справи, в письмових пояснення до департаменту відповідачка пояснювала, що не зазначила транспортні засоби через те, що вони знаходяться в неробочому стані. А в рішенні суд вказав, що в первісному письмовому поясненні, а також у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначила, що їй було невідомо про існування транспортних засобів.. Також помилковим є висновок суду щодо відсутності умислу в діях відповідачки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ганошенко С.А. (а.с. 189-195) не погоджуючись із доводами апеляційної скарги про недобросовісність довірительки, підтримує законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення. Наголошує на безпідставності звинувачень відповідачки у навмисному прихованні відомостей про наявність транспортних засобів, вказує на неможливість припинення соціальної виплати родині ОСОБА_3 з одинадцятьма неповнолітніми дітьми з огляду на положення ч. 2 ст. 7 Закону № 1768-ІІІ.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається за участі представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Ганошенко С.А., який заперечував проти доводів апеляційної скарги, та у відсутність повідомленого належним чином про дату і час розгляду справи представника позивача (а.с. 214-215), неявка якого в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою до розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 2016 року зверталась до Департаменту соціального захисту населення із заявами про призначення її сім`ї державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с. 7 21)

З приводу майнового стану сім`ї у декларації, в розділі ІV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім`ї або зареєстровані у житловому приміщенні /будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо», вона вказувала, що у власності її сім`ї є автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Відповідно до інформації, зазначеної ОСОБА_1 в деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, до складу її сім`ї входить чоловік ОСОБА_2 та ще 10 дітей, які всі є їхніми біологічними дітьми (а.с. 22-36).

Рішеннями Департаменту про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 27.07.2017, 03.03.2016, 20.05.2016, 23.06.2017, 23.01.2018, 05.04.2018 ОСОБА_1 було призначено соціальну допомогу на кожні шість місяців на сукупний період з 01.02.2016 по 31.07.2019 (а.с 37 43).

Згідно акту проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення державної соціальної допомоги від 04.09.2019 за № 510 встановлено, що сім`я відповідачки надала неповну інформацію про майновий стан, зокрема, не задекларовано мопед МХ 150 F 150, мопед Honda Lead, 1998 року випуску, причіп Муравей PU-05, які згідно даних з територіального сервісного центру 1441 зареєстровані за чоловіком ОСОБА_2 ( а.с. 44, 45).

Рішенням Департаменту від 19.09.2019 сім`я відповідача позбавлена права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.08.2019. Рішенням від 18.10.2019 щодо сім`ї відповідачки було встановлено переплату державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яка утворилась з 01.02.2016 по 31.07.2019 у зв`язку із тим, що у володінні сім`ї більше одного транспортного засобу (а.с. 46, 47).

З письмових пояснень ОСОБА_1 до Департаменту від 04.09.2019 вбачається, що в якості причини недекларування всіх транспортних засобів (двох мопедів та причіпу) вказано, що мопеди знаходились у неробочому стані, а про необхідність декларування причіпу їй було не відомо. У відзиві на позовну заяву відповідачкою зазначено, що на час звернення та отримання державної соціальної допомоги їй було невідомо про правовий статус моторолера та причіпу до нього, які її чоловік отримав у подарунок та оформив на своє ім`я, оскільки її письмової згоди на такі дії не вимагалось, то вона не могла знати про перехід права власності, а тому і не вказували їх у декларації (а.с. 48, 69-73).

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Закон України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.

Відповідно до абз. 2, 6 статті 1 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

За частинами першою, другою, п`ятою, шостою, сьомою та десятою статті 4 цього ж Закону для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі Порядок № 250), соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.

За пунктом 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї).

Положеннями частини 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин станом на спірний період 01.02.2016-31.07.2019 і станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом у березні 2020 року (стаття 7 Закону № 1768-III виключено на підставі Закону № 646-IX від 02.06.2020), передбачено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Згідно з частиною другою цієї норми Закону за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).

За правилами частини 4 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та пп. 12, 25, 28 Порядку № 250, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення припиняють виплату допомоги, визначають обсяг надміру виплачених коштів, встановлюють строки їх повернення, про що повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї, а у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки, вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги сім`ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім`ї обов`язкове.

З аналізу наведених норм права вбачається, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстави, передбаченої абзацом четвертим частини 1 статті 7 Закону № 1768-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, можливе за наявності таких обов`язкових умов:

- малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування;

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

- відсутність обставин, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин;

- необхідність дотримання процедури прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені частинами першою та другою статті 7 Закону № 1768-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин;

- відсутність ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

З матеріалів справи вбачається, що в деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 13.02.2019, 30.08.2018, 20.02.2018, 21.08.2017, 14.02.2017, 22.08.2016, 25.02.2016 ОСОБА_1 , яка має соціальний статус «Мати-героїня» (а.с. 75), зазначає, що в сім`ї виховується 10 неповнолітніх дітей віком до 18 років (1998, 1999, 2001, 2002, 2004, 2007, 2009, 2011, 2015, 2018 років народження), частина з яких є учнями загальноосвітньої школи, а троє з них станом на 2018 рік продовжують навчання у медичному коледжі і МПЛСП (а.с. 22-36, 76).

У деклараціях ОСОБА_1 повідомляє про наявність у власності сім`ї автомобіля VOLKSWAGEN, 2004 року випуску, будинку, загальною житловою площею 90кв.м, в якому зареєстровано 12 осіб, земельної ділянки загальною площею 570кв.м.

У первісному письмовому поясненні до ДСЗН, а також у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначила, що їй було не відомо про реєстрацію за чоловіком двох мопедів, які знаходяться у непридатному для використання технічному стані, про необхідність декларування цих мопедів і причіпу їй не було відомо.

У розумінні абзацу четвертого частини першої статті 7 Закону 1768-III припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування або у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю, можливі тоді, коли відсутні відомості про те, що в малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), або обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті.

Як встановлено судом і це підтверджено матеріалами справи, в родині ОСОБА_1 виховуються 10 неповнолітніх дітей віком до 18 років, а станом на момент апеляційного перегляду справи в сім`ї народилася ще одна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 217), частина дітей є учнями (понад 3 дитини-учня), в тому числі і студентами, що продовжують навчання.

Тому повернення (стягнення) наданої соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, коли місцева державна адміністрація на підставі рішень районних, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та зібраної інформації про сім`ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову в наданні соціальної допомоги.

Судова колегія враховує, що в матеріалах справи відсутнє рішення саме про відмову в наданні соціальної допомоги ОСОБА_1 в розумінні частини 2 статті 7 Закону № 1768-III і таке рішення не було надано представником позивача під час апеляційного розгляду.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2018 року у справі № 127/26649/16-ц.

Отже, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 320573,83грн.

Крім того, у даній справі не встановлено ознак недобросовісності набувача ОСОБА_1 при отримання коштів державної соціальної допомоги. Суд першої інстанції цілком слушно не погодився із безпідставними звинуваченнями відповідачки в навмисному поданні недостовірних відомостей чи прихованні відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , подаючи декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та не вказавши в ній в графі «Автомобіль» відомості про наявність двох мопедів, технічно непридатних згідно із експертною оцінкою для використання за призначенням внаслідок фізичного зношення, і причепа, які зареєстровано, як транспортні засоби в установленому порядку, мала на меті навмисно приховати ці дані для отримання соціальної допомоги.

Встановлені обставини підтверджують відсутність у ОСОБА_1 наміру приховувати інформацію або подавати неповні відомості про свій майновий стан відносно наявних у власності сім`ї транспортних засобів.

Враховуючи соціальний статус сім`ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, колегія суддів цілком погоджується із висновками суду першої інстанції, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на ОСОБА_1 і її багатодітну родину надмірного тягаря.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 234/9643/19 в постанові від 25 березня 2020 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи, дав належну оцінку усім доводам і доказам, правильно застосував матеріальний закон, вимоги ст.ст. 89, 263-264 ЦПК України, з дотриманням вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахував правові висновки Верховного Суду по справі № 234/9643/19 в постанові від 25 березня 2020 року, дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведення недобросовісності з боку набувача соціальних виплат ОСОБА_1 та відсутності правових підстав для повернення сплаченої суми допомоги.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

За таких обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року.

Судді: С.А.Попова

В.М.Барков

С.А.Зайцева