справа № 631/74/21 провадження № 1-кп/631/67/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді ОСОБА_1 , яка здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до положень частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року під № 12020220390000121, щодо обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Південне Харківського району Харківської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотаннями про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року під №12020220390000121, щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок, який відноситься до кримінальних правопорушень, що полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжки).

В період з 12 по 15 квітня 2020 року близько 16 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2 перебував на території домоволодіння ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , та в цей час у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_3 , з території неогородженого подвір`я вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, у вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку особистого майна ОСОБА_3 , а саме: двигуна з пилорами 5Кв 3000 об/хв., сірого кольору, вартістю 3000 гривень 00 копійок; бензинової пилки «Урал», жовто - помаранчевого кольору, вартістю 2000 гривень 00 копійок; бідону алюмінієвого, ємністю 40 л. висотою 54 см., з діаметром нижньої частини 35,5 см., який має пошкодження у вигляді демонтованих ручок, вартістю 550 гривень 00 копійок (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11 від 16 травня 2020 року). Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння проступку зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним за власним розсудом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 6099 гривень 00 копійок.

Таким чином, з`ясовано, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення проступок, передбачений частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З цього приводу слід зазначити, відповідно до положень частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 зазначеного кодифікованого закону України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , відноситься до проступків.

Частиною 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядаєобвинувальний актщодо вчиненнякримінального проступкубез проведеннясудового розглядув судовомузасіданні завідсутності учасниківсудового провадження,якщо обвинуваченийне оспорюєвстановлені підчас дізнанняобставини ізгоден зрозглядом обвинувальногоакта зайого відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).

Так,до обвинувальногоакту долученописьмову заявупідозрюваного ОСОБА_2 , складену 25 січня 2021 року в присутності захисника ОСОБА_4 , яка діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 25 січня 2021 року № 451, виданим Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, в якій ОСОБА_2 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчинення кримінального правопорушення проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Із наданихматеріалів кримінальногопровадження,суд такожпереконався,що 25січня 2021року потерпілий ОСОБА_3 надав прокуроровіНововодолазького відділуПервомайської місцевоїпрокуратури Харківськоїобласті письмовузаяву,відповідно доякої надавзгоду нарозгляд кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань15квітня 2020року під№ 12020220390000121за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, в порядку спрощеного провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставини, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_3 , який не заперечує проти такого розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до приписів частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року під № 12020220390000121, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд керуючись законом, дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованому йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у зв`язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України та санкції частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 має неповну середню освіту, не одружений, утриманців не має, не працює, суспільно корисною працею не займається. За даними наявної документації має задовільний стан здоров`я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність. На даний час ОСОБА_2 знятий з військового обліку військовозобов`язаних в Харківському ОРВК Харківської області, як засуджений до позбавлення волі; має постійне місце проживання та реєстрацію, де характеризується з негативного боку, в силу статті 89 Кримінального кодексу України, не судимий.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, яка пом`якшують покарання ОСОБА_2 щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_2 судом визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також щодо особи похилого віку.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_2 , суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до проступків, особу винного, який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що шкода потерпілому відшкодована частково.

Виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції засудженого від суспільства та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи, тобто без відбування покарання, а тому йому необхідно призначити покарання увиді громадських робіт в межах встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою останній обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскільки останній не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду. Більш суворе покарання, ніж громадські роботи не буде відповідати меті покарання.

Саме призначення покарання у вигляді громадських робіт, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Призначаючи покараннясудом такожвраховані приписистатті 8Конституції України,якими визначено,що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Положеннями статті 58 Основного Закону України регламентовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Означена норма Конституції України визначає загальне правило прямої дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а також заборону їх зворотної дії, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують саме відповідальність особи (тобто йдеться про злочинність та караність діяння).

Питання дії закону про кримінальну відповідальність у часі врегульовано також статтями 4 та 5 Кримінального кодексу України, положення яких доповнюють одне одного і мають тлумачитися та застосовуватися в їх взаємозв`язку.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кримінального кодексу України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з приписамичастин 1, 2 та 3 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи,а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З 01 липня 2020 року набрали чинності зміни, зокрема до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII та відповідно до частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком, яке вчинене останнім у квітні 2020 року.

Санкція частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України(із останніми змінами, внесеними згідно із«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII) не передбачає покарання у виді позбавлення волі, а особа, винна у скоєнні такого кримінального проступку карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який інтегровано до Кримінального кодексу України, дещо пом`якшує кримінальну відповідальність за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (відсутній такий вид покарання як позбавлення волі на певний строк) та відповідно має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до положень статтей 22 та 26 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку, визначеному пунктом 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Частина 1статті 126 Кримінального процесуального кодексу Українипокладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення стороною обвинувачення спеціалістів,експертів спеціалізованихдержавних установ, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2статті 124 Кримінального процесуального кодексу Українизобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки в рамках даного кримінального провадження судовим експертом ОСОБА_5 (свідоцтво №2015 від 20 вересня 2019 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) було проведено товарознавчу експертизу № 11 від 16 травня 2020 року, вартість якої склала 471 гривню 03 копійки, тому з ОСОБА_2 на користь судового експерта ОСОБА_5 слід стягнути витрати за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 56, 65 67 та частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1 статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 371, 373 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді громадських робіт на строк сто вісімдесят годин.

Речові докази у кримінальному провадженні: бідон алюмінієвий ємністю 40 л. висотою 54 см., з діаметром нижньої частини 35,5 см., має пошкодження у вигляді демонтованих ручок з кришкою, на якій позначення знаку якості «СССР», напис «ц 18 Р»,також на верхній частині написи «ГОСТ 5-(нерозбірливо)-78 ПО 107 01 1007 09 85», який передано на відповідальне зберігання під розписки потерпілому ОСОБА_3 залишити останньому за належністю.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 03 копійки за виконання товарознавчої експертизи № 11, проведеної 16 травня 2020 року судовим експертом ОСОБА_5 (свідоцтво№2015від 20вересня 2019року,видане напідставі рішенняЦентральної експертно-кваліфікаційноїкомісії приМіністерстві юстиціїУкраїни)стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , податковий номер НОМЕР_2 , назва банку: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», поточний рахунок НОМЕР_3 .

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбаченихстаттею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1